Рішення

від 19.11.2015 по справі 129/1033/13-ц

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/1033/13-ц

Провадження № 2/135/311/15

РІШЕННЯ

іменем України

19.11.2015 року Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

при секретарі Когаль А.В.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика», Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області в особі ОСОБА_4 служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, Тростянецького міськрайонного управління юстиції Вінницької області в особі ОСОБА_4 служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Вінницької області про визнання недійсними рішень органів управління підприємства, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика», Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області в особі ОСОБА_4 служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, Тростянецького міськрайонного управління юстиції Вінницької області в особі ОСОБА_4 служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Вінницької області про визнання недійсними рішень органів управління підприємства, зобов'язання вчинити дії. Згідно позову зазначив, що 05.06.2012 року були проведені позачергові збори колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика». Зі змісту протоколу від 05.06.2012 року квота представництва на зборах трудового колективу не визначалась. Згідно протоколу від 05.06.2012 року було порушено порядок денний та розглядалось питання про звільнення ОСОБА_3 та обрано виконавчий комітет у кількості семи чоловік. Рішенням зборів, оформленим протоколом від 05.06.2012 року фактично було звільнено ОСОБА_3 з посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика» та обрано виконавчий комітет у складі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Позивач зазначив, що станом на 05.06.2012 року (на час проведення даних зборів) на підприємстві було 6 працюючих співвласників: ОСОБА_12 (старший контролер), ОСОБА_13 (контролер), ОСОБА_14 (контролер), ОСОБА_15 (контролер), ОСОБА_16 (контролер), ОСОБА_3 (директор), які участі у зборах не брали.

Згідно статуту підприємства від 1996 року, вищим органом управління колективного підприємства є загальні збори працюючих співвласників, які мають майновий сертифікат та вклад (долю) в колективній власності

Тому вважає, що загальні збори 05.06.2012 року були неправомочними для їх проведення та прийняття рішень, оскільки не була дотримана процедура проведення та відсутній кворум для прийняття рішення, крім цього питання про звільнення ОСОБА_3 від виконання ним обов'язків директора в порядок денний не було включено.

Протоколом №1 від 14.07.2012 року загальних зборів працюючих співвласників було затверджено нову редакцію статуту підприємства, згідно якого вищим органом управління підприємством є загальні збори працюючих співвласників.

24.07.2012 року було проведено позачергові загальні збори співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика», на які були винесені одні питання, однак, в порушення порядку денного протоколом від 24.07.2012 року загальних зборів працюючих співвласників було: залишено в силі рішення, оформлене протоколом 05.06.2012 року про звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика» та обрання виконавчого комітету у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11; повторно звільнено ОСОБА_3 з посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика»; обрано директором ОСОБА_6 на посаду директора КП «Гайсинська меблева фабрика»; позбавлено ОСОБА_3 права оренди всіх приміщень, які він орендує на КП «Гайсинська меблева фабрика».

Тому вважає, що позачергові загальні збори КП «Гайсинська меблева фабрика» від 24.07.2012 року, в яких не брали участі працюючі учасники підприємства були неправомочними, а рішення, прийняте на зборах є недійсним.

05.03.2013 року відбулися загальні збори КП «Гайсинська меблева фабрика», на які знову не були запрошені працюючі учасники: ОСОБА_12І, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та директор ОСОБА_3.

На зборах було прийнято рішення, оформлене протоколом від 05.03.2013, про затвердження списку співвласників, які мають майнові сертифікати, зміну юридичної адреси підприємства, затвердження зміни до статуту, відсторонення ОСОБА_3 від посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика», обрання директором ОСОБА_6, обрання представника для внесення змін до єдиного державного реєстру, різне, що включило в себе надання повноважень директору ОСОБА_6 на підписання статуту в новій редакції. Позивач вважає, що вказане рішення загальних зборів є недійсним у зв'язку з порушенням порядку їх скликання та проведення, відсутності правомочності та необхідного кворуму для ухвалення рішень.

Зазначив, що державним реєстратором Ладижинської міської ради Вінницької області внесено: 21.01.2013 року запис про зміну керівника юридичної особи та зміну складу підписантів №11771070013000417; 14.02.2013 року запис про зміну керівника юридичної особи та зміну складу підписантів №11771070014000417; 14.03.2013 року запис про зміну керівника керівника юридичної особи та зміну складу підписантів №11771070015000417; 29.03.2013 року запис про зміну місцезнаходження, зміну складу та інформації про засновників №11771070016000417.

Тому позивач звернувся до суду і згідно уточненої позовної заяви просив визнати недійсними рішення загальних зборів співвласників колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика», оформлені:

-протоколом загальних зборів співвласників від 05.06.2012 року, якими було звільнено ОСОБА_3 з посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика» та обрано виконавчий комітет у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11;

-протоколом загальних зборів співвласників від 24.07.2012 року, відповідно до якого: залишено в силі рішення, оформлене протоколом від 05.06.2012 року про звільнення ОСОБА_3 з посади директора колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» та обрання виконавчого комітету у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.; повторно звільненого ОСОБА_3 з посади директора колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» і обрано директором ОСОБА_6 на посаду директора колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика», позбавлено ОСОБА_3 права оренди всіх приміщень;

-протоколом загальних зборів співвласників від 05.03.2013 року, про затвердження списку співвласників, які мають майнові сертифікати, зміну юридичної адреси підприємства, затвердження змін до статуту, відсторонення ОСОБА_3 від посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика», обрання директором ОСОБА_6, обрання представника для внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, надання повноважень директору ОСОБА_6 на підписання статуту в новій редакції.

Також просив зобов'язати відповідачів реєстраційну службу Гайсинського РУЮ та реєстраційну службу по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ внести відповідні зміни до державного реєстру.

У судовому засіданні 06.10.2015 року ОСОБА_3 позов підтримав, зазначивши, що збори співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика», проведені 05.06.2012 року, 24.07.2012 року, 05.03.2013 року є неправомочними через те, що в зборах не брали участі працюючі співвласники, що суперечить статутам підприємства від 1996 року та від 14.07.2012 року.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні подали заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої зазначили, що позивач відмовляється від позовних вимог до відповідачів ОСОБА_4 служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_4 служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Вінницької області в частині зобов'язання їх вчинити дії. В частині позовних вимог до відповідача КП «Гайсинська меблева фабрика» про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників підприємства представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача КП «Гайсинська меблева фабрика» у судове засідання не з'явився. Відповідачу - КП «Гайсинська меблева фабрика», та директору відповідача судом неодноразово направлялись повістки, повідомлення про розгляд справи за адресою: вул. Українська, 41 м. Гайсин Вінницької області, тобто за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Т. 1 а.с. 230). Конверти із повістками про виклик представника відповідача в судове засідання, повідомленнями про розгляд справи, повертались до суду із поміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, встановлено, що представник відповідача - директор КП «Гайсинська меблева фабрика» ОСОБА_6 знав про те, що дана справа знаходиться в суді, також на його адресу, і по місцю його роботи судом неодноразово направлялись повістки. Зокрема, востаннє конверт із повісткою повернувся із відміткою «відмова від одержання». Конверт із повісткою представнику відповідача - ОСОБА_17 (довіреність знаходиться в матеріалах справи) повернувся до суду із поміткою - «за закінченням терміну зберігання». За таких обставин, згідно положень ст. 74 ЦПК України, суд вважає, що судовий виклик відповідача вручено належним чином.

Згідно наявного в матеріалах справи заперечення проти позову зазначено, що представник відповідача вважає позов не обґрунтованим з тих підстав, що позивач не навів доводів і доказів свого статусу як учасника КП «Гайсинська меблева фабрика» та розміру внесеного ним вкладу, не надав рішення КП «Гайсинська меблева фабрика» про прийняття до складу учасників. Вказав, що ОСОБА_3 успадкував право на вклад в підприємстві, а не право на участь в підприємстві. Згідно статуту від 1996 року директор підприємства не мав повноважень найму робочої сили, зокрема працівників ОСОБА_12І, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 , оскільки ці питання мали вирішуватись на засіданні правління. Рішеннями судів не встановлено обставин того, що вказані співвласники працювали на підприємстві. Вказав, що вищим органом управління підприємством є загальні збори власників майна, які не обов'язково мають бути працюючими, оскільки підприємство не веде господарської діяльності з 2002 року.

