Вирок

від 19.04.2010 по справі 1-409/10

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-409/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Метелешко О.В.

при секретарі Паєті О.В.

за участю прокурора Довбищука А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 20.10.2009 року приблизно о 10 год. 00 хв. перебував за місцем свого мешкання у приміщенні квартири АДРЕСА_1 та в цей час у нього виник умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_2, що орендував у його діда ОСОБА_3 кімнату.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає таємно, проник через незамкнені двері до кімнати ОСОБА_4 та викрав з сумки чорного кольору, яка лежала в шафі, майно, що належить останньому, а саме: 200 доларів США, що згідно курсу НБУ від 22 жовтня 2009 року становить 1 601 грн. та 600 грн., тим самим завдавши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 2 201 грн. Після скоєного, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю та пояснив, що він проживає разом з бабусею ОСОБА_5 та дідусем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2. По договору оренди у них з весни 2009 року проживає ОСОБА_4.

Під час проживання в їхній квартирі, він одного разу допоміг ОСОБА_4 по роботі, за що останній йому був винен гроші. Андрій того разу зайшов до своєї кімнати, для того, щоб узяти гроші, а він стояв за дверима та почув як відчинилась шафа, після чого ОСОБА_4 вийшов та віддав йому гроші. Він зрозумів, що гроші він зберігає в шафі. 20 жовтня 2009 року приблизно о 10 год. 00 хв., скориставшись тим, що ОСОБА_4 немає вдома, бабуся відпочивала у себе в кімнаті, а дідусь на той час перебував у лікарні, він зайшов у кімнату ОСОБА_4, відчинив шафу і побачив сумку чорного кольору. Він одразу побачив обкладинку від блокнота бордового кольору. Діставши обкладинку, він її розкрив та побачив, що з одного боку лежали долари США, з іншого - гривні. Діставши звідти 200 доларів США та 600 гривень, інші гроші не чіпав, поклав обкладинку на місце та вийшов з кімнати, а грошима розпорядився на власний розсуд.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, та конкретні обставини справи.

Судом також враховуються дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 68-69), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 70), раніше не судимий.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі залишити без розгляду у зв'язку з неявкою цивільного позивача (потерпілого).

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати не понесені.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати не понесені.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя: