Рішення

від 24.11.2015 по справі 910/27007/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/27007/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор - Автотранс"

Про стягнення 7 147, 75 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор - Автотранс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС"

Про стягнення 5 192, 00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача за первісним позовом: Рукавіцина Я.Ю.(дов. від 28.07.2015)

Від відповідача за первісним позовом: Мороз В. П. (угода №03-03/2015 від 03.03.2015)

Суденко Г.Г. керівник

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач (за первісним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор - Автотранс" 7 147, 75 грн. заборгованості за договором перевезення вантажу № 78 від 02.07.2014, з яких: 5 192, 00 грн. основний борг, 796, 00 грн. збільшення суми боргу у зв'язку зі зміною курсу дол. США, 277, 20 грн. пеня, 685, 70 грн. штраф за прострочення оплати на строк більше 20 (двадцяти) календарних днів, 32,28 грн. - 3% річних, 164,57 грн. збитки від інфляції.

25.12.2014 через канцелярію суду представником товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор - Автотранс" подана зустрічна позовна про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" 5 192,00 грн. штрафних санкцій за порушення строків поставки вантажу за договором перевезення № 78 від 02.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014 зазначена зустрічна позовна заява прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

В ході розгляду справи позивачем за зустрічним позовом були збільшені позовні вимоги, і полягали в наступному: стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 7 403, 51 грн. штрафних санкцій з яких 4 543, 00 грн. штрафу за прострочення доставки, 649, 00 грн. штраф за ненадання оригіналу інвойсу, 519, 20 грн. штраф за прострочення оплати на строк більше 20 календарних днів, 316, 78 грн. пені, 36, 27 грн. 3 % річних 223, 26 грн. інфляційних втрат, 1 116, 00 грн. збільшення суми боргу у зв'язку зі зміною курсу дол. США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 первісний позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю " Імператор - Автотранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" 5 192 (п'ять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 00 коп. основного боргу, 796 (сімсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. збільшення суми боргу у зв'язку зі зміною курсу дол. США, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 20 коп. пеня, 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 70 коп., штраф за прострочення оплати на строк більше 20 (двадцяти) календарних днів, 32 (тридцять дві) грн. 28 коп. - 3% річних, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 57 коп. збитки від інфляції, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 у справі № 910/27007/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор - Автотранс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 по справі №910/27007/14 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2015 у справі № 910/27007/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор-Автотранс" задоволено частково.

Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ "Імператор-Автотранс" на користь ТОВ "БМ ТРАНС" 796,00 грн збільшення суми боргу у зв'язку зі зміною курсу дол. США та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено.

Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "БМ ТРАНС" на користь ТОВ "Імператор-Автотранс" 4543,00 грн. штрафу, що нарахований за прострочення доставки вантажу відповідно до п. 3 заявки, та 649,00 грн. штрафу, що нарахований за ненадання оригіналу інвойсу відповідно до п. 6 заявки, та передано справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому, як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 30.09.2015 у справі № 910/27007/14, висновки суду про відмову про відмову у задоволенні зустрічного позову щодо стягнення з ТОВ "БМ Транс" на користь ТОВ "Імператор-Автотранс" 316,78 грн - пені, що нарахована відповідно до п. 5.5 договору за період з 23.09.2014 по 16.12.2014, 519,20 грн - штрафу відповідно до п. 5.5 договору, 36,27 грн - 3 % річних та 223,26 грн - інфляційні збитки, що нараховані за період з 23.09.2014 по 16.12.2014 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК - України), а також 1116,00 грн збільшення суми штрафних санкцій у зв'язку зі зміною курсу дол. США (відповідно до п. 8.11 договору) є законними та обґрунтованими , відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування або зміни рішення суду в цій частині відсутні .

В решті судові рішення залишено без змін.

Відповідно до положень ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2015, справу № 910/27007/14 передано на новий розгляд судді Головатюку Л. Д., який ухвалою від 12.10.2015 прийняв справу № 910/27007/14 до свого провадження та призначив розгляд справи в частині стягнення 4543,00 грн. штрафу, що нарахований за прострочення доставки вантажу відповідно до п. 3 заявки, та 649,00 грн. штрафу, що нарахований за ненадання оригіналу інвойсу відповідно до п. 6 заявки з відповідача за зустрічним позовом на 27.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 розгляд справи відкладено на 12.11.2015, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів, що перешкоджало розгляду справи.

В судовому засіданні 12.11.2015 судом в порядку ст. 77 ГПК оголошувалась перерва до 19.11.2015.

В судовому засіданні 19.11.2015 позивач за зустрічним позовом подав додаткові пояснення до зустрічної позовної заяви, в прохальній частині яких просить суд задовольнити позовні вимоги зустрічної позовної заяви, стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 7 403, 51 грн заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 6 800, 00 грн. за послуги адвоката та 2 740, 50 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

В порядку ст. 77 ГПК України судом в судовому засіданні 19.11.2015 була оголошена перерва до 24.11.2015.

В судове засідання 24.11.2015 представники сторін з'явились. Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні надав суду додаткові пояснення до зустрічної позовної заяви, представник відповідача за зустрічним позовом - заперечення на додаткові пояснення та збільшення позовних вимог. Сторони надали суду усні пояснення по справі, в яких позивач за зустрічним позовом свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням поданих ним додаткових пояснень до зустрічної позовної заяви, відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив.

Подані позивачем за зустрічним позовом додаткові пояснення до зустрічної позовної заяви, розцінені судом, як заява про збільшення позовних вимог, яка прийнята до розгляду. В подальшому розгляд справи в частині визначеній касаційною інстанцією здійснюється судом з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.

Зустрічні позовні вимоги з урахуванням збільшення мотивовані пропущенням відповідачем за зустрічним позовом строків доставки вантажу вантажоодержувачу визначених договором перевезення вантажу № 78 від 02.07.2012 та заявкою від 28.08.2014, порушенням відповідачем за зустрічним позовом зобов'язання щодо надання оригіналу інвойсу. На суми не сплачених відповідачем за зустрічним позовом грошових коштів позивачем нараховані за період з 23.09.2014 по 16.12.2014 3 %, інфляційні збитки, пеня, штраф за прострочення оплати на строк більше 20 календарних днів та збільшені суми штрафних санкцій у зв'язку зі зміною курсу дол. США.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що згідно положень Конвенції про договір автомобільного перевезення вантажів перевізник звільняється від відповідальності, якщо затримка доставки сталася внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути та що згідно положень договору перевезення вантажу № 78 від 02.07.2012 термін доставки вантажу автоматично збільшується, у випадку простою автомобіля на кордоні з причини, що не залежить від перевізника. На думку відповідача за зустрічним позовом в договорі не зазначений обсяг відповідальності перевізника за доставку вантажу з копіями інвойсу, також позивачем за зустрічним позовом не доведено письмового підтвердження того, що замовник поніс додаткові витрати в розмірі еквівалентному 50 дол. США в грн.. по курсу НБУ, що становить 649, 00 грн., і не доведено, що відповідачем за зустрічним позовом був наданий інвойс без позначки "Original" Щодо нарахування пені, 3 % річних, інфляційних збитків, штрафу відповідач за зустрічним позовом вважає, що вказані санкції нараховуються на невиконане основне зобов'язання, і не можуть бути нараховані на штрафні санкції. Крім того, відповідач за зустрічним позовом вважає, що замовлення на перевезення від 28.08.2014 не може змінювати чи доповнювати для сторін справа та обов'язки, які погоджені сторонами в договорі, та зазначає, що підпис директора ОСОБА_4 що міститься на примірнику договору не співпадає з підписом на замовленні.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 між сторонами було укладено договір перевезення вантажу № 78 (надалі - договір), за умовами якого перевізник - ТОВ "БМ Транс" взяв на себе зобов'язання надати на підставі узгодженого "Замовлення на перевезення" експедитора - ТОВ "Імператор-Автотранс" послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, а також у міських та міжміських сполученнях по території України.

На виконання договору ТОВ "БМ Транс" було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною CMR № 240116809 від 01.09.2014 з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу (ТОВ "Німецьке індустріальне представництво"). Відповідно до рахунку - фактури № 645 від 16.09.2014 загальна вартість послуг перевезення за вказаним договором становить 13 757, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 договору перевізник зобов'язався у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти експедитору підтверджене штампом перевізника "Замовлення на перевезення" з вказівкою водія та державного номера автомобіля.

Сторонами в п. 2.2.8. договору було погоджено, що у випадку простою автомобіля на кордоні з причини, що не залежить від перевізника та експедитора (черга, закриття кордонів), термін доставки вантажу автоматично збільшується на час простою.

Відповідно до п. 3.1 договору ціни на послуги узгоджуються сторонами в "Замовленнях на перевезення" і вказуються у рахунках-фактурах перевізника. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рахунком - фактури № 645 від 16.09.2014 загальна вартість послуг перевезення за вказаним договором становить 13757,00 грн. У призначенні платежу у цьому рахунку значиться: "міжнародні автоперевезення за грн а/м 14288КА/16288КА, по маршруту: Stuhr, Hamburg (D) - м. Київ (UA), рейс виконано 16.09.2014, згідно заяви від 28.08.2014.

Пунктом 5.5 договору визначено, що у випадку затримки оплати, вказаної у пунктах 3.1, 4.1. договору, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати. В разі прострочення оплати на строк більше 20 календарних днів експедитор, додатково, не враховуючи суми пені, оплачує перевізнику штраф в розмірі 10 % від суми заборгованості.

В пункті 8.6. договору сторони погодили, що договір, зміни та доповнення до нього, "Замовлення на перевезення", інші документи, що оформлюються та підписуються на виконання договору, отримані від експедитора за допомогою факсимільного та електронного зв'язку, мають юридичну силу.

У п. 8.11 договору, при визначенні "збільшення суми боргу у зв'язку зі зміною курсу дол. США", сторони погодили, що суми вказані у цьому договорі змінюються у випадку зміни курсу української гривні до долара США більш ніж на 10%.

Згідно факсимільної заявки від 28.08.2014, відповідно до якої перевізником виконано міжнародне перевезення, сторонами було погоджено строк доставки вантажу до місця призначення 09.09.2014. Факсимільна заявка від 28.08.2014 містить штамп перевізника, номер машини та прізвище водія. Вказаною заявкою сторонами було також погоджено наступні особливі умови.

Так, згідно п. 3 особливих умов заявки за прострочення доставки вантажу перевізник несе відповідальність згідно умов Конвенції. Проте у випадку підтвердження перевізником погодженого терміну доставки вантажу отримувачу експедитор має право пред'явити штрафні санкції перевізнику в розмірі еквівалентному 50 доларів в грн. по курсу НБУ з кожний день прострочки. Відповідно до п. 6 особливих умов заявки заявка є невід'ємною частиною договору. Будь - яке невиконання або неналежне виконання умов заявки тягне за собою штраф в розмірі еквівалентному 50 доларів США в грн. по курсу НБУ.

Крім того, сторонами були погоджені і додаткові умови, зокрема, що в пакеті документів для розмитнення в Україні має бути оригінал інвойс.

23.09.2014 позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом із претензією вих. № 7/14 від 15.09.2014, якою просив сплатити штрафні санкції за порушення строків доставки вантажу на 7 діб в розмірі 4 543, 00 грн. та 649, 00 грн. (50 доларів США по курсу НБУ) штрафу за неналежне виконання заявки в частині надання для розмитнення в Україні оригіналу інвойс.

На вказану вище претензію відповідач за зустрічним позовом відповів листом, в якому зазначив, що в договорі не передбачено штрафні санкції за прострочення доставки вантажу, як і не визначено обсяг відповідальності перевізника за доставку вантажу з копіями інвойсу в заявці від 28.08.2014.

Спір у справі виник щодо наявності чи то відсутності у відповідача за зустрічним позовом обов'язку щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов договору та заявки, а саме прострочення термінів доставки вантажу та доставку вантажу з копіями інвойсу, а не оригіналом.

Предметом позову у справі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог є матеріально - правова вимоги позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом про стягнення з останнього 7 403, 51 грн заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, а саме: 4 543, 00 грн. штрафу за прострочення доставки, 649, 00 грн. штраф за ненадання оригіналу інвойсу, 519, 20 грн. штраф за прострочення оплати штрафних санкцій на строк більше 20 календарних днів, 316, 78 грн. пені, 36, 27 грн. 3 % річних 223, 26 грн. інфляційних втрат, 1 116, 00 грн. збільшення суми боргу у зв'язку зі зміною курсу дол. США.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 519, 20 грн. штрафу за прострочення оплати штрафних санкцій на строк більше 20 календарних днів, 316, 78 грн. пені, 36, 27 грн. 3 % річних, 223, 26 грн. інфляційних втрат, 1 116, 00 грн. збільшення суми боргу у зв'язку зі зміною курсу дол. США підлягають припиненню, а позовні вимоги в частині стягнення 4 543, 00 грн. штрафу за прострочення доставки та 649, 00 грн. штрафу за ненадання оригіналу інвойсу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 2) ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Як зазначалося судом вище, Вищим господарським судом України підтверджено що висновки суду про відмову про відмову у задоволенні зустрічного позову щодо стягнення з ТОВ "БМ Транс" на користь ТОВ "Імператор-Автотранс" 316,78 грн - пені, що нарахована відповідно до п. 5.5 договору за період з 23.09.2014 по 16.12.2014, 519,20 грн - штрафу відповідно до п. 5.5 договору, 36,27 грн - 3 % річних та 223,26 грн - інфляційні збитки, що нараховані за період з 23.09.2014 по 16.12.2014 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК - України), а також 1116,00 грн збільшення суми штрафних санкцій у зв'язку зі зміною курсу дол. США (відповідно до п. 8.11 договору) є законними та обґрунтованими , відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування або зміни рішення суду в цій частині відсутні .

За викладених обставин господарський спір між сторонами щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 519, 20 грн. штрафу за прострочення оплати штрафних санкцій на строк більше 20 календарних днів, 316, 78 грн. пені, 36, 27 грн. 3 % річних, 223, 26 грн. інфляційних втрат, 1 116, 00 грн. збільшення суми боргу у зв'язку зі зміною курсу дол. США з підстав визначених позивачем за зустрічним позовом був вирішений Господарським судом міста Києва 26.02.2015, відповідне рішення набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині. Відповідно провадження у справі у вказаній частині підлягає припиненню згідно п. 2) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.1.1 договору "Замовлення на перевезення" є невід'ємною частиною цього договору, і перевезення вантажу за накладною CMR № 240116809 від 01.09.2014 здійснювалось на підставі цього замовлення, що, зокрема, вбачається також з призначення рахунку - фактури № 645 від 16.09.2014, який був виставлений перевізником на оплату послуг.

У заявці від 28.08.2014 сторонами була погоджена, як встановлено судом, така додаткова умова, як надання в пакет документів для розмитнення в Україні оригіналу інвойс. При цьому в п. 6 особливих умов заявки сторони визначили, що будь - яке невиконання або неналежне виконання умов заявки тягне за собою штраф в розмірі еквівалентному 50 доларів США в грн. по курсу НБУ.

Вимога щодо надання оригіналу інвойсу в пакет документів для розмитнення вантажу в Україні виконана не була, інвойс був наданий в копії, що в ході розгляду справи не заперечувалося відповідачем за зустрічним позовом (до останнього засідання) та підтверджується матеріалами справи.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем за зустрічним позовом було допущено порушення додаткових умов перевезення визначених в заявці від 28.08.2014, і що сторонами було погоджено сплату штрафу за будь - яке невиконання або неналежне виконання умов заявки в розмірі еквівалентному 50 доларів США в грн. по курсу НБУ, суд визнає обґрунтованими та доведеними вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення 649, 00 грн. штрафу за ненадання оригіналу інвойсу, та задовольняє їх.

Доводи відповідача за зустрічним позовом стосовно недоведеності позивачем за зустрічним позовом факту не надання йому інвойсу з позначкою "Original" відхиляються судом з тих підстав, що наявні у справі копії інвойсів (арк. 15 - 16, 32 - 33, 61) не містять позначки "Original", водночас із переписки сторін та вантажоотримувача 2014 року вбачається, що оригінал інвойсу наданий перевізником не був.

Суд, також не погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом щодо того, що заявка від 28.08.2014 не змінює та не доповнює для сторін права та обов'язки, що погоджені в договорі. Згідно умов договору конкретне перевезення вантажів здійснюється за заявкою підтвердженою штампом перевізника із зазначенням номеру автомобіля та прізвища водія (п. 2.2.1. договору), при цьому "Замовлення на перевезення", що оформлюються та підписуються на виконання договору, отримані від експедитора за допомогою факсимільного та електронного зв'язку, мають юридичну силу (п. 8.6. договору). Факсимільна заявка від 28.08.2014, як встановлено судом, містить штам перевізника, відповідно є погодженою та має юридичну силу. Отже, відповідні доводи відповідача за зустрічним позовом в цій частині спростовуються матеріалами справи.

Розмір штрафу за будь - яке порушення умов заявки визначений сторонами в п. 6 особливих умов заявки, відповідно сторонами був встановлений обсяг відповідальності перевізника за ненадання оригіналу інвойс, отже відповідні доводи відповідача за зустрічним позовом відхиляються судом. Оскільки в заявці сторонами визначено відповідальність за порушення умов заявки у вигляді штрафу, а не збитків, для застосування відповідальності не є необхідним доведення факту понесення позивачем за зустрічним позовом додаткових витрат в розмірі еквівалентному 649, 00 грн.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо затримка його доставки сталась внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. При цьому, відповідно до п. 1 ст. 18 цієї Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в п. 2 ст. 17, лежить на перевізнику.

У заявці від 28.08.2014 сторонами був погоджений, як встановлено судом, строк доставки вантажу - 09.09.2014, проте фактично доставка вантажу була здійснена 16.09.2014. За порушення строків доставки вантажу сторонами було встановлено відповідальність перевізника, в розмірі еквівалентному 50 доларам США по курсу НБУ за кожен день прострочення. Доказів із яких би вбачалися причини прострочення доставки вантажу у строки визначені заявкою відповідачем за зустрічним позовом в матеріали справи не надані. Відповідно відповідачем за зустрічним позовом не доведено, що затримка доставки сталася не з його вини, а з вини позивача за зустрічним позовом.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем за зустрічним позовом було допущено порушення умов договору перевезення щодо дотримання термінів доставки вантажу на 7 днів. Відповідно судом визнаються доведеними та обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення 4 543, 00 грн. (50*12, 98 *7 = 4 543, 00) штрафу за прострочення доставки.

Доводи відповідача за зустрічним позовом щодо звільнення перевізника від відповідальності, якщо затримка доставки сталася внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг та щодо відповідного збільшення терміну доставки відхиляються судом, з підстав їх недоведеності, а також в зв'язку з тим, що заявкою від 28.08.2014 сторонами були узгоджені особливі умови перевезення.

Підсумовуючи викладене судом задовольняються позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 5 192, 00 грн., в іншій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про покладення на відповідача за зустрічним позовом витрат на адвокатські послуги в розмірі 6 800, 00 грн. суд зазначає нижчевикладене.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розподілу 6 Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Судом встановлено, що між позивачем за зустрічним позовом (далі за текстом - клієнт) та Адвокатом Морозом Віктором Павловичем (далі за текстом - адвокат) було укладено угоду про надання правової допомоги 03.03.2015, в рамках якої, зокрема, було укладено угоду про надання правової допомоги № 03-03/2015 від 03.03.2014 (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого адвокат зобов'язується від імені та за рахунок клієнта надати правову допомогу у врегулюванні спірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Транс" за справою 910/27007/14, а клієнт зобов'язується оплатити послуги адвоката.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за складання всіх необхідних документів, оплата судового збору покладається на клієнта та оплачується ним відповідно до виставлених адвокатом рахунків.

Вартість складання апеляційної скарги на рішення господарського суду становить 2 000, 00 грн та вартість представництва інтересів клієнта в межах судового процесу за апеляційною інстанцією складає 700, 00 грн. за одне судове засідання.

Адвокатом на виконання договору були вставлені такі рахунки - фактури: № ЮК - 00030315 від 03.03.2015 за складання апеляційної скарги на суму 2 000, 00 грн., № ЮК - 03170415 від 17.04.2015 за представництво в судовому засіданні на суму 700, 00 грн., № ЮК - 01200415 від 20.04.2015 за підготовку проекту мирової угоди на суму 500, 00 грн., № ЮК - 01230415 від 23.04.2015 за представництво в судовому засіданні на суму 700, 00 грн., № ЮК - 01270415 від 27.04.2015 за складання касаційної скарги на суму 2 000, 00 грн., № ЮК - 01270715 від 27.07.2015 за правову допомогу під час виконавчого провадження на суму 900, 00 грн. Виставлені адвокатом рахунки на загальну суму 6 800, 00 грн. були сплачені клієнтом, на підтвердження чого позивачем за зустрічним позовом надані суду відповідні платіжні доручення, із відміткою банку про їх проведення.

Відповідно до п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розподілу 6 Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, зважаючи на тривалість розгляду і складність справи та розумність витрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом понесених клієнтом судових витрат за отримання послуг адвоката в сумі 10 %, що складає 680, 00 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом в сумі 1 898, 25 грн. (1 218, 25 грн. судового збору та 680, 00 грн. витрат за послуги адвоката) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача за зустрічним позовом.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про покладення витрат по оплаті судового збору в розмірі 2 740, 50 грн. сплаченого за розгляд апеляційної та касаційної скарг на відповідача за зустрічним позовом, то суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом, що розподіл таких витрат був здійснений Вищим господарським судом України при здійсненні касаційного провадження по справі.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор - Автотранс" 2 211, 51 грн. припинити.

2. Інші зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор - Автотранс" з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, ідентифікаційний код 35129486 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імператор - Автотранс" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, офіс 208; 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50, офіс 609, ідентифікаційний код 36857323) 5 192 (п'ять тисяч сто дев'яносто дві) гривні 00 копійок штрафних санкцій, 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок витрат на послуги адвоката та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) гривень 25 копійок судового збору.

4. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам у справі.

Повне рішення складено 26.11.2015.

Суддя Л. Д. Головатюк