Представник відповідачів ОСОБА_4 служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_4 служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Вінницької області, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Представником ОСОБА_4 служби по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ подано заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Вислухавши пояснення позивача, представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 63 ГК України, залежно від форм власності, передбачених законом, можуть діяти підприємства різних видів, в тому числі підприємство, що діє на основі колективної власності.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 65 ГК України, ст. 87 ЦК України, управління юридичною особою здійснюється відповідно до її установчих документів, одним з яких є затверджений учасниками статут.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Судом встановлено, що колективне підприємство «Гайсинська меблева фабрика» було створене під час дії Закону України «Про підприємства в Україні», відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 9 якого в Україні діяли колективні підприємства, що засновані на власності трудового колективу підприємства ,яке діє на підставі статуту. З 01.01.2004 набрав чинності Господарський кодекс України, згідно із Прикінцевими положеннями якого втратив чинність ОСОБА_9 України "Про підприємства в Україні". В той же час, незважаючи на зміни в законодавстві, не було передбачено обов'язкової реорганізації колективних підприємств.

Рішенням загальних зборів співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика» від 03.03.2010 року ОСОБА_3 було призначено на посаду директора КП «Гайсинська меблева фабрика» (Т. 1 а.с. 50, 51).

У зв'язку з чим 29.03.2010 року державним реєстратором Гайсинської РДА Вінницької області було внесено запис № 11501070006000403 про зміну відомостей про керівника та відомостей про підписантів КП «Гайсинська меблева фабрика» з Корчового на ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 61).

05.06.2012 року було проведено загальні збори співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика», на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом від 05.06.2012 року, про звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика» та обрано виконавчий комітет у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (Т. 1 а.с. 32, 33).

14.07.2012 року ОСОБА_3 було скликано та проведено збори працюючих співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика». На них було прийнято рішення про зміну відомостей щодо місцезнаходження засновника КП «Гайсинська меблева фабрика» з 23700, Вінницькаобласть, м. Гайсин ,вул. Українська, буд. 41 на 24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Будівельників, буд. 35 корпус «А», кв. 2. Також було прийнято та затверджено Статут підприємства в новій редакції та обрано головою правління - директором КП «Гайсинська меблева фабрика» ОСОБА_3 Статут в редакції від 14.07.2012 року було зареєстровано у встановленому порядку (Т.1 а.с. 42-48).

24.07.2012 року було проведено позачергові збори співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика», на яких було прийнято рішення про залишення в силі попереднього рішення від 05.06.2012 року про: звільнення ОСОБА_3 з посади директора колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» та обрання виконавчого комітету у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.; повторно звільнено ОСОБА_3 з посади директора колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» і обрано директором ОСОБА_6 на посаду директора КП «Гайсинська меблева фабрика», позбавлено ОСОБА_3 права оренди всіх приміщень (Т.1 а.с. 129, 130).

05.03.2013 року проведено загальні збори співвласників, на яких було прийнято рішення про: затвердження списку співвласників, які мають майнові сертифікати; зміну юридичної адреси підприємства на Вінницька область, м. Гайсин, вул. Українська, 41; затвердження нової редакції Статуту КП «Гайсинська меблева фабрика», відсторонення ОСОБА_3 від посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика», обрання директором ОСОБА_6, обрання представника для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, надання повноважень директору ОСОБА_6 на підписання статуту в новій редакції (а.с. Т.1 131-137).

Станом на час проведення загальних зборів співвласників 05.06.2012 року діяв статут КП «Гайсинська меблева фабрика», затверджений протоколом загальних зборів співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика» №2 від 11.06.1996 року. Згідно п. 5.1 статуту редакції 1996 року вищим органом управління колективного підприємства є загальні збори працюючих співвласників, які мають майновий сертифікат та вклад (долю) в колективній власності, а між загальними зборами правління колективного підприємства. Загальні збори співвласників скликаються не рідше один раз на рік. Позачергові загальні збори скликаються по рішенню правління, вимозі ревізійної комісії, або 1/3 співвласників в місячний термін. Правління повідомляє співвласників про скликання, місце проведення і порядок денний загальних зборів не пізніше, ніж за 3 дні до зборів. Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них присутні 2/3 працюючих співвласників. Рішення зборів приймаються більшістю голосів відкритим, або таємним голосуванням (Т.1 а.с. 26-31; Т.2 а.с. 186-195).

Станом на час проведення загальних зборів співвласників 24.07.2012 року діяв статут КП «Гайсинська меблева фабрика», затверджений рішенням загальних зборів працюючих співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика» від 14.07.2012 року. Згідно п. 9.1вказаного статуту вищим органом управління колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» є загальні збори працюючих учасників підприємства, які мають вклад (частку) в колективній власності підприємства, а між загальними зборами працюючих учасників підприємства голова правління - директор. Загальні збори відбуваються не рідше 1 раз на рік. Позачергові загальні збори можуть скликатися за ухвалою директора, або за письмовою вимогою не менше 1/3 працюючих учасників підприємства ( п. 9.2). Питання, що підлягають розглядові загальними зборами, термін і місце їх проведення визначаються головою правління - директором підприємства і доводяться до відома усіх працівників підприємства не пізніше ніж за 15 днів до проведення зборів (п.9.3). Загальні збори правомочні, якщо присутні 2/3 працюючих учасників ( п.9.4 статуту в редакції 2012 року).

Рішення про затвердження статуту підприємства від 14.07.2012 року незаконним не визнавалось.

У кожному із вказаних статутів незмінним є те, що кворум визначається виходячи із того, яка кількість працюючих співвласників бере участь у зборах і саме останні наділені правом ухвалювати рішення на них.

Станом на 05.06.2012 року (як і на час проведення інших зборів, рішення яких просить визнати недійсним позивач) на підприємстві було шість працюючих співвласників: ОСОБА_12 (старший контролер), ОСОБА_13 (контролер), ОСОБА_14 (контролер), ОСОБА_15 (контролер), ОСОБА_18 (контролер), ОСОБА_3 (директор).

Перебування вказаних працівників у трудових відносинах з КП «Гайсинська меблева фабрика» підтверджується: заявами працівників, трудовими угодами, копіями трудових книжок працівників, наказом № 2 від 01.06.2012 року про прийняття їх на роботу (Т.1 а.с. 151-172).

Заперечення відповідача про те, що ОСОБА_3 перебуваючи на посаді директора на мав повноважень для найму робочої сили, зокрема працівників ОСОБА_12І, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 , не спростовує доводів позивача, що вказані працівники перебували у трудових відносинах з підприємством. Доказів того, що наказ про прийняття на роботу працівників визнано незаконним чи скасовано, відповідачем не надано.

Відповідачем не зазначено та не надано суду доказів того, що на час проведення зборів співвласників 05.06.2012 року, 24.07.2012 року, 05.03.2013 року на підприємстві були інші працівники, окрім вищезазначених.

Згідно наказів по КП «Гайсинська меблева фабрика» № 10, № 17, № 22 від 2001 року видно, що було звільнено значну частину працівників.

Відповідачем не доведено той факт, що із 48 співвласників, які згідно протоколу були присутні 05.06.2012 року на загальних зборах співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика», участь у зборах брали саме працюючі співвласники.

Як не доведено й того, що із 78 співвласників, які згідно протоколу були присутні 24.07.2012 року на позачергових зборах співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика», участь у зборах брали саме працюючі співвласники.

Так само відповідачем не доведено й того, що із 85 співвласників, які згідно протоколу були присутні 05.03.2013 року на позачергових зборах співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика», участь у зборах брали саме працюючі співвласники (окрім ОСОБА_3 та ОСОБА_12, які згідно своїх пояснень голосували проти).

Не надано відповідачем і доказів належного повідомлення співвласників ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 При цьому відповідач не заперечує того, що вони є співвласниками КП «Гайсинська меблева фабрика».

