Постанова

від 11.05.2011 по справі 2а-3063/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2011 року 17:58 № 2а-3063/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 11.01.2011р. № б/н), ОСОБА_2 (довіреність від 11.01.2011р. № б/н), відповідача -ОСОБА_3 (довіреність від 26.04.2011р. № 1859/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДПРО» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2010 року № 0000292305/1, - В С Т А Н О В И В:

03 березня 2011 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «АДПРО»з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2010р. № 0000292305/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення -рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачу правомірно було донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням -рішенням, оскільки позивачем було сформовано податковий кредит на підставі первинних документів контрагента, державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість якого було скасовано на підставі рішення суду.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «АДПРО»(ідентифікаційний код 34291340) було зареєстровано як юридичну особу 21 квітня 2006 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 327749).

ТОВ «АДПРО»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 25 квітня 2006 року згідно Довідки про взяття на облік платника податків (Форма № 4-ОПП) від 11 січня 2010 року № 14693/14/29-11430.

ОСОБА_4 Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06 травня 2006 року № 35640298 (форма № 2-Р) (серія НБ № 273618) ТОВ «АДПРО»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 342913426531).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № АА 221916 від 30.12.2009р. до видів діяльності ТОВ «АДПРО»за КВЕД відноситься, зокрема 74.40.0 Рекламна діяльність, 22.22.0 Інша поліграфічна діяльність, 74.13.0 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, 74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління, 74.81.0 Діяльність у сфері фотографії, 92.20.0 Діяльність у сфері радіомовлення та телебачення.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «АДПРО»(код ЄДРПОУ 34291340) при взаємовідносинах з ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт»(код ЄДРПОУ 35828134) за весь період діяльності, за результатами якої було складено акт № 3714/23-522-34291340 від 26 серпня 2010 року.

В ході перевірки було встановлено, що податковий кредит з податку на додану вартість ТОВ «АДПРО»в сумі 13 323, 39 грн. був сформований в результаті придбання послуг у ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт»(код за ЄДРПОУ 35828134) і відображений в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року.

З посиланням на те, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт»(код за ЄДРПОУ 35828134) № 100118142 від 27 травня 2008 року було анульовано згідно акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27 липня 2009 року № 91/2905 на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року у справі № 3493/09 в акті перевірки було зроблено висновок про те, що ТОВ «АДПРО» було безпідставно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в сумі 13 323, 00 грн. за результатами господарської операції із зазначеним контрагентом та на підставі виписаних ним податкових накладних.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ «АДПРО»вимог підпункту 7.2.4 п. 7.2, підпункту 7.4.4 п. 7.4, підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2009 року на суму 13 323, 00 грн.

14 вересня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № 0000292305/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону за порушення вимог підпункту 7.2.4 п.7.2, підпункту 7.4.4 п. 7.4, підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначила ТОВ «АДПРО»суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19 985, 00 грн., у тому числі 13 323, 00 грн. -основний платіж та 6 662, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення -рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишила скарги позивача без задоволення і прийняла податкове повідомлення -рішення від 15 листопада 2010 року № 0000292305/1 на аналогічну суму.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

ОСОБА_4 підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Підставами для позбавлення платника податку права на податковий кредит є відсутність податкових накладних або відсутність належним чином оформлених податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено Договір про комплексне рекламне обслуговування від 19 січня 2009 року № 19-02-09, за умовами якого ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт»(Агенція) зобов'язується надати послуги комплексного рекламного обслуговування ТОВ «АДПРО»(Замовник), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1 зазначеного Договору).

Перелік послуг, їх обсяг, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати, а також інші істотні умови в кожному конкретному випадку визначаються Сторонами у Додатках до Даного Договору, які є його невід'ємною частиною. Підставою для укладення Додатку є підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою Замовника бриф (п. 1.2 вищезазначеного Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 -ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт виконання Договору підтверджується Додатками до вказаного Договору від 26 січня 2009 року № 1 та від 26 січня 2009 року № 2, ОСОБА_1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 лютого 2009 року, рахунками-фактури № 270206 від 28 лютого 2009 року, № 270205 від 27 лютого 2009 року, податковими накладними № 1127 від 27 лютого 2009 року, № 1126 від 27 лютого 2009 року на суму 44 846, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7 443, 36 грн., та на суму 35 427, 20 грн., в тому числі 5 880, 03 грн. -податок на додану вартість відповідно, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких були оглянуті судом.

Вказані податкові накладні мають усі законодавчо встановлені обов'язкові реквізити, тобто оформлені належним чином.

На виконання судового запиту від 11 травня 2011 року № 2а-3063/11/2670 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надіслала до суду копію акта про анулювання реєстрації податку на додану вартість від 27 липня 2009 року № 91/2905, відповідно до якого анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт» з 27 травня 2008 року.

Водночас, суд зазначає, що законодавством чинним на момент складення акта не було передбачено анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «б»п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР (в редакції на момент складення акта) реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).

Відповідно до підпункту «б»п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429, (яке діяло на момент складання акта) (далі -Положення), яке було розроблено відповідно до Законів України «Про податок на додану вартість», «Про державну податкову службу в Україні»та інших нормативно правових актів, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).

Абзацом четвертим п. 25.1 вищезгаданого Положення передбачено, що за наявності підстав для анулювання реєстрації податковий орган анулює реєстрацію платника податку на додану вартість. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з підпунктом 25.3 цього пункту.

ОСОБА_4 з п. 25.3 Положення за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість орган державної податкової служби здійснює таке анулювання:

- на дату подання заяви або затвердження акта про анулювання реєстрації, якщо не визначений граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника податку на додану вартість, або коли є підстави для анулювання до закінчення терміну дії Свідоцтва;

- на дату закінчення терміну дії Свідоцтва, за день до втрати особою статусу платника податку на додану вартість, на дату прийняття рішення чи події в інших випадках.

Аналіз викладених положень свідчить про те, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі рішення суду з моменту його реєстрації є таким, що суперечить законодавству.

ОСОБА_4 акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про анулювання реєстрації податку на додану вартість від 27 липня 2009 року № 91/2905 на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року у справі № 3493/09 реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт»(ідентифікаційний код 35828134) було анульовано з 27 травня 2008 року, тобто з моменту реєстрації в якості платника податку на додану вартість, що є незаконним.

Отже, на момент виписки податкових накладних ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт»було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість.

При цьому судом зазначається, в акті перевірки було встановлено фактичне виконання договору, що не заперечувалось відповідачем по справі.

Здійснення оплати послуг за Договором в сумі 35 427, 20 грн., в тому числі 5 880, 00 грн. -податок на додану вартість, та в сумі 44 846, 20 грн., в тому числі 7 443, 36 грн. -податок на додану вартість, підтверджується випискою по рахунку позивача за 27 лютого 2009 року, наявною в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість в розмірі 7 443, 36 грн. та в розмірі 5 880, 00 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2009 року, що було відображено в поданій до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року та випливає з Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість позивача за лютий 2009 року (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Судом враховується те, що згідно копій судових рішень, надісланих на запит суду Голосіївським районним судом м. Києва, Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року у справі № 3493/09 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «РА «Креасвіт», третя особа: Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва, - про визнання непричетним до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства, яким було визнано недійсним статут ТОВ «РА «Креасвіт», зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 24 березня 2008 року, недійсним з часу реєстрації, визнано недійсною реєстрацію ТОВ «РА «Креасвіт» в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100118142), з моменту видачі свідоцтва, тобто з 27 травня 2008 року, було скасовано ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2009 року по цій же справі, а ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2009 року провадження у справі № 3493/09 було закрито.

ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців станом на 22 березня 2001 року стан юридичної особи ТОВ «Рекламна Агенція «Креасвіт» (ідентифікаційний код 35828134) зареєстровано, до видів діяльності якого відноситься, зокрема 74.40.0 Рекламна діяльність.

Частиною першою ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Визнання недійсним статуту ТОВ «РА «Креасвіт»з часу його реєстрації та реєстрації в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100118142), з моменту видачі свідоцтва рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року у справі № 3493/09, яке в подальшому було скасовано, не свідчить про безтоварність господарської операції та недійсність податкових накладних, виписаних ТОВ «РА «Креасвіт»до моменту прийняття судового рішення, і не можуть позбавити позивача права на включення сум податку на додану вартість за цими податковими накладними до податкового кредиту за наслідками цієї господарської операції.

В силу ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до положень п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку, який відповідає за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, які стали підставою для визнання недійсними установчих документів та анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, за умови його необізнаності, що не було доведено відповідачем по справі.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції, сплату позивачем сум податку на додану вартість в ціні товару, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням -рішенням.

ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних та задовольняє їх в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДПРО»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 15 листопада 2010 року № 0000292305/1.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_6 Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 16 травня 2011 року.