Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/25275/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/25275/15 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

до Приватного підприємства «Клуб Туризму Саквояж»

про стягнення 238 650,70 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Хитрова Л.В. (представник за довіреністю №52 від 22.01.2010р.);

від відповідача: Дахно О.І. (директор);

Шеремет О.О. (представник за довіреністю від 30.10.2015р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Клуб Туризму Саквояж» (надалі також - відповідач) заборгованості в сумі 238 650,70 грн., в тому числі 196 216,64 грн. заборгованості по кредиту, 27 457,14 грн. заборгованості по процентам та 14 976,92 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Під час перебування справи в провадженні позивачем було уточнено (збільшено) позовні вимоги та заявлено до стягнення з відповідача 196 216,64 грн. заборгованості по кредиту, 52 790,89 грн. заборгованості по процентам та 35 709,62 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору.

Керуючись нормами зазначеної статті, враховуючи подану позивачем заяву, судом прийнято до провадження уточнені (збільшені) позовні вимоги.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву до матеріалів справи, в якому він зазначив, що невідповідність наведених розрахунків щодо строку повернення кредиту ставить під сумнів обґрунтованість та правильність поданого суду. Також відповідач зазначив, що наданий позивачем розрахунок суми пені є доказом, що лише обґрунтовує правильність розміру заборгованості і його не можна сприймати як доказ реалізації позивачем права на нарахування та стягнення пені, відповідно до порядку визначеного п.п. 3.2.2.9.9. Умов та правил. Окрім того, у відзиві вказано, що наданий позивачем розрахунок не відображає математичний порядок здійснення розрахунку нарахованих сум, що позбавляє можливості зрозуміти підстави для нарахування сум неустойки, відсотків за користування кредитом та самого кредиту.

Окрім того, відповідачем надано контррозрахунок основної суми боргу по кредиту, яка становить 153 748,25 грн. суми процентів, яка становить 10 284,31 грн. Окрім того, відповідачем здійснено погашення суми в розмірі 4 422,00 грн., в результаті чого сума заборгованості становить 159 610,56 грн.

Позивачем подано до суду письмові пояснення на відзив. В зазначених поясненнях позивач, окрім того, з урахуванням уточнених (збільшених) позовних вимог, вказав, що ним враховані всі сплати проведені відповідачем і сума в розмірі 4 422,00 грн. також врахована. Позивачем також зазначено, що платежі, які здійснюються відповідачем, спочатку зараховуються в рахунок погашення процентів та штрафних санкцій, а лише потім в погашення тіла кредиту, такий розрахунок відповідає порядку передбаченому п 3.2.2.9.9. Умов та правил.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2015р. суддею Морозовим С.М. порушено провадження в справ №910/25275/15 та призначено її до розгляду на 20.10.2015р.

В судове засідання 20.10.2015р. представник зі сторони відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 03.11.2015р.

В судовому засіданні 03.11.2015р. оголошено перерву до 10.11.2015р.

В судовому засіданні 10.11.2015р. в справі оголошено перерву до 17.11.2015р.

В судовому засіданні 17 листопада 2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013р. згідно заяви відповідач приєднався та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору. Відповідачу було відкрито поточний рахунок №26004052719306.

Відповідно до Договору, відповідачу надано можливість користуватись послугою «Гарантований платіж».

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж».

Послугу «Гарантований платіж» ПАТ КБ «Приватбанк» надає за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ «Приватбанк». Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «Приватбанк» заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «Приватбанк» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «Приватбанк» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.74 Умов).

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.75 Умов).

Після отримання ПАТ КБ «Приватбанк» за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, ПАТ КБ «Приватбанк» розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.76. Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки.

За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму в розмірі 255 000,00 грн., що підтверджується довідкою про наданий кредит по рахунку та випискою по рахунку, копії наявні в матеріалах справи. Окрім того, зазначена обставина відповідачем не заперечується.

Відповідач скориставшись кредитною послугою «Гарантований платіж» відповідно до оформлених заявок в період з 04.07.2014р. по 16.12.2014р. на загальну суму 255 000,00 грн., прострочив виконання грошових зобов'язань та не погасив заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці, в строк до 30 днів з дати виконання заявки.

Позивачем відповідачу була направлена претензія №30912К3СОS030 від 18.08.2015р. з вимогою сплатити заборгованість за кредитною послугою «Гарантований платіж».

Враховуючи те, що відповідачем вказана заборгованість не сплачена, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість за кредитом у розмірі 196 612,64 грн., 52 790,89 грн. - заборгованості по відсоткам, 35 709,62 грн. - сума пені.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач належним чином не виконав умови Договору, внаслідок чого станом на 16.11.2015р. за відповідачем утворилася та є непогашеною на даний час заборгованість по кредиту в сумі 196 216,64 грн., заборгованість по поточним відсоткам в сумі 7 982,60 грн. та заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 44 808,29 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованості і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо того, що позивач повинен зараховувати всі платежі спочатку в рахунок погашення тіла кредиту, а лише потів відсотків і штрафів, спростовуються положеннями п. 3.2.2.9.9. Умов та правил, яким встановлено, що зобов'язання за цим Договором, пре реалізації позивачем права на стягнення неустойки, виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від відповідача, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш направляються для відшкодування витрат/збитків позивача згідно п.п. 3.2.2.6.15, 3.2.2.7.13 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, далі - простроченої винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 35 709,62 грн.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.2.2.10.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3. даного Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2. Договору, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.2.10.4. Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3., здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовна вимога про стягнення 35 709,62 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідач заперечуючи проти нарахованої суми пені, зазначає, що позивач не скористався своїм правом на нарахування та стягнення пені.

Суд зазначає, що зазначене твердження відповідача є необґрунтованим, оскільки у відповідності до положень п. 3.2.2.1. Умов та правил, банк видає клієнту кредит в обмін на зобов'язання останнього його повернути, сплатити відсотки і винагороди, а у випадку порушення строків на повернення кредитних платежів банк реалізовує право на стягнення штрафних санкцій.

Саме лише прострочення відповідачем повернення кредиту, відсотків та інших сум по Договору передбачає реалізацією позивачем свого права на нарахування та стягнення пені

Окрім того, банк має право вимагати повернення коштів достроково, що передбачено п. 3.2.2.7.7. Умов та правил.

Нарахування пені за порушення строків сплати клієнтом відсотків за користування кредитом, повернення кредиту, винагороди передбачене п. 3.2.2.10.1. Умов та правил.

Отже, заперечення відповідача викладені у відзиві є необґрунтованим та недоведеними, у зв'язку з чим такими, що не приймаються судом до уваги.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/25275/15 підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача 196 216,64 грн. заборгованості по кредиту, 7 982,60 грн. заборгованості по поточним відсоткам, 44 808,29 грн. заборгованості по простроченим відсоткам та 35 709,62 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором.

Судовій збір позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в розмірі 4 270,76 грн., покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Клуб Туризму Саквояж» (код ЄДРПОУ 34926803; адреса: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, 19) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570; адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) 196 216,64 грн. (сто дев'яносто шість тисяч двісті шістнадцять гривень 64 копійки) заборгованості по кредиту, 7 982,60 грн. (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривни 60 копійок) заборгованості по поточним процентам, 44 808,29 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот вісім гривень 29 копійок) заборгованості по простроченим процентам, 35 709,62 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот дев'ять гривень 62 копійки) пені та 4 270,76 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят гривень 76 копійок) витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.11.2015р.

Суддя С.М. Морозов