Ухвала

від 23.11.2015 по справі 821/3838/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 р. Справа № 821/3838/14

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 року у справі за адміністративним позовом Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - позивач, УДСНС) звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона (далі - відповідач) про визнання дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Виноградчої Н.О. неправомірними; скасування постанови від 01.09.2014р. ВП№44519305 про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження та забезпечити виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 08.08.2014р. в адміністративній справі №821/2549/14 Херсонський окружний адміністративний суд постановив: зупинити експлуатацію будівель та споруд ТОВ "Спортивно оздоровчий комплекс яхт-клуб "Лілея" (код ЄДРПОУ 36580404) за адресою: м. Херсон, Придніпровський спуск, 1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. На підставі зазначеної постанови позивачем отримано виконавчий лист №821/2549/14, який 21.08.2014р. надіслано для виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні. 03.09.2014р. на адресу позивача надійшла постанова головного державного виконавця Виноградчою Н.О. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції від 01.09.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, в якій зазначено, що в резолютивній частині рішення суду відсутній примусовий характер виконання.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець діяв на підставі вимог Закону України "Про виконавче провадження ".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні Виноградчої Н.О., щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №821/2549/14 від 18.08.2014р. - неправомірними.

Постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні Виноградчої Н.О. від 01.09.2014р. ВП№44519305 про відмову у відкритті виконавчого провадження - скасовано.

Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні відкрити виконавче провадження по виконавчому листу №821/2549/14 від 18.08.2014р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707) витрати на сплату судового збору в розмірі 73,08 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відділ Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на те, що оскільки виконавчим документом не передбачено рішення про зобов'язання боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, як зазначено в ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження», апелянт вважає що правомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з наявністю обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Заперечень на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до резолютивної частини постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2014р. у справі № 821/2549/14 до ТОВ "Спортивно оздоровчий комплекс яхт-клуб «лілея» застосовані заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом повного зупинення експлуатації будівель та споруд ТОВ "Спортивно оздоровчий комплекс яхт-клуб "Лілея" (код ЄДРПОУ 36580404) за адресою: м. Херсон, Придніпровський спуск, 1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

18.08.2014р. судом було видано позивачу виконавчий лист по справі №821/2549/14 , в якому зазначені всі необхідні відомості, передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі викладено резолютивну частину постанови суду від 08.08.2014р.

20.08.2014р., відповідно до заяви, позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про примусове виконання рішення суду відповідно до виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду від 18.08.2014р. №821/2549/14 2014р.

Постановою від 01.09.2014р. відповідач відмовив у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на п. 8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з виконавчого листа №821/2549/14 2014р., виданого Херсонським окружним адміністративним судом 18.08.2014р., у ньому зазначені всі необхідні реквізити (відомості), відповідно до вимог ЗУ "Про виконавче провадження", які має містити виконавчий документ для подання його до відповідного відділу ДВС щодо здійснення примусового виконання судового рішення (ухвали).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності відмови відповідачем у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду та задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2014р.

ВП №44519305 та про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні відкрити виконавче провадження по виконавчому листу №821/2549/14 від 18.08.2014р.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 4 ст.257 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження ".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження " від 21.04.1999р. №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи у виконавчому листі №821/2549/14 2014р., виданим Херсонським окружним адміністративним судом 18.08.2014р., зазначені усі необхідні реквізити (відомості), відповідно до вищезазначених вимог ЗУ "Про виконавче провадження", які має містити виконавчий документ для подання його до відповідного відділу ДВС щодо здійснення примусового виконання судового рішення (ухвали).

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Згідно ч.1 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Однак, головний державний виконавець Виноградча Н.О. таким правом не скористалася та із відповідною заявою про роз'яснення змісту резолютивної частини рішення суду від 08.08.2014р. та відповідно про встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа №821/2549/14, виданого Херсонським окружним адміністративним судом, до суду не зверталася.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження ". У виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду виконавчого листа вбачається, що він містить усі встановлені законом реквізити та поданий у межах визначеного законом строку.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ч.4 ст.257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до ст.32 Закону України „Про виконавче провадження", зокрема є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Тобто, виданий виконавчий лист містить передбачені п.4 ст.32 Закону України „Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішень, а саме інші заходи, передбачені рішенням.

Отже суд апеляційної інстанції вважає, що державний виконавець, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, діяв неправомірно та не у спосіб передбачений Законом.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідачем у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду та задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2014р.

Виконавчий лист №821/2549/14 від 18.08.2014року повністю відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження ", містить вимогу про негайне виконання, а отже дії відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження є неправомірними.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В.Єщенко

Суддя: В.Л.Романішин