Ухвала

від 26.11.2015 по справі 417/964/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 417/964/15-ц

Провадження № 22ц/782/772/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 листопада 2015 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області Стахова Н.В., вирішуючи питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги Виконувача обов'язки Прокурора Луганської області на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 10 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 10 серпня 2015 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі в.о.Прокурора Луганської області посилаючись на те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону, а саме ст. ст. 2,80, 121, 175, 179, 213, 214 ЦПК України, ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4,6 Закону України «Про судовий збір», Закону України «Про нотаріат», просить скасувати ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 10.08.2015 року про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді, прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь -якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган. Уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В апеляційній скарзі, прокурор, посилаючись на п.2 ст. 121 Конституції України, ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначає, що підставою звернення до суду з апеляційною скаргою є захист економічних інтересів держави, оскільки відсутній орган, уповноважений державою здійснювати контроль за надходженням судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.

Однак, органи, що контролюють справляння надходжень до бюджету, визначені Постановою КМУ від 16.02.2011 року № 106 «Деякі питання введення обліку податків і зборів» (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету. Відповідно до цієї постанови контроль за справляння судового збору до бюджету покладено на Верховний Суд України, Державну судову адміністрацію. Отже, посилання прокурора на відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати контроль за надходженням судового збору не відповідає вимогам ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу про визнання мирової угоди, апелянтом не зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави, в інтересах якого саме державного органу чи органу місцевого самоврядування він звертається для захисту порушених інтересів держави, не обґрунтовано необхідність такого захисту.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених ст.295 ЦПК України, застосовуються положення ст.121 ЦПК України, тобто скарга залишається без руху, про що повідомляється апелянт і йому надається строк для усунення недоліків.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 121, 297 ЦПК України,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Виконувача обов'язки Прокурора Луганської області на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 10 серпня 2015 року залишити без руху, надавши апелянту строк протягом п'яти днів з моменту отримання ним копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.

Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В.Стахова