Рішення

від 20.11.2015 по справі 278/2136/15-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/2136/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2015 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, яким просила визначити їй додатковий, трьохмісячний, строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її баби. В обґрунтування позову вказала, що основною причиною, яка перешкодила їй звернутися у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини стало те, що вона не знала про наявність заповітів, вчинених на її ім'я, а вважала, що оскільки у її покійної баби є брат, то саме він і успадковуватиме майно після її смерті.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлений позов підтримали та просили його задовольнити із зазначених у ньому підстав. Відповідач та її представник заперечували щодо задоволення даної заяви, адже вважають, що підстави з яких позивач пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини є неповажними. Представник відповідача - Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області спрямував до суду заяву про слухання справи у його відсутність, позов визнав.

Дослідив матеріали справи, заслухав пояснення учасників судового розгляду, судом встановлено наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Відповідач у справі є спадкоємцем майна ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 не встиг оформити спадщину після смерті ОСОБА_4, адже помер, хоча за час життя подав заяву про прийняття спадщини у визначений законом строк - 20 червня 2008 року.

На запитання головуючого, позивач пояснила, що знала про наявність іншого спадкоємця після смерті ОСОБА_4 - її брата ОСОБА_3. Також позивач знала про належність майна ОСОБА_4 у вигляді двох земельних ділянок та житлового будинку. Хоча позивач проживала у іншому житловому будинку як на день смерті спадкодавця так і після цього, однак постійно доглядала за будинком, користувалась ним, а також обробляла земельні ділянки, адже власних земель не вистачало для задоволення потреб. Зустрічалась із ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, однак розмова про спадкове майно не відбувалась. Не пояснила суду позивач і причини не вирішення долі спадкового майна після смерті ОСОБА_4, адже знаючи про існування такого та будучи обізнаним про існування іншого спадкоємця не здійснювала жодних дій, як по отриманню у власність такого майна так і по переданню його іншому спадкодавцеві - ОСОБА_3 Позивач зазначила, що не знала про існування заповіту на її ім'я від ОСОБА_4

Не повідомила суду позивач і про те, що існує інша судова справа, що розглядається в апеляційному порядку, стосовно вирішення питання, серед інших і про визнання поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після оголошення судом прав та обов'язків сторін перед початком слухання справи по суті, серед яких були оголошені і норми ч. 3 ст. 131 ЦПК України. Дана обставина була встановлена судом вже під час дослідження письмових доказів зокрема з рішення суду касаційної інстанції від 9 квітня 2014 року (а.с.9). Позов у іншій справі був заявлений на підставі положень ЦК УРСР 1963 року - стосовно визнання поважними причин пропуску, а позов у даній справі на підставі положень чинних на час відкриття спадщини - ЦК України 2003 року. Такі дії позивача враховуються судом при прийнятті даного рішення, приймаючи до уваги і те, що інтереси даного позивача в суді представляв адвокат.

На запитання головуючого позивач у справі зазначила, що не подала заяву про прийняття спадщину у визначений законом строк адже була юридично не обізнана.

Правовідносини у справі врегульовані наступними положенням норм матеріального права. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Як вказав Верховний Суд України у правовій позиції від 4.11.2015 року по справі № 6-1486цс15, за змістом ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Окрім цього, судом касаційної інстанції, з приводу даних правовідносин роз'яснено наступне (лист ВССУ від 16 травня 2015 року за № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"). Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Проаналізував фактичні обставини справи, норми матеріального права та роз'яснення суду касаційної інстанції з приводу даних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до заповіту ОСОБА_4, за життя залишила розпорядження, яким усе своє майно заповіла позивачеві - ОСОБА_1 Даний факт не був спростований сторонами за час слухання справи навіть поясненнями про те, що не виявилось можливим експертові, при розгляді іншої судової справи, встановити належність підпису на заповітах саме спадкодавцеві за відсутності вільних зразків почерку такої особи на час підписання заповітів. Суд при цьому приймає до уваги наявність діючих заповітів.

За таких обставин, позивач мала права на успадкування майна ОСОБА_4, навіть за наявності іншого спадкоємця за законом, черга якого, відповідно до положень ст. ст. 1261 - 1265 ЦК України, йшла першою в порівнянні до позивача, адже спадкування мало відбутись за заповітом.

Однак, позивач у визначений законом строк не прийняла спадщину будь - яким чином і не навела суду поважних обстави, які б заважали їй таке здійснити і, враховуючи положення ч. 1 ст. 1272 ЦК України, вона вважається такою, яка не прийняла спадщину.

Посилання на юридичну необізнаність не приймається судом до уваги враховуючи безальтернативні роз'яснення суду касаційної інстанції з даних правовідносин.

Крім цього, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову враховується наступне. Судом було встановлено, що позивач дізналась про існування заповіту 1 грудня 2010 року.

До суду вже із зустрічним позовом ОСОБА_1 звернулась у листопаді 2011 року, пред'явивши вимоги до ОСОБА_2 про визначення поважними причини пропуску строку ля подання заяви про прийняття спадщини. З того часу попередній спір не знайшов свого судового вирішення. Тобто, з часу відкриття ОСОБА_1 відомостей про існування заповіту і до звернення до суду із першим позовом пройшло 11 місяців. Весь цей час, як і час до відкриття відомостей про наявність заповіту позивач користувалась спадковим майном знаючи, що воно належало спадкодавцеві та існують спадкоємці за законом, які мають на нього право. З такою особою - ОСОБА_3 не були з'ясовані стосунки стосовно долі спадкового майна. Таке і не зрозуміле відношення позивача до виниклих правовідносин в жодному разі не свідчить про поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Навпроти, такі дії позивача, суд вважає недобросовісними по відношенню до інших спадкоємців.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ПП ВСУ від 4.11.2015 року у справі № № 6-1486цс15, листом ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, ст. ст. 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.О. Грубіян