Ухвала

від 23.11.2015 по справі 360/1606/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №360/1606/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

23 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бородянського районного суду Київської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області, в якому просив суд визнати неправомірними та протиправними дії щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії по інвалідності як державному службовцю з 29.10.2008 у відповідності до вимог статей 33, 37, 37 1 Закону України «Про державну службу» з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки, виходячи з розміру 90 відсотків від заробітної плати.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 07 жовтня 2015 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії щодо відмови включити до заробітної плати, з якої обчислена пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки; зобов'язано відповідача здійснити з 08.06.2015 перерахунок пенсії включивши у розрахунок заробітку для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально - побутових питань, індексацію заробітної плати в сумі 19968,63 грн; та з 01.09.2015 включивши у розрахунок заробітку для обчислення пенсії компенсацію за невикористані відпустки у сумі 1595,36 грн; в інший частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 07 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З доповіді судді - доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін - не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 29.10.2008 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області та отримує пенсію по інвалідності як державний службовець відповідно до Закону України «Про державну службу» виходячи з 90 відсотків суми заробітної плати.

При виплаті пенсії відповідачем не було враховано до заробітку для обчислення пенсії отримані позивачем в період роботи з листопада 2006 року по жовтень 2008 року матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, компенсацію за невикористану відпустку та індексацію заробітної плати.

У зв'язку із цим позивач звернувся із заявою від 08.06.2015 до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених виплат, проте листом від 15.06.2015 року №787 та від 01.09.2015 №1126 йому відмолено у перерахунку пенсії.

Не погодившись з відповіддю, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року №697 затверджено Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, який втратив чинності 01.01.2011 року, в якому відсутні таки види виплат як індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

01 січня 2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170, якою затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та в якій також відсутні таки види виплат як індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна дорога для вирішення соціально-побутових питань та компенсація за невикористану відпустку.

Згідно довідки про складові заробітної плати від 31.08.2015 №2067/с1050, що видана Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, за період з листопада 2006 року по жовтень 2008 року, на всі виплати, що включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі на індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, компенсацію за невикористану відпустку.

Вирішуючи питання щодо розміру пенсії, з якого необхідно здійснювати перерахунок, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно частини другої та п'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії в даному випадку має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (в даному випадку 90 відсотків суми заробітної плати), оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в частині.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону, в редакції Закону від 22.05.2015 №484-VIII (набрав чинності 01.09.2015), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1218 гривень.

Отже в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги повинна складати 80,38 грн (1218х0,06х110).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 у даній справі Управлінню Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом його стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Бородянського районного суду Київської області від 07 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області (ідентифікаційний код 22201851, адреса: 07800, Київська область, смт Бородянка, вул. Леніна, 230-а) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 38 копійок.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.