Постанова

від 26.11.2015 по справі 904/6634/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 року Справа № 904/6634/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.,

за участю представників сторін :

від позивача : не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача : Россіхіна А.В. представник, довіреність №б/н від 25.05.2015 року;

від третьої особи : Россіхіна А.В. представник, довіреність №1995 від 28.05.2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 року у справі №904/6634/15:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : ОСОБА_3, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-запчастина" заборгованість за кредитним договором №004/09 від 12.03.2009 року у сумі 587 495, 92 грн., з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 410 000, 00 грн., сума простроченої заборгованості за відсотками 101 475, 56 грн., пеня за простроченою заборгованістю за кредитом 67 329, 61 грн. та пеня за простроченою заборгованістю за відсотками 8 690,75 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 року у справі №904/6634/15 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволений повністю:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-запчастина" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" 410 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 101 475,56 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 67 329,61 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 8 690,75 грн. - пені за простроченою заборгованістю за відсотками;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-запчастина" в дохід Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 11 749,92 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням боржником (відповідачем) умов кредитного договору №004/09 від 12.03.2009 року в частині своєчасного та повного повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та сплати пені за прострочення платежів за договором. Місцевий господарський суд дійшов до висновку про правильність нарахування пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків у сумі 76 020,36 грн. (за кредитом у сумі 67 329,61 грн., за відсотками у сумі 8 690,75 грн.) за загальний період з 29.09.2014 року по 28.03.15 року.

Місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача на неправомірні дії позивача щодо відмови прийняття виконання зобов'язання відповідно до договору застави майнових прав №006/09 від 12.03.2009 року за рахунок депозитних коштів ОСОБА_3, з тих підстав, що звернення стягнення на предмет застави це право банку, а не обов'язок, тобто банк на власний розсуд вирішує питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором або звернення стягнення на предмет застави.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпостач-запчастина" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 року по справі №904/6634/15 та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом всіх обставин справи, порушенням норм матеріального права та недоведеністю обставин, які місцевим господарським судом визнані доведеними. Апелянт вважає, що місцевим господарським судом не надано оцінку умовам пункту 4.1. договору №004/09 щодо забезпечення виконання зобов'язання заставою майнових прав на грошовий депозит ОСОБА_4 за договором строкового банківського вкладу (депозиту) "Стандартний 1" №63/09 від 10.03.2009 року, прийнято рішення без дослідження їх положень.

Апелянт зазначає, що запропонувало позивачу зарахувати зустрічні однорідні вимоги та виконати зобов'язання за договором №004/09 іншою особою - ОСОБА_3 за рахунок заставлених на користь банку депозитних коштів. Однак, позивач листом №6178 від 01.12.2014 року відмовився здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог з посиланням на статтю 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Враховуючи, що позивач відмовився від прийняття виконання зобов'язання та продовжував нараховувати пеню, апелянт вважає висновок місцевого господарського суду про те, що звернення стягнення на предмет застави є правом банку а не обов'язком, порушенням норми матеріального права (положення статті 528 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпостач-запчастина" зазначає, що зверталося до позивача з проханням надати інформацію про кредитну заборгованість, однак відповіді не отримало, що унеможливило своєчасне погашення заборгованості, крім того, доказів направлення на адресу відповідача вимоги про дострокове повернення кредитних коштів позивачем до суду не надано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 року у справі №904/6634/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 26.11.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати від 26.11.2015 року у зв'язку із виходом з лікарняного судді Коваль Л.А. - члена постійно діючої колегії суддів, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 року у справі №904/6634/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.11.2015 року представник апелянта та третьої особи підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" у судові засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали - судової повістки) №4900032401720, яке отримане позивачем 06.11.2015 року.

У судовому засіданні 26.11.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.03.2009 року між Акціонерним комерційним банком "Золоті ворота", яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донпостач-запчастина" (Позичальник) був укладений договір №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну), відповідно до пункту 1.1. якого у період з 12.03.2009 року по 09.09.2010 року Банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується надати Позичальникові кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості у розмірі 410 000, 00 грн. (ліміт) у будь - який день зазначеного періоду, Позичальник зобов'язується повернути кредит у строк 09.09.2010 року та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 29 % річних.

Договором №1 від 09.09.2010 року про зміни до договору №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009 року строк повернення кредиту змінено 14.09.2011 року, розмір відсотків за користування кредитом змінено на 22% річних.

Договором №2 від 14.09.2011 року про зміни до договору №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009 року строк повернення кредиту змінено 18.09.2012 року, розмір відсотків за користування кредитом змінено на 19,3% річних.

Договором №4 від 18.09.2012 року про зміни до договору №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009 року строк повернення кредиту змінено 23.09.2013 року, розмір відсотків за користування кредитом змінено на 24,8% річних.

Договором №5 від 23.09.2013 року про зміни до договору №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009 року строк повернення кредиту змінено 29.08.2014 року, розмір відсотків за користування кредитом змінено на 23,8% річних.

Відповідно до пункту 2.1 договору (в редакції договору №3 від 25.10.2011 року) Банк надає кредит на поповнення оборотних коштів шляхом перерахування з позичкового рахунку НОМЕР_2, код банