Постанова

від 17.11.2015 по справі 904/10470/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 904/10470/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача, Татькова В.І.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року та рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2015 року у справі№904/10470/14 господарського судуДніпропетровської області за позовомПідприємства "Реалдопін" Олександрівської районної організації інвалідів доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та стягнення 22437,43 грн. за участю представника від відповідача: Тузов В.О.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "Реалдопін" Олександрівської районної організації інвалідів звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання дій ПАТ КБ "Приватбанк" по списанню 13.06.2014 грошових коштів в розмірі 22437,43 грн. з карткового рахунку НОМЕР_1 Підприємства "Реалдопін" Олександрівської районної організації інвалідів протиправними та про стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" неправомірно списаної з карткового рахунку суми у розмірі 22437,43 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015 у справі № 904/10470/14 (судді: Ніколенко М.О. - головуючий суддя, Мартинюк С.В., Мілєва І.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 (судді: Коваль Л.А. - головуючий, Кузнецов В.О., Чередко А.Є.), позов задоволено. Суди послались на відсутність в матеріалах справи доказів наявності заборгованості позивача перед відповідачем, у зв`язку з чим дійшов висновку, що підстави для здійснення безакцептного договірного списання коштів з рахунку позивача (юридичної особи) були відсутні; платіжне доручення №Е0613G9UAP від 13.06.2014 на перерахування спірних коштів оформлено відповідачем самостійно, без участі позивача, проти його волі, з порушенням норм чинного законодавства України.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові. У касаційній скарзі зазначається, що спірні грошові кошти списано відповідно до умов та правил надання банківських послуг та на підставі ч.2 ст.1071 ЦК України, п.26.1 ст.26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п.6.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, п.2.1.1.12 Умов та правил надання банківських послуг, які разом із заявою про відкриття рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитків печатки складають договір банківського обслуговування.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 касаційну скаргу у справі №904/10470/14 прийнято до провадження.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі поданої Підприємством "Реалдопін" Олександрівської районної організації інвалідів заяви про відкриття поточного рахунку відкрито позивачу поточний рахунок НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_1. За змістом заяви позивач погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку), тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування, а також приєднався та зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Також встановлено, що для доступу до карткового рахунку позивача НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 відкрито відповідні корпоративні карти.

13.06.2014 із карткового рахунку позивача відбулося списання залишку коштів у сумі 22437,43 грн., ініційоване банком.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

За п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Згідно п.6.6 Інструкції платник у договорах банківського рахунку або інших договорах про надання банківських послуг може передбачати доручення банку на договірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку. Згідно п.1.1.3.2.12 Умов та правил надання банківських послуг банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта (у тому числі який є працівником банку, який заподіяв йому шкоду) через невиконані зобов`язання перед Банком. Відповідно до п. 2.1.5.13 Умов та правил надання банківських послуг (розділ 2 фізичним особам), викладених на Інтернет-сайті відповідача, клієнт погоджується з тим, що у разі виникнення простроченої заборгованості по картрахунку, за яким передбачено овердрафт, або виникнення заборгованості по картрахунку, за яким овердрафт не передбачений, банк має право на безакцептне списання суми невиконаного грошового зобов`язання у межах залишку за іншими картрахунку клієнта в банку.

Судами досліджено та встановлено, що клієнт, який укладає з банком договір банківського рахунку, та власник платіжної карти, який за дорученням клієнта отримує корпоративну картку для здійснення операцій по рахунку, є різними особами.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг банк зобов`язаний у порядку, встановленому законодавством України, ідентифікувати клієнтів, які відкривають карткові та інші рахунки у банку, і власників платіжних карток, які здійснюють операції з їхнім використанням по цих рахунках.

Суди вказали, що відповідач здійснив безпідставне списання коштів з карткового рахунку позивача з огляду на наведені норми права, і тому визначили, що безакцептне списання коштів з карткового рахунку позивача НОМЕР_1 для погашення заборгованості ОСОБА_5 є неправомірним.

За частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що кошти з карткового рахунку позивача № НОМЕР_1 списано відповідачем для погашення заборгованості за карткою ОСОБА_5 НОМЕР_3, яка видана банком до карткового рахунку не позивача, а до особистого карткового рахунку самого ОСОБА_5

Суди встановили, що відповідач не довів наявності заборгованості позивача перед банком для здійснення безакцептного списання коштів зі спірного карткового рахунку, так само як і обов`язку позивача відповідати за особистими зобов`язаннями ОСОБА_5

Згідно п.1.1.5.24 Умов та правил надання банківських послуг, викладених на Інтернет-сайті відповідача, у разі безпідставного або помилкового перерахування грошей з рахунку клієнта банк зобов`язаний перерахувати (повернути) клієнту списану суму коштів.

Враховуючи встановлені судами обставини та зазначені норми права, господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 22437,43 грн., які були неправомірно списані з карткового рахунку позивача № НОМЕР_1.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, з огляду на що колегія суддів касаційної інстанції вважає скаргу безпідставною та не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі №904/10470/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков