Постанова

від 13.05.2011 по справі 2а-3057/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2011 року 13:09 № 2а-3057/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 15.02.2011р. б/н), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Сіті Сайт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2010 року № 0009712309/0, - В С Т А Н О В И В:

03 березня 2011 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ПП «Сіті Сайт»з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2010 року № 0009712309/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення -рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що сума ПДВ включена позивачем до податкового кредиту у розмірі 179 431, 00 грн. за червень 2010 року не була включена його постачальником до складу податкового зобов'язання та відповідно не задекларована та не сплачена до Державного бюджету, а тому у ПП «Сіті Сайт»відсутнє право на податковий кредит.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ПП «Сіті Сайт»(ідентифікаційний код 30520785) було зареєстровано як юридичну особу 09 серпня 1999 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 302716).

ПП «Сіті Сайт»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 26 серпня 1999 року згідно Довідки про взяття на облік платника податків (Форма № 4-ОПП) від 09 листопада 2010 року № 10394.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 грудня 2010 року № 100313979 (форма № 2-ПДВ) (Серія НБ № 258806) ПП «Сіті Сайт»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 22 жовтня 2001 року (індивідуальний податковий номер 305207826102).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 359124 від 29 жовтня 2010 року до видів діяльності ПП «Сіті Сайт»за КВЕД відноситься, зокрема 74.40.0 Рекламна діяльність, 22.22.0 Інша поліграфічна діяльність, 28.52.0 Загальні механічні операції, 31.50.0 Виробництво електричних ламп та освітлювальне устаткування, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 74.87.0 Надання інших комерційних послуг.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ПП «Сіті Сайт»(код ЄДРПОУ 30520785) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Соланж-Трейд»(код ЄДРПОУ 36590957) за червень 2010 року, за результатами якої було складено акт № 912/23-9/30520785 від 12 листопада 2010 року.

В ході перевірки було встановлено, що ПП «Сіті Сайт»було включено до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 179 431, 00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Соланж -Трейд»(код ЄДРПОУ 36590957). Дані суми податку на додану вартість товариством були відображені в Додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до Декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів»за червень 2010 року було встановлено відхилення ПДВ у податковому кредиті ПП «Сіті Сайт»та податкового зобов'язання ТОВ «Соланж -Трейд»за червень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 179 431, 00 грн.

Загальна сума відхилення становить 179 431, 00 грн.

Згідно інформаційних баз даних ТОВ «Соланж -Трейд»зареєстровано в ДПІ у Печерському районі м. Києва № 52693 від 26 серпня 2009 року. Загальна чисельність працюючих складає одна особа. Основні фонди відсутні. Стан платника -місцезнаходження не встановлено. Свідоцтво платника ПДВ № 100244192 від 10 вересня 2009 року. Індивідуальний податковий номер 365909526552. Податкова звітність по податку на додану вартість за червень 2010 року в базі даних відсутня. Остання декларація з податку на прибуток подана за перший квартал 2010 року (зі станом недійсна).

З посиланням на те, що сума ПДВ включена до податкового кредиту у розмірі 179 431, 00 грн. за червень 2010 року не була включена постачальником до складу податкового зобов'язання та відповідно не задекларована та не сплачена до Державного бюджету, в акті перевірки зроблено висновок про відсутність у ПП «Сіті Сайт» права на податковий кредит.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення ПП «Сіті Сайт»підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 179 431, 00 грн., а саме за червень 2010 року суму ПДВ в розмірі 179 431, 00 грн.

30 листопада 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № 0009712309/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону за порушення вимог підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначила ПП «Сіті Сайт»суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 269 147, 00 грн., у тому числі 179 431, 00 грн. - основний платіж та 89 716, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення -рішення було направлена на адресу ПП «Сіті Сайт»30 листопада 2010 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернулось не врученим у зв'язку з незнаходженням підприємства за місцезнаходженням у зв'язку з чим податкове повідомлення -рішення було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень), про що було складено відповідний акт від 15 грудня 2010 року № 7402/23-9/30520785.

Відповідно до приписів підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181 - ІІІ (який діяв на момент прийняття та направлення спірного податкового повідомлення -рішення) податкове повідомлення, в тому числі податкове повідомлення -рішення, вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 року № 567/5758, (в редакції на момент направлення спірного податкового повідомлення -рішення та складення акта)(далі -Порядок).

В п. 4.9 Порядку встановлено, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

З огляду на викладені норми, днем вручення податкового повідомлення -рішення платнику податку вважається день розміщення його на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків.

Водночас, з акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15 грудня 2010 року № 7402/23-9/30520785 не вбачається дати розміщення спірного податкового повідомлення -рішення на дошці оголошень (повідомлень), а тому в силу викладених норм спірне податкове - повідомлення вважається неврученим позивачу.

Крім того, як вбачається з копії конверту, наявній в матеріалах справи, спірне податкове повідомлення -рішення було направлено за адресою: 01103, АДРЕСА_1.

Втім, згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01, № 302716), наявній в матеріалах справи, позивачем було змінено місцезнаходження (01103, м. Київ, вул. Чорногірська, 17/14, офіс 201), у зв'язку з чим 25 жовтня 2010 року Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи було замінено.

У зв'язку із зміною місцезнаходження в порядку п. 7.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612 (який діяв на момент видачі нової довідки), позивачу було видано нову довідку від 09 листопада 2010 року № 10394 за формою № 4-ОПП, копія якої наявна в матеріалах справи, що підтверджує той факт, що відповідачу було відомо про зміну місцезнаходження позивачем.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було дотримано процедуру направлення та розміщення спірного податкового повідомлення -рішення на дошці податкових оголошень, а тому воно вважається неврученим позивачу.

При цьому суд виходить з того, що про донарахування податку на додану вартість спірним податковим повідомленням -рішенням позивач дізнався лише в лютому 2011 року після подання запиту до відповідача 08 лютого 2011 року (лист від 07 лютого 2011 року № 04-11), що не було спростовано відповідачем, а тому позивачем не був пропущений строк звернення до суду з урахуванням набрання законної сили 01 січня 2011 року Податковим кодексом України, яким встановлено строк - 1095 днів для оскарження податкового повідомлення -рішення у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 з урахуванням п. 102.1 ст. 102).

В ході судового розгляду було встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ «Соланж-Трейд»(ідентифікаційний код 36590957) Договір на виготовлення продукції від 13 травня 2010 року № 13/05-10, за умовами п. 1.1 Розділу 1 якого ПП «Сіті Сайт»(Замовник) в порядку та на умовах визначених даним Договором доручає, а ТОВ «Соланж-Трейд»(Виконавець) приймає на себе зобов'язання по виготовленню, пакуванню та поставці Замовнику продукції в асортименті, кількості та упаковці, які затверджені у Специфікаціях, які підписуються обома Сторонами і невід'ємними частинами Договору.

Строки та умови виконання робіт за даним Договором визнаються за домовленістю Сторін та викладаються у Специфікація, які після їх підписання обома Сторонами є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Розділу 1 Договору).

Виготовлення продукції здійснюється по договірних цінах, які вказуються у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору та затверджуються обома Сторонами (п. 2.1 Розділу 2 Договору).

Ціна включає вартість доставки продукції, а також упаковку та маркування, якщо інше не встановлено у відповідній Специфікації (п. 2.2 Розділу 2 Договору).

Загальна сума Договору складає суму всіх Специфікацій до нього (п. 2.3 Розділу 2 Договору).

Замовник вносить плату по даному Договору у відповідності з Додатками до даного Договору на протязі 10-ти (десяти) банківських днів з моменту поставки продукції, що підтверджується видатковими накладними (п. 2.4 Розділу 2 Договору).

Замовник зобов'язується: надати Виконавцю технічне завдання та необхідні інформаційні матеріали у відповідності з технічними вимогами Виконавця, а також свої вимоги та побажання до макетів; вчасно та в повному обсязі сплатити виконання робіт Виконавцем за даним Договором; прийняти виготовлену продукцію в асортименті, кількості та упаковці, які затверджені у Додатках (Специфікаціях) до даного Договору (підпункти 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 п. 3.1 Розділу 3 Договору).

Виконавець зобов'язується в повному обсязі виконати роботи, визначені даним Договором (підпункт 3.2.1 п. 3.2 Розділу 3 Договору).

Термін дії даного Договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту повного виконання усіх зобов'язань за цим Договором Виконавцем та Замовником (п. 6.1 Розділу 6 Договору).

13 травня 2010 року між ПП «Сіті Сайт»(Замовник) та ТОВ «Соланж-Трейд»(Виконавець) було підписано Специфікацію № 1 (Додаток) до Договору від 13 травня 2010 року № 13/05-10 на виготовлення рекламної продукції, згідно якої Виконавець зобов'язується передати у власність Замовника продукцію (Складний дитячий намет) у кількості 3000 штук за ціною 1 076 583, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 179 430, 50 грн.

10 серпня 2010 року між ПП «Сіті Сайт»(Замовник) та ТОВ «Соланж-Трейд»(Виконавець) було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої Сторони домовились доповнити Розділ 2 п. 2.5 Договору на виготовлення продукції № 13/05-10 від 13 травня 2010 року та викласти його в наступній редакції:

«2.5 У разі неможливості проведення розрахунку у строки передбачені п. 2.4 Договору оплата по даному Договору може проводитись векселями.».

Зазначена Додаткова угода набрала законної сили з моменту її підписання, тобто 10 серпня 2010 року в силу п. 2 цієї Додаткової угоди.

ПП «Сіті Сайт»розробило технічне завдання та інструкцію по збиранню від 01 червня 2010 року № 16-10 на виготовлення 3000 складних дитячих наметів (найменування виробу «Домик Huggies»).

11 червня 2010 року між ПП «Сіті Сайт»(Замовник) та ТОВ «Соланж-Трейд»(Виконавець) було підписано ОСОБА_1 приймання -передачі рекламних матеріалів, згідно якого ТОВ «Соланж-Трейд»(Виконавець) передало, а ПП «Сіті Сайт»(Замовник) прийняло рекламні матеріали - складні дитячі намети в кількості 3 000 штук.

ТОВ «Соланж-Трейд»11 червня 2010 року виписало видаткову накладу № 11064 та податкову накладну № 11064 на поставку 3000 складних дитячих наметів на загальну суму 1 076 583, 00 грн., в тому числі 179 430, 50 грн. -податок на додану вартість.

Здійснення часткової оплати на користь ТОВ «Соланж-Трейд»за вищевказаним Договором в сумі 358 861, 20 грн., в тому числі 59 810, 20 грн. -податок на додану вартість, відбулось 23 червня 2010 року, що підтверджується випискою по рахунку ПП «Сіті Сайт» за 24 червня 2010 року, наявною в матеріалах справи.

В рахунок оплати решти суми позивачем було видано ТОВ «Соланж-Трейд»прості векселі (Серія АА 2127227 від 28 вересня 2010 року, Серія 2127225 від 28 вересня 2010 року, Серія АА 2127226 від 28 вересня 2010 року на суму 213 721, 00 грн., 384 000, 00 грн., 120 000, 00 грн. відповідно).

В подальшому зазначені векселі були придбані позивачем у ТОВ «Фондова компанія «Логік»(Ліцензія ДКЦПФР серія АВ № 520462 від 17 березня 2010 року на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку -брокерська діяльність), яке діяло на підставі Договору комісії на продаж цінних паперів № Б-10/10-1719 від 20 жовтня 2010 року, згідно Договорів купівлі - продажу № Б-10/10-1724 від 20 жовтня 2010 року, № Б-09/10-1597 від 29 вересня 2010 року, № Б-10/10-1644 від 06 жовтня 2010 року за 213 721, 80 грн., 384 000, 00 грн., 120 000, 00 грн. відповідно.

Передача вказаних векселів підтверджується ОСОБА_1 прийому -передачі цінних паперів № Б-10/10-1724 від 20 жовтня 2010 року, № Б-09/10-1597 від 29 вересня 2010 року, № Б-10/10-1644 від 06 жовтня 2010 року.

Здійснення оплати за цінні папери за вказаними договорами в сумі 384 000, 00 грн., 213 721, 80 грн., 120 000, 00 грн. відповідно підтверджується виписками по рахунку ПП «Сіті Сайт»за 29 вересня 2010 року, за 20 жовтня 2010 року та за 06 жовтня 2010 року, наявними в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість в розмірі 179 430, 50 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за червень 2010 року, що було відображено в поданій до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та випливає з Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість позивача за червень 2010 року (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів)(рядок 13 Розділу ІІ «Податковий кредит»).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що до податкового кредиту платник податку має право віднести нараховані суми податку на додану вартість після настання першої події, зокрема дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Наявні в матеріалах справи копії первинних документів, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, підтверджують реальне здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Соланж-Трейд», а також зв'язок зазначеної господарської операції з господарською діяльністю позивача з урахуванням також його основного виду діяльності.

В акті перевірки було встановлено, що ТОВ «Соланж-Трейд»є зареєстрованим платником податку на додану вартість. Податкові накладні, виписані ТОВ «Соланж-Трейд», містять усі обов'язкові реквізити та є належним чином оформленими, що не спростовувалось відповідачем.

Таким чином, позивачем було правомірно сформовано податковий кредит після настання першої події (отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), що відповідає вимогам законодавства.

При цьому часткове здійснення розрахунку за Договором простими векселями, які в подальшому були погашені позивачем при їх викупі, не змінює порядок формування податкового кредиту в силу абзацу третього п. 4.8 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та її зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням -рішенням.

При цьому суд зазначає, що в акті перевірки відсутні послання на інші підстави для донарахування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема несплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні придбаного товару, безтоварність операцій, відсутність реального здійснення господарської операції, відсутність зв'язку зазначених операцій з господарською діяльністю позивача, нікчемність правочину тощо.

Крім того, відповідачем не надано актів зустрічних перевірок контрагента позивача, які б свідчили про протиправний характер вищезгаданих господарських операцій або взагалі діяльності цих осіб, що вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято без врахування всіх обставин, що мали значення та повинні бути враховані під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, устаткування, сировини, матеріалів тощо судом не беруться до уваги, оскільки зазначені доводи не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та не були зафіксовані в акті перевірки, як підстави для донарахування сум податку.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30 листопада 2010 року № 0009712309/0.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Сіті Сайт»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 30 листопада 2010 року № 0009712309/0.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_2