Постанова

від 19.11.2015 по справі 821/3236/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3236/15-а

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрісістемс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрісістемс» (далі по тексту - позивач або СТОВ «Агрісістемс» або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області або відповідач) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 серпня 2015 року відповідачем прийнято рішення за № 3/21-03-15-01 про виключення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрісістемс» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Позивач вважає, що рішення винесено неправомірно, оскільки відповідач може встановити відсутність підстав перебування позивача в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування лише за допомогою камеральної, виїзної або невиїзної перевірки, всупереч зазначеному, відповідачем не здійснено податкової перевірки. Крім цього зазначив, що за даними декларацій з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства, з 1 березня 2015 року по 30 червня 2015 року позивач мав сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 16595595.00грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 16032874,00грн., що становить 97 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), не відповідає дійсності та спростовується безпосередньо показниками декларацій за вказані податкові періоди.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до наданих до суду заперечень, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Заперечення обґрунтовано тим, що узагальнена податкова інформація складена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки щодо СТОВ «Агрісістемс» (код ЄДРПОУ 39190156), враховуючи вимоги пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Вказав, що у поданій податковій декларації з ПДВ за червень виявлені порушення, також в податкових деклараціях за травень та червень 2015 року встановлено заниження податкових зобов'язань. Також зазначив, що у 2015 році підприємством здійснювалась реалізація сільськогосподарських культур, щодо яких не підтверджується інформація про їх вирощування у достатніх для задекларованої реалізації обсягах. Відповідно до статистичної звітності 29-сг, 50-сг, підприємство у 2014 році вирощувало виключно соняшник на площі 12 га. Підприємством виписані ПН на реалізацію у 2015 році соєвих бобів в обсязі 2336,3 т, які не вирощувало у 2014 році, а також фруктів (яблук) за відсутності багаторічних насаджень.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: позивач зареєстрований суб'єктом господарської діяльності 22 квітня 2014 року, з 1 березня 2015 року позивач є зареєстрований платником податку на додану вартість та є суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

26 серпня 2015 року ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області прийнято рішення №3/21-03-15-01 про виключення СТОВ «Агрісістемс» з реєстру суб'єктів режиму оподаткування на податкової інформації від 25.08.2015 року №315/21 -03-22-04/39190156.

Оскаржуваним рішенням відповідача встановлено, що за даними декларацій з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства, з 1 березня 2015 року по 30 червня 2015 року позивач мав сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 16595595,00 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 16032874,00 грн., що становить 97 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг).

У висновку оскаржуваного рішення Відповідачем зазначено, що перелічені документи є підставою для виключення Позивача з реєстру спеціального режиму оподаткування, у зв'язку перевищенням обсягу поставок несільськогосподарських товарів та відповідно до п. 209.11 «б» ст. 209 та п. 209.12 ст. 209 Податкового кодексу України, у зв'язку з поданням декларацій з обсягами постачання/придбання товарів, здійснених з метою незаконного формування податкового кредиту на користь третіх осіб, що підтверджено податковою інформацією, яка внесена в ІС Податковий блок 2.19 від 25.08.2015 року за № 3 15/21 -03-22-04/39190156.

Підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Пунктом 209.12 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах: б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

Відповідно до пункту 6.13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року за № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233 (далі по тексту – Положення), у випадку, визначеному пунктом 6.11 цього розділу, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС (додаток 9), а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.

Згідно з п. 6.14 Положення, якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяви (заяв) у строки, встановлені пунктом 6.13 цього розділу, та контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення. контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 10). На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

Пункт 6.15 Положення передбачив, якщо за результатами документальної або камеральної перевірки контролюючий орган встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.1 цього розділу), на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для такої реєстрації, то контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС. Па підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року № 395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

За визначенням пункту 5 Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

-          чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

-          зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-          у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

-          у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

-          у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті (пункт 5.2 Порядку).

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру, яка встановлена для винесення рішення про виключення СТОВ «Агрісістемс» з реєстру суб'єктів режиму оподаткування, зокрема, ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області не здійснено виїзну або невиїзну документальну перевірку СТОВ «Агросістем», за наслідком якої складається акт перевірки.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, оскільки податковим законодавством передбачено порядок виключення з реєстру суб'єктів режиму оподаткування.

Також суд, щодо вказаного відповідачем про винесення оскаржуваного рішення на підставі узагальненої податкової інформації зазначає, що пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація - це інформація у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Стаття 83 Податкового кодексу України встановила, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, зокрема, є податкова інформація.

Отже, суд приходить до висновку, що податкова інформація, у розумінні Податкового кодексу України, не є самостійною підставою для прийняття податковим органом будь-яких рішень відносно платника податків, а є лише узагальненими відомостями про платника податків та підлягає в обов'язковому порядку перевірці та підтвердженню у взаємозв'язку з первинними документами платника податків.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно винесено оскаржуване рішення.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем не надано достатньо належних та допустимих доказів правомірності своїх дій, щодо оскаржуваного рішення.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю «Агрісістемс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за № 3/21-03-15-01 від 26 серпня 2015 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру об'єктів спеціального режиму оподаткування.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області включити Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрісістемс» до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01 березня 2015 року.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю «Агрісістемс» (код ЄДРПОУ 39190156) судові витрати в сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 8