Рішення

від 23.11.2015 по справі 344/14370/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14370/15-ц

Провадження № 2/344/5190/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.

при секретарі c/з: ОСОБА_1,

за участі представника Позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської філії ПАТ «СК «Провідна» про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (надалі - «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської філії ПАТ «СК «Провідна» (надалі - «Відповідач 1»), ПАТ «СК «Провідна» (надалі - «Відповідач 2») та, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з Івано-Франківської філії ПАТ «СК «Провідна», код ЄДРПОУ 34713701 на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 11627,22 грн., вартість завданої моральної шкоди в сумі 2000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Провідна» неправомірно не виплачено на користь Позивача вартість матеріального збитку, який було завдано йому внаслідок вчинення громадянином ОСОБА_4 адміністративного правопорушення (вчинення ДТП), за вчинення якого його було визнано винним рішенням суду, яке набрало законної сили.

Оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в Івано-Франківській філії ПАТ «СК «Провідна», на думку Позивача, саме Івано-Франківською філією ПАТ «СК «Провідна» повинно здійснюватися відшкодування вартості завданого Позивачу матеріального збитку.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідачі - Івано-Франківська філія ПАТ «СК «Провідна» та ПАТ «СК «Провідна», - явку уповноваженого представника до суду не забезпечили, та подали заяву про розгляду справи без їх участі.

Представником ПАТ «СК «Провідна» подано до суду письмові заперечення на позов, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в даних запереченнях.

Зокрема, як зазначено в письмових запереченнях на позов, при визначенні суми страхового відшкодування Позивачу ПАТ «СК «Провідна» було дотримано вимог спеціального закону у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачено страхове відшкодування, яке було розраховано у порядку, встановленому чинним законодавством. Суму податку на додану вартість може бути доплачено відповідачем за умови надання позивачем актів виконаних робіт та платіжних доручень на підтвердження факту оплати проведеного ремонту суб'єктом підприємницької діяльності, який є платником податку на додану вартість.

Проаналізувавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, довіреною особою власника автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_3.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2015 року, яка набрала законної сили 25 травня 2015 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як випливає зі змісту Постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2015 року, яка набрала законної сили 25 травня 2015 року, 11 квітня 2015 року о 13 год. 00 хв. в м. Івано-Франківську на перехресті вул. Привокзальна-Вовчинецька, ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «ВАЗ АО794» д.н.з. НОМЕР_3, не переконався в безпеці, не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції, допустив зіткнення з транспортним засобом «Дачія Логан» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») передбачено, що особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.

Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно Висновку № 125 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 23 квітня 2015 року (а.с. 5-15), наданого Позивачем в обґрунтування позовних вимог, вартість матеріального збитку (шкоди) завданого власнику пошкодженого автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 23 квітня 2015 року складає - 18 214,42 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в Івано-Франківській філії ПАТ «СК «Провідна» на підставі Договору страхування № АІ/2521542/0902/14 від 22 грудня 2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як зазначив Позивач у заяві про зменшення позовних вимог, Відповідачем - Івано-Франківською філією ПАТ «СК «Провідна», - на користь Позивача частково було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 6587,20 грн.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_3, як довірена особа власника автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1, якому було завдано майнової шкоди, звернувся до суду із позовом про відшкодування даної шкоди (за виключенням суми страхового відшкодування, яке було сплачено Позивачу страховою компанією).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності), принципи та порядок забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - «Закон»).

Відповідно до статті 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону).

Статтею 36 Закону врегульовано порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

На підтвердження розміру завданої автомобілю Позивача шкоди ним надано Суду Висновок № 125 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 23 квітня 2015 року, зі змісту якого вбачається, що вартість матеріального збитку (шкоди) завданого власнику пошкодженого автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 23 квітня 2015 року складає - 18 214,42 грн.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що належних доказів на підтвердження того, що визначена Висновком № 125 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 23 квітня 2015 року сума матеріального збитку, завданого автомобілю, уповноваженою особою щодо розпорядження яким є Позивач, перевищує розмір реальних збитків, Суду надано не було, а Судом таких обставин не встановлено.

Зокрема, Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача в письмових запереченнях на позов на той факт, що у вищевказаному висновку до суми матеріального збитку необґрунтовано включено суму податку на додану вартість без надання документального підтвердження проплати всієї суми за проведення відновлювального ремонту автомобіля, оскільки представником Позивача надано Суду копії Видаткової накладної № 298 від 26 жовтня 2015 року (а.с. 154), рахунку на оплату № 976 від 22 жовтня 2015 року (а.с. 155) та фіскального чеку від 26 жовтня 2015 року (а.с. 156), зі змісту яких вбачається, що за придбання запасних частин до автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1 (бамперу заднього, кришки багажника, циліндру замка, кріплення циліндру замка, ліхтаря заднього) ОСОБА_3 на користь продавця Приватної виробничо-комерційної фірми «В.С.К.» було оплачено кошти в розмірі 20 038,28 грн., в т.ч. ПДВ 3 339,72 грн.

Докази, які б спростовували вищевикладені обставини в матеріалах справи відсутні.

Стосовно посилання представника відповідача на неправомірне ненарахування експертом ОСОБА_6 у Висновку № 125 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 23 квітня 2015 року коефіцієнту фізичного зносу, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що належних доказів наявності корозійних руйнувань чи пошкоджень у вигляді деформації на автомобілі «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1, а також розміру коефіцієнту фізичного зносу, Суду представником Відповідача не надано.

Судом в судовому засіданні роз'яснювалося право сторін на подання заяв про призначення судової експертизи в даній цивільній справі, однак таких заяв чи клопотань до суду не надходило.

При цьому, Суд критично оцінює наданий представником ПАТ «СК «Провідна» Звіт № 26/15 про оцінку вартості матеріального збитку від 12 травня 2015 року (а.с. 79-91), виходячи з наступного.

Так, як випливає зі змісту Звіту № 26/15 про оцінку вартості матеріального збитку від 12 травня 2015 року, аварійним комісаром ОСОБА_7 було визначено коефіцієнт фізичного зносу стосовно автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1, показником 0,58%.

В той же час, доказів чи належного обґрунтування застосування саме такого показника коефіцієнту фізичного зносу (0,58%) аварійним комісаром в даному звіті не зазначено.

Зокрема, як випливає зі змісту Протоколу огляду транспортного засобу вх. 26/15 від 24 квітня 2015 року (а.с 82), експертом-оцінювачем зазначено такі пошкодження, не пов'язані з даною ДТП: 1. Крило заднє праве (пошкоджене, має вм'ятину 2х2 см); 2. Дверка задня права (має вм'ятину 2х2 см); 3. Дверка передня права (пошкоджене ЛФП); 4. Дверка передня ліва (пошкоджене ЛФП) .

При цьому, відповідно до пункту 1.6 ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Відповідно до пункту 3.9 вищевказаної ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Згідно з пунктом 7.37 ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу Ез розраховується за формулою:

Е3=1-С/Цн.

Значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для фототехніки (пункт 7.38 ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів).

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 (пункт 7.39 ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів).

В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували існування передбачених пунктом 7.39 ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів обставин неможливості застосування щодо автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1 показника коефіцієнта фізичного зносу Ез 0 (нуль) у спірних правовідносинах.

Зокрема, відсутні докази експлуатації автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1, в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); відновлення ремонтом складових частин кузова, кабіни, рами або наявність корозійних руйнувань чи пошкодження у вигляді деформації на автомобілі «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1; експлуатації автомобіля «Renault Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1 в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із вимог вищенаведених норм права, а також закріплених пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів обґрунтованості показника фізичного зносу спірного автомобіля до події ДТП (показником 0,58%), не подання сторонами у справі заяв про призначення судової експертизи, Суд приходить до висновку про те, що зазначені в Протоколі огляду транспортного засобу вх. 26/15 від 24 квітня 2015 року експертом-оцінювачем пошкодження, не пов'язані з даною ДТП, не можуть вважатися обґрунтованими підставами для висновку про фізичний знос автомобіля на 0,58%, який викладений в Звіті № 26/15 про оцінку вартості матеріального збитку від 12 травня 2015 року.

Відповідно до статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини… Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Як зазначено пункті 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

Статтею 991 ЦК України визначено обставини, які є підставою відмови від здійснення страхової виплати.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що докази на підтвердження існування передбачених статтею 991 ЦК України обставин, які є підставою відмови від здійснення страхової виплати, в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком (пункт 19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).

Враховуючи положення вищенаведених норм права, а також зважаючи на обставини спірних правовідносин, Суд приходить до висновку про те, що в даній цивільній справі Позивачем доведено право на відшкодування матеріальної шкоди Відповідачем, оскільки надано докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована Відповідачем, розмір завданої шкоди, а також докази того, що особа (ОСОБА_4В.), цивільно-правова відповідальність якої застрахована Відповідачем, є завдавачем шкоди та особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Так, факт завдання шкоди за участю ОСОБА_4 підтверджується Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2015 року, яка набрала законної сили 25 травня 2015 року.

Розмір завданої шкоди підтверджується наявною в матеріалах справи копією Висновку № 125 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 23 квітня 2015 року (а.с. 5-15).

Належні докази, які б спростовували висновок експерта-автотоварознавця, викладений у Висновку № 125 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 23 квітня 2015 року, в матеріалах справи відсутні. При цьому, Суд критично сприймає висновок аварійного комісара, викладений в Звіті № 26/15 про оцінку вартості матеріального збитку від 12 травня 2015 року з огляду на обставини, про які було зазначено вище.

Факт на підтвердження того, що ОСОБА_4 є завдавачем шкоди, а Відповідач - особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду, - підтверджується Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2015 року, яка набрала законної сили 25 травня 2015 року, а також положеннями статей 1166, 1187, 1188 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь ОСОБА_3 суми страхового відшкодування в розмірі 11627,22 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення на користь Позивача моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн., Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням страховиком зобов'язань за договором страхування, суди повинні виходити з того, що правовідносини сторін за договором страхування є зобов'язальними. У випадку порушення зобов'язання моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом (стаття 611 ЦК). Зокрема, можливість відшкодування моральної шкоди передбачена у відносинах у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (статті 9, 22 Закону № 1961-IV).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язок страховика у встановлених випадках відшкодувати потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Статтею 27 даного закону передбачено порядок відшкодування моральної шкоди в разі смерті потерпілого.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, системний аналіз змісту Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» свідчить про те, що вказаним законом не передбачено обов'язку страховика відшкодувати потерпілому моральну шкоду внаслідок пошкодження його транспортного засобу.

Доказів на підтвердження того, що укладений між ОСОБА_4 та Відповідачем ОСОБА_8 страхування № АІ/2521542/0902/14 від 22 грудня 2014 року містить положення щодо можливості відшкодування моральної шкоди Суду не надано.

За таких обставин, вимога Позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно з частинами 1 та 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Проаналізувавши доводи Позивача, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані докази, Суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а стягненню з ПАТ «СК «Провідна» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «СК «Провідна» підлягає сума завданої Позивачу матеріальної шкоди в розмірі 11627,22 грн.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, стягненню з ПАТ «СК «Провідна» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «СК «Провідна» на користь Позивача підлягає сума судового збору в розмірі 207,85 грн.

Крім того, на підтвердження факту понесення Позивачем витрат на правову допомогу за Договором про надання правової допомоги від 07 липня 2015 року, Позивачем надано Суду оригінал квитанції від 03 серпня 2015 року про здійснення оплати за правову допомогу в сум 1000,00 грн.

Враховуючи зазначене, а також факт часткового задоволення позовних вимог, Суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість клопотання Позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу, зокрема, в сумі 850,00 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 22, 23, 386, 979, 988, 990, 991, 1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 22, 26-1, 27, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», керуючись ст. ст. 60, 61, 213-216, ЦПК України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «СК «Провідна» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 11 627 (одинадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 22 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Сягнути з ПАТ «СК «Провідна» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 207,85 грн. та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 850,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Домбровська Г.В.