Справа № 629/4838/14-ц
Номер провадження 2/629/284/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства банк «Меркурій» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Берест плюс», третьої особи Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції про виключення з акту опису та арешту майна, -
встановив:
Представник позивача - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ банку «Меркурій» Куліш В.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Берест плюс», третьої особи Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції про виключення з акту опису та арешту майна, посилаючись на те, що 15.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №02-06К-85, згідно умов якого відповідач отримав кредит для придбання промислового обладнання. 31.10.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір застави рухомого майна №16-03-444, згідно умов якого відповідач передав все придбане ним обладнання в заставу банку. Даний договір застави був зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 10.11.2008 року за №8171173, але на підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.11.2011 року відповідачем по справі відділом ДВС Лозівського МРУЮ в Харківській області 15.11.2011 року був складений акт опису й арешту майна серії АА №805910, згідно якого було описане майно, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 та знаходиться в заставі у позивача. В зв'язку з чим просить виключити з акту опису й арешту майна серії АА №805910 від 15.11.2011 року рухоме майно відповідно до додатку №1 до договору №16-03-444 застави рухомого майна від 31.10.2008 року. Крім цього просить стягнути з відповідачів по справі на його користь судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог банку та зазначив, що ОСОБА_1. було надано банком кредит для придбання обладнання, яке останній в подальшому передав банку згідно договору застави. Однак в 2011 році державним виконавцем було накладено ареш на обтяжене майно. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області було звернено стягнення на спірне майно на користь ПАТ Банк «Меркурій». Державному виконавцю зауважено, що дане майно належить ПАТ Банк «Меркурій». Накладення арешту державним виконавцем заважає позивачу реалізовувати своє право на звернення стягнення. В подальшому в заяві до суду представник позивача просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та наполягав на їх задоволенню, зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача по справі не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Представник відповідача ТОВ «Берест плюс» не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи ВДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст.169 ч.4 ЦПК України у разі повторної неявки якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
28.11.2006 року між ФОП ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 та ТОВ «Берест плюс» в особі виконуючого обов'язки директора Новоселова А.Г. був укладений договір купівлі-продажу №1128-01. До даного договору укладено специфікацію №1, відповідно до якої ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Берест плюс» обладнання, а саме: чотирьохсторонній верстат 5-ти шпиндельний «BLAVER-520»; шипорізний верстат «TSK-25G»; шипорізний верстат з клеєнаносящим пристроєм; прес для зрощення по довжині «PSK 6000A/250»; чотирьохсторонній верстат 6-ти шпиндельний «ALMTECH 6-23B»; вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0; пристрій для нанесення клею по пласті УК -АСТРА-П; рольганг широкий; транспортер стрічковий; устаткування для лісосушильної камери в кількості 2 комплектів; котел Квт(а) - 0,3; верстат деревообробний «ОПТИМА-5» (т.1 а.с.10,11,12.13).
Між ПАТ банк «Меркурій», який є правонаступником АКБ «Меркурій» та ОСОБА_1 15.12.2006 року був укладений договір №02-06К-85 на кредитну лінію та 02.02.2007 року - додаткова угода до договору, згідно яких ПАТ банк «Меркурій» надав ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів в сумі 300000 доларів США на придбання обладнання з терміном повного погашення заборгованості по наданих кредитних ресурсах не пізніше 14.12.2009 року з оплатою по процентній ставці 15% річних. Іноземна валюту була конвертована банком в гривню. Кошти в сумі 1515829,57 грн. було перераховано на поточний рахунок ОСОБА_1 в АКБ «Меркурій». З поточного рахунку ОСОБА_1 в АКБ «Меркурій» на рахунок ТОВ «Берест плюс» в ХОД «Райффайзен банк «Аваль» проведена оплата за майно (т.1 а.с.7-8,13-37).
В забезпечення виконання зобов'язань за укладеними кредитними договорами ОСОБА_1 між позивачем та відповідачем були укладені договори застави рухомого майна від 30.12.2006 року №16-03-580 та від 31 жовтня 2008 року №16-03-444, згідно умов яких ОСОБА_1, який є заставодавцем, було передано позивачу, який є заставодержателем, в заставу рухоме майно: чотирьохсторонній верстат 5-ти шпиндельний «BLAVER-520»; шипорізний верстат «TSK-25G»; шипорізний верстат з клєєнаносящим пристроєм; прес для зрощення по довжині «PSK 6000A/250»; чотирьохсторонній верстат 6-ти шпиндельний «ALMTECH 6-23B»; вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0; пристрій для нанесення клею по пласті УК -АСТРА-П; рольганг широкий; транспортер стрічковий; устаткування для лісосушильної камери в кількості 2 комплектів; котел Квт(а) - 0,3; верстат деревообробний «ОПТИМА-5». Відповідно до умов заставного договору узгоджена сторонами вартість предмету застави становить 1581600 гривень. Право власності на предмет застави належить заставодавцю на підставі договору купівлі-продажу №1128-01 від 28.11.2006 року (т.1 а.с.38,39, 49,50,51,52,53,54,55).
Обтяження, накладене у відповідності до договору застави №16-03-444 від 31.10.2008 року зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №8171173 від 10.11.2008 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 40831924 від 01.06.2013 року (а.с.40,41-49).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Проте, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконував, про що неодноразово повідомлявся банком із застереженням про звернення стягнення на заставне майно.
Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За загальним правилом, визначеним у статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з невиконанням боржником умов кредитного договору заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 26.03.2014 року позовні вимоги ПАТ банк «Меркурій» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави були задоволені. В рахунок погашення заборгованості за договором №02-06К-85 на кредитну лінію від 15.12.2006 року з додатками у розмірі 3439067,84 грн. звернуто стягнення на предмет застави - рухоме майно: чотирьохсторонній верстат 5-ти шпиндельний «BLAVER-520»; шипорізний верстат «TSK-25G»; шипорізний верстат з клєєнаносящим пристроєм; прес для зрощення по довжині «PSK 6000A/250»; чотирьохсторонній верстат 6-ти шпиндельний «ALMTECH 6-23B»; вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0; пристрій для нанесення клею по пласті УК -АСТРА-П; рольганг широкий; транспортер стрічковий; устаткування для лісосушильної камери в кількості 2 комплектів; котел Квт(а) - 0,3; верстат деревообробний «ОПТИМА-5», яке належить ОСОБА_1 та є предметом договору застави №16-03-444 від 31.10.2008 року з додатковими договорами з наданням способу реалізації шляхом проведення публічних торгів в межах виконавчого провадження (т.1 а.с.177-178).
Статтею 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 Інструкції про проведення виконавчих дій - відомості про заставу рухомого майна державний виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна».
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
15.11.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Гапон Є.В. складено акт опису й арешту майна, з якого вбачається, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №35 про стягнення з ТОВ «Берест плюс» на користь стягувачів: ПАТ «ОТП Банк» грошових коштів у розмірі 48053,28 доларів США, ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 359700 грн., ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 537255,79 грн. було накладено арешт на майно, що знаходилось в нежитловій будівлі ремонтної майстерні літ «Д» за адресою: Харківська область. Лозівський район, смт.Краснопавлівка, АДРЕСА_1, а саме: чотирьохсторонній верстат 5-ти шпиндельний «BLAVER-520»; шипорізний верстат «TSK-25G»; шипорізний верстат з клєєнаносящим пристроєм; прес для зрощення по довжині R1-6000-24000; чотирьохсторонній верстат 6-ти шпиндельний «ALMTECH 6-23B»; прес вертикальний ORMASP/L 6000/2; транспортер стрічковий; устаткування для сушильної камери в кількості 2 комплектів; котел MR-1200 (1,3 МВт); лінія «ОПТИМА», що належить боржнику ОСОБА_1 та є тотожним з майном, зазначеним в додатку №1 до договору застави рухомого майна №16-03-444 від 31.10.2008 року (а.с.60-61).
Згідно із ч.1 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Так, відповідачем було накладено арешт на майно ОСОБА_1, в тому числі й на майно, яке перебуває в заставі у позивача, про що йому було відомо, оскільки при складанні акту опису й арешту майна від 15.11.2011 року представником АТ «Банк-Меркурій» було заявлено зауваження та зазначено, що описане і арештоване майно належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та передано ним в заставу банку.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно, або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Відповідно до ч.3 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Згідно ст.17 Закону України «Про заставу» - заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про заставу» - застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Як вбачається зі ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Позивач надав ОСОБА_1 кредитні грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США на придбання обладнання з терміном повного погашення заборгованості по наданих кредитних ресурсах не пізніше 14.12.2009 року, в забезпечення виконання зобов'язань згідно укладених договорів застави ОСОБА_1, який є заставодавцем, було передано позивачу, який є заставодержателем, в заставу спірне рухоме майно, дане обтяження було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №8171173 від 10.11.2008 року.
Як убачається з матеріалів справи, постанова про накладення арешту при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №35 про стягнення з ТОВ «Берест плюс» на користь стягувачів: ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_6, ОСОБА_7 прийнята державним виконавцем 15.11.2011 року.
Таким чином, право застави у позивача виникло раніше винесення відповідачем постанови про арешт майна ОСОБА_1
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10,11,57,60,61,64,88,209,212,213-215,224-226,227,228,233 ЦПК України, ст.ст.15,16,526,530,589,590,610,625,629,1054 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства банк «Меркурій» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Берест плюс», третьої особи Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції про виключення з акту опису та арешту майна - задовольнити.
Виключити з Акту опису і арешту майна серії АА №805910 від 15.11.2011 року рухоме майно відповідно до додатку №1 до договору №16-03-444 застави рухомого майна від 31.10.2008 року, а саме:
- чотирьохсторонній верстат 5-ти шпиндельний "BLAVER-520";
- шипорізний верстат "TSK-25G";
- шипорізний верстат з клеєнаносящим пристроєм;
- прес для зрощення по довжині "PSK 6000A/250";
- чотирьохсторонній верстат 6-ти шпиндельний "ALMTECH 6-23B";
- вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0;
- транспортер стрічковий;
- устаткування для лісосушильної камери в кількості 2 комплектів;
- котел Квт(а) - 0,3;
- верстат деревообробний "ОПТИМА-5".
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, НОМЕР_1 виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 23.07.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Берест плюс», юридична адреса: Харківська область, Печеніжський район, смт.Печеніги, пров.Береговий,1, р/р260060041112 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м.Харків, код ЄДРПОУ 34171888, судовий збір в дохід держави в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя О.А.Ткаченко
Суд | Лозівський міськрайонний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2015 |
Оприлюднено | 30.11.2015 |
Номер документу | 53772261 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Ткаченко О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні