Постанова

від 24.09.2015 по справі 808/2317/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року 14:30Справа № 808/2317/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Бабаченко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2015 Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області (далі - відповідач, ВВД ФССНВ) про зобов'язання відповідача включити до актів звірки витрати основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, яка виплачена пенсіонерам в жовтні, листопаді, грудні 2014 року та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по зазначеним витратам у розмірі 14 219 грн. 24 коп.

Ухвалою суду від 28.04.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2317/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Позивач обґрунтовує свої вимоги Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 29.09.1999 №1105-ХІV (далі - Закон №1105-ХІV), Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4). Позивач вважає, що заборгованість по виплатах пенсій та щомісячних цільових грошових допомог особам, які тимчасово переїхали з Донецької області, повинні бути відшкодовані відповідачем. Проте, відповідач не відшкодував суму основного розміру пенсії разом з витратами на її виплату управлінню Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області за жовтень, листопад, грудень 2014 року на суму 14219,24 грн. Також зазначає, що відповідно до листа Пенсійного Фонду України від 03.07.2014 №17510/02-40, управління ПФУ в районах забезпечують виплату особам, які переїхали з Донецької та Луганської областей за матеріалами електронних пенсійних справ. Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 12.09.2014 № 23687/02-50, особа, яка звертається за переведенням пенсійної справи, подає до органу пенсійного фонду України виключно паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення (за наявності). Документи для підтвердження фактичного місця проживання не вимагаються. Взяття на облік здійснюється за адресою, вказаною заявником у заяві, без проведення перевірок. На підставі викладеного просить позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача не з»явився, просить розглянути справу за його відсутністю? на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. В своїх запереченнях відповідач зазначає, що вимогу про відшкодування має право заявити лише орган, до якого проводиться відшкодування, а саме Пенсійний фонд України, оскільки невідшкодування може порушувати тільки його права. Зазначає, що відповідачем не прийнято до заліку за спірний період суми пенсій, призначених громадянам, які є особами, що тимчасово переселилися на територію Розівського району Запорізької області з зони проведення АТО. Вказує, що фінансування видатків на страхові виплати та відшкодування інших витрат по цих особах має специфіку і здійснюється згідно з листом виконавчої дирекції Фонду від 25.07.2014 № 552-08-01, яким передбачено, що такі особи для продовження страхових виплат повинні звернутися із заявою встановленого зразка до відділення виконавчої дирекції Фонду за місцем тимчасового перебування, надати копію паспорта та ідентифікаційного коду. Оскільки, вказані особи до ВВД ФССНВ у Розівському районі не звертались, у відповідача відсутні будь-які документи, що підтверджують їх право на отримання як страхових виплат, так і пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заперечення відповідача, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю, на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні - грудні 2014 року позивач проводив з відповідачем щомісячні звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З вказаних актів вбачається, що за жовтень 2014 року позивачем понесено витрат на виплату та доставку пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в сумі 1 470,67 грн., проте відповідачем до заліку прийнято лише 1 020,67 грн.; за листопад 2014 року позивачем понесено витрат на виплату та доставку пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в сумі 10 545,39 грн., проте відповідачем до заліку прийнято лише 4 284, 79 грн.; за грудень 2014 року позивачем понесено витрат на виплату та доставку пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в сумі 11 310, 94 грн., проте відповідачем до заліку прийнято лише 3 802,30 грн.;

Не відшкодованими є суми пенсій (основний розмір пенсії) особам, які тимчасово переїхали з Донецької області, а саме: ОСОБА_1 у сумі 750 грн. (за жовтень 2014 року), ОСОБА_2 у сумі 750 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_3 у сумі 1200 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_4, у сумі 1200 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_5 у сумі 66,36 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_6 у сумі 750 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_7 у сумі 900 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_8 у сумі 600 грн. (за листопад 2014 року), ОСОБА_9 у сумі 900 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_10 у сумі 66,36 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_11 у сумі 900 грн. (за листопад - грудень 2014 року), ОСОБА_12 у сумі 1 438 ,71 грн. (за грудень 2014 року), ОСОБА_13 у сумі 750 грн. (за грудень 2014 року), ОСОБА_14 у сумі 900 грн. (за грудень 2014 року), ОСОБА_15 у сумі 600 грн. (за грудень 2014 року), ОСОБА_16 у сумі 750 грн. (за грудень 2014 року), ОСОБА_17 у сумі 947,81 грн. (за грудень 2014 року), ОСОБА_18 у сумі 750 грн. (за грудень 2014 року).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі - Основи).

Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (ст. 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 цих Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до ст. 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону №1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ (в редакції, що діяла на дату виплати пенсій), якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене абзацом другим п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону №1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Оскільки особа, вже звернулась до одного із страховиків - Пенсійного фонду, то понесені Пенсійним фондом витрати на виплату особам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій по втраті годувальника повинні бути відшкодовані відповідачем незалежно від того, чи зверталась особа до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України із заявою.

За змістом ст. 21 Закону № 1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

Частиною 16 ст. 34 Закону № 1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених п. 2 ст. 8 та ст. 9 цього Закону.

Матеріалами справи встановлено, що до позивача звернулися ряд осіб, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію по втраті годувальника у зв'язку з прибуттям пенсійних справ з іншого району (вимушені переселенці).

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 взяті на облік управлінням Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області та отримують пенсії по втраті годувальника згідно електронної пенсійної справи, що підтверджується розпорядженнями: від 29.09.2014 №148, від 22.10.2014 №2197, атестатом від 27.02.2015 №103, розпорядженнями: від 22.10.2014 №2172, від 22.10.2014 №2171, від 23.10.2014 №2259, від 28.10.2014 №2305, від 29.10.2014 №2461, від 30.10.2014 №2522, від 06.11.2014 №2870, від 19.11.2014 №3081, від 12.11.2014 №3031, від 31.11.2014 №3294, від 24.11.2014 №3230, від 04.12.2014 №3609, від 04.10.2014 №3666, від 04.12.2014 №3661, від 08.12.2014 №3689 відповідно, копії яких наявні в матеріалах справи.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України допомоги на поховання, визначено Порядком № 5-4/4.

Частиною 1 п. 4 Порядку № 5-4/4 встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, наведені вище норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про наявність правових підстав та визначеного законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених управліннями Пенсійного фонду України витрат на відшкодування виплат потерпілим на виробництві та членам їх сімей, а саме шляхом пред'явлення позовних вимог про стягнення сум заборгованості.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не включено до заліку суми витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, зазначеним вище за період з жовтня по грудень 2014 року в розмірі 14 219, 24 грн.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у прийнятті до заліку відповідних сум відшкодування на лист Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 552-01-1 від 25.07.2014, суд вважає безпідставним, з огляду на таке.

По-перше, вказаний лист за змістом не встановлює будь-якого особливого порядку відшкодування Пенсійному фонду сум виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

По-друге, порядок взаємодії та розрахунків між Фондами визначений Законом, а тому не може змінюватись Фондом в односторонньому порядку, тим більше шляхом видання листів, які не мають сили нормативного документу.

Також суд не приймає до уваги зауваження відповідача, викладені в письмових запереченнях, стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вказані особи підпадають під дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», оскільки будь які зауваження щодо відсутності у вказаних осіб права на отримання пенсій не зазначені в Таблиці розбіжностей як підстави відмови у прийнятті до заліку відповідних сум.

Щодо тверджень відповідача на те, що вимоги про відшкодування може заявити лише Пенсійний фонд України, суд зазначає таке. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 10.06.2014 № 21-168а14 (№ рішення в ЄДР 39493083), у разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Водночас, згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

А відтак, такі твердження відповідача суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій внаслідок трудового каліцтва на виробництві або професійного захворювання є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача включити до актів звірки витрати основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, яка виплачена пенсіонерам в жовтні, листопаді, грудні 2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Порядку від 04.03.2003р. № 5-4/4, органи Пенсійного фонду України щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності, проводять з органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачені ці пенсії, у якому вказують загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його головним управлінням фондів. Акт надсилається головним управлінням фондів для здійснення відшкодувань на рівні їх центральних органів.

Аналіз положень вказаного Порядку дозволяє суду дійти висновку, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Пенсійного Фонду України, оскільки ним встановлено правило підписання актів звірки розрахунків лише у разі відсутності спору між сторонами. У разі незгоди на підписання актів з боку органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України спір має вирішуватись у судовому порядку шляхом пред'явлення вимоги про стягнення, а не про зобов'язання вчинити дії щодо включення до актів звірки витрат на виплату та доставку пенсії.

А отже в цій частині, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач був звільнений від їх сплати у встановленому порядку на день подання позову відповідно до Закону України «Про судовий збір», а статтею 94 КАС України не було передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст.94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 25919951) на користь управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 20508462) 14 219 (чотирнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 24 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій внаслідок трудового каліцтва на виробництві або професійного захворювання.

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко