Ухвала

від 10.11.2015 по справі 804/9844/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2015 рокусправа № 804/9844/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

в с т а н о в и в:

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати податкове повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області №10322-15 від 23.06.2014р., яким нарахована суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 5 190,58 грн. нікчемним з моменту його утворення та скасувати в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства та порушення судом першої інстанції норм процесуального та майнового права просить скасувати повністю оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.04.2011р. між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Держреєстрі за №121010004000156 від 12.07.2011р. та згідно якого Дніпропетровська міська рада, як орендодавець, надала, а ОСОБА_1, як орендар, прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: вул. Грінченка, 338 (Амур-Нижньодніпровський район) загальною площею 0,1156га (частка спільної сумісної оренди з гр. ОСОБА_2 у розмірі 0,0578га) (кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1). Означений договір укладено на п'ятнадцять років.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з вимогами пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, Закону України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання Україні», згідно якого внесені зміни до статті 288 Податкового кодексу України, на підставі договору оренди землі та даних Державного земельного кадастру ДПІ В Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено нарахування фізичній особі ОСОБА_1 грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на 2014 рік у розмірі 5 190, 58 грн. про що винесено податкове повідомлення - рішення №10322-15 від 23.06.2014р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01.01.2011, визначається розділом ХІІІ "Плата за землю" Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

При цьому, відповідно до норм Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України від 27.03.2014р. №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав законної сили 01.04.2014р.), тобто, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю, згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ, не може бути меншою розміру, визначеного підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме - 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не залежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

З урахуванням наведеного, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку, згідно з пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, та встановлення її розміру, який не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, виконуючи вимоги п. 286.5 ст. 286 ПК України розраховував для позивача орендну плату за земельну ділянку, що підтверджується податковими повідомленням - рішенням №10322-15 від 23.06.2014р. (оскаржуване в цій справі податкове повідомлення - рішення).

Тому висновок суду першої інстанції щодо правомірності визначення податковим органом грошового зобов'язання з орендної плати є обґрунтованим.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято послання ОСОБА_1 на порушення податковим органом порядку вручення йому оскаржуваного повідомлення-рішення, оскільки встановлення факту допущених відповідачем порушень щодо вручення позивачу спірного повідомлення-рішення, не є підставою для його скасування, з огляду на підтвердження встановленого допущеного позивачем порушення та правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що факт не отримання позивачем податкового повідомлення-рішення №10322-15 від 23.06.2014р. не підтверджений належними доказами, а надана довідка про склад сім'ї свідчить лише про осіб, які зареєстровані у помешканні позивача та не є доказом неможливості проживання та відповідно отримання поштового відправлення іншою особою, членом сім'ї позивача.

Водночас, положення п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

Факт направлення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на адресу за місцем проживання позивача підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги щодо різниці у сумах є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Так, спірним податковим повідомленням - рішенням визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати у розмірі 5 190,58 грн., при цьому відповідно до зворотного боку облікової картки платника з земельного податку за 2013-2015 роки, після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбувалося зменшення переплати по №10322-15 від 23.06.2014 року на суму 211, 58 грн.

Також безпідставними та необґрунтованим є доводи щодо відкликання податковим органом оскаржуваного повідомлення-рішення з посиланням на п.п.60.1.3. п.60.1.ст.60 ПКУ, у зв'язку зі зменшенням суми податкового боргу у справі №804/4862/15, оскільки відповідно до підпункту 60.4. даної статті у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Податковим органом нове податкове повідомлення-рішення не приймалось, тому підстави для визнання спірного податкового повідомлення-рішення відкликаним - відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко