Постанова

від 29.03.2007 по справі 15-23/188-05-5738а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15-23/188-05-5738А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2007 р. Справа № 15-23/188-05-5738А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді: Л.В. Поліщук

суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання О.О. Соломахіній,

за участю представників сторін

від позивача: О.Г. Леонов

від відповідачів:

(СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) –С.І. Кострюкова, О.О. Ісакова,

(РУ ДАА ДПА України в Одеській області) –Н.В. Білоус,

прокуратура: К.І. Клюкін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Одеській області

та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

на постанову господарського суду Одеської області

від 23.10.2006р.

у справі № 15-23/188-05-5738А

за позовом ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод”, м. Одеса

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі;

Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Одеській області

за участю прокуратури Одеської області

про спонукання виконати певні дії.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.03.2007р.

ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом та уточненнями до нього про зобов'язання СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області видати довідки про сплату акцизного збору на суму 1962038,44грн. та про зобов'язання Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Одеській області видати марки акцизного збору в кількості 673693 шт. на суму сплаченого акцизного збору в розмірі 1962038,44 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2005р., яке залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2005р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2006р. вищевказані судові рішення скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції з посиланням на те, що господарський суд зобов'язав СДПІ видати довідки за анульованими листами, що призведе до подвійної видачі довідок про сплату акцизного збору за одними і тими ж платіжними дорученнями, а апеляційна інстанція погодилась з таким висновком.

Постановою господарського суду Одеської області від 23.10.2006р.(суддя В.С. Петров) позов задоволено. Постанова мотивована тим, що за період з 27.04.2005р. по 31.05.2005р. СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області відмовила ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” у видачі довідок про сплату акцизного збору на суму 1962038,44грн., а Регіональне управління ДААК ДПА України в Одеській області не видало ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” по вказаним заявкам-розрахункам марок акцизного збору в кількості 673693 штук на сплачену в бюджет суму акцизного збору в розмірі 1962038,44грн. Судом зазначено, що чинним законодавством не передбачено право органів ДПС на зменшення кількості акцизних марок та невидачу довідок про сплату акцизного збору у разі, якщо платник податків за результатами попереднього періоду господарської діяльності має залишок марок акцизного збору.

Регіональне управління ДААК ДПА України в Одеській області, не погоджуючись із постановою суду, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі не погоджуючись із постановою суду, також звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 1,2 ст. 70, п. 1 ст. 71, ст. 86 КАС України, п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва та реалізації алкогольних напоїв”, п. 16 Положення „Про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами  маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ч. 3 п. 17 „Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання зі сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію”.

Представник прокуратури підтримав апеляційні скарги.

ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” у запереченнях на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Законом України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.1995р. (із змінами та доповненнями) визначені особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 названого закону марка акцизного збору - це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби, її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Плата за марки акцизного збору - це плата, що вноситься українськими виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів на покриття витрат на виробництво, зберігання та реалізацію марок акцизного збору. Розмір плати за марки акцизного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацем 1 ч. 3 ст. 7 зазначеного закону передбачено, що продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв проводиться на підставі: довідок про сплату суми акцизного збору, яка розрахована за ставками на готову продукцію; заявки-розрахунку кількості марок акцизного збору, що може отримати суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до сплаченої суми акцизного збору, форми яких затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Згідно ч. 20 ст. 7 названого закону до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції. Порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання умов зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 22.06.2005р. № 498, якою затверджено Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, який визначає механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються суб'єктами підприємницької діяльності до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), та є забезпеченням виконання зобов'язання таких суб'єктів сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі зазначених векселів, суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Відповідно до п. 10 зазначеного Порядку податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України „Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 23.04.2003р.              № 567 (із змінами та доп.) встановлено, що марки продаються суб'єктам підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства є платниками акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Продаж марок українським виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводиться виходячи з планових щомісячних обсягів їх виробництва (реалізації) відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок.

Для одержання марок вітчизняні виробники подають згідно п. 10 зазначеного Порядку такі документи: заявку-розрахунок на придбання марок за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією, у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) - у виробника; розрахунок потужності підприємства-виробника з визначенням можливого обсягу виробництва та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів; платіжний документ з відміткою установи банку, що підтверджує внесення плати за марки; оригінал і копію ліцензії, що підтверджує право підприємства-виробника на виробництво продукції.

Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, додатково подають довідку про сплату акцизного збору. Форма довідки затверджується ДПА.

Керуючись вищевказаними положеннями чинного законодавства, ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод”, який є виробником алкогольних напоїв (ліцензія № 3 від 26.10.2001р.), звертався до податкового органу на протязі квітня - травня  2005р. з листами про видачу довідок про оплату акцизного збору та до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів із заявками про видачу акцизних марок. Місцевий господарський суд ретельно дослідив всі надані позивачем листи про видачу довідок про сплату акцизного збору, довідки СДПІ по роботі з ВПП в Одеський області про сплату позивачем акцизного збору, заявки-розрахунки на придбання акцизних марок та докази кількості фактично виданих марок і правомірно дійшов висновку, що за період з 27.04.2005р. по 31.05.2005р. СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області відмовила у видачі ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” довідок про сплату акцизного збору на суму 1962038,44грн., а Регіональне управління ДААК ДПА України в Одеській області не видало ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” по вказаним заявкам-розрахункам марок акцизного збору в кількості 673693 штук на сплачену в бюджет суму акцизного збору в розмірі 1962038,44грн.

Стосовно необхідності дослідження факту, зазначеного в ухвалі ВАС України про зобов'язання СДПІ видати довідки за анульованими листами, що призведе до подвійної видачі довідок про сплату акцизного збору за одними і тими ж платіжними дорученнями, то місцевий господарський суд виконав  вимогу касаційної інстанції і встановив на підставі матеріалів справи наступне.

У зв'язку з відсутністю у Регіонального управління ДААК ДПА України марок акцизного збору для продукції ємністю 0,7 л, 0,2 л, та 1 л, позивач не скористувався довідками про сплату акцизного збору № 7606/9/13-31.2/959               від 18.05.2005р. на суму 656,88грн., № 7607/9/13-31.2/960 від 18.05.2005р. на суму 256693,20грн., № 7604/9/13-31.2/957 від 18.05.2005р. на суму 304535,28грн. в частині сум, підтверджуючих сплату акцизного збору для отримання марки акцизного збору для маркування продукції ємністю 0,7 л, 0,2 л, та 1 л. За таких обставин довідки про сплату акцизного збору № 7606/9/13-31.2/959 від 18.05.2005р. на суму 656,88грн., № 7607/9/13-31.2/960                         від 18.05.2005р. на суму 256 693,20грн., № 7604/9/13-31.2/957 від 18.05.2005р. на суму 304535,28грн. були анульовані позивачем тільки в частині підтвердження сплати акцизного збору для отримання марки для продукції ємністю 0,7 л, 0,2 л, та 1 л. Довідки про сплату акцизного збору № 7602/9/13-31.2/955 від 18.05.2005р. на суму 313293,00грн., № 7603/9/13-31.2/956                   від 18.05.2005р. на суму 264785,20грн., № 7605/9/13-31.2/958 від 18.05.2005р. на суму 311705,20грн. підтверджували сплату позивачем суми акцизного збору лише на 80% від фактично сплаченої до бюджету суми. Тому 20.05.2005р. позивачем було подано до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Одеській області заявку-розрахунок на придбання марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв за реєстраційним № 4 з проханням продати 385000 марок акцизного збору на сплачену суму акцизного збору в розмірі 1238500грн. тільки для отримання марки акцизного збору для продукції ємністю 0,5 л. На підставі зазначеної заявки 20.05.2005р. позивачу було видано 308000 марок акцизного збору. Оскільки позивач не скористався сплаченими сумами акцизного збору за довідками № 7606/9/13-31.2/959 від 18.05.2005р. на суму 656,88грн.,                          № 7607/9/13-31.2/960 від 18.05.2005р. на суму 256693,20грн., № 7604/9/13-31.2/957 від 18.05.2005р. на суму 304535,28 грн., 30.05.2005р. позивачем був надісланий лист № 966 до СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області з проханням видати довідку про сплату акцизного збору на суму 700400грн. для одержання марок акцизного збору в кількості 206000 штук для продукції 40-ка відсоткової місткості спирту ємністю 0,7 л, 0,2 л та 1 л. На підставі вказаного листа позивачу було видано іншу довідку про сплату акцизного збору, суму якої включено у заявку-розрахунок № 9 від 31.05.2005р.

Апеляційна інстанція при розгляді апеляційних скарг перевірила встановлені судом обставини справи і погоджується з висновком суду, що позивач не заявляв вимоги про подвійну видачу довідок про сплату акцизного збору за одними і тими ж платіжними дорученнями.

Це також не заперечувалось представником СДПІ при розгляді апеляційної скарги, тим більше, що скаржник в апеляційній скарзі від 24.01.2007р. № 1477/9/13-35/47 вже не посилався на вищевикладені обставини.

У вказаній апеляційній  скарзі СДПІ зазначила, що суд не врахував те, що відповідно до приписів п. 16 „Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробив”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003р., покупець марок веде їх облік за видами і забезпечує охоронність. У разі виявлення порушень обліку і зберігання придбаних підприємством марок продавець має право тимчасово зупинити подальший їх продаж такому покупцю. При цьому законодавець не визначив  на який термін продавець має право зупинити продаж марок акцизного збору а також не визначив в якій кількості (повністю або частково) зупиняється продаж марок акцизного збору. Тобто продавець марок має право самостійно вирішувати на який термін і в якій частині зупиняється продаж марок акцизного збору покупцеві. На виконання п. 16 постанови № 567, та з врахуванням того, що ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” дійсно є великим платником податків і припинення продажу марок акцизного збору призведе до зупинки діяльності підприємства, для забезпечення надходження податків до Державного бюджету  України СДПІ за узгодженням з ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” визначила зупинити продаж марок акцизного збору ЗАТ „Перший лікеро-горілчаний завод” на 20 відсотків загальної суми сплати.

Апеляційна інстанція вважає таке тлумачення скаржником п. 16 Постанови № 567 помилковим, оскільки тимчасове зупинення продажу продавцем акцизних марок і відмова у видачі довідок про сплату акцизного збору і зменшення кількості  проданих акцизних марок не є тотожними поняттями.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкова інспекція діяла неправомірно, відмовляючи у видачі довідок про сплату акцизного збору і зменшення на 20% кількість проданих акцизних марок.

Враховуючи викладене, підстави для скасування постанови суду і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Постанову господарського суду Одеської області від 23.10.2006р. у справі № 15-23/188-05-5738А залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                            Поліщук Л.В.

  Суддя                                                                                Бандура Л.І.

              Суддя                                                                                Туренко В.Б.