Постанова

від 18.11.2015 по справі 914/1755/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа № 914/1755/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С. М.

суддів: Бонк Т. Б.

ОСОБА_1

при секретарі Фіна Н.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 11.10.2015);

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Магда» від 15.10.2015,

на рішення господарського суду Львівської області від 15.07.2015, суддя Матвіїв Р. І.,

у справі № 914/1755/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кріті Лімітед», м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Магда», м. Львів

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 15.07.2015 у справі № 914/1755/15 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кріті Лімітед» до товариства з обмеженою відповідальністю «Магда» про стягнення 62 969,83 грн. - задоволено частково.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем здійснено поставку продукції на загальну суму 56 960,36 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними у матеріалах справи. Внаслідок здійснення відповідачем частової проплати в розмірі 25 000,00 грн. утворився борг у розмірі 31 960,36 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

В частині відмови позову в стягненні 2 536,13 грн. - основного боргу, мотивовано судом першої інстанції тим, що позивачем у акті звіряння та в оборотно-сальдовій відомості вказана накладна на суму 2 536,13 грн. за №1708 від 08.07.2013 року, проте цей письмовий доказ суду не наданий.

Рішення в частині відмови в стягненні 10,19 грн. - пені, мотивоване тим, що позивачем неправильно визначено дату з якої починається прострочення за кожною видатковою накладною. Зокрема, дати прострочення за видатковими накладними, що заявлені позивачем, передують дню, що визначені судом першої інстанції.

В апеляційній скарзі ТОВ «Магда» просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.07.2015 у справі № 914/1755/15 й направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що при розгляді справи в суді першої інстанції, порушені процесуальні права ТОВ «Магда». Зокрема, представник відповідача не міг ознайомитись з матеріалами справи, не мав можливості подати письмове заперечення проти позову, оскільки не повідомлений про час і місце розгляду справи, що призвело до порушення принципу змагальності.

Представник апелянта( відповідач) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.07.2015 у справі № 914/1755/15.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги; рішення господарського суду Львівської області від 15.07.2015 у справі № 914/1755/15 залишити без змін.

Після оголошення перерви , в судове засідання з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Суд вважає за можливе спір вирішити за наявними в справі доказами про права і обов'язки сторін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 15.07.2015 у справі № 914/1755/15 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Судами встановлено, що між ТОВ «Кріті Лімітед» (продавець) та ТОВ «Магда» (дистриб'ютора), укладено договір купівлі-продажу № 2013-к від 01.06.2013 (далі договір купівлі-продажу). За умовами п. 1.1 договору купівлі-продажу, продавець зобов'язується в порядку і на умовах, встановлених договором, передати в власність дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язується в порядку і на умовах, встановлених договором, прийняти і оплатити продукцію (товар). Асортимент і ціни вказуються в накладній на товар.

Відповідно до п. 1.4 договору купівлі-продажу поставка продукції здійснюється на основі замовлення. Згідно з п. 1.7 договору купівлі-продажу строк поставки товару здійснюється протягом трьох днів, з моменту отримання продавцем заявки.

Як вбачається з п. 1.8 договору купівлі-продажу перехід права власності наступає з моменту отримання товару дистриб'ютором або його перевізником, що підтверджується їх підписами в накладній на товар і товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 4.2 договору купівлі-продажу прийняття товару за кількістю здійснюється згідно кількості, вказаній в накладній на товар та товарно-транспортній накладній. Прийняття товару за якістю здійснюється згідно документам, вказаним в п. 8.1 вказаного договору. Згідно з п. 8.1 договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний надавати дистриб'ютору разом з товаром наступні документи: свідоцтво (посвідчення) якості, сертифікати відповідності, накладну на товар, товарно-транспортні накладну, податкову накладну.

Як встановлено п. 7.2 договору купівлі-продажу дистриб'ютор оплачує 100% вартості протягом 60 днів з дня поставки товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 13.1). При відсутності письмових повідомлень сторін про припинення дії вказаного договору за 10 календарних днів до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на той же строк. У такому ж порядку дія договору продовжується або припиняється і в наступних періодах.

На виконання умов договору, продавцем здійснено поставку за договором купівлі-продажу. Поставлений продавцем товар прийнято дистриб'ютором, що підтверджується видатковими накладними, які підписані та належним чином скріплені печатками сторін: № 1688 від 04.07.2013 на суму 3 369,29 грн. (а.с. 57); № 1835 від 22.07.2013 на суму 4 650,91 грн. (а.с. 56); № 1987 від 07.08.2013 на суму 7 140,67 грн. (а.с. 55); № 2142 від 23.08.2013 на суму 4 990,03 грн. (а.с. 54); № 2452 від 23.09.2013 на суму 2 751,98 грн. (а.с. 16); № 3079 від 22.11.2013 на суму 3 530,45 грн. (а.с. 17); № 3178 від 02.12.2013 на суму 15 122,40 грн. (а.с. 18); № 48 від 10.01.2014 на суму 9 483,95 грн. (а.с. 19); № 182 від 23.01.2014 на суму 5 920,68 грн. (а.с. 20).

Позивачем у акті звіряння та в оборотно-сальдовій відомості вказана накладна на суму 2 536,13 грн. за №1708 від 08.07.2013 року. Судом першої інстанці правомірно визначено суму боргу на суму 56 960,36 грн., а не 59 496,49 грн., на підставі наявних письмових доказів у справі, видаткових накладних.

Позивач надав докази часткової сплати відповідачем за товар, а саме виписки з рахунків № 150 від 30.09.2014 на суму 5 000,00 грн. (а.с. 46) та № 441 від від 30.12.2013 на суму 20 000,00 грн. (а.с. 47). Докази, які б підтверджували факт оплати решти суми поставленого товару в розмірі 31 960,36 грн. - відсутні.

Внаслідок невиконання відповідачем обов'язку по оплаті решти суми поставленого товару, виникла заборгованість в розмірі 31 960,36 грн.

Що стосується доводів ТОВ «Магда» про повернення товару поставленого ТОВ «Кріті Лімітед», то договором купівлі-продажу № 2013-к від 01.06.2013 не передбачено такої умови як повернення товару, а також порядку здійснення такого повернення.

Таким чином, доводи скаржника про те, що сума основного боргу підлягає зменшенню, так як позивачем видана довіреність № 196 від 01.12.2014 (а.с. 102) та накладна № 1 від 01.12.2014 (а.с. 103) на повернення поставленого ТОВ «Магда» товару є безпідставними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 20.03.2015 (а.с. 21), підписаного представником позивача, проте без підпису та печатки відповідача, заборгованість ТОВ «Магда» перед ТОВ «Кріті Лімітед» становить 34 496,49 грн. Також, позивачем до матеріалів справи додано довідку ТОВ «Кріті Лімітед» про заборгованість ТОВ «Магда» від 26.06.2015 (а.с. 45).

У матеріалах справи наявний акт звірки ТОВ «Магда» з ТОВ «Кріті Лімітед» за 01.01.13-30.09.15, який підписаний ТОВ «Магда», проте без підпису та печатки позивача. В даному акті звірки ТОВ «Магда» визнає свої боргові зобов'язання перед ТОВ «Кріті Лімітед» у розмірі 29 032,06 грн.

Вказані вище акти звіряння взаємних розрахунків не беруться судом до уваги, так як не є належним чином оформлені, а також не є первинними документами в розумінні ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У претензії № 1 вих. № 16 від 31.03.2015 (а.с. 22) ТОВ «Кріті Лімітед» просить ТОВ «Магда» погасити заборгованість у розмірі 34 496,49 грн., що утворилась внаслідок не повної оплати за договором купівлі-продажу № 2013-к від 01.06.2013. Вказану претензію надіслано 03.04.2015, що підтверджується рекомендованим листом про відправку (а.с. 23), проте не отримано відповідачем, про що свідчить довідка про повернення листа з причини закінчення терміну зберігання (а.с. 24).

Окрім того з листа № 02-04-04 від 06.10.2015 «Про надання інформації» (а.с. 104), вбачається, що згідно наявної на відділенні поштового зв'язку Жовква книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень (ф. 8) 22.07.2015 на адресу одержувача надходила така рекомендована кореспонденція: р/л № 7901409709900 та № 7901409710010 господарський суд Львівської області, вул. Личаківська 128, який повернуто 14.08.2015 за терміном зберігання.

Таким чином, претензію № 1 вих. № 16 від 31.03.2015 (а.с. 22), слід вважати надісланою ТОВ «Кріті Лімітед», проте не отриманою ТОВ «Магда». Даний спір не передбачає обов'язкового порядку дотримання переддоговірного спору.

Відповідно до п. 9.1 при несвоєчасній оплаті відпущеної продавцем партії товару, дистриб'ютор оплачує пеню з розрахунку 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також штрафну неустойку й упущену вигоду. Пунктом 9.2 визначено, що в випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, визначених вказаним договором, сторона, яка допустила порушення обов'язків, відшкодовує другій стороні понесені збитки, штрафну неустойку і упущену вигоду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 2 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи дати підписання сторонам видаткових накладних та п. 7.2 договору, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про дату з якої починається прострочення за кожною видатковою накладною, а саме: по накладній № 2452 від 23 вересня 2013 року 23.11.2013 року; № 3079 від 22 листопада 2013 року - 22.01.2014 року; № 3178 від 02 грудня 2013 року - 01.02.2014 року; № 48 від 10 січня 2014 року - 12.03.2014 року; № 182 від 23 січня 2014 року - 25.03.2014 року.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України період часу, за який нараховується пеня не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок пені у відповідності до вимог законодавства, з урахуванням здійснення декількох поставок на різні суми та у різні дати, з урахуванням норм щодо перебігу строків та моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання, погодився з розрахунками місцевого господарського суду про обґрунтованість стягнення пені в розмірі 3 084,98 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, суд отримав результат, аналогічний із зазначеним позивачем, відтак, вважає за необхідне задоволити вимогу про стягнення 1 288 грн. 3% річних у повному обсязі.

Здійснивши перерахунок заявлених інфляційних втрат, враховуючи заявлені позовні вимоги,по видаткових накладних № 2452 від 23 вересня 2013 року, № 3079 від 22 листопада 2013 року, № 3178 від 02 грудня 2013 року, № 48 від 10 січня 2014 року, № 182 від 23 січня 2014 року, апеляційний суд отримав результат, аналогічний із розрахунками місцевого господарського суду. Відтак, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 24 090,17 грн.

Таким чином, стягненню підлягає сума в розмірі 60 423,51 грн. (31 960,36 грн. + 3 084,98 грн. + 1 288 грн. + 24 090,17 грн. = 60 423,51 грн.).

Що стосується вимог апеляційної скарги про направлення справи на новий розгляд, то апеляційний господарський суд зазначає наступне. Відповідно до ст.. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення. Проте, враховуючи розділ XII ГПК України «Перегляд судових рішень в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо направлення справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд, прийшов до висновку про недоведеність апеляційної скарги, а тому рішення господарського суду Львівської області від 15.07.2015 у справі № 914/1755/15 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Магда» - відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 15.07.2015 у справі №914/1755/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кріті Лімітед» до товариства з обмеженою відповідальністю «Магда» про стягнення 62 969,83 грн. - залишити без змін.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2015

ОСОБА_3 Бойко

Судді: Т. Б. Бонк

ОСОБА_1