Ухвала

від 12.11.2015 по справі 804/18607/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2015 рокусправа № 804/18607/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства "ТК Топ-Нова" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі № 804/18607/14 за позовом приватного підприємства "ТК Топ-Нова" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ТК Топ-Нова звернулося до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2014 року №0000122201.

В обґрунтування позову зазначено, що правовідносини ПП"ТК Топ-Нова" із ТОВ "Транслем" оформлені належними первинними документами, акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не мав слугувати підставою для невизнання реальними операцій позивача. Крім того, вугілля фактично було поставлено кінцевим споживачам.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що документи первинного бухгалтерського обліку, надані позивачем, не підтверджують наявність реальної господарської операції з постачання вугілля між ПП ТК Топ-Нова та ТОВ Транслем .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, приватне підприємство ТК Топ-Нова подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, нормам матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Так, позивач зазначає, що наявність господарської операції із закупівлі вугілля у ТОВ Транслем підтверджено належними та допустимими доказами, якими є документи первинного бухгалтерського обліку позивача.

Позивач також вважає, що судом порушено норми ст..ст. 44, 61 ПК України, згідно яких встановлена презумпція правомірності рішень та показників податкової звітності платника податків, а обов'язок доведення правопорушень у сфері оподаткування покладено на податковий орган. Позивач також вказує, що судом не враховано норми ст.. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року, згідно якого суд зазначив наступне: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть прийняти відповідні заходи з метою запобігання чи усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики по відшкодуванню ПДВ при відсутності будь-яких ознак, що вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

У судовому засіданні представником Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

За таких обставин, з огляду на положення ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити відповідача по справі - Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що матеріалами справи, а також актами перевірок позивача та ТОВ Транслем не підтверджено будь-який зв'язок між ТОВ Транслем та вугіллям, яке було відвантажено ПП Промтехніка на адресу ТОВ Дніпровський завод будівельних матеріалів згідно залізничних накладних від 16.01.2014 року. Отже, господарську операцію між названими особами штучно введено в податковий облік позивача шляхом складення документів первинного бухгалтерського обліку, що не відповідають дійсності.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено наступне.

На підставі акту перевірки від 21.07.2014 року №140/10/04-2201 винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 06.08.2014 року №0000122201, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 35853 грн., з них за основним платежем 28602 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7151 грн.

Актом перевірки встановлено, що за січень 2014 року товариство в податковій декларації з податку на додану вартість №9008370925 від 19.02.2014 року задекларувало загальну суму податкового зобов'язання в розмірі 41475 гр., суму податкового кредиту у розмірі 41487 грн. В додатку 5 до податкової декларації з в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів підприємств відображено суму податку на додану вартість по контрагенту ТОВ "Транслем" індивідуальний податковий номер 388445105643 у розмірі 28602,10 грн.

Згідно акту перевірки, контролюючим органом встановлено розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом ТОВ "Транслем" на суму 28602,10 грн.

При цьому, Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області отримано від ДПІ у Київському районі м. Донецька акт №195/05-64-22-02/38844151 від 28.03.2014 року, яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання покупцям у тому числі ПП "ТК "Топ-Нова" за січень 2014 року на суму ПДВ 28602,10 грн..

Позивач з висновками податкового органу не погодився та звернувся до суду, посилаючись на наявність документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження операцій з ТОВ Транслем та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року у справі 805/5236/14, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслем" в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за період січень-лютий 2014 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслем" за період січень-лютий 2014 року згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Транслем .

Доводи позивача стосовно того, що акт №195/05-64-22-02/38844151 від 28.03.2014 року, складений ДПІ у Київському районі м.Донецька, не може бути беззаперечним доказом правопорушення позивача, приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи з норм ч.4 ст.70 КАС України.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що під час перевірки позивача податковим органом також досліджувались надані підприємством документи первинного бухгалтерського обліку.

Дослідивши названі документи, суд встановив.

В обгрунтування наявності операцій з поставки товарів ТОВ Транслем та на підтвердження факту передачі товару названим контрагентом, позивач наддав до суду залізничні накладні № 53572848 та №53572863 від 16.01.2014 року (а.с.26,27), згідно яких відправник ПП Промтехніка , м.Антрацит Луганської області відвантажено ТОВ Дніпровський завод будівельних матеріалів , м.Дніпропетровськ вугілля марки АО на суму 138000 грн. (69000 грн. +69000грн.).

В той же час, будь-яких документів, що підтверджують право власності ТОВ Транслем на зазначене вугілля матеріали справи не містять. Будь-які угоди між ТОВ Транслем та ПП Промтехніка , а також документи, складені між названими особами стосовно вугілля чи названих залізничних накладних, у матеріалах справи також відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 655, ч.1 ст.658 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Нормами п.185.1 ст.185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Згідно п.198.1 п.198.2 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг;

Таким чином, за відсутності доказів щодо правовідносин поставки між ТОВ Транслем та вантажовідправником надані позивачем документи не підтверджують наявності між позивачем та ТОВ Транслем податкових операцій поставки вугілля, зазначених у залізничних накладних № 53572848 та №53572863 від 16.01.2014 року.

Наявні у справі розрахункові документи також не містять посилань на названі залізничні накладні.

Відомості щодо продажу вугілля та розрахунків за нього у договорі переведення боргу № 28/02-1 від 28.02.2014 року, укладеного між ТОВ Транслем , ПП ТК топ-Нова та ПП Промтехніка (а.с.31) відсутні.

За таких обставин, слід погодитись з висновками податкового органу та суду першої інстанції стосовно того, що документи первинного бухгалтерського обліку, не підтверджують правомірності формування позивачем показників податкового обліку за операціями з ТОВ Транслем .

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи з викладеного, слід погодитись з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 06.08.2014 року №0000122201, що виключає підстави для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства ТК Топ-Нова - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі № 804/18607/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко