Постанова від 12.08.2015 по справі 826/10165/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2015 року 14:15 № 826/10165/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Суховій О.В.,

за участю сторін:

представник позивача - Костенко М.І.,

представник відповідача - Дмитренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайт Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайт Україна» (далі - позивач, ТОВ «Хавас Ворлдвайт Україна») до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про скасування наказу відповідача від 25.05.2015 № 933 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у зв'язку з наданням пояснень податковому органу на письмовий запит в останнього відсутні правові підстави проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Винесення протиправного наказу привело до порушення прав та інтересів позивача, у зв'язку із чим він підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та зазначив, що відповідачем дотримано порядку призначення позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та оформлення її результатів, у зв'язку із чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві надіслано позивачу запити від 09.09.2014 №11338/10/26-50-22-03-02 та від 02.02.2015 №2098/10/26-50-22-06, в яких у відповідності до п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.1 абз.3 п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України зазначалося про необхідність надання пояснень та їх документального підтвердження з належним чином завіреними копіями документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Ліакон» (код ЄДРПОУ 39066912), ТОВ «Три Лайн Студіо» (код ЄДРПОУ 38932501), ТОВ «Промо Технолоджис» (код ЄДРПОУ 38990406).

Позивач надав відповіді на вказані запити листами від 10.10.2014 №10/10/14-1 та від 06.03.2015 № 06/03/15-1, в яких повідомив про відмову у наданні запитуваної інформації без належного обґрунтування причин ненадання фактів, підстав та іншої інформації відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Оскільки позивачем не надано відповідних документів та пояснень на вимогу суду, відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ініційовано проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хавас Ворлдвайт Україна» та видано відповідний наказ від 25.05.2015 № 933.

07.11.2014 року з метою вручення наказу на перевірку від 25.05.2015 № 933 і направлення від 25.05.2015 № 1056/22-06 та проведення позапланової виїзної перевірки позивача посадовими особами податкового органу здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Хавас Ворлдвайт Україна».

Однак, прибувши на місце, податковий інспектор не зміг провести перевірку у зв'язку з недопуском посадовими особами позивача, про що складено акт відмови від допуску до перевірки від 25.05.2015 №272/3/26-50-22-06 та акт від 25.05.2015 №274/3/26-50-22-06 про відмову від підпису в отриманні копії наказу та направлення.

Позивач вважаючи, що відповідачем видано наказ про призначення документальної позапланової виїзної перевірки без наявних правових підстав, що призводить до порушення його прав та інтересів, звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових встановлених законодавством доходів.

Згідно з пп. 20.1.2 ст. 20 Податкового кодексу України, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України);

запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України).

Згідно приписів п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав податковий орган має право направити платнику податків письмовий запит про надання інформації, у якому повинно бути зазначено посилання на норми закону, згідно з якими податковий орган має право на отримання такої інформації, підстави для направлення запиту, опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують.

З положень наведеної норми слідує, що запит контролюючого органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надіслано запит від 09.09.2014 №11338/10/26-50-22-03-02 про надання пояснень, первинних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з контрагентами: ТОВ «Бізнестехнології» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ТОВ «Ліакон» за період з 01.04.2014 по 30.04.2014.

Підставою для направлення запиту стало отримання відповідачем листа від Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, згідно з яким співробітниками ОУ Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області спільно із ОУ ДФС у Вінницькій області ліквідовано конвертаційний центр, до складу якого входять наступні підприємства: ТОВ «Ліакон» (код ЄДРПОУ 39066912) та ряд інших. З метою відпрацювання СГД реального сектору економіки, що скористались схемним податковим кредитом, співробітниками управління податкового аудиту Вінницької ОДПІ ДФС у Вінницькій області проведено перевірку ТОВ «Ліакон», за результатами якої встановлено відсутність реального проведення фінансово-господарських операцій.

За результатами відпрацювання діяльності ТОВ «Ліакон» встановлено, що дане підприємство сформувало податковий кредит для наступних підприємств м. Києва: ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» (код за ЄДРПОУ 20056801) та ряд інших.

З метою виконання поставлених керівництвом ДФС України завдань, відповідно до вище вказаного листа, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві зобов'язано провести відпрацювання діяльності ТОВ "Хавас Ворлдвайд Україна" по розрахунках із ТОВ «Ліакон». Контрагенти ТОВ "Хавас Ворлдвайд Україна": ТОВ «Три Лайн Студіо» (код ЄДРПОУ 38932501), ТОВ «Промо Технолоджис» (код ЄДРПОУ 38990406) відпрацьовувалися як потенційні вигодонабувачі (транзитери), окрім того щодо ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» є інформація про можливе маніпулювання показниками податкової звітності.

Судом встановлено, що у відповідь на письмовий запит від 09.09.2014 №11338/10/26-50-22-03-02 позивач відмовився від надання запитуваних первинних документів фінансово-господарської діяльності, оскільки на думку позивача, надісланий запит не відповідає вимогам законодавства. В той час, у листі позивач лише повідомив про зміст операцій щодо яких витребовувались пояснення та їх документальне підтвердження, однак жодних первинних документів надано не було.

Не отримавши належної інформації від позивача, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві надіслано повторний письмовий запит від 02.02.2015 №2098/10/26-50-22-06.

Листом від 06.03.2015 №06/03/15-1 позивач повторно відмовився надавати запитувану інформацію без належного обґрунтування, причин ненадання інформації не повідомив.

Дослідивши зміст запитів, судом з'ясовано, що у них міститься посилання на норми закону, відповідно до яких відповідач має право на отримання інформації від позивача, та перелік первинних документів, які необхідно надати на підтвердження запитуваної інформації, а також зазначено підстави та яку саме інформацію просить надати відповідач і за який період.

Згідно викладених норм чинного законодавства, право податкового органу на отримання інформації шляхом направлення письмового запиту виникає у випадках визначених загальним та спеціальним законами.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку, що запити про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідають положенням чинного законодавства, а відповідач, направляючи запити, діяв у спосіб та у межах повноважень, що надані йому чинним законодавством України, що спростовує твердження позивача про те, що запити суперечать вимогам чинного податкового законодавства та є безпідставними.

В той час, відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Податковим кодексом України надано контролюючому органу право проводити позапланову перевірку платника податків, яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, в силу приписів п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Обставини, за наявності яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка встановлені приписами п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, в силу приписів п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки позивач відмовився від надання запитуваних первинних документів фінансово-господарської діяльності з метою з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з контрагентами, керуючись п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві видано наказ від 25.05.2015 № 933 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача».

При цьому, у запиті ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» попереджено, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження на запит у визначений термін буде розглядатися як підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки у відповідності п.п. 78.1.1 або п.п.78.1.4 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи з аналізу наведених правових норм, наведені фактичні обставини справи у повній мірі спростовують доводи позивача з приводу відсутності у податкового органу підстав для винесення наказу про призначення позапланової перевірки.

В силу п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем було дотримано процедуру призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та оформлення її результатів.

Як встановлено судом, відповідно до наказу від 25.05.2015 №933 тривалість перевірки встановлено з 25 травня 2015 року на 5 робочих днів.

Між тим, суд зазначає, що оскільки позивачем посадових осіб до перевірки допущено не було, наказ від 25.05.2015 №933 вичерпав свою юридичну силу самим фактом його нереалізації в установлений строк, що спростовує твердження позивача з приводу порушення його прав і інтересів оскаржуваним актом.

Виходячи з наведеного, суд звертає увагу на те, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказу та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Так, оспорюваний у вказаній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його невиконання. До того ж, в ході розгляду справи судом не встановлено спроб провести перевірку на підставі оскаржуваного наказу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного наказу та не встановлено порушень прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 19.08.2015р.

Суддя В.П. Шулежко