Постанова

від 12.03.2011 по справі 2а-19086/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2011 року 12:13 № 2а-19086/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21.12.2010р. № 4/2010), ОСОБА_2 (довіреність від 21.12.2010р. № 4/2010), відповідача -ОСОБА_3 (довіреність від 10.01.2011р. № 10/10-021), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Торговельно-виробничого приватного підприємства «Єврокар» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2010 року № 0002102310/0, № 0002112310/0, від 20 грудня 2010 року № 0002102310/1, № 0002112310/1, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 вересня 2010 року № НОМЕР_1, - В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2010 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Єврокар»з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2010 року № 0002102310/0, № 0002112310/0, від 20 грудня 2010 року № 0002102310/1, № 0002112310/1, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 вересня 2010 року № НОМЕР_1.

Заявою від 21 січня 2011 року, поданою в судовому засіданні 24 січня 2011 року, позивач збільшив позовні вимоги та просив також скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 20 грудня 2010 року № 0002102310/1, № 0002112310/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акта перевірки є необґрунтованими, а тому донарахування сум податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними рішеннями є неправомірним.

Відповідач по справі проти позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення. В обґрунтування заперечень посилався на те, що висновки акта перевірки позивачем не були спростовані, а тому донарахування відповідачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними рішеннями є правомірним.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Єврокар»(ідентифікаційний код 32384621) було зареєстровано як юридичну особу 07 березня 2003 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 067307).

ТОВ «Єврокар»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Святошинському районі м. Києва з 17 березня 2003 року.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 9897 від 23 червня 2005 року до видів діяльності ТОВ «Єврокар»за КВЕД відноситься, зокрема 50.10.2 Роздрібна торгівля новими та уживаними автомобілями (основний), 50.10.1 Оптова торгівля новими і уживаними автомобілями, 51.19.0 Посередництво в торгівлі різними товарами, 34.10.1 Виробництво автомобільного транспорту, 74.14.0 Консультації з питань комерційної діяльності та управління, 74.13.0 Дослідження ринку та вивчення суспільної думки.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ Єврокар»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якого було складено акт від 10 вересня 2010 року № 181/23-50/32384621.

В ході перевірки було встановлено, що між ЗАТ «Атолл Холдінг»(Виконавець) та ТОВ «Єврокар»(Замовник) було укладено договір про надання консультаційних послуг щодо безпеки ведення бізнесу від 01.04.2003р. № 03/0401-БП-ЕК-К, предметом якого було надання консультаційних послуг щодо питань з безпеки ведення підприємницької діяльності, які виникають в ході господарської діяльності, за встановлену плату, в порядку та умовах, визначених договором.

Згідно з п. 2.1 Договору від 01.04.2003р. № 03/0401-БП-ЕК-К Виконавець зобов'язується надавати Замовнику наступні види послуг:

- інформаційні та консультаційні послуги по юридичним питанням;

- аналіз установчих документів контрагентів на предмет дійсності операцій, що укладаються з ними;

- аналіз договорів, в тому числі зовнішньоекономічних контрактів, на предмет фінансової безпеки;

- аналіз платоспроможності контрагентів Замовника;

- вивчення претендентів на посаду при прийнятті співробітника на підприємство Замовника;

- організація та проведення в інтересах Замовника тендерів (конкурсів) з метою підбору контрагентів серед підприємств, які надають охоронні послуги, пожежні послуги;

- консультації щодо інформаційної безпеки підприємства Замовника;

- захист інтересів Замовника в державних органах, а також в стосунках з іншими особами, підприємствами і організаціями.

Пунктом 4.1 Договору було передбачено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2003 року.

Додатковими угодами від 23.12.2003р та від 20.12.2004р. дію договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. було продовжено до 31 грудня 2004 року та до 31 грудня 2005 року відповідно.

Додатковою угодою від 01.11.2005р. до договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. внесено зміни, якими встановлено дію договору безстроково.

Вартість послуг, визначена в п. 3.1 Договору, змінювалась та згідно з додатковою угодою від 01 квітня 2006 року до Договору складає 27 617, 00 грн., в тому числі 4 602, 83 грн. -податок на додану вартість.

На виконання умов договору від 01.04.2003р. № 03/0401-БП-ЕК-К ЗАТ «Атолл Холдінг»надало послуги згідно актів прийому -передачі наданих послуг (консультації з безпеки бізнесу) від 30 квітня 2007 року б/н, від 31 травня 2007 року б/н, від 30 червня 2007 року б/н, від 30 вересня 2007 року б/н, від 31 жовтня 2007 року б/н, від 30 листопада 2007 року б/н, від 31 грудня 2007 року б/н, від 31 січня 2008 року б/н, від 31 березня 2008 року б/н, від 30 квітня 2008 року б/н, від 31 травня 2008 року б/н, від 30 червня 2008 року б/н, від 31 липня 2008 року б/н, від 31 серпня 2008 року б/н, від 30 вересня 2008 року б/н, від 31 жовтня 2008 року б/н, від 30 листопада 2008 року б/н, від 31 грудня 2008 року б/н, від 31 січня 2008 року б/н, від 31 січня 2009 року б/н, від 28 лютого 2009 року б/н, від 31 березня 2009 року б/н, від 30 квітня 2009 року б/н, від 31 травня 2009 року б/н, від 30 червня 2009 року б/н, від 31 липня 2009 року б/н, від 31 серпня 2009 року б/н, від 30 вересня 2009 року б/н, від 30 жовтня 2009 року б/н, від 30 листопада 2009 року б/н, від 31 грудня б/н, від 31 січня 2010 року б/н, від 28 лютого 2010 року б/н, від 31 березня 2010 року, кожний акт на суму 27 617, 00 грн., в тому числі 4 603, 00 грн. -податок на додану вартість.

ТОВ «Єврокар»в оплату отриманих послуг по договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. перерахувало на розрахунковий рахунок ЗАТ «Атолл Холдінг»(Виконавець) грошові кошти на суму 911 361, 00 грн.

На підставі актів виконання робіт до складу валових витрат ТОВ «Єврокар»віднесло вартість консультаційних послуг щодо безпеки ведення бізнесу, отриманих від ЗАТ «Атолл Холдінг», на загальну суму 782 482, 00 грн.

В актах виконаних робіт та додатках до них не вказано, які саме послуги було отримано, обсяг отриманих послуг (відсутні матеріали щодо проведеного аналізу платоспроможності покупців та конкурентоздатності постачальників, висновки, які зроблені за результатами проведеної роботи, відсутні матеріали щодо аналізу наданої інформації в анкетах претендентів на вакантні посади, інші аналітичні матеріали).

З метою доведення зв'язку витрат на придбання консультаційних послуг щодо безпеки ведення бізнесу, отриманих від ЗАТ «Атолл Холдінг», з господарською діяльністю ТОВ «Єврокар»головному бухгалтеру підприємства було вручено запит від 06.09.2010р. «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень»з проханням надати до перевірки вищенаведені доказові матеріали, що підтверджують зв'язок даних витрат з господарською діяльністю підприємства.

ТОВ «Єврокар»листом № 172 від 07.09.2010р. була надана відповідь на запит від 06.09.2010р., де зазначено, що ЗАТ «Атолл Холдінг»надавало ТОВ «Єврокар»по договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. послуги з аналізу контрагентів на предмет фінансової безпеки, їх платоспроможності, вивчає претендентів при наборі співробітників, проводить контроль і запроваджує засоби інформаційної безпеки на підприємстві. Також ТОВ «Єврокар»надано копії договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. та деякі копії актів прийому -передачі з додатками.

В додатках до актів прийому -передачі наданих послуг по Договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. зазначено, що Виконавець надає Замовнику наступні послуги:

1. Аналіз платоспроможності контрагентів, як потенційних покупців.

