Рішення

від 18.11.2015 по справі 128/2431/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2431/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

18.11.2015 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Гриценко І.Г.,

при секретарі: Кіяниця А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 32 877,51 грн. та відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.05.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту 1 264,75 грн. на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки відповідач щомісяця не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими платежами в строки, визначені заявою, тому в нього виникла заборгованість, яка станом на 23.06.2015 року складає 32 877,51 грн., з яких 849,35 грн. - заборгованість за кредитом; 9 518,65 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 41,78 грн- заборгованість по комісії за користування кредитом; 20 425,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1541,79 грн. - штраф (процентна складова).

Пізніше представник позивача уточнив свої вимоги (а.с.64-66) та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по відсотках за договором № VIXRRX04330380 від 05.05.2007 року нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту в період з 06.07.2010 року по 06.07.2015 р. у розмірі 6 045, 24 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги зі змінами підтримує, просить задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, відповідач надав заяву про проведення судового засідання без його участі, позов не визнає, також представник відповідача надала суду заперечення на позовну заву відповідно до яких просила суд відмовити у задоволенні позову в зв'язку з закінченням строків позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові заяви, матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № VIXRRX04330380 від 05.05.2007 року, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 1 264,75 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та щомісячними платежами від суми заборгованості (а.с. 5).

Відповідно до п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які є невід'ємною частиною кредитного договору, при порушенні строків платежів більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с.8-11).

Згідно до п.5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3 даних Умов. Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Відповідно до п.5.2. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам у випадку невиконання Банком зобов'язань по видачі Кредиту згідно Заяви та п.3.1.1 даних Умов, Банк сплачує Позичальнику пеню в розмірі 0,1% річних від несвоєчасно виданої суми Кредиту за кожний день прострочення виконання даного зобов'язання (за винятком випадків. передбачених п.3.3.6 даних Умов). Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУГ на дату сплати.

Також відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, який доданий позивачем до первісної заяви, ОСОБА_1 заборгував позивачу 32 877,51 грн., з яких 849,35 грн. - заборгованість за кредитом; 9 518,65 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 41,78 грн- заборгованість по комісії за користування кредитом; 20 425,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1541,79 грн. - штраф (процентна складова). (а.с. 4).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № VIXRRX04330380 за період з 06.07.2010 року по 06.07.2015 року поданого позивачем із заявою про уточнення позовних вимог, розмір простроченої заборгованості за наданим кредитом становить 849,35 грн. (а.с.66-67), а з урахуванням того, що просточення за тілом кредиту за період з 06.07.2010 року по 06.07.2015 року становить 1 825 днів, розмір простроченої заборгованості складає 849,35 грн. розмір % ставки в день дорівнює 0, 39 %, тому позивач просить стягнути з відповідача 6 045,26 грн (849,35 грн*0,39%*1825/100).

На підставі Закону України «Про акціонерні товариства» найменування юридичної особи Закрите акціонерне товариство «ПриватБанк» змінено на Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк». Відповідно до п. 1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», банк є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ПриватБанк» (а.с. 15).

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При вирішенні справи суд враховує абзац 3 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», у відповідності до якого встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Також суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, зроблений при розгляді 06.11.2013 року справи №6-116 цс 13 у якому вказано, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Статтями 256, 257, 258 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частини 1 і 5 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За умовами п.3.2.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам позичальник зобов'язався погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви.

Відповідно до заяви № VIXRRX04330380 від 05.05.2007 року, строк дії кредиту встановлений з 05.05.2007 року по 03.11.2007 рік. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, за який приймається період з 3 по 8 число, кожного місяця позичальник повинен надати банку грошові кошти в сумі 235,41 грн.

З наданих позивачем виписок по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останнє погашення заборгованості ОСОБА_1 готівкою відбулось 03.08.2007 року.

Та в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем було продовжено строк дії картки на новий строк, або продовження користування карткою чи картковим рахунком відповідачем після закінчення строку дії виданої йому платіжної картки, або отримання відповідачем у кредитора нової платіжної картки.

Оскільки згідно умов кредитного договору між позивачем та відповідачем встановлено строк виконання основного зобов'язання по 03.11.2007 рік, тому в зв'язку з недотриманням відповідачем належного виконання договору, про порушення свого права позивач довідався та міг довідатись з часу закінчення строку, на який відповідачу надавалися кредитні кошти та видавалася кредитна картка. Крім цього, дія кредитної картки відповідача закінчилася в 03.11.2007 році, та відповідно до наданих позивачем виписок по рахунку ОСОБА_1 , останній платіж за договором було здійснено відповідачем 03.08.2007 року.

Враховуючи, що двосторонній договір - це домовленість двох сторін, за якою правами та обов'язками наділені обидві сторони (ст. 626 ЦК), а строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК), вбачається, що строк взаємних прав та обов'язків за спірним договором визначений строком дії картки, тобто до 03.11.2007 року, оскільки іншій строк чи продовження строку позивачем не доведений, інша картка не видавалась.

Разом з тим, закінчення цього строку не звільняє боржника від відповідальності за порушення умов договору (ч. 4 ст. 631 ЦК). Тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та стягнення заборгованості по відсотках за даним договором нарахованих з 06.07.2010 року по 06.07.2015 року такими, що засновані на законі, оскільки позичальник не виконував умови договору та має заборгованість за кредитним договором.

Однак суд враховує, що дій, які б свідчили про визнання відповідачем свого боргу після 03.11.2007 року ОСОБА_1 не вчиняв, платіжною карткою не користувався, про виникнення заборгованості позичальника банк достовірно знав ще 03.11.2007 року, а до суду за захистом свого порушеного права звернувся в липні 2015 року з пропуском строку позовної давності, отже втратив право на судовий захист.

Так, відповідно до п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам терміни позовної давності за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлений сторонами тривалістю 5 років.

Оскільки згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору лише на власний розсуд, враховуючи, що позивачем пред`явлено вимоги до відповідача з пропуском встановленого строку позовної давності, про що заявлено відповідачем, доказів наявності поважних причин пропущення позовної давності, її зупинення чи переривання позивачем не надано, тому суд прийшов до висновку про відмову банку у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення з нього як і загальної заборгованості по кредитному договору в цілому, так і в стягненні з нього заборгованості по відсоткам, згідно позовної заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256-258, 261, 267, 526, 527 , 530, 610, 611,629, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :