Ухвала

від 24.11.2015 по справі 908/5451/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/147/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.11.2015 Справа № 908/5451/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В»Торговий Дім В«БСМВ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26)

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Пальміра АвтоВ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Радянська,32; адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, а/с 7231)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

За участі представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1 довіреність від 20.11.2015р.

Відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

22.10.2015 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В»Торговий Дім В«БСМВ» , м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Пальміра АвтоВ» , м. Запоріжжя заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги № 02/04 від 02.04.2015 р. та за договором поворотної фінансової допомоги № 22/04 від 22.04.2015 р. в розмірі 154188,64 грн. , з яких 134500,00 грн. - сума основного боргу, 15219,60 грн. - сума пені, 869,04 грн. - сума 3% річних, 3600,00 грн. - сума інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 22.10.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5451/15.

Одночасно, з позовною заявою ТОВ В»Торговий Дім В«БСМВ» було заявлено клопотання про вжиття на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку ТОВ В«Пальміра АвтоВ» №26006055708031.

Обґрунтовуючи своє клопотання, позивач посилається на те, що, відповідач тривалий час не сплачує заборгованість, яка виникла у нього перед позивачем, без зазначення будь-яких підстав. Така поведінка відповідача, на думку позивача, у випадку задоволення позовних вимог, призведе до складнощів при примусовому стягненні грошових коштів.

Розглянувши клопотання позивача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини:

Однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів осіб, які мають право на звернення до господарського суду, є забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В силу приписів ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання заявником доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову.

Тобто, є обов'язковим подання позивачем доказів наявності факту, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду .

Як свідчить ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування - (належність та допустимість доказів).

Всупереч вимогам ст. 34 ГПК України позивачем не наведено та не надано до господарського суду будь-яких належних і допустимих доказів факту, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду .

Згідно до п. 1 постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011р., у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням, у тому числі: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Предметом позову у справі № 908/5451/15 є вимога позивача про стягнення з відповідача суми 154188,64 грн. Тобто вимога носить майновий характер. При цьому суд констатує, що ненадання відповідачем пояснень про причини несплати боргу, не може свідчити про неможливість (або утруднення) виконання рішення господарського суду - про стягнення з відповідача суми грошових коштів (в випадку задоволення позову), наявність чого є обов'язковою для вжиття заходів по забезпеченню позову за нормою статті 66 ГПК України.

Будь-яких доказів витрачання коштів, зменшення їх кількості тощо з боку відповідача, позивачем до суду не надано .

Суд зауважує, що не надання доказів утруднення або неможливості виконання рішення господарського суду (в разі задоволення позову), свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на на поточному рахунку ТОВ В«Пальміра АвтоВ» №26006055708031.

Отже, клопотання позивача суд відхиляє як процесуально необґрунтоване.

Підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю В»Торговий Дім В«БСМВ» , м. Запоріжжя про забезпечення позову відмовити.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя М.В. Мірошниченко