Постанова

від 17.11.2015 по справі 820/5439/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 р. Справа № 820/5439/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (нині - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, далі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова):

- № НОМЕР_1 від 05.05.2015 року, згідно з яким йому, як платнику податків, збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 5.112,84 гривень;

- № НОМЕР_2 від 28.02.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10.211 гривень, нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2.552,75 гривень;

- № НОМЕР_3 від 28.02.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2.731,33 гривень, нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 682,83 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення ним податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 06.01.2015 року № 9/1702/НОМЕР_4.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна планова виїзна перевірка суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 по 31.12.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки за наслідками якої складено акт №9/1702/НОМЕР_4 від 06.01.2015 року (а.с. 11-37, далі - акт перевірки).

Згідно висновку вказаного ату перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст. 138, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого у 2012 році було занижено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 2.731,33 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України, в результаті чого за березень 2012 року було занижено податок на додану вартість у розмірі 10.211 грн.;

- ст. 269, п. 287.1 п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України, в результаті чого за 2012-2013 роки не нараховувався та не сплачувався земельний податок на загальну суму 126.532,40 грн.

Підставами для вказаних висновків відповідача стали встановлені в ході проведення перевірки наступні обставини.

ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат у 2012 році віднесено сплату за користування земельною ділянкою у розмірі 25.487,62 грн, за земельну ділянку загальної площі 732,0 кв.м., про що 28.12.2012 року зроблено запис у книзі обліку доходів та витрат № 276/122. Податок на землю сплачено по договору користування від 27.01.2012 року № 5/3489, укладеному з Донецькою міською радою, за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, за вказаною адресою ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) укладено договір оренди від 29.12.2011 року № 34/2012 на передачу в оренду 60/100 частин нежитлових приміщень загальної площі 315,3 кв.м. ТОВ «Модус, ЛТД», код ЄДРПОУ 21203457 (Орендатор). Строк дії договору з 01.01.2012 по 30.11.2014 року.

Перевіркою встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Модус, Лтд» та володіє 25% статутного, капіталу, таким чином, ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України підпадає під визначення пов'язана особа.

Дохід, отриманий ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «Модус, ЛТД» за 2012 рік у вигляді орендної плати складає 9.421.20 грн. (785,10 грн. на місяць).

Таким чином, за даними перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2012 році отримав дохід від ТОВ «Модус, ЛТД» по операціях з оренди на загальну суму 9.428,20 грн., при цьому до собівартості послуг з вказаної господарської операції у 2012 році було віднесено сплату податку на землю у розмірі 25.487,62 грн., чим завищено собівартість вказаних послуг на 16.066,42 грн.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2011, 2012, 2013 роки та відображених у додатку 7, 5 до податкової декларації, встановлено їх завищення за 2012 рік у розмірі 16.066,42 грн.

Перевіркою правильності визначення сум податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності, відображеного в додатку 7, 5 до податкової декларації 2011, 2012, 2013 роки встановлено, що ФОП ОСОБА_1, в порушення п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст. 138, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України у 2012 році занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2.731,33 грн.

B ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у січні 2012 на адресу ТОВ «Промдизайн», код ЄДРПОУ 24331167, м. Харків, пр. Московський. 144, надані послуги з оренди рухомого та нерухомого майна на загальну суму 51.053,54 грн., без ПДВ: грошові кошти за отримані послуги на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 не надходили та станом на 01.03.2012 року лічилась дебіторська заборгованість ТОВ «Промдизайн» перед ФОП ОСОБА_1 на суму 51.053,54 грн. без ПДВ.

У лютому 2012 року ФОП ОСОБА_1 зареєструвався платником податку на додану вартість та отримав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 01.02.2012 року № 200168466, видане ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - НОМЕР_4.

Після реєстрації платником ПДВ, в березні 2012 року, на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2, надійшли грошові кошти від надання послуг з оренди на загальну суму 51.053,54 грн, без ПДВ (погашення дебіторської заборгованості). Податок на додану вартість на вказану суму ФОП ОСОБА_1 не нараховувався та до складу податкових зобов'язань у березні 2012 року не включався.

З урахуванням положень п. 187.1 ст. 187, п. 188 1 ст. 188 Податкового кодексу України, визначено, що податковим періодом, на який припадає подія - надходження грошових коштів , є березень 2012 року. База оподаткування операцій з постачання послуг у березні 2012 року складає 51.053,54 грн.

Таким чином, за даними перевірки, податкове зобов'язання з ПДВ за березень 2012 року складає 10.211,00 грн. (51053,54 грн. х 20 %).

Перевіркою відображених у рядку 1 декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» показників за період з 01.02.2011 по 31.12.2013 року встановлено, заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 10.211,00 грн. за березень 2012 року.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за період з 01.02.2012 року по 31.12.2013 року встановлено його заниження за березень 2012 року у розмірі 10.211,00 грн в результаті порушень податкового законодавства (пункт 2.6.2 розділу 2.6 акту перевірки), чим порушено п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188. п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись з висновками вищезазначеного акту перевірки, подав до контролюючого органу заперечення, за результатом розгляду яких, ДПІ у Дзержинському районі рішенням від 26.01.2015 року № 987/10/20-30-1702-15, скасовано висновки акту перевірки від 06.01.2015 року № 9/1702/НОМЕР_4 в частині нарахування земельного податку на загальну суму 121.419,56 грн. (а.с. 63-65). Таким чином, нарахування земельного податку зменшено до 5.112,84 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2 від 28.02.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12.763,75 грн, у тому числі 10.211 грн - за основним платежем, 2.552,75 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 9);

№ НОМЕР_3 від 28.02.2015 року, збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 3.414,16 грн., у тому числі 2.731,33 грн - за основним платежем, 682,83 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 10);

№ НОМЕР_1 від 05.05.2015 року, збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб на 5.112,84 грн (а.с. 8).

Відповідно до Господарського кодексу України орендою є передача за договором однією стороною (орендодавцем) другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України). Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до підп. 135.5.2 п. 135.5 ст. 135 ПК України доходи у вигляді орендної плати відносяться до складу інших доходів орендодавця. У випадку коли надання в оренду майна є основним видом діяльності, такий дохід вважатиметься операційним. Датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів є дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст. 138 розділу III цього Кодексу передбачено, що витрати які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2012 році отримано дохід від ТОВ «Модус, ЛТД» по операціях з оренди на загальну суму 9.421,20 грн., при цьому до собівартості послуг з вказаної господарської операції у 2012 році було віднесено сплату податку на землю у розмірі 25.487,62 грн.

За умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного 13.06.2006 року між виконавчим комітетом Донецької міської ради та фізичними особами-підприємцями: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, останнім для експлуатації існуючих будівель двох складів, гаражу, прохідної та споруд в оренду передана земельна ділянка, площею 0,1166 га, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 121-133).

Відповідно до ПК України вносити плату за землю зобов'язана особа, чиє право на використання земельної ділянки у господарській діяльності підтверджене відповідними правочинними документами (державний акт на право власності земельною ділянкою, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди і т. п.).

При наданні об'єкта нерухомості в оренду, суб'єктом плати за землю залишається власник такої нерухомості. Однак у п. 1 ст. 796 Цивільного кодексу України передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їхньої окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи зазначене, витрати орендодавця, понесені у зв'язку з внесенням плати за землю (земельного податку або орендної плати за землю державної та комунальної власності), можуть включатися до суми орендної плати, якщо це визначено договором оренди.

У 2009 та 2011 роках між ФО-П: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ТОВ «Модус, ЛТД» укладалися договори, за умовами яких ФО-П: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 надавали в оренду за плату ТОВ «Модус, ЛТД» нежитлові будівлі, загальною площею 315,3 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 134-141).

Із змісту зазначених договорів вбачається, що вартість комунальних послуг не включено в орендну плату, - орендар сплачує ці послуги самостійно. Сторонами зазначених договорів не висвітлено питання відшкодування витрат орендодавця, понесених у зв'язку зі сплатою земельного податку.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків, які на підставі норм пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у складі інших витрат операційної діяльності, пов'язаних з господарською діяльністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при обчисленні об'єкта оподаткування орендодавець має право відносити до складу витрат витрати на сплату земельного податку за земельні ділянки державної і комунальної власності за умови належного документального оформлення договору придбання землі або договору користування землі.

Також судом встановлено та зазначений факт сторонами не заперечувався, що ФО-П ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Модус, Лтд» м. Харків, пр. Московський д.144, та володіє 25% статутного капіталу.

Згідно положень п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Чинне законодавство не містить заборони на укладення договорів з пов'язаними особами. Проте Податковим кодексом визначено окремий порядок оподаткування господарських операцій за участю пов'язаних осіб.

Так, відповідно до пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ПК України у разі, якщо договірна ціна на товари (роботи, послуги), продані пов'язаним особам, відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на аналогічні товари (роботи, послуги), то доходи продавця у такому випадку визначатимуться податковими органами за звичайними цінами.

На таких самих принципах будується і врахування витрат платника податку, понесених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, тобто якщо витрати на товари (роботи, послуги) відрізняються більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі самі товари (роботи, послуги), то у випадку завищення витрат покупцем більше ніж на 20% його витрати визначатимуться за звичайними цінами.

Для визначення звичайної ціни до 01.01.2013 року застосовувались положення п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, відповідно до якого звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовувалася інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівняних умовах.

При цьому, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом № 334/94-ВР, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін зазначених дій контролюючим органом вчинено не було.

Також судом встановлено та зазначений факт не заперечувався сторонам по справі, що ФОП ОСОБА_1 у січні 2012 року на адресу ТОВ «Промдизайн», код ЄДРПОУ 24331167, м. Харків, пр. Московський, 144, надано послуг з оренди рухомого та нерухомого майна на загальну суму 51053,54 грн., без ПДВ. (акти від 31.01.2012 року).

Грошові кошти за отримані послуги на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 не надходили та станом на 01.03.2012 року лічилась дебіторська заборгованість ТОВ «Промдизайн» перед ФОП ОСОБА_1 на суму 51.053,54 грн. без ПДВ.

У лютому 2012 року ФОП ОСОБА_1 зареєструвався платником податку на додану вартість та отримав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 01.02.2012 року № 200168466, видане ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - НОМЕР_4.

Після реєстрації платником ПДВ в березні 2012 року, на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1, надійшли грошові кошти від надання послуг з оренди на загальну суму 51.053,54 грн., без ПДВ. (погашення дебіторської заборгованості). Податок на додану вартість на вказану суму ФОП ОСОБА_1 не нараховувався та до складу податкових зобов'язань у березні 2012 року не включався.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, якщо у платника ПДВ перша подія - оформлення документа на постачання послуг, відбулась до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулась після реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховується за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов'язання.

В акті перевірки фахівцем контролюючого органу зазначено, що ФО-П ОСОБА_1, що знаходився на спрощеній системі оподаткування, суму перевищення у розмірі 108.837 грн, яке відбулось 23.12.2011 року, самостійно задекларовано та відображено в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, а 01.02.2012 року ФО-П ОСОБА_1 зареєстрований як платник податку на додану вартість. Обрання касового методу для цілей оподаткування платник податків заперечує, а контролюючим органом зазначене ним не спростовується.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, якими визнано правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача від 28.01.2015 року №№: 000611720 та НОМЕР_3, не узгоджується з вимогами законодавства через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування ухваленого по справі судового рішеня з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надавав послуги з оренди приміщень, які належать йому на праві приватної власності іншим суб'єктам господарювання, а саме ФОП ОСОБА_1, надалі «Орендодавець» з ТОВ «Промдизайн», код ЄДРПОУ 24331167, надалі «Орендатор» укладено наступні договори оренди:

- від 01.07.2010 року на надання у тимчасове користування приміщення загальною площею 21 м.кв. (фактично по актам виконаних робіт надано 5 м.кв.) за адресою: м. Харків, вул. Муромська, 36, під офісне приміщення. Строк користування приміщенням з 01.07.2010 по 31.12.2012 року;

- від 01.01.2013 року № 1 на надання у тимчасове користування приміщення загальною площею 25,7 м.кв. (фактично по актам виконаних робіт надано 5 м.кв.) за адресою: м. Харків, вул. Муромська, 36, під офісне приміщення. Строк користування приміщенням з 01.01.2013 по 31.12.2013 року.

- від 01.04.2010 № 3/1 на надання у тимчасове користування нежитлове приміщення, загальною площею 88,3 м.кв. з яких ФО-П ОСОБА_1 належить 60/100 частин, тобто 52,98 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2, під офіс. Строк користування приміщенням з 01.04.2010 по 31.12.2012 року;

- від 31.12.2012 року № 2013-1-1 на надання у тимчасове користування нежитлове приміщення, загальною площею 88,3 м.кв. з яких ФО-П ОСОБА_1 належить 60/100 частин, тобто 52,98 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2, під офіс. Строк користування приміщенням з 01.01.2013 по 31.12.2013 року без сплати земельного податку.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно п. 1.5 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право на користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Судом встановлено, що станом на 01.01.2007 року базова вартість 1 кв. м. земель м. Харкова становить 253,3 грн. (рішення 17 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 25.12.2007 року №335/07 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року») і підлягає індексації в порядку, встановленому законодавством України. Враховуючи коефіцієнти індексації 1,028; 1,152, 1,059 та 1,0 базова вартість 1 кв. м. у 2011 р. - 2013 р. становить 317,7 грн.

Грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Муромська, 36, становить: 243064,27 = 317,7 *1 * 3,83 * 1,50818 * 2,5 * 52,98.

Ставку податку за земельну ділянку на 2012 рік визначено на загальну суму 2437,30 грн. (243064,27 * 1% ) у високосний рік.

Ставку податку за земельну ділянку на 2013 рік ФОП ОСОБА_1 визначено на загальну суму 2430,64 грн. (243064,27 * 1%).

Грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, становить: 12227,70 = 317,7 *1 * 2,82 * 1,09187 * 2,5 * 5.

Ставку податку за земельну ділянку на 2012 рік визначено на загальну суму 122,62 грн. (12227,70 * 1% ) у високосний рік.

Ставку податку за земельну ділянку на 2013 рік визначено на загальну суму 122,28 грн. (12227,70 * 1%).

Таким чином, враховуючи, що позивачем не сплачено земельний податок за 2012 - 2013 роки у сумі 5.112,84 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем порушено ст. 269, п. 287.1 п. 287.8 ст. 287 Податкового Кодексу України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення в цій частині та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги в частині, якою скаржник просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.05.2015 року № НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 55, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28 січня 2015 року №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 з прийняттям нового судового рішення про їх задоволення.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28 січня 2015 року № НОМЕР_2, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 12.763,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28 січня 2015 року № НОМЕР_3, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб в розмірі 3.414,16 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 листопада 2015 року.