2. Аналіз конкурентоздатності постачальників на предмет надання рекламних послуг.

3. Аналіз наданої інформації в анкетах претендентів на вакантні посади.

4. Вивчення претендентів на посади.

5. Проведення консультацій з співробітниками щодо питань нерозповсюдження комерційної таємниці.

6. Консультування щодо питань інформаційної безпеки підприємства Замовника.

7. Надання консультацій щодо питань забезпечення безпеки документації конфіденційного характеру.

До перевірки не надано інформацію щодо обсягу отриманих послуг, відсутні матеріали щодо проведеного аналізу платоспроможності покупців та конкурентоздатності постачальників, висновки, які зроблені за результатами проведеної роботи, відсутні матеріали щодо аналізу наданої інформації в анкетах претендентів на вакантні посади та інші аналітичні матеріали.

Отже, ТОВ «Єврокар»не було доведено зв'язок вищезазначених послуг з його господарською діяльністю.

Крім того, в акті перевірки на підставі вищезазначеного висновку було зроблено висновок про те, що ТОВ «Єврокар»безпідставно включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по послугам, отриманим від ЗАТ «Атолл Холдінг», на загальну суму 156 502, 00 грн. по податковим накладним № 115 від 30 квітня 2007 року, № 137 від 31 травня 2007 року, № 178 від 30 червня 2007 року, № 286 від 30 вересня 2007 року, № 322 від 31 жовтня 2007 року, № 353 від 30 листопада 2007 року, № 387 від 31 грудня 2007 року, № 13 від 31 січня 2008 року, № 87 від 31 березня 2008 року, № 108 від 30 квітня 2008 року, № 129 від 31 травня 2008 року, № 155 від 30 червня 2008 року, № 182 від 31 липня 2008 року, № 211 від 31 серпня 2008 року, № 229 від 30 вересня 2008 року, № 262 від 31 жовтня 2008 року, № 295 від 30 листопада 2008 року, № 319 від 31 грудня 2008 року, № 39 від 31 січня 2009 року, № 91 від 28 лютого 2009 року, № 138 від 31 березня 2009 року, № 184 від 30 квітня 2009 року, № 228 від 29 травня 2009 року, № 273 від 30 червня 2009 року, № 317 від 31 липня 2009 року, № 360 від 31 серпня 2009 року, № 407 від 30 вересня 2009 року, № 454 від 30 жовтня 2009 року, № 504 від 30 листопада 2009 року, № 541 від 31 грудня 2009 року, № 34 від 31 січня 2010 року, № 73 від 28 лютого 2010 року, № 117 від 31 березня 2010 року за період з квітня 2007 року по березень 2010 року (з квітня 2007 року по січень 2008 року включно в сумі 4 603, 00 грн., за березень 2008 року в сумі 9 206, 00 грн., з квітня 2008 року по березень 2010 року в сумі 4 603, 00 грн.).

При перевірці касової книги та первинних касових документів встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 24 680, 32 грн. Так, ліміт каси в березні 2009 року становив 17, 00 грн. (встановлено підприємством). Наказом № 018-КМ від 02.03.2009р. працівники ТОВ «Єврокар»ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були відряджені до м. Кишинів (Молдова) і там перебували з 05.03.2009р. по 07.03.2009р. Згідно касової книги підприємства 06.03.2009р. видатковим касовим ордером ВКО № 90 ОСОБА_4 видано із каси підприємства 14 323, 85 грн., видатковим касовим ордером ВКО № 125 ОСОБА_6 видано із каси підприємства 6 726, 21 грн. Наказом № 022 від 10.03.2009р. працівник ОСОБА_7 в період з 18.03.2009р по 20.03.2009р. був відряджений до Чехії. Згідно касової книги підприємства 19.03.2009р. видатковим касовим ордером ВКО № 196 ОСОБА_7 видано із каси підприємства готівку в сумі 3 640, 59 грн. Враховуючи те, що в день отримання коштів вищезазначені працівники були відсутні на території України, але при виведені залишку готівки в касі, приймаються видаткові касові ордера в яких відсутні підписи отримувачів (відрядження працівників), встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства в сумі 24 685, 32 грн.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема:

- п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 195 621, 00 грн., зокрема за півріччя 2007 року на суму 17 261, 00 грн., за ІІІ квартали 2007 року на суму 23 014, 00 грн., за 11 місяців 2007 року на суму 34 521, 00 грн., за 2007 рік на суму 40 275, 00 грн., за І квартал 2008 року на суму 17 261, 00 грн., за півріччя 2008 року на суму 34 521, 00 грн., за ІІІ квартали 2008 року на суму 51 782, 0 грн., за 11 місяців 2008 року на суму 63 289, 00 грн., за 2008 рік на суму 69 043, 00 грн., за півріччя 2009 року на суму 34 521, 00 грн., за ІІІ квартали 2009 року на суму 51 782, 00 грн., за 2009 рік на суму 69 043, 00 грн., за І квартал 2010 року на суму 17 261, 00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2009 року на суму 69 043, 00 грн.;

- підпункту 7.4.1. п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 138 090, 00 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2007 року на суму 4 603, 00 грн., за травень 2007 року на суму 4 603, 00 грн., за червень 2007 року на суму 4 603, 00 грн., за вересень 2007 року на суму 4 603, 00 грн., за жовтень 2007 року на суму 4 603, 00 грн., за листопад 2007 року на суму 4 603, 00 грн., за грудень 2007 року на суму 4 603, 00 грн., за січень 2008 року на 4 603, 00 грн., за березень 2007 року на суму 9 206, 00 грн., за квітень 2008 року на 4 603, 00 грн., за травень 2008 року на суму 4 603, 00 грн., за червень 2008 року на суму 4 603, 00 грн., за липень 2008 року на суму 4 603, 00 грн., за серпень 2008 року на суму 4 063, 00 грн., за вересень 2008 року на суму 4 603, 00 грн., за жовтень 2008 року на суму 4 603, 00 грн., за лютий 2009 року на суму 18 412, 00 грн., за березень 2009 року на 4 603, 00 грн., за квітень 2009 року на суму 4 603, 00 грн., за травень 2009 року на суму 4 603, 00 грн., за червень 2009 року на суму 4 603, 00 грн., за липень 2009 року на суму 4 603, 00 грн., за серпень 2009 року на суму 4 603, 00 грн., за жовтень 2009 року на суму 9 206, 00 грн., за листопад 2009 року на суму 4 603, 00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ) на загальну суму 59 839, 00 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2008 року на суму 9 206, 00 грн., за січень 2009 року на суму 13 809, 00 грн., за січень 2010 року на суму 9 206, 00 грн., за лютий 2010 року на суму 9 206, 00 грн., за березень 2010 року на суму 18 412, 00 грн.;

- п. 2.8., п. 2.9, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637, що призвело до перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства в сумі 24 685, 32 грн.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла наступні рішення:

- податкове повідомлення -рішення № 0002102310/0 від 22 вересня 2010 року, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 293 431, 50 грн., в тому числі 195 621, 00 грн. -основний платіж та 97 810, 50 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення -рішення № 0002112310/0 від 22 вересня 2010 року, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 207 135, 00 грн., в тому числі 138 090, 00 грн. -основний платіж та 69 045, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1, яким за порушення п. 2.8, п. 2.9, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637, згідно з абзацом другим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49 370, 64 грн.

Зазначені рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а вказані рішення без змін, а ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення -рішення від 20 грудня 2010 року № 0002102310/1, № 0002112310/1 на аналогічні суми.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі -Закон № 334/94-ВР), який є спеціальним законом з податку на прибуток, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з п. 1.32 ст. 1 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Крім того, відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі -Закон № 168/97-ВР), який є спеціальним з податку на додану вартість і визначає, зокрема платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом викладених норм необхідною умовою для включення витрат до складу валових, а сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності платника податку.

При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В ході судового розгляду було встановлено, що між ЗАТ «Атолл Холдінг»(Виконавець) та ТОВ «Єврокар»(Замовник) було укладено договір про надання консультаційних послуг щодо безпеки ведення бізнесу від 01.04.2003р. № 03/0401-БП-ЕК-К, предметом якого було надання консультаційних послуг щодо питань з безпеки ведення підприємницької діяльності, які виникають в ході господарської діяльності, за встановлену плату, в порядку та умовах, визначених договором.

ЗАТ «Атолл Холдінг»(ідентифікаційний код 31237888) було зареєстровано як юридичну особу 06 грудня 2000 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Серія А00 № 073323).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організація України № 6801/06 від 10 квітня 2006 року до видів діяльності ЗАТ «Атолл Холдінг»за КВЕД відноситься: 74.14.0 Консультація з питань комерційної діяльності та управління, 74.84.0 Інші послуги, що надаються юридичним особам та не включені до інших угруповань, 50.10.1 Оптова торгівля новими і уживаними автомобілями, 50.10.2 Роздрібна торгівля новими та уживаними автомобілями.

Згідно з п. 2.1 Договору від 01.04.2003р. № 03/0401-БП-ЕК-К Виконавець зобов'язується надавати Замовнику наступні види послуг:

- інформаційні та консультаційні послуги з правових питань;

- аналіз установчих документів контрагентів на предмет дійсності операцій, що укладаються з ними;

- аналіз договорів, в тому числі зовнішньоекономічних контрактів, на предмет фінансової безпеки;

- аналіз платоспроможності контрагентів Замовника;

- вивчення претендентів на посаду при прийнятті співробітника на підприємство Замовника;

- організація та проведення в інтересах Замовника тендерів (конкурсів) з метою підбору контрагентів серед підприємств, які надають охоронні послуги, в тому числі фізичної охорони посадових осіб підприємства, пожежної охорони, охоронної сигналізації;

- представництво інтересів Замовника при взаємодії з контрагентами (установами та організаціями), які надають Замовнику охоронні послуги на підставі укладених договорів;

- надання консультацій з питань кримінального та кримінально-процесуального законодавства у випадку виявлення протиправних (злочинних) дій на підприємстві Замовника;

- надання консультацій з питань інформаційної безпеки підприємства замовника;

- здійснення контролю запровадження інформаційної безпеки на підприємстві Замовника;

- надання консультацій з питань забезпечення безпеки документації конфіденційного характеру;

- представництво та захист інтересів Замовника в державних органах, а також у відносинах з іншими особами, підприємствами, установами та організаціями.

Пунктом 4.1 Договору було передбачено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2003 року.

Додатковими угодами від 23.12.2003р та від 20.12.2004р. дію договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. було продовжено до 31 грудня 2004 року та до 31 грудня 2005 року відповідно.

Додатковою угодою від 01.11.2005р. до договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. внесено зміни, якими встановлено дію договору безстроково.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата за надані Виконавцем послуги здійснюється Замовником на підставі акта приймання -передачі наданих послуг протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами зазначеного акта приймання -передачі.

Вартість послуг, визначена в п. 3.1 Договору, змінювалась та згідно з додатковою угодою від 01 квітня 2006 року до Договору складає 27 617, 00 грн., в тому числі 4 602, 83 грн. -податок на додану вартість.

На виконання умов договору від 01.04.2003р. № 03/0401-БП-ЕК-К ЗАТ «Атолл Холдінг» (Виконавець) надало ТОВ «Єврокар»(Замовник) консультаційні послуги з безпеки ведення бізнесу згідно актів прийому -передачі наданих послуг від 30 квітня 2007 року б/н, від 31 травня 2007 року б/н, від 30 червня 2007 року б/н, від 30 вересня 2007 року б/н, від 31 жовтня 2007 року б/н, від 30 листопада 2007 року б/н, від 31 грудня 2007 року б/н, від 31 січня 2008 року б/н, від 31 березня 2008 року б/н, від 30 квітня 2008 року б/н, від 31 травня 2008 року б/н, від 30 червня 2008 року б/н, від 31 липня 2008 року б/н, від 31 серпня 2008 року б/н, від 30 вересня 2008 року б/н, від 31 жовтня 2008 року б/н, від 30 листопада 2008 року б/н, від 31 грудня 2008 року б/н, від 31 січня 2008 року б/н, від 31 січня 2009 року б/н, від 28 лютого 2009 року б/н, від 31 березня 2009 року б/н, від 30 квітня 2009 року б/н, від 31 травня 2009 року б/н, від 30 червня 2009 року б/н, від 31 липня 2009 року б/н, від 31 серпня 2009 року б/н, від 30 вересня 2009 року б/н, від 30 жовтня 2009 року б/н, від 30 листопада 2009 року б/н, від 31 грудня б/н, від 31 січня 2010 року б/н, від 28 лютого 2010 року б/н, від 31 березня 2010 року, кожний акт на суму 27 617, 00 грн., в тому числі 4 603, 00 грн. -податок на додану вартість, копії яких наявні в матеріалах справи.

ТОВ «Єврокар»(Замовник) в оплату отриманих послуг по договору № 03/0401-БП-ЕК-К від 01.04.2003р. перерахувало на розрахунковий рахунок ЗАТ «Атолл Холдінг»(Виконавець) грошові кошти на суму 911 361, 00 грн.

ЗАТ «Атолл Холдінг»виписало ТОВ «Єврокар» податкові накладні № 115 від 30 квітня 2007 року, № 137 від 31 травня 2007 року, № 178 від 30 червня 2007 року, № 286 від 30 вересня 2007 року, № 322 від 31 жовтня 2007 року, № 353 від 30 листопада 2007 року, № 387 від 31 грудня 2007 року, № 13 від 31 січня 2008 року, № 87 від 31 березня 2008 року, № 108 від 30 квітня 2008 року, № 129 від 31 травня 2008 року, № 155 від 30 червня 2008 року, № 182 від 31 липня 2008 року, № 211 від 31 серпня 2008 року, № 229 від 30 вересня 2008 року, № 262 від 31 жовтня 2008 року, № 295 від 30 листопада 2008 року, № 319 від 31 грудня 2008 року, № 39 від 31 січня 2009 року, № 91 від 28 лютого 2009 року, № 138 від 31 березня 2009 року, № 184 від 30 квітня 2009 року, № 228 від 29 травня 2009 року, № 273 від 30 червня 2009 року, № 317 від 31 липня 2009 року, № 360 від 31 серпня 2009 року, № 407 від 30 вересня 2009 року, № 454 від 30 жовтня 2009 року, № 504 від 30 листопада 2009 року, № 541 від 31 грудня 2009 року, № 34 від 31 січня 2010 року, № 73 від 28 лютого 2010 року, № 117 від 31 березня 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Вищезазначені акти приймання - передачі наданих послуг відповідають всім вимогам, що ставляться до первинних документів, і підтверджують фактичне надання консультаційних послуг.

Податкові накладні, виписані ЗАТ «Атолл Холдінг», мають усі обов'язкові реквізити передбачені підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В усіх зазначених актах приймання -передачі наданих послуг міститься посилання на те, що перелік наданих послуг наведений в додатку до даного акта.

До кожного акта приймання передачі між сторонами були складені додатки до акта -приймання передачі послуг на здійснення консультацій по безпеці ведення бізнесу від 30 квітня 2007 року б/н, від 31 травня 2007 року б/н, від 30 червня 2007 року б/н, від 30 вересня 2007 року б/н, від 31 жовтня 2007 року б/н, від 30 листопада 2007 року б/н, від 31 грудня 2007 року б/н, від 31 січня 2008 року б/н, від 31 березня 2008 року б/н, від 30 квітня 2008 року б/н, від 31 травня 2008 року б/н, від 30 червня 2008 року б/н, від 31 липня 2008 року б/н, від 31 серпня 2008 року б/н, від 30 вересня 2008 року б/н, від 31 жовтня 2008 року б/н, від 30 листопада 2008 року б/н, від 31 грудня 2008 року б/н, від 31 січня 2008 року б/н, від 31 січня 2009 року б/н, від 28 лютого 2009 року б/н, від 31 березня 2009 року б/н, від 30 квітня 2009 року б/н, від 31 травня 2009 року б/н, від 30 червня 2009 року б/н, від 31 липня 2009 року б/н, від 31 серпня 2009 року б/н, від 30 вересня 2009 року б/н, від 30 жовтня 2009 року б/н, від 30 листопада 2009 року б/н, від 31 грудня б/н, від 31 січня 2010 року б/н, від 28 лютого 2010 року б/н, від 31 березня 2010 року, підписані уповноваженим особами сторін та скріплені печатками, копії яких наявні в матеріалах справи.

В додатках до актах приймання -передачі наданих послуг міститься конкретний перелік послуг, що надавався позивачу ЗАТ «Атолл Холдінг»із зазначенням конкретних юридичних осіб, щодо яких здійснювався аналіз конкурентоспроможності на предмет надання ними послуг, платоспроможності на предмет укладення з ними договорів продажу автомобілів, з якими проводились переговори, зазначено прізвища та ініціали осіб, які рекомендовані на посаду за наслідками вивчення їх кандидатур та інше.

Крім того, в усіх додатках до актів зазначено, що Замовником були отримані послуги шляхом надання усних та письмових консультацій (е-mail) окремим співробітникам Замовника за вимогою (зверненням) останніх. В додатках вказані конкретні прізвища співробітників позивача.

Позивачем також до кожного акта приймання -передачі послуг та додатку до акта представлено завірені належним чином копії договорів продажу автомобілів, придбання послуг (аудиторських, рекламних, маркетингових, юридичних, інших консультаційних, послуг з перевезень вантажів тощо), укладених з юридичними особами, які зазначені в додатках до актів приймання -передачі послуг, а також копії анкет співробітників, їх автобіографій з листами погодженнями до них, підписаними в тому числі посадовими особами ЗАТ «Атолл Холдінг», а також наказів по товариству (позивачу) на їх призначення на посади, рекомендації щодо яких були надані ЗАТ «Атолл Холдінг»в додатках до актів приймання -передачі послуг.

При цьому суд звертає увагу на те, що податковий орган в акті перевірки та в ході розгляду справи не заперечував фактичне надання послуг ЗАТ «Атолл Холдінг»ТОВ «Єврокар». Підставою для виключення витрат із валових та сум податку на додану вартість із податкового кредиту стала недоведеність зазначених послуг з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 9897 від 23 червня 2005 року до видів діяльності ТОВ «Єврокар»за КВЕД відноситься, зокрема 50.10.2 Роздрібна торгівля новими та уживаними автомобілями (основний), 50.10.1 Оптова торгівля новими і уживаними автомобілями, 51.19.0 Посередництво в торгівлі різними товарами, 34.10.1 Виробництво автомобільного транспорту, 74.14.0 Консультації з питань комерційної діяльності та управління, 74.13.0 Дослідження ринку та вивчення суспільної думки.

В Організаційних структурах позивача на 2007, 2008, 2009 та 2010 роки, затверджених наказами Генерального директора ТОВ «Єврокар», копії яких наявні в матеріалах справи, відсутній відділ, який би відповідав за безпеку ведення бізнесу.

Враховуючи те, що придбані у ЗАТ «Атолл Холдінг»послуги, пов'язані із забезпеченням безпеки здійснення основного виду діяльності позивача (продаж автомобілів), а також з придбанням позивачем послуг (аудиторських, рекламних, маркетингових, юридичних, інших консультаційних, послуг з перевезень вантажів тощо), безпосередньо направлених на забезпечення здійснення основного виду діяльності, (продаж автомобілів), набранням персоналу, суд вважає доведеним зв'язок отриманих від ЗАТ «Атолл Холдінг»послуг із господарською діяльністю позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями -рішення, а тому вражає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині та на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 22 вересня 2010 року № 0002102310/0, № 0002112310/0, від 20 грудня 2010 року № 0002102310/1, № 0002112310/1.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 вересня 2010 року № НОМЕР_1 суд виходить з наступного.

Фінансові санкції у вигляді штрафу, передбачені абзацом другим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 (в редакції на момент спірних правовідносин), застосовуються у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, в частині перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Норми щодо встановлення лімітів залишку готівки в касах встановлені в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, яке розроблено відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України», що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, (редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

В силу п. 2.9 Положення готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Згідно з п. 3.5 Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

В ході судового розгляду було встановлено, що згідно Наказів по ТОВ «Єврокар»від 02 березня 2009 року № 018-КМ з 05 березня по 07 березня 2009 року працівники товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були відряджені до м. Кишинів (Молдова). Крім того, згідно Наказу від 10 березня 2009 року № 022-КМ з 18 березня по 20 березня 2009 року працівник ОСОБА_8 в період з 18.03.2009р по 20.03.2009р. був відряджений до м. Млада Болеслав (Чехія).

З видаткових касових ордерів від 06 березня 2009 року № 90, від 06 березня 2009 року № 125, від 19 березня 2009 року № 196 вбачається, що готівкові кошти в розмірі 14 323, 85 грн. (заробітна плата за лютий 2009 року), 6 726, 21 грн. (заробітна плата за лютий 2009 року), 3 640, 59 грн. (аванс заробітної плати за березень 2009 року) відповідно за цими ордерами працівники товариства ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 отримали 09 березня 2009 року, 09 березня 2009 року, 20 березня 2009 року відповідно.

Відповідно до аркушів 21, 23 та 27 касової книги ТОВ «Єврокар»на 2008 - 2009 рік зазначені суми були виведені із залишку готівки в касі 06 березня та 19 березня 2009 року відповідно.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що виведення із залишку готівки в касі датами виписки видаткових касових ордерів, а не датами фактичного отримання цих коштів є таким, що суперечить вимогам Положення.

Втім, зазначені готівкові кошти були передбачені для оплати праці.

В п. 2.10 Положення міститься спеціальна норма, відповідно до якої підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Згідно прибуткових касових ордерів № 19 від 06 березня 2009 року та № 22 від 19 березня 2009 року в касу товариства надійшла готівка для виплати заробітної плати працівникам, а тому 09 березня 2009 року та 20 березня 2009 року позивачем не було перевищено ліміт залишку в касі, а тому застосування до нього відповідальності, передбаченої абзацом другим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 (в редакції на момент спірних правовідносин), є протиправним.

Крім того, судом враховується те, що за своєю правовою природою та за визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі -Господарський кодекс), штрафні (фінансові) санкції, передбачені абзацом другим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95, є адміністративно -господарськими санкціями.

Строк застосування адміністративного -господарських санкцій визначений в ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В даному випадку відповідачем було пропущено річний строк для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням з урахуванням того, що допущені на думку податкового органу позивачем порушення мали місце в березні 2009 року, а спірне рішення було прийнято вже у вересні 2010 року, тобто за межами річного строку, а тому в будь-якому випадку позивач звільняється від вказаної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 22 вересня 2010 року № 0002102310/0, № 0002112310/0, від 20 грудня 2010 року № 0002102310/1, № 0002112310/1, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 23 вересня 2010 року № НОМЕР_1.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар»(місцезнаходження: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 34/1, ідентифікаційний код 32384621) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_9

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 07 квітня 2011 року.