Постанова

від 08.10.2010 по справі 2а-8457/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2010 року 11:05 № 2а-8457/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, за участю представника позивача -ОСОБА_2 (довіреність від 01.06.2010р.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс» доДержавного підприємства «Центр державного земельного кадастру» проскасування рішення та зобов'язання провести державну реєстрацію речового права, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Омокс»з позовом до ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про скасування рішення та зобов'язання провести державну реєстрацію речового права.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем всупереч вимогам ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»прийнято рішення про відмову в державній реєстрації договорів суперфіція, оскільки вказаною нормою закону встановлено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації права на земельну ділянку, серед яких відсутня наведена відповідачем підстава.

Відповідач по справі проти позовних вимог заперечував та зазначав, що позивачу не було відмовлено у державній реєстрації речового права на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), а роз'яснено, що здійснити реєстрацію неможливо, оскільки Державним комітетом України по земельних ресурсах або іншим компетентним органом не визначено процедури реєстрації речового права на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) та не прийнято відповідних нормативно-правових актів.

Відтак, як вважає відповідач, він не має можливості провести державну реєстрацію договорів суперфіція до врегулювання прогалин у здійсненні відповідної процедури.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

22 липня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485903:02:008:0140, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Чайки, загальною площею 2, 00 га (два цілих нуль десятих гектари), яка передана в оренду ТОВ «МТМ-К»згідно договору оренди від 29 лютого 2008 року.

22 липня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:003:0147, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 119, загальною площею 2, 70 га (два цілих сімдесят сотих гектара), яка передана в оренду ТОВ «Житлоінбуд»згідно договору оренди від 21 червня 2007 року.

22 липня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку з кадастровими номерами 3222485903:02:006:0011, 3222485903:02:006:0012, 3222485903:02:006:0013, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Чайки, загальною площею 4, 2021 га (чотири цілих дві тисячі двадцять одна десятитисячна гектара), яка передані в оренду СГК «Борщагівський-1»згідно договору оренди від 25 січня 2005 року.

22 липня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 322485903:02:008:0149, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Чайки, загальною площею 7, 50 га (сім цілих п'ятдесят сотих гектара), що належить територіальній громаді села Петропавлівська Борщагівка в особі Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

22 липня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485903:02:008:0145, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Чайки, загальною площею 1, 75 га (одна ціла сімдесят п'ять сотих гектара), що належить територіальній громаді села Петропавлівська Борщагівка в особі Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

22 липня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:02:008:0147, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Чайки, загальною площею 2, 42 га (дві цілих сорок дві сотих гектара) гектара, що належить територіальній громаді села Петропавлівська Борщагівка в особі Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

22 липня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485900:04:003:0002, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Чайки, загальною площею 12, 96 га (дванадцять цілих дев'яносто шість сотих гектара), яка передана ТОВ «Укргаз»на підставі договору оренди від 05 серпня 2005 року (із змінами і доповненнями).

20 червня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з ТОВ «Укргаз»на земельну ділянку, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Петропавлівська Борщагівка, ур. Чайки, загальною площею 3, 0563 га (три цілих нуль сотих п'ятсот шістдесят три десятитисячна гектара), яка належить ВАТ «Київська овочева фабрика».

20 червня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з СГК «Борщагівський-1»на земельну ділянку, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Чайки, загальною площею 2, 4000 га (два цілих чотири сотих гектара), яка належить СГК «Борщагівський -1».

22 липня 2008 року ТОВ «Омокс»було укладено договір суперфіцію з ТОВ «Омокс Інвест Буд»на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485903:02:008:0141, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Чайки, загальною площею 3, 6127 (три цілих шість тисяч сто двадцять сім десятитисячних гектара), яка належить ТОВ «Омокс Інвест Буд».

11 лютого 2009 року ТОВ «Омокс»звернулось до Києво-Святошиснького районного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»з листом № 07/02, в якому просило провести державну реєстрацію вищезазначених договорів суперфіцію.

Києво-Святошинський районний відділ Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»своїм листом від 23 лютого 2009 року № 58 повідомив ТОВ «Омокс»про те, що Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25 липня 2003 року за № 641/7962, не передбачений порядок (процедура) реєстрації речового права на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Також, порядок ведення реєстрації речового права на користування чужою земельною ділянкою, в тому числі порядок сплати та використання платежів за надані послуги, не передбачений будь-яким іншим підзаконним нормативно - правовим актом. На підставі вищевикладеного, позивача повідомлено про те, що Києво-Святошинський районний відділ Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»немає можливості провести державну реєстрацію договору суперфіцію до врегулювання прогалин в здійсненні процедури (процесу внесення до книги записів державної реєстрації договору суперфіцію).

Тобто, по суті вказана відповідь є відмовою в реєстрації речового права на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) з підстав визначених у відповіді.

Однак, суд вважає вказану відмову Києво-Святошинського районного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»неправомірною з наступних підстав.

Відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України закріплено види речових прав на нерухоме майно, до яких, зокрема належить право забудови земельної ділянки (суперфіцій) (п. 4 ч. 1 ст. 395).

Відповідно до положень ст. 102 1 Земельного кодексу України передбачено, що однієї із підстав набуття права користування чужою земельною ділянкою для забудови є договір суперфіцію, який укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України із врахуванням положень Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Згідно з нормами ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави такої відмови в ній встановлюються законом.

Спеціальним Законом, який визначає правові засади державної реєстрації прав на нерухоме майно, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01 липня 2004 року № 1952-ІV (далі -Закон № 1952-ІV).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-ІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжрайонним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, відповідно до ст. 19 Закону № 1952-IV, договори про іпотеку, оренду строком більше одного року та інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно, до яких відноситься договір на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (договір суперфіцію).

В частині першій ст. 5 Закону № 1952-IV визначена структура органів державної реєстрації речових прав: центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Державний комітет України по земельних ресурсах), створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (Центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться місцевими органами реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах.

Адміністратором Державного реєстру прав є центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення (ч. 3 ст. 5 Закону № 1952-IV).

В частині першій ст. 7 Закону № 1952-IV передбачено, що місцевий орган державної реєстрації прав має статус відділення державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру).

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 1952-IV до повноважень місцевого органу державної реєстрації прав, серед інших, відносяться проведення реєстрації прав на нерухоме майно, їх обмежень, правочинів щодо нерухомості або відмова у реєстрації.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру»від 17 липня 2003 року № 1088 Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, а комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації вносять дані про об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, та права на них до бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно; адміністратором бази даних державного реєстру земель є державне підприємство «Центр державного земельного кадастру».

Отже, суд приходить до висновку, що Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»при виконанні функцій по державній реєстрації речових прав на земельні ділянки в особі його структурних підрозділів, які уповноважені на місцях здійснювати функції вказаного підприємства, є суб'єктом владних повноважень.

Статтею 24 Закону № 1952-IV передбачено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 вказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6) заявлене право вже зареєстровано.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством юстиції України (ч. 2 ст. 24 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених Законом, заборонена.

З листа Києво-Святошинського районного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»від 23 лютого 2009 року № 58 не вбачається інших підстав для відмови у реєстрації речового права на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), крім відсутності процедури такої реєстрації, а тому суд приходить до висновку, що відмова у реєстрації речового права на користування чужими земельними ділянками для забудови (суперфіцій) здійснена з підстав, не передбачених ст. 24 Закону № 1952-IV, а тому є неправомірною.

Такої підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, як відсутності нормативно визначеної процедури реєстрації, не передбачено жодним нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права)(ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25 липня 2003 року за № 641/7962, затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.

Доводи відповідача відносно відсутності порядку (процедури) реєстрації речового права на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) не можуть судом братись до уваги, оскільки відповідачем при реєстрації речового права на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть бути застосована за аналогією процедура реєстрації права користування чужою земельною ділянкою (сервітуту) шляхом внесення записів до Поземельної книги в реєстраційну карту в стовпці з 39 по 48 (п. 3.2 та таблиця 5 Додатку 2 до п. 3.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель).

Частиною третьою ст. 16 Закону України № 1952-IV передбачено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Пунктом п'ятнадцятим вищезазначеного Порядку визначено, що розмір оплати за внесення записів до державного реєстру земель та надання витягів з державного земельного кадастру встановлюється Державним комітетом України по земельних ресурсах разом з Міністерством фінансів та Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції.

Згідно з п. 23 таблиці 6.1 Розділу 6 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року № 97/298/124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 579/5770, встановлена вартість послуги за внесення записів до Поземельної книги (яка є складовою частиною державного реєстру земель), тобто посилання відповідача на те, що порядок сплати послуги за державну реєстрацію речового права на користування чужою земельною ділянкою нормативно невизначений є безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність спірного рішення і обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи зазначене, суд з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати рішення відмову у реєстрації речового права на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) Києво-Святошинського районного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»від 23 лютого 2009 року № 58 та зобов'язати ДП «Центр державного земельного кадастру»через відповідний місцевий орган державної реєстрації прав в особі Київської регіональної філії здійснити реєстрацію речового права на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) на підставі вищезазначених договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації речового права на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) Києво-Святошинського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»від 23 лютого 2009 року № 58.

3. Зобов'язати Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»в особі Києво-Святошинського районного відділу Київської регіональної філії здійснити державну реєстрацію наступних договорів:

- договору суперфіцію від 22 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485903:02:008:0140 площею 2, 00 га (два цілих нуль десятих гектари), яка передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «МТМ-К»згідно договору оренди від 29 лютого 2008 року;

- договору суперфіцію від 22 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:003:0147 площею 2, 70 га (два цілих сімдесят сотих гектара), яка передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд»згідно договору оренди від 21 червня 2007 року;

- договору суперфіцію від 22 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровими номерами 3222485903:02:006:0011, 3222485903:02:006:0012, 3222485903:02:006:0013 площею 4, 2021 га (чотири цілих дві тисячі двадцять одна десятитисячна гектара), яка передані в оренду Сільськогосподарському кооперативу «Борщагівський-1»згідно договору оренди від 25 січня 2005 року;

- договору суперфіцію від 22 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 322485903:02:008:0149 площею 7, 50 га (сім цілих п'ятдесят сотих гектара), що належить територіальній громаді села Петропавлівська Борщагівка;

- договору суперфіцію від 22 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485903:02:008:0145 площею 1, 75 га (одна ціла сімдесят п'ять сотих гектара), що належить територіальній громаді села Петропавлівська Борщагівка в особі Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- договору суперфіцію від 22 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:02:008:0147 площею 2, 42 га (дві цілих сорок дві сотих гектара) гектара, що належить територіальній громаді села Петропавлівська Борщагівка;

- договору суперфіцію від 22 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485900:04:003:0002 площею 12, 96 га (дванадцять цілих дев'яносто шість сотих гектара), яка передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Укргаз»на підставі договору оренди від 05 серпня 2005 року (із змінами і доповненнями);

- договору суперфіцію від 20 червня 2008 року на земельну ділянку площею 3, 0563 га (три цілих нуль сотих п'ятсот шістдесят три десятитисячна гектара), яка належить Відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика»;

- договору суперфіцію від 20 червня 2008 року на земельну ділянку площею 2, 4000 га (два цілих чотири сотих гектара), яка належить Сільськогосподарському кооперативу «Борщагівський -1»;

- договору суперфіцію від 22 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485903:02:008:0141 площею 3, 6127 (три цілих шість тисяч сто двадцять сім десятитисячних гектара), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Омокс Інвест Буд».

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс»(місцезнаходження: 04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23а, ідентифікаційний код 23154102) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_3 Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 08 листопада 2010 року.