Рішення

від 23.11.2015 по справі 904/6368/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.15 Справа № 904/6368/15

За позовом приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 компанія "УКРАЇНСЬКА ОСОБА_1", м. Київ

до Відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "БЛУМЕН ЛТД", с. Коротиняни, Закарпатська область

про стягнення 59 432,65 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №0114-376 від 29.12.2014

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність б/н від 23.04.2015

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ОСОБА_1 компанія "УКРАЇНСЬКА ОСОБА_1" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНВЕСТ" (далі-Відповідач) про стягнення 59 432,65 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Ухвалами господарського суду від 25.08.2015, 09.09.2015, 16.09.2015, 28.09.2015, 02.10.2015, 05.11.2015 розгляд справи був відкладений на 09.09.2015, 16.09.2015, 28.09.2015, 02.10.2015, 05.11.2015, 23.11.2015.

09.09.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНВЕСТ" подало до господарського суду відзив на позов, в якому просив суд замінити його на іншого відповідача, оскільки транспортний засіб, за участю якого сталося дорожньо-транспортна пригода, знаходиться в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю "БЛУМЕН ЛТД", таким чином відповідальність за скоєння ДТП має бути покладено саме на особу, в користуванні якої був вказаний транспортний засіб.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2015 продовжено строк розгляду спору до 02.10.2015 відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.10.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2015 залучено до участі у справі в якості Відповідача-2 товариство з обмеженою відповідальністю "БЛУМЕН ЛТД".

20.10.2015 Позивач подав до господарського суду уточнення до позову, відповідно до яких просив суд суму основного боргу в розмірі 59 432,65 грн. стягнути з Відповідача-2 та так само покласти на останнього судові витрати по справі.

Господарським судом судове засідання, призначене на 23.11.2015 , проводилось в режимі відеоконференції.

Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач-1 в судове засідання з’явився, обставини викладені в його відзиві на позов підтримав.

Відповідач-2 в судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, витребувані докази, а також відзив на позов не надав. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп. 3.9.1 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Позивача та представника Відповідача документально підтверджена не була, враховуючи закінчення передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу двомісячного строку вирішення спору та відсутність відповідного клопотання щодо його продовження, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Позивача та представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.11.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 приватне акціонерне товариство "ОСОБА_1 компанія "УКРАЇНСЬКА ОСОБА_1" (далі-Позивач, ОСОБА_1) та товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі-Страхувальник, Вигодонабувач) уклали Договір добровільного страхування наземного транспорту №28-0101-01/4855, відповідно до умов якого застрахованим транспортним засобом є автомобіль NISSAN ALMERA, державний номерний знак НОМЕР_1, 2011 року випуску (далі - Застрахований ТЗ).

22.09.2014 близько 13 години в на автодорозі Мукачево-Берегово на відрізку дороги 19 км - 809 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю Застрахованого ТЗ NISSAN ALMERA, державний номерний знак НОМЕР_1, 2011 року випуску під керуванням ОСОБА_4, та автомобілем з цистерною RENAULT PREMIUM, держаний номерний знак НОМЕР_2, цистерна марки INDOX, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5

В результаті зазначеної ДТП, Застрахований ТЗ NISSAN ALMERA, державний номерний знак НОМЕР_1, 2011 року випуску, отримав механічні пошкодження.

Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.10.2014 по справі №297/2350/14-п ОСОБА_5 визнано винним у вчинення вказаного вище ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням Застрахованого ТЗ відповідними суб’єктами оціночної діяльності були виготовлені звіт №1212-1 про оцінку вартості працездатних складових частин та звіт №72 про оцінку автомобіля.

Відповідно до страхового акту №КА-5702 від 17.12.2014 та розрахунку суми страхового відшкодування Позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про сплату страхового відшкодування у розмірі 109 432,65 грн.

На підставі страхового акту № КА-5702 від 17.12.2014 та заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, Позивач, виконуючи свої зобов’язання за Договором страхування, сплатив вигодонабувачу за вказаним Договором (товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг") суму страхового відшкодування в розмірі 109 432,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30250 від 17.12.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб RENAULT PREMIUM, держаний номерний знак НОМЕР_2, застрахований у товариства з додатковою відповідальністю "ОСОБА_1 компанія "КРЕДО", що підтверджується витягом з реєстру моторного транспортного страхового бюро України щодо полісу АІ №6312441.

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві товариство з додатковою відповідальністю "ОСОБА_1 компанія "КРЕДО" здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 50 000,00 грн. у зв’язку з обмеженням вказаним вище полісом розміру відшкодування, встановленого для виплати, з урахуванням франшизи, що не заперечується сторонами.

Отже, оскільки товариством з додатковою відповідальністю "ОСОБА_1 компанія "КРЕДО" здійснено лише частину відшкодування шкоди в порядку регресу Позивач звернувся з даним позовом про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу саме до товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНВЕСТ", як до власника транспортного засобу, який спричинив зазначене ДТП.

Натомість, як вказує товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНВЕСТ" в своєму відзиві на позовну заяву, транспортний засіб RENAULT PREMIUM, держаний номерний знак НОМЕР_2, був переданий в найм товариству з обмеженою відповідальністю "БЛУМЕН ЛТД", про що свідчить договір найму транспортних засобів №16-13 від 04.03.2013 та акт №5 приймання-передачі транспортного засобу від 17.05.2013.

Крім того, з листа №08-1-13/63 від 21.09.2015 товариства з обмеженою відповідальністю "БЛУМЕН ЛТД" адресованого товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНВЕСТ" вбачається, що на момент, коли сталось відповідне ДТП, автомобілем марки RENAULT PREMIUM, держаний номерний знак НОМЕР_2 керував ОСОБА_5, який станом на той же час був та на час направлення вказаного листа є працівником товариства з обмеженою відповідальністю "БЛУМЕН ЛТД".

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З урахуванням казаних обставин, а також враховуючи, що вину ОСОБА_5 було встановлено постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.10.2014 по справі №297/2350/14-п, товариство з обмеженою відповідальністю "БЛУМЕН ЛТД" було залучено до участі у справі в якості Відповідача-2 як особу, яка має відшкодовувати шкоду, завдану її працівником, згідно статті 1172 Цивільного кодексу України.

В подальшому, як вказувалось раніше, Позивачем подано уточнення до позову, відповідно до яких просив суд суму основного боргу в розмірі 59 432,65 грн. стягнути з Відповідача-2 та так само покласти на останнього судові витрати по справі, як на особу, яка винною у скоєнні зазначеного ДТП.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що Позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою для стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав, а також до особи, яка безпосередньо завдала спричинення збитків, які не виплачуються її страховиком у зв’язку з обмеженням відповідальності.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. ОСОБА_1 здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову. Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до вимог ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача-2 шкоди в порядку регресу в розмірі 59 432,65 грн.

Згідно пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Отже, в частині позовних вимог до Відповідача-1 господарський суд вважає за необхідне відмовити, оскільки предмет позову щодо останнього не існував на момент подачі даного позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача-2 як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "БЛУМЕН ЛТД" (89435, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Радистів, 9/4, код ЄДРПОУ 37161605) на приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 компанія "УКРАЇНСЬКА ОСОБА_1" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32, літ А, код ЄДРПОУ 30859524) суму 59 432,65 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827,00 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНВЕСТ" - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.11.2015.

Суддя ОСОБА_6