Разом з тим, згідно пояснень позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні, вбачається, що він не був запрошений та не приймав участі в зборах співвласників 05.06.2012 року та 24.07.2012 року, а в зборах 05.03.2013 року голосував проти. Такі ж пояснення вбачаються і з письмових заяв ОСОБА_12 Згідно письмових пояснень та заяв ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_14, видно, що вони не були запрошені на збори співвласників 05.06.2012 року, 24.07.2012 року та 05.03.2013 року, участі в зборах не приймали (Т.1 а.с. 181 - 203).

Крім того, відповідачем не доведено, що були підстави для скликання позачергових зборів КП «Гайсинська меблева фабрика» 05.06.2012 року та 24.07.2012 року. Оскільки згідно статуту підприємства від 1996 року підставою скликання загальних зборів могло бути рішення правління, вимога ревізійної комісії, або 1/3 співвласників. А згідно статуту підприємства в редакції 2012 року позачергові загальні збори можуть скликатися за ухвалою директора, або за письмовою вимогою не менше 1/3 працюючих учасників підприємства.

Посилання представника відповідача на те, що підприємство не веде господарської діяльності з 2002 року, а тому органом управління підприємством є загальні збори власників майна, які не обов'язково мають бути працюючими, суд не приймає до уваги, оскільки дане твердження суперечить положенням статуту КП «Гайсинська меблева фабрика» в редакції 1996 року та статуту в редакції 2012 року.

Крім того, не здійснення господарської діяльності підприємством, неналежне ведення документації, відсутність відомостей про нарахування і виплату заробітної плати не є безумовним доказом припинення трудових відносин із співвласниками.

Твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 не є співвласником КП «Гайсинська меблева фабрика», суд відкидає, зважаючи на таке.

Встановлено, що рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 03.10.2005 року за ОСОБА_3 визнано в порядку спадкування за законом право приватної власності на 1/2 частину майнової частки, яка знаходиться в статутному фонді КП «Гайсинська меблева фабрика», що належала померлому батькові ОСОБА_19 (Т.1 а.с. 204).

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 22.06.2009 року за ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_20 визнано право на майнову частку в статутному фонді КП «Гайсинська меблева фабрика» вартістю 85 грн., що становить 0,1287 % (Т.1 а.с. 205-206).

Вказане право належить ОСОБА_3 з часу відкриття спадщини. Після отримання права на частку в статутному капіталі підприємства, ОСОБА_3 працював на підприємстві, оскільки був обраний директором.

Вказані судові рішення набрали законної сили, будь-яких відомостей, доказів про їх перегляд відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що загальні збори працюючих співвласників КП «Гайсинська меблева фабрика» від 05.06.2012 року, від 24.07.2012 року та від 05.03.2013 року було скликано та проведено із порушенням порядку, який був передбачений статутами підприємства в редакції 1996 року та в редакції 2012 року.

А відтак позов ОСОБА_3 до відповідача КП «Гайсинська меблева фабрика» про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників підприємства підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 63, 65, 93 ГК України, ст. 87 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 10, 11, 60, 61, 64, 179, 212-215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними рішення загальних зборів співвласників колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика», оформлені:

- протоколом загальних зборів співвласників від 05.06.2012 року, якими було звільнено ОСОБА_3 з посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика» та обрано виконавчий комітет у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11;

- протоколом загальних зборів співвласників від 24.07.2012 року, відповідно до якого: залишено в силі рішення, оформлене протоколом від 05.06.2012 року про звільнення ОСОБА_3 з посади директора колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» та обрання виконавчого комітету у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.; повторно звільненого ОСОБА_3 з посади директора колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» і обрано директором ОСОБА_6 на посаду директора колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика», позбавлено ОСОБА_3 права оренди всіх приміщень;

- протоколом загальних зборів співвласників від 05.03.2013 року про затвердження списку співвласників, які мають майнові сертифікати, зміну юридичної адреси підприємства, затвердження змін до статуту, відсторонення ОСОБА_3 від посади директора КП «Гайсинська меблева фабрика», обрання директором ОСОБА_6, обрання представника для внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, надання повноважень директору ОСОБА_6 на підписання статуту в новій редакції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення через Ладижинський міський суд Вінницької області до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя :