Ухвала

від 01.10.2015 по справі 195/901/14-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2015 рокусправа № 195/901/14-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

представників сторін:

позивача : - ОСОБА_2, ОСОБА_3 (договір від 01.09.2015 року)

відповідача: - ОСОБА_4 (дов.від 13.01.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області

на постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. у справі № 195/901/14-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області

про визнання відмови у призначенні пільгової пенсії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2015 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області в якому просив:

- визнати протиправною відмову управління пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

- зобов'язати управління пенсійного фонду України у Томаківському районі Дніпропетровської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах як електрогазозварювальнику згідно п. «а» ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у позивача законних підстав визначених п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Постановою Томаківського районного суду від 14 травня 2015 р. у справі № 195/901/14-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про визнання відмови у призначенні пільгової пенсії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено суду факту відсутності у позивача пільгового стажу, передбаченого п. «а» ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення», тому на думку суду, відповідач не виконав покладені на нього ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язки щодо надання доказів при запереченні проти позову.

Не погодившись з постановою суду, Управлінням Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. у справі № 195/901/14-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального права. В апеляційній скарзі відповідач визнає пільговий трудовий стаж ОСОБА_2 з 25.01.2008 р. по 14.08.2013 р. за Списком №1, проте заперечує щодо зарахування стажу роботи з 03.10.2002 р. по 28.12.2007 р. так скаржник вказує, що надані документи для підтвердження трудового пільгового стажу роботи позивача неналежним чином оформлені, а саме: в наданій пільговій довідці від 27.12.2007 р. відсутній номер вхідної кореспонденції, не вказано, якою постановою КМУ передбачена професія позивача, не зазначений період перебування у відпустці без збереження заробітної плати, не зазначено чи були періоди простою, неповного робочого дня (тижня), прогули, страйки, сумісництво, легка праця. Крім цього в документах про атестацію робочих місць ТОВ «Індустріалсервіс», наданих заявником 28.04.2012 р., не вказано, що атестація первинна. Нотаріусом завірена тільки фотокопія наказу на атестацію робочих місць, а перелік робочих місць та висновок експертизи якості проведення атестації не завірені і не прошиті, що не дає права заявнику на зарахування даного періоду до пільгового стажу роботи.

Виходячи з наведеного скаржник вважає, що підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_2 в ТОВ «Індустріалсервіс» до пільгового стажу не має, а тому у позивача не достатнього трудового стажу з шкідливими та особливо важкими умовами праці для призначення пенсії за Списком №1.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 19.07.1976 року прийнятий на роботу електрозварником на Запорізький завод металоконструкцій і пропрацював по даній спеціальності до 06.01.1977 р., після чого переведений учнем різника металу.

У період з 08.07.1980 року по 10.08.1981 р. працював на посаді газоелектрозварника в підприємстві Томаківська райсільгоспхімія.

З 19.08.1981 року до 15.03.1983 року позивач працював в колгоспі «Родина» Томаківського району Дніпропетровської області на посаді слюсаря-електрозварника.

28.04.1983 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу в Запорізький метисний завод по спеціальності волочильника проволоки. 21.05.1983 року переведений на посаду електрогазозварника, за якою працював до 19.07.1985 року.

З 12.08.1985 року по 19.03.1987 року позивач працював по спеціальності електрогазозварника в Томаківському підприємстві «Райсільгосптехніка», яке в 1986 році реорганізовано в Томаківське ремонтно-транспортне підприємство.

З 23 березня 1987 року до 30.03.2000 року ОСОБА_2 працював на посаді електрогазозварника в колгоспі «Родина» Томаківського району Дніпропетровської області.

04 квітня 2000 року позивач прийнятий на роботу в ВАТ «Агрофірма Мирова» Томаківського району Дніпропетровської області в якості електрогазозварника. Позивач працював у вказаній агрофірмі до 16.01.2001 року і звільнився за власним бажанням.

06 лютого по 01 червня 2001 року ОСОБА_2 працював електрогазозварником 3 розряду на комплексній дільниці по ремонту металургійного обладнання і печей Дочірнього підприємства Запорізького спеціалізованого управління №2 відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт».

03 жовтня 2002 року позивач прийнятий на роботу електрогазозварником 5 розряду до ВАТ «Індустріалсервіс» м. Запоріжжя і працював там до 28.12.2007 року.

25 січня 2008 року позивач прийнятий на роботу електрогазозварником 4 розряду на дільницю № 9 відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1» де працював до 14.08.2013 року.

З 15.08.203 року по 27.01.2014 року позивач працював на посаді електрогазозварника ТОВ «Запорізьке будівельно-монтажне управління».

З 03.02.2014 року він працює електрогазозварником і по теперішній час.

Наведене підтверджено записами трудової книжки ОСОБА_2, а також трудовою книжкою колгоспника, уточнюючими довідками.

21.10.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Управління ПФУ у Томаківському районі Дніпропетровської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п «а» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням комісії з призначення пенсій Управління ПФУ у Томаківському районі Дніпропетровської області від 28.04.2014 року №1582/04/17 позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Відповідачем зазначено, що надані документи, не підтверджують заявлений страховий стаж, як пільговий що свідчить про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність усіх необхідних умов для призначення позивачу пільгової пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Пенсії на пільгових умовах призначаються відповідно до п. «а», «б» ст.13 закону України «Про пенсійне забезпечення». На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

Отже, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, позивачу необхідно мати, зокрема, 10 років стажу роботи на зазначених роботах.

Як вбачається з матеріалів справи майже весь період трудової діяльності позивач займав посаду електрогазозварника, стаж роботи на якій позивач і просить зарахувати до трудового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 «Про затвердження Списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», яка діяла до 31.12.1991р., посада газоелектрозварника та електрогазозварника була віднесена до Списку №2.

Той факт, що до 31.12.1991р. посади, які займав позивач були віднесені до Списку №2 позивачем не заперечувався.

У період роботи позивача на посаді електрогазозварника 01.01.1992р. по тепершній час, діяла постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.1991р. №10, згідно якої вказана посада відноситься до Списку №1.

З огляду на те, що з 01.01.1992р. посада електрогазозварника віднесена до Списку №1 позивач вважає, що і попередній його трудовий стаж на вказаній посаді, до 31.12.1991р., має бути віднесений до стажу, що надає право на пільгову пенсію за Списком №1.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі -Порядок №383).

Порядок №383 регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків, а тому робота ОСОБА_2 електрогазозварником до внесення цієї посади в Список №1 повинна бути зарахована в стаж на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Факт роботи позивача на посаді електрогазозварника ручної зварки з повним робочим днем, постійно зайнятим ремонтом обладнання домених, мартенівських печей підтверджено записами трудової книжки та уточнюючими довідками, фотокопією наказу про атестацію робочих місць.

Доводи скаржника щодо відсутності нотаріального завірення копії наказу про атестацію, вхідного номеру на уточнюючій довідці, колегія суддів не приймає до уваги та вважає умисним затягуванням розгляду питання щодо реалізації права особи на належний соціальний захист.

Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача щодо відмови у призначенні пільгової пенсії та наявності права у ОСОБА_2 на призначення пільгової пенсії відповідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам рішення УПФУ у Томаківському районі від про відмову у призначені пенсії позивачу на пільгових умовах, розглянуті та спростовані судом першої інстанції, свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не знайшли.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються викладеними вище нормами законодавчих актів та встановленими обставинами справи, а отже відсутні підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196 , 198 , 200 , 205 , 206 КАС України , суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області на постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. у справі № 195/901/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. у справі № 195/901/14-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України .

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко