Постанова

від 12.10.2015 по справі 810/3672/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року 810/3672/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» (далі - ТОВ «Такеда Україна» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач або Київська митниця ДФС) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.07.2015 №125110008/2015/010114/2, №12511008/010115/2, №12511008/2015/010116/2, №12511008/2015/010117/2, №12511008/2015/010118/2, №12511008/2015/010119/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях, до яких були додані усі документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення згідно з переліком, визначеного Митним кодексом України. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою позивачем митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про коригування їх митної вартості.

За наведених обставин, позивач вважає рішення митного органу незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлені факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що у липні 2015 року позивачем було пред'явлено до митного оформлення товари, придбані за зовнішньоекономічним контрактом від 15.09.2010 з Takeda Austria GmbH.

У ході здійснення митних формальностей, митним органом встановлено, що позивач та Takeda Austria GmbH є пов'язаними особами. Водночас, аналогічні товари позивачем регулярно ввозились на митну територію України, проте за значно вищою ціною.

Оскільки подані разом з митною декларацією документи не містили підтвердження усіх числових значень складових митної вартості та враховуючи пов'язаність позивача та продавця, що могла вплинути на митну вартість товару, митним органом було запропоновано надати додаткові документи відповідно до частини 4 статті 53 Митного кодексу України.

Вимоги митного органу позивач виконав частково, зокрема, надав бухгалтерську документацію. Однак, зазначені документи не містили підтверджень складових митної вартості товарів та не містили обґрунтування значної зниження вартості товарів у порівнянні з попередніми поставками.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судове засідання, призначене на 06.10.2015, сторони не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні своєчасно та належним чином.

Разом з цим, 06.10.2015 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшли клопотання сторін про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

В силу положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» (ідентифікаційний код 35849505) зареєстроване 27.03.2008 як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснено реєстраційний запис №10701020000032701 (т.1, а.с. 67-68).

15 вересня 2010 року між ТОВ «Нікомед Україна» (в подальшому - ТОВ «Такеда Україна» та резидентом Австрії Nycomed Austria GmbH (в подальшому - Takeda Austria GmbH) укладений контракт, за яким Takeda Austria GmbH зобов'язується продати та доставити ТОВ «Такеда Україна» нерозфасовані лікарські засоби та вторинні пакувальні матеріали, що визначені додатком А до контракту, а ТОВ «Такеда Україна» зобов'язується прийняти та оплатити не розфасовані лікарські засоби та пакувальні матеріали (т.1, а.с. 40-51).

За змістом розділу 2 контракту товар поставляється на умовах DDU з визначеним місцем поставки в Україні. Разом з товаром продавець зобов'язаний передати покупцю оригінали рахунку-фактури та пакувального листа, сертифікати аналізу виробника товару або продавця, оригінал транспортної накладної та штрих-коди EAN/UPC, якщо їх немає на упаковці.

Розділом 5 контракту передбачено, що валютою контракту є євро. Поточні ціни на товар визначаються у додатку А до контракту. Такі ціни можуть періодично змінюватись за спільною згодою сторін в письмовій формі.

31 березня 2015 року між ТОВ «Такеда Україна» та Takeda Austria GmbH укладено другу угоду про внесення змін до контракту №б/н від 15.09.2010, якою передбачалось, що для товарів, які будуть поставлятись з 01.04.2015 ціни товарів та валюта визначається та інвойсується в гривнях, але сплачується в євро (т.1, а.с. 48).

18 травня 2015 року між ТОВ «Такеда Україна» та Takeda Austria GmbH укладено третю угоду про внесення змін до контракту №б/н від 15.09.2010, якою затверджено додаток А-8 до контракту (т.1, а.с. 51) та визначено ціну на:

- нерозфасований лікарський засіб Актовегін розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл по 2 мл (80 мг) - 3,25 грн. за шт.; Актовегін розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл по 5 мл (200 мг) - 5,85 грн. за шт.; Актовегін розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл по 10 мл (400 мг) - 11,38 грн. за шт.; Актовегін таблетки вкриті оболонкою по 200 мг - 186,23 грн. за шт.

- пакувальні матеріали, у тому числі: коробка для Актовегіна 25х2 мл - 2,28 грн. за шт.; коробка для Актовегіна 5х5 мл - 0,98 грн. за шт.; коробка для Актовегіна 5х10 мл - 2,28 грн. за шт.; коробка для Актовегіна, таблетки, вкриті оболонкою - 1,63 грн. за шт.; вкладиш для Актовегіна, розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл - 0,33 грн. за шт.; вкладиш для Актовегіна, таблетки, вкриті оболонкою 200 мг, 50 шт. - 0,33 грн. за шт.; захисне клеймо для Актовегіна - 0,33 грн. за шт.

У липні 2015 позивачем з метою митного оформлення товарів, придбаних за контрактом №б/н від 15.09.2010, до Київської митниці ДФС подані митні декларації:

- №125110008/2015/110120, відповідно до якої митну вартість товару позивач визначив у розмірі 228314,00 грн. ( товар №1 - 37950,00 грн., товар №2 - 114464,00 грн., товар №3 - 75900,00 грн. ) (т.1, а.с. 99-100).

- №125110008/2015/110283, відповідно до якої митну вартість товару позивач визначив у розмірі 225012,00 грн. (товар №1 - 37950,00 грн., товар №2 - 114660,00 грн., товар №3 - 72402,00 грн.) (т.1, а.с. 120-122);

- №125110008/2015/110122, відповідно до якої митну вартість товару позивач визначив у розмірі 148926,00 грн. (товар №1 - 24750,00 грн., товар №2 - 74676,00 грн., товар №3 - 49500,00 грн. (т.1, а.с. 167-170);

- №125110008/2015/110119, відповідно до якої митну вартість товару позивач визначив у розмірі 2179710,00 грн. (т.1, а.с. 138-139);

- №125110008/2015/110289, відповідно до якої митну вартість товару позивач визначив у розмірі 3343275,00 грн. (т.1, а.с. 188-189);

- №125110008/2015/110118, відповідно до якої митну вартість товару позивач визначив у розмірі 3338010,00 грн. (т.1, а.с. 14).

Судом встановлено, що митна вартість зазначених товарів позивачем визначена за ціною договору.

За результатами розгляду поданих документів Київською митницею ДФС прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості:

- №125110008/2015/010116/2, яким вартість товару згідно МД №125110008/2015/110120 (т.1, а.с. 99-101) «вкладиш-інструкція у вигляді окремих аркушів для вторинного пакування не розфасованого лікарського засобу Актовегіну (розчин для ін'єкцій 40 мг/мл по 5 мл (200 мг) в ампулі по 5 ампул у картонній коробці» (148х210 мм), 115000 шт.» (товар №1) скориговано з 37950,00 грн. до 57111,87 грн. (т.1, а.с. 82); вартість товару «коробки з негофрованого пакувального картону, що складаються для вторинного пакування нерозфасованого лікарського засобу Актовегіну (90х22, 5х101 мм)» (товар №2) скориговано з 114464,00 грн. до 755929,32 грн. (т.1, а.с. 82-83);

- №125110008/2015/010119/2, яким вартість товару згідно МД №125110008/2015/110283 (т.1, а.с. 121-122) «вкладиш-інструкція у вигляді окремих аркушів для вторинного пакування не розфасованого лікарського засобу Актовегіну (розчин для ін'єкцій 40 мг/мл по 5 мл (200 мг) в ампулі по 5 ампул у картонній коробці» (148х210 мм), 115000 шт. (товар №1) скориговано з 37950,00 грн. до 53479,42 грн.; вартість товару «коробки з негофрованого пакувального картону, що складаються для вторинного пакування нерозфасованого лікарського засобу Актовегіну (90х22, 5х101 мм)» (товар №2) скориговано з 114660,00 грн. до 785306,18 грн. (т.1, а.с. 102-103);

- №125110008/2015/010115/2, яким вартість товару згідно МД №125110008/2015/110119 (т.1, а.с. 138-139) «кров тварин, приготовлена для терапевтичного застосування (In Bulk) для виготовлення готових лікарських засобів Актовегін, розчин для ін'єкцій 40 мг/мл, по 5 мл (200 мг) в ампулі по 5 ампул» скориговано з 2179710,00 грн. до 9438277,30 грн. (т.1, а.с. 128-129);

- №125110008/2015/010117/2, яким вартість товару згідно МД №125110008/2015/110122 (т.1, а.с. 167-170) «вкладиш-інструкція у вигляді окремих аркушів для вторинного пакування не розфасованого лікарського засобу Актовегіну (розчин для ін'єкцій 40 мг/мл по 5 мл (200 мг) в ампулі по 5 ампул у картонній коробці» (148х210 мм)»,75000 шт. (товар №1) скориговано з 24750,00 грн. до 37244,12 грн. (т.1, а.с. 146-147);

- №125110008/2015/001118/2, яким вартість товару згідно МД №125110008/2015/110289 (т.1, а.с. 188-189) «кров тварин, приготовлена для терапевтичного застосування (In Bulk) для виготовлення готових лікарських засобів Актовегін, розчин для ін'єкцій 40 мг/мл, по 5 мл (200 мг) в ампулі по 5 ампул» скориговано з 3343275,00 грн. до 14302277,25 грн. (т.1, а.с. 171-172);

- №125110008/2015/010114/2, яким вартість товару згідно МД №125110008/2015/110118 (т.1, а.с. 14) «кров тварин, приготовлена для терапевтичного застосування (In Bulk) для виготовлення готових лікарських засобів Актовегін, розчин для ін'єкцій 40 мг/мл, по 5 мл (200 мг) в ампулі по 5 ампул» скориговано з 3338010,00 грн. до 14433530,60 грн. (т.1, а.с. 194-195).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурної вартості товарів; митної вартості товарів та методу її визначення; суми митних платежів; способу забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п'ята статті 58 Митного кодексу України.

За нормами статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною першою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною ж 18 статті 58 Митного кодексу України визначено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже , що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 19 статті 58 Митного кодексу України у разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у органу доходів і зборів або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.

При цьому, у силу положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

У свою чергу, за приписами частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України засновником ТОВ «Такеда Україна» є Нікомед Остойропа Маркетинг Сервіс ГМБХ (м. Лінц, Австрія). Відповідно до інституційного сектору економіки за КІСЕ ТОВ «Такеда Україна» відноситься до нефінансових корпорацій під іноземним контролем.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Такеда Україна» та Takeda Austria GmbH є пов'язаними особами, що також не заперечувалось сторонами.

Під час перевірки правильності заявленої митної вартості з урахуванням наданих до розгляду товаросупровідних документів, аналізу рівня митної вартості товару та наявності взаємозалежності покупця та продавця, що могла вплинути на митну вартість товарів, Київська митниця ДФС направила декларанту електронне повідомлення, яким запропонувала позивачу надати виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Передумовою для надсилання відповідного запиту стало те, що за наявною у відповідача інформацією, позивачем на підставі митних декларацій №125110008/2014/111520 від 12.06.2015 та №125000011/2015/000164/2 від 12.06.2015 ввозились ідентичні товари, проте, за значно вищою ціною.

Так, митна вартість товару «Актовегіну, розчину для ін'єкцій - 40мг» на умовах поставки СІР Велика Олександрівна зменшилась у 5,7 разів (з 1,39 EUR/упаковку заявленого препарату до 5,85 грн./упаковку ( 0,24 EUR /упаковку) у 2015 році); митна вартість товару «вкладиш-інструкція у вигляді окремих аркушів для вторинного пакування не розфасованого лікарського засобу Актовегіну» зменшилась майже в 5 разів (з 36,48 EUR/кг до 172,44 грн./кг (7,19 євро/кг)у 2015 році); митна вартість коробок з негофрованого пакувального картону, що складаються для вторинного пакування не розфасованого лікарського засобу Актовегіну зменшилась у 9,5 разів (з 40,54 EUR/кг до 100,08 грн./кг (4,28 EUR /кг) у 2015 році).

Оскільки зв'язок продавця та покупця товару у розглядуваному випадку є беззаперечним, а ціна товару, визначена за відомостями контракту, є нижчою ніж ціна оформлень аналогічного товару, здійснена позивачем раніше, враховуючи положення Митного кодексу України, суд вважає пропозицію митного органу надати додаткові документи з метою перевірки впливу взаємозалежності на ціну товарів обґрунтованою.

На зазначену вище вимогу митниці декларантом було надано додаткові документи, а саме: лист від 14.07.2015 №607 «щодо декларування цін та підтвердження митної вартості» (т.1, а.с. 230-233); комерційну пропозицію Takeda Austria GmbH щодо вартості лікарського засобу Актовегін в формі in Bulk та пакувальних матеріалів (т.1, а.с. 239-240); інформаційний лист Takeda Austria GmbH від 03.06.2015 (т.1, а.с. 237-238); розрахунок ціни (калькуляцію) (т.1, а.с. 241-241а); експортні декларації країни відправлення; видаткові та податкові накладні з реалізації товарів покупцям; банківські виписки щодо оплати в іноземній валюті, платіжні доручення в іноземній валюті.

Відповідно до листа Takeda Austria GmbH від 03.06.2015 рішення по зниженню ціни на лікарські засоби та пакувальний матеріал було прийнято компанією Takeda Austria GmbH з метою підвищення доступності ліків для пацієнтів, враховуючи економічну ситуацію в Україні, значну девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності споживачів (т.1, а.с. 237-238).

Аналогічні підстави для зменшення ціни на імпортовані товари визначено в листі ТОВ «Такеда Україна» від 14.07.2014 №607 «щодо декларування цін та підтвердження митної вартості». Зокрема, позивач повідомив Київську митницю ДФС, що у зв'язку з нестабільністю економічної ситуації в Україні, девальвацію національної валюти та отриманими у 2014 році значними збитками від курсових різниць, ТОВ «Такеда Україна» змушено було переглянути свої взаємовідносини з Такеда Австрія у частині ціноутворення (т.1, а.с. 230-233).

При цьому, позивачем ні до митного органу, ні до суду не було надано інформацію щодо вартості у країні-експортерів товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; розрахунок ціни (калькуляцію) виробника.

З'ясовуючи питання щодо достатності наданих декларантом додаткових документів, обов'язковому врахуванню підлягає те, що митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатись виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України від 10.04.2008 № 250-VI «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» Україна приєдналась до Світової організації торгівлі в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ).

Параграфом 2 (а) статті VII ГАТТ встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

За змістом параграфу 2 (b) статті 7 ГАТТ під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Статтею 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачено, що митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту, скоригованою відповідно до положень Статті 8 за умови, що покупець і продавець не пов'язані між собою або якщо покупець і продавець пов'язані, то контрактна вартість прийнятна для митних цілей згідно з положеннями параграфа 2 ( пункт «(d)» статті 1 Угоди).

У параграфі 2 до Угоди про застосування статті VII ГАТТ зазначено, що параграф 2(а) передбачає, що якщо покупець і продавець пов'язані між собою, то мають бути вивчені обставини навколо продажу, а контрактна вартість приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну.

Не передбачається вивчення обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов'язані між собою. Таке вивчення буде вимагатися тільки тоді, коли існують сумніви стосовно прийнятності ціни. Якщо митна адміністрація не має сумнівів стосовно прийнятності ціни, вона має бути прийнята без запиту подальшої інформації від імпортера. Наприклад, може статися, що митна адміністрація раніше вже вивчала ці відносини або вона вже може мати детальну інформацію стосовно покупця та продавця і може уже бути впевненою внаслідок такого вивчення інформації, що ці відносини не вплинули на ціну.

Якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактну вартість без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того щоб вивчити обставини навколо продажу.

У цьому зв'язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, включаючи спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну.

Якщо можна показати, що покупець і продавець, хоча вони і пов'язані між собою відповідно до положень Статті 15, здійснюють покупки і продаж один одному так, як ніби вони не були пов'язані, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну.

Наприклад, якщо ціна, встановлена у спосіб, сумісний із звичайною практикою ціноутворення галузі, що розглядається, або із способом, у який продавець встановлює ціни для продажів покупцям, які не пов'язані з продавцем, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну.

Або ж, якщо показано, що ціна є відповідною для забезпечення відшкодування всіх витрат плюс прибуток, який є представницьким для загальних прибутків фірми, реалізованих за представницький період часу (наприклад на щорічній основі) у продажу товарів того ж класу або типу, це підтвердить, що на ціну не було справлено впливу.

Оцінюючи подані позивачем додаткові документи в контексті наведених вище положень, суд зауважує, що позивачем на вимогу митного органу не було надано жодних документів, що містили б достовірну інформацію про обставини навколо продажу задекларованого товару.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів, що ціна, за якою були імпортовані товари, є близькою до ціни продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, або доказів про те, що ціна на імпортований товар забезпечує відшкодування всіх витрат на виготовлення товару плюс прибуток.

За наведених обставин та наявних матеріалів справи суд дійшов висновку, що позивачем не надано документального підтвердження стосовно об'єктивності задекларованої митної вартості як дійсної вартості товару, що у свою чергу позбавило митний орган, у даному випадку, упевнитись у достовірності заявленої митної вартості товарів на підставі наданих документів.

Аргументи представника позивача стосовно того, що митним органом не було надано письмових обґрунтувань у порядку, передбаченому частиною 13 статті 58 Митного кодексу України, а відтак не доведено впливу пов'язаності продавця і покупця на ціну товару не можуть прийматися до уваги, оскільки відповідний сумнів ґрунтується на вказаній вище ціновій невідповідності.

Крім того, суд акцентує увагу, що за змістом частини 18 статті 58 Митного кодексу України саме на позивача покладений обов'язок довести, що взаємопов'язаність покупця і продавця не вплинула на вартість товару.

Судом також враховано, що позивач у ході проведення консультацій з митним органом шляхом обміну електронними повідомленнями не висловив бажання отримати письмові обґрунтування та скористався правом отримати рішення про коригування митної вартості.

Суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для не визнання митної вартості товару за ціною контракту, так як ціни були погоджені за взаємною домовленістю сторін контракту, а подані документи, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, не містили розбіжностей, оскільки зважаючи на пов'язаність продавця і покупця, що могла вплинути на ціну товару, задекларована позивачем митна вартість товарів потребує доказування, а наявність відповідної угоди не звільняє декларанта від зазначеного обов'язку.

Разом з тим, позивач добровільно відмовився надавати будь-які документи, що могли б підтвердити те, що взаємопов'язаність ТОВ «Такеда Україна» та Takeda Austria GmbH не вплинула на ціну контракту.

Зважаючи на не доведення зазначених обставин, суд вважає, що відповідачем було прийняте правомірне рішення про неможливість застосування в спірних правовідносинах основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Частиною першою статті 59 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини другої статті 59 Митного кодексу України, при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Тобто, коли митний орган дійшов висновку про неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору (стаття 58 Митного кодексу України), за наявності попередніх операцій з ідентичним товаром за основу береться саме прийнята митним органом вартість операцій з ідентичними товарами.

З огляду на положення пункту 2 (а) та пункту 2 (b) статті VII ГАТТ суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості, митний орган правомірно використав митні декларації від 12.06.2015 №125110008/2014/111520 та №125000011/2015/000164/2 від 12.06.2015.

За правилами статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач доказів, які б спростували доводи відповідача у ході розгляду справи не надав.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, яка діяла до 01.09.2015, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Із матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 31075354,00 грн., та, відповідно, 2 відсотки від них дорівнюють 621507,08 грн.

Враховуючи, що сума судового збору не може становити більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання адміністративного позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4872,00 грн.

Оскільки, відповідно до платіжного доручення № 569796 від 13.08.2015 позивачем сплачено частину судового збору (10 відсотків) у розмірі 487,20 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» (ідентифікаційний код 35849505) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 12.10.2015