Ухвала

від 01.12.2016 по справі 826/10165/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/11772/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Юрченко В.П.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» (далі - позивач, Товариство) заявлено позов про скасування наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, Державна податкова інспекція) від 25.05.2015 року № 933 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що запит контролюючого органу про надання інформації відповідає вимогам Податкового кодексу України, а враховуючи, що позивачем не було надано запитуваної інформації, Державна податкова інспекція при прийнятті оскаржуваного наказу про проведення перевірки діяла в межах та на підставі норм чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства, оскаржуваний наказ контролюючого органу від 25.05.2015 року № 933 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» визнано протиправним та скасовано.

Рішення обґрунтовано тим, що у запитах про надання інформації, що надіслані відповідачем на адресу позивача, не вказано підстав для надіслання таких запитів із зазначенням інформації яка це підтверджує, що є порушення п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а отже прийняття відповідачем наказу від 25.05.2015 року № 933 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки є безпідставним.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що контролюючим органом на адресу позивача надіслано запити від 09.09.2014 року №11338/10/26-50-22-03-02 та від 02.02.2015 року №2098/10/26-50-22-06, якими запропоновано Товариству протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку (податок на прибуток та податок на додану вартість) із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Бізнестехнології» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, ТОВ «Ліакон» за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року, ТОВ «Три Лайн Студіо» за листопад 2014 року, ТОВ «Промо Технолоджис» за листопад 2014 року та ТОВ «Ліакон» за квітень 2014 року.

Позивач листами від 24.09.2014 року №24/09/14-1 та від 20.02.2015 року №20/02/15-1 повідомив контролюючий орган про звільнення його від обов'язку надати відповідь на запити, оскільки в них не наведено жодних фактів, підстав, доказів або іншої інформації щодо можливих порушень Товариством чинного законодавства та підстав для надання інформації чи письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаєморозрахунків позивача з відповідними контрагентами.

Крім того, Товариством листами від 10.10.2014 року №10/10/14-1 та від 06.03.2015 року №06/03/15-1 Держаній податковій інспекції надано письмові пояснення щодо господарських операцій з його контрагентами ТОВ «Бізнестехнології» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, ТОВ «Ліакон» за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року, ТОВ «Три Лайн Студіо» за листопад 2014 року, ТОВ «Промо Технолоджис» за листопад 2014 року та ТОВ «Ліакон» за квітень 2014 року. Будь-яких первинних документів на підтвердження реальності здійснення позивачем з його контрагентами господарських операцій контролюючому органу не надано.

У зв'язку з ненаданням Товариством інформації, що визначена у запитах, та її документального підтвердження, відповідачем на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ від 25.05.2015 року № 933 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Фахівцями контролюючого органу з метою вручення вказаного наказу та з метою проведення перевірки 25.05.2015 року було здійснено виїзд за юридичною адресою Товариства. Проте перевірку проведено не було, у зв'язку з не допуском посадової особи контролюючого органу до її проведення, про що було складено акт відмови від допуску до перевірки від 25.05.2015 року №272/3/26-50-22-06 та акт про відмову від підпису в отриманні копії оскарженого позивачем наказу №274/3/26-50-22-06.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Згідно з пп. 16.1.5. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, запити контролюючого органу не містять обґрунтованих підстав для їх надіслання відповідно до п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України із зазначенням інформації, яка це підтверджує, а також не зазначено порушення, які були допущені позивачем, що також є порушенням пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції, що у контролюючого органу не було підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства та прийняття оскаржуваного наказу від 25.05.2015 року № 933 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі № 826/10165/185 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

Г.К. Голубєва

В.П. Юрченко