Ухвала

від 11.11.2015 по справі 13/92/08-ап-9/342/08-ап-13/340/08-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2015 р. м. Київ К/800/30379/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Юрченко В.П.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014

у справі № 13/92/08-АП-9/342/08-АП-13/340/08-АП

за позовом публічного акціонерного товариства "Приморське хлібоприймальне підприємство" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням роз'єднання позовних вимог) подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2007 № 0000122302/2.

Постановою господарського суду Запорізької області від 21.03.2013 у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд виходив з того, що позивач не підтвердив належним чином оформленої вантажною митною декларацією факту експорту металопродукції як умови застосування нульової ставки ПДВ.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. Постанову мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем операцій з експорту товару.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області зі спору.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків апеляційного суду, покладених в основу прийняття оскаржуваної постанови, та просить залишити останню без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та поданих заперечень, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Інспекції з урахуванням такого.

Судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що Інспекцією було проведено виїзну планову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, оформлену актом від 28.04.2007 № 7/2302/00954314.

Під час перевірки Інспекцією зроблено висновок, зокрема, про заниження платником бази оподаткування ПДВ на 275 735,09 грн. внаслідок безпідставного застосування нульової ставки за операціями з експорту металопродукції за відсутності фактичної участі позивача у цих операціях.

Наведений висновок слугував підставою для прийняття Інспекцією оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 397 686 грн. (у тому числі 265 124 грн. за основним платежем та 132 562 грн. за штрафними санкціями).

Пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

За змістом підпункту 6.2.1 пункту 6.2 цієї ж статті Закону товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, в силу наведених законодавчих вимог операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, підтверджені оформленням вантажної митної декларації, оподатковуються за нульовою ставкою.

Заперечуючи проти наявності у позивача статусу експортера за операціями з вивезення за межі митної території України металопродукції за зовнішньоекономічним контрактом від 01.06.2006 № 3Е, укладеним Товариством з фірмою Visic Investments Limited, Інспекція послалася на дані ВМД, оформлених при експорті цього товару, в яких у графі 2 відправником/експортером зазначено відкрите акціонерне товариство «ДМЗ ім. Петровського», тоді як власне позивач значиться у графі 9 як особа, відповідальна за фінансове врегулювання.

Вказану позицію підтримав суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні даних позовних вимог.

Втім сама по собі вказана обставина не може розцінюватися як перешкода для застосування платником нульової ставки ПДВ. Так, в силу вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, у графі 2 "Відправник/Експортер" зазначаються відомості про відправника товару; у графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання"зазначаються відомості про резидента України, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), у тому числі комісіонера - при митному оформленні товарів за договором комісії, повіреного (агента) - при митному оформленні за договором доручення (агентським договором).

Таким чином, зазначення відомостей про Товариство саме у графі 9 ВМД не є належним спростуванням виконання ним операції з експорту товару, позаяк наведені правила оформлення ВМД не виключають можливість зазначення у цій графі власника експортованого товару.

У той же час не можна погодитися й з висновком апеляційного суду про підтвердженість статусу Товариства як експортера у розглядуваних правовідносинах. Адже такий висновок мотивований посиланням виключно на зовнішньоекономічний контракт від 01.06.2006 № 3Е, в якому позивач виступає продавцем, тобто є проявом формального підходу при розв'язанні судом даного спору.

В умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника.

Установлені податковою перевіркою обставини виконання спірних операцій можуть виступати свідченням схемного характеру правовідносин позивача та відкритого акціонерного товариства «ДМЗ ім. Петровського», у яких за допомогою штучного документування нетипового для платника (позивача у справі) експорту досягаються бажані для нього податкові наслідки у сфері оподаткування у вигляді зменшення податкового навантаження.

Враховуючи, що принцип офіційного з'ясування обставин справи, закріплений нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС, передбачає обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, для правильного вирішення цього спору судам слід було дослідити обставини щодо фактичного руху активу (металопродукції) у процесі виконання розглядуваних операцій з експорту та встановити дійсну економічну участь Товариства у цих операціях. Для цього судам слід було встановити: хто є виробником спірного товару, з'ясувати фактичний рух цього товару на шляху до позивача (за якими операціями останній одержав цей товар, чи підтверджується реальність передачі товару позивачеві з урахування умов транспортування, зберігання металопродукції); ретельно дослідити дійсну економічну участь позивача в розглядуваних експортних операціях шляхом встановлення, які фактично дії були вчинені платником у процесі реалізації активу (як-от транспортування, зберігання, митне оформлення та очищення для експорту тощо), яким чином були налагоджені ділові стосунки з покупцем-нерезидентом (шляхом встановлення, яким чином було винайдено цього покупця, хто конкретно від імені Товариства контактував з контрагентом, шляхом перевірки оформлення службових відряджень працівників Товариства за кордон для налагодження господарських зв'язків з представниками фірми Visic Investments Limited тощо); надати правову оцінку причинам зазначення відкритого акціонерного товариства «ДМЗ ім. Петровського» як відправника спірної продукції у ВМД. Також у даному разі участь платника у розглядуваних операціях з експорту металопродукції має також бути оцінена з урахуванням нетиповості цих операцій для господарської діяльності позивача.

При цьому судам слід мати на увазі, що у разі, якщо участь позивача у спірних операціях з експорту є неістотною або фіктивною (як-от у випадку номінального оформлення операцій з експорту позивачем товару, який фактично ним не одержувався та не передавався нерезидентові) відповідні операції не можуть породжувати для платника податкові наслідки, зокрема, у вигляді права на застосування нульової ставки ПДВ.

Оскільки прийняття рішень у даній справі вимагає додаткового встановлення її обставин, що перебуває поза межами повноважень суду касаційній інстанції, то оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно враховувати наведені у цій ухвалі висновки Вищого адміністративного суду України та, використовуючи процесуальні засоби (як-от - витребування та дослідження необхідних доказів, допит свідків тощо), встановити та надати правову оцінку обставинам, що входять до предмета доказування у справі, і за наслідками встановленого прийняти рішення відповідно до статті 159 КАС.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 21.03.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі № 13/92/08-АП-9/342/08-АП-13/340/08-АП скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько В.П. Юрченко