Рішення

від 19.11.2015 по справі 914/3236/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015р. Справа № 914/3236/15

За позовом:Підприємство об'єднання громадян «Науково-виробниче підприємство Української Нафтогазової академії», м. Львів до відповідача:Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», м. Львів; про:стягнення 116113,21 грн. боргу Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність № 13 від 15 травня 2015р.), ОСОБА_2 - директор; від відповідача:ОСОБА_3 - представник (довіреність №44 від 01.10.2015р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

07.09.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Підприємства об'єднання громадян «Науково-виробниче підприємство Української Нафтогазової академії» (надалі - Позивач) до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (надалі - Відповідач) про стягнення 116113,21 грн. боргу.

Ухвалою суду від 09.09.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 28.09.2015р. В судовому засіданні 28.09.2015р. судом оголошувалась перерва до 19.10.2015р. Ухвалою від 19.10.2015р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, її розгляд відклав на 19.11.2015р.

Крім цього, в позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладенням арешту на грошові кошти відповідача у межах стягуваної суми. 19.11.2015р. суд відмовив позивачу в задоволенні вказаного клопотання, про що виніс відповідну ухвалу.

Представник позивача та директор підприємства в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю. Заявлені вимоги представник мотивує тим, що 30.08.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції №07-67/12, на виконання якого позивачем були виконані для відповідача науково-дослідні роботи на загальну суму 450000,00 грн. За умовами договору відповідач зобов'язувався оплатити виконані роботи протягом 10 банківських днів з дня отримання замовником актів здавання-приймання робіт, однак своїх зобов'язань (в частині проведення розрахунків) належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 90000,00 грн. У зв'язку з цим представник просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу - 90000,00 грн., 67011,84 грн. інфляційних втрат та 7101,37 грн. три відсотки річних.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, просив суд в припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета позову. Заперечуючи проти позову зазначив, що за умовами договору позивач після завершення робіт зобов'язувався подати відповідачу акт здавання-приймання науково-технічної продукції з додатками до нього, а саме з кінцевим інформаційним звітом. Натомість позивачем не буди надані відповідачу акти здавання-приймання науково-технічної продукції з додатками. Також додав, що обов'язок по сплаті робіт виникає після отримання кінцевого (інформаційного звіту), який виконавцем замовнику переданий не був, то підстав для стягнення з відповідача 90000,00 грн. боргу та 74113,00 грн. штрафних санкцій немає. Крім цього зазначив, що технічним завданням (Додатком №2 до договору) передбачено, що сторонами підписуються акти здавання-приймання науково-технічної продукції з переліком документів, які передаються в процесі виконання робіт, а кінцевий звіт розглядається на спільному засіданні за участі представників замовника та виконавця робіт. Оскільки кінцевого (інформаційного звіту) замовнику передано не було, то відповідно спільне засідання по розгляду звіту не відбулося. З врахуванням наведеного, представник просить суд припинити провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір на створення (передачу) науково-технічної продукції №07-67/12 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язується відповідно затвердженого замовником технічного (геологічного) завдання виконати науково-дослідну роботу «Техніко-економічне обґрунтування коефіцієнтів вуглеводнів Лицівського нафтового родовища».

Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору виконавець подає замовнику інформацію про виконання робіт в обсягах і в терміни, передбачені календарним планом на створення науково-технічної продукції технічних (геологічним) завданням. Після завершення робіт (етапу) виконавець подає замовнику акт здавання-приймання науково-технічної продукції з додатками до нього: кінцевий (інформаційний) звіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зобов'язань за Договором позивачем було передано, а відповідачем прийнято науково-технічну продукцію за Договором, про що свідчать ОСОБА_4 здавання-приймання науково-технічної продукції №1 від 29.11.2012р., №2 від 18.12.2012р. та №3 від 18.12.2012р. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.

В пункті 2.2. Договору сторони погодили, що оплата робіт замовником здійснюється поетапно згідно до календарного плану на підставі актів здавання-приймання етапів робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з дня отримання замовником актів здавання-приймання робіт.

З долучених до позовної заяви банківських виписок по рахунку судом встановлено, що виконі роботи оплачені відповідачем частково, на суму 360000,00 грн., фактично неоплаченим залишається ОСОБА_4 №3 від 29.12.2012р. на суму 90000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем решти частини боргу в розмірі 90000,00 грн., позивач звертався до ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» з претензією вих. №18 від 14.11.2013р., якою вимагав у п'ятиденний строк з моменту отримання даної претензії перерахувати 90000,00 грн. боргу та 10548,54 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання.

Листом від 10.12.2013р. №02-2411/13 ДП НАК«Надра України» «Західукргеологія» повідомило позивача про те, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, яке склалося через відсутність державного фінансування та значною дебіторською заборгованістю контрагентів, що унеможливлює погашення заборгованості. Погашення заборгованості в сумі 90000,00 грн. буде проводитися по мірі надходження грошових коштів. Крім цього, даним листом відповідач просив відтермінувати погашення заборгованості до відкриття фінансування за виконані геологорозвідувальні роботи.

Як зазначив представник позивача, згода на відтермінування боргу відповідачу зі сторони позивача не надавалася.

ОСОБА_4 звіряння взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.11.2012р. по 19.08.2015р., борг відповідача складає 90000,00 грн. Вказаний акт підписано обома сторонами.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

ОСОБА_4 приписів ст. 331 ГК України за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Предметом договору на передачу науково-технічної продукції може бути модифікована науково-технічна продукція.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо).

Договір може укладатися на виконання усього комплексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супроводження (обслуговування).

У разі якщо науково-технічна продукція є результатом ініціативних робіт, договір укладається на її передачу, включаючи надання послуг на її впровадження та освоєння.

Факт надання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи актами здавання-приймання науково-технічної продукції.

Так, в силу положень ч. 1 ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

ОСОБА_4 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до змісту п. 2.2. Договору, розраховуватися за роботи відповідач зобов'язувався протягом 10 банківських днів з дня отримання актів.

Оскільки у встановлений в п. 2.2. Договору строк, кошти за виконані роботи відповідачем сплачені у повному обсязі не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 90000,00 грн.

При цьому, судом відхиляються твердження відповідача щодо відсутності обов'язку по сплаті коштів у зв'язку з тим, що замовнику не передавалися додатки до актів здавання-приймання науково-технічної продукції - кінцевого (інформаційного) звіту, зважаючи на наступне.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що замовник упродовж 10 днів від дня одержання акта здавання-приймання робіт і звітних документів, вказаних в п. 3.2. цього договору, зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт здавання-приймання науково-технічної продукції або мотивовану відмову від приймання робіт.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що у встановлений строк відповідач направляв чи вручав позивачу відмову від приймання робіт, зокрема, з підстав відсутності звітів. Більше того, як вбачається з самих актів здавання-приймання науково-технічної продукції, такі підписані відповідачем без зауважень.

В п. 4.4.1 Постанови від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» Пленум ВГС України зазначив, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, визнання пред'явленої претензії; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Господарським судом на підставі наявних банківських виписок встановлено, що на виконання умов Договору позивачем здійснювалися оплати за роботи, зокрема, за актами №1 від 29.11.2012р., та №2 від 18.12.2012р. відповідач розрахувався в повному обсязі, натомість акт №3 від 29.12.2012р. залишився не оплаченим.

Більше того, існування боргу в розмірі 90000,00 визнано відповідачем у листі-відповіді на претензію від 10.12.2013р. №02-2411/13, в якому відповідач до цього ж просив відтермінувати погашення боргу, а також підписано акт звіряння взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.11.2012р. по 19.08.2015р., згідно якого борг за актом здавання-приймання НТП №3 від 29.12.2012р. становить 90000,00 грн.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідачем визнано заборгованість в розмірі 90000,00 грн. за актом здавання-приймання НТП №3 від 29.12.2012р., а відтак і погоджено, належне виконання робіт та отримання результатів роботи у формі інформаційного звіту.

Крім цього суд зазначає, що в Договорі сторонами не визначено, яким чином здійснюється передача кінцевого (інформаційного) звіту.

В письмових поясненнях по справі вих. №26 від 17.11.2015р. позивач зазначив, що інформаційний звіт за першу частину ІІ етапу Договору №07-67/12 від 30.08.2012р. (мається на увазі ОСОБА_4 здавання-приймання НТП №3) був представлений ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» особисто директором ПОГ «НВП УНГА» ОСОБА_2, а результати роботи розглянуто і схвалено на спільному засіданні науково-технічної ради ДП «Західукргеологія» та ПОГ «НВП УНГА» 27.12.2012р. в присутності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від ДП «Західукргеологія», ОСОБА_2 від ПОГ «НВП УНГА», про що складено відповідний протокол №1.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача про відсутність обов'язку сплачувати виконані позивачем роботи на суму 90000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 67011,84 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2013р. по 31.07.2015р. включно та 7101,37 грн. 3% річних за період з 17.01.2013р. по 03.09.2015р. включно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає, що такі розраховані позивачем вірно, а тому підлягають стягненню з відповідача повністю.

З приводу клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета позову, то таке відхиляється судом, оскільки матеріалами справи підтверджено обгрунтованість та підставність заявлених позовних вимог, що в свою чергу виключає відсутність предмета позову.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; код ЄДРПОУ 01432606) на користь Підприємства об'єднання громадян «Науково-виробниче підприємство Української Нафтогазової академії» (79038, м. Львів, вул. Медової печери, 12/1; код ЄДРПОУ 25548704) 90000,00 грн. боргу, 67011,84 грн. інфляційних втрат, 7101,37 грн. 3% річних та 2461,70 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.