Постанова

від 03.06.2011 по справі 2а-4935/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2011 року 10:09 № 2а-4935/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.03.2011р. б/н), відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011р. № 3/9/10-009), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДФМ СЕРВІСЕЗ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 року № 0000902320/0, - В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2011 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 року № 0000902320/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення -рішення є неправомірним та призводить до безпідставного збільшенням сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що сума ПДВ включена позивачем до податкового кредиту у розмірі 179 431, 00 грн. за червень 2010 року не була включена його постачальником до складу податкового зобов'язання та відповідно не задекларована та не сплачена до Державного бюджету, а тому у ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»відсутнє право на податковий кредит.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»(ідентифікаційний код 36482389) було зареєстровано як юридичну особу 17 червня 2009 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 212523).

ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

ОСОБА_3 Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07 липня 2009 року № 100234345 (форма № 2-ПДВ) (Серія НБ № 2633301) ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 07 липня 2009 року (індивідуальний податковий номер 364823826504).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 265362 від 18 червня 2009 року до видів діяльності ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»за КВЕД відноситься, зокрема 74.70.0 Придбання виробничих та житлових приміщень, устаткування та транспортних засобів, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 51.47.9 Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань, 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, 74.15.0 Управління підприємствами, 93.01.2 Чищення та фарбування текстильних та хутряних виробів.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»(код ЄДРПОУ 36482389) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрспецстройтранс»(код ЄДРПОУ 36615845) за червень 2010 року, за результатами якої було складено акт № 845/1-23-20-36482389 від 30 вересня 2010 року.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»було включено до складу податкового кредиту в Декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 144 405, 00 грн. Дана сума податку на додану вартість товариством була відображена в Додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до Декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту встановлено завищення податкового кредиту у сумі 107 257, 00 грн., у тому числі за червень 2010 року - 107 257, 00 грн.

Відповідно до даних дослідного програмного забезпечення «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. були виявлені розбіжності у задекларованих сумах ПДВ, а саме, підприємство має розбіжності з контрагентом -ТОВ «Укрспецстройтранс»(код ЄДРПОУ 36615845) на суму 107 257, 00 грн.

ТОВ «Укрспецстройтранс» (код ЄДРПОУ 36615845) зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 12661020000033644 від 29.07.2009р. та знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька за № 7801 від 30.07.2009р. ОСОБА_3 бази даних ПДС -стан платника -місцезнаходження не встановлено.

ОСОБА_3 бази щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ТОВ «Укрспецстройтранс» за червень 2010 року до ДПІ у Київському районі м. Донецька надано декларацію, яку податковим органом визнано як податкову декларацію та присвоєно статус документу «недійсна».

З посиланням на те, що задекларована сума податкового кредиту ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»не відповідає сумі податкового зобов'язання з податку на додану вартість по ТОВ «Укрспецстройтранс», тобто є більшою на 107 257, 00 грн., у тому числі за червень 2010 року - 107 257, 00 грн., в акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»вимог підпункту 7.2.3 п. 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 107 257, 00 грн.

09 листопада 2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № 000902320/0, яким визначила ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 160 886, 00 грн., у тому числі 107 257, 00 грн. -основний платіж та 53 629, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

ОСОБА_3 підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що до податкового кредиту платник податку має право віднести нараховані суми податку на додану вартість після настання першої події.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

В ході судового розгляду було встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ «Укрспецстройтранс»Договір про виконання робіт від 01 березня 2010 року № б/н, за умовами якого ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»(Замовник) поручає, а ТОВ «Укрспецстройтранс»(Виконавець) зобов'язується виконувати послуги (роботи) по прибиранню і миттю приміщень, будівель, територій та інших об'єктів, наданих Замовником (п. 1.1 Розділу 1 «Предмет договору»Договору).

Перелік, вартість, а також графік проведення робіт (послуг), які виконуються Виконавцем на наданих Замовником об'єктах, в рамках даного договору, визначаються в складеному по закінченню робіт акті приймання -передачі робіт (п. 1.2 1 Розділу 1 «Предмет договору»Договору).

Відповідно до п. 2.1.4 Розділу 2 «Обов'язки сторін»Договору Виконавець для виконання робіт може залучати інші організації.

Замовник зобов'язаний самостійно та за власний рахунок здійснювати пошук об'єктів для виконання робіт та надавати на власний розсуд Виконавцю об'єкти робіт в рамках даного Договору (п. 2.2.1 Розділу 2 «Обов'язки сторін»Договору).

За бажанням залучити Виконавця для виконання робіт на об'єкті Замовник повідомляє Виконавця про місце, час та вид робіт, погоджує вартість робіт або складає Додаткову угоду до Договору у відповідності з п. 1.3 Договору (п. 2.2.2 Розділу 2 «Обов'язки сторін»Договору).

Вартість послуг (робіт), наданих Виконавцем по Даному Договору, визначається шляхом проведення переговорів та фіксується в акті прийняття -здачі робіт, або в Додатковій угоді до даного Договору (п. 3.1 Розділу 3 «Вартість робіт та порядок взаєморозрахунків»Договору).

Прийняття робіт, виконаних Виконавцем, здійснюється уповноваженою особою Замовника. За результатами прийняття робіт уповноваженими особам Виконавця та Замовника складається акт прийняття -здачі робіт. Акт вважається дійсним, якщо він підписаний представниками Виконавця та Замовника. В ОСОБА_3 зазначається місце проведення робіт, строки та перелік та вартість робіт (п. 4.1 Розділу «Порядок здачі та прийняття робіт»Договору).

Договір вступає в силу з дня його підписання та діє протягом одного року з дня підписання (п. 7.1 Розділ 7 «Строк дії договору та порядок розірвання»Договору).

Виконання вказаного Договору підтверджується ОСОБА_3 прийняття-здачі робіт від 30 червня 2010 року № 300645, № 300646, № 300647, № 300648, № 300649, № 300650, № 300651, № 300640, № 300639, № 300638, № 300637, № 300636, № 300652, № 300653, № 300654, № 300655, № 300656.

В рамках виконання робіт на підставі договору від 01 березня 2010 року № б/н ТОВ «Укрспецстройтранс»було виписано ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»наступні податкові накладні від 30 червня 2010 року: податкову накладну № 300653 на суму 32 271, 00 грн., в тому числі 5 378, 50 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300652 на суму 35 042, 40 грн., в тому числі 5 840, 40 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300636 на суму 30 132, 00 грн., в тому числі 5 022, 00 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300637 на суму 35 712, 00 грн., в тому числі 5 952, 00 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300638 на суму 26 784, 00 грн., в тому числі 4 464, 00 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300639 на суму 32 736, 00 грн., в тому числі 5 456, 00 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300640 на суму 30 690, 00 грн., в тому числі 5 115, 00 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300651 на суму 59 148, 00 грн., в тому числі 9 858, 00 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300650 на суму 11 051, 50 грн., в тому числі 1 841, 92 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300649 на суму 8 837, 42 грн., в тому числі 1 472, 90 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300648 на суму 19 309,12 грн., в тому числі 3 218, 19 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300647 на суму 16 498, 82 грн., в тому числі 2 749, 80 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300646 на суму 11 090, 17 грн., в тому числі 1 848, 36 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300645 на суму 32 001, 30 грн., в тому числі 5 333, 55 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300656 на суму 15 632, 93 грн., в тому числі 2 605, 49 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300655 на суму 173 651, 33 грн., в тому числі 28 941, 89 грн. - податок на додану вартість; податкову накладну № 300654 на суму 88 586, 61 грн., в тому числі 14 764, 44 грн. - податок на додану вартість.

Отримані податкові ТОВ «Укрспецстройтранс» (ідентифікаційний код 366158405641) були відображені в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в Розділі І (Отримані податкові накладні) за червень 2010 року.

Вказані податкові накладні мають усі законодавчо встановлені обов'язкові реквізити, тобто оформлені належним чином та виписані платником податку на додану вартість, що не спростовувалось відповідачем.

До податкового кредиту за червень 2010 року позивачем була віднесена сума податку на додану вартість в розмірі 107 257, 00 грн. по операції придбання робіт у ТОВ «Укрспецстройтранс», що випливає із рядка № 20 Розділу ІІ «Податковий кредит»Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2010 року (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Здійснення оплати вартості виконаних робіт в рамках вказаного Договору, в тому числі податку на додану вартість, підтверджується платіжними дорученнями від 12 липня 2010 року № 446, від 19 липня 2010 року № 449, від 22 липня 2010 року, проведеними банком на загальну суму 420 000, 00 грн., в тому числі 70 000, 00 грн. -податок на додану вартість, на 135 000, 00 грн., в тому числі 22 500, 00 грн. -податок на додану вартість, на 104 638, 32 грн., в тому числі 17 439, 72 грн. -податок на додану вартість, відповідно.

ОСОБА_3 звірки взаємних розрахунків станом на 31 жовтня 2010 року, укладеним між ТОВ «ДФМ СЕРВІСЕЗ»та ТОВ «Укрспецстройтранс», заборгованість між юридичними особами відсутня.

Відповідно до листа ТОВ «Укрспецстройтранс»від 28 лютого 2011 року № 232, адресованого позивачу, ним підтверджується надання послуг позивачу в червні 2010 року на загальну суму 643 541, 66 грн., відображення даних про дану господарську операцію в податковому та бухгалтерському обліку, в податковій звітності.

Наявні в матеріалах справи копії первинних документів та лист контрагента позивача, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, в сукупності підтверджують реальне здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також зв'язок зазначеної господарської операції з господарською діяльністю позивача з урахуванням також його основного виду діяльності.

Таким чином, позивачем було правомірно сформовано податковий кредит після настання першої події (отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), що відповідає вимогам законодавства.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та її зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням -рішенням.

При цьому суд зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на інші підстави для донарахування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема несплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні вартості робіт, безтоварність операцій, відсутність реального здійснення господарської операції, відсутність зв'язку зазначених операцій з господарською діяльністю позивача, нікчемність правочину тощо.

Крім того, відповідачем не надано актів зустрічних перевірок контрагента позивача, які б свідчили про протиправний характер вищезгаданих господарських операцій або взагалі діяльності цих осіб, що вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято без врахування всіх обставин, що мали значення та повинні бути враховані під час ухвалення оскаржуваного рішення.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

ОСОБА_3 з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами і тим більше за факт невизнання поданої контрагентом звітності.

Крім того, Окружним адміністративним судом м. Києва було направлено судовий запит від 20 квітня 2011 року до ДПІ у Київському районі м. Донецька.

У відповідь на запит ДПІ у Київському районі м. Донецька листом від 13 травня 2011 року № 10355/10/10-013 повідомила, що ТОВ «Укрспецстройтранс»(ідентифікаційний код 36615845) було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, однак її не було визнано як податкову звітність у зв'язку з порушенням порядку заповнення.

Таким чином, відповідачем не було доведено те, що контрагентом відповідача не була задекларована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість по господарській операції з позивачем, а не визнання податкової декларації як податкової звітності на підставі підпункту 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не свідчить про недекларування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість платником податку.

Посилання податкового органу на положення п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), як на одну з підстав для донарахування податку на додану вартість, визнаються судом безпідставним з огляду на те, що відповідачем не було доведено факт недекларування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по господарській операції з позивачем.

Крім того, зазначені положення не містяться в Законі № 168/97-ВР, який на момент спірних правовідносин був спеціальним Законом з податку на додану вартість, а тому на підставі ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню.

Суд при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду виходить з наступного.

В силу положень ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181 - ІІІ (який діяв на момент прийняття спірного податкового повідомлення) податкове повідомлення вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Представник відповідача надав пояснення в судовому засіданні з приводу того, що спірне податкове повідомлення -рішення було направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та було отримано останнім 16 листопада 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення та фіскальним чеком.

Водночас, представник позивача посилався на те, що 16 листопада 2010 року ним була отримана копія акта перевірки № 845/1-23-20-36482389 від 30 вересня 2010 року, а копія податкового повідомлення -рішення отримана не була.

З огляду на те, що представником позивача заперечувався факт отримання спірного податкового повідомлення -рішення 16 листопада 2011 року, а з фіскального чеку № 1003 від 09 листопада 2010 року та повідомлення про вручення поштового відправлення не вбачається, які саме документи направлялись на адресу позивача вказаним рекомендованим листом, інших документів на підтвердження цього відповідачем надано не було, зокрема опис вкладення у цінний лист, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено направлення спірного податкового повідомлення -рішення на адресу позивача в листопаді 2010 року.

Таким чином, суд виходить з того, що про спірне по справі рішення позивачу стало відомо лише в лютому 2011 року під час з'ясування питання підстави виникнення обтяжень майна, що не було спростовано відповідачем, а тому позивачем не був пропущений строк звернення до суду з урахуванням набрання законної сили 01 січня 2011 року Податковим кодексом України, яким встановлено строк - 1095 днів для оскарження податкового повідомлення -рішення у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 з урахуванням п. 102.1 ст. 102), тобто відповідачем не було доведено пропуск позивачем строк звернення до суду.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення - рішення і обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення -рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на його користь всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДФМ СЕРВІСЕЗ»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 09 листопада 2010 року № 0000902320/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДФМ СЕРВІСЕЗ»(місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38а, ідентифікаційний код 36482389) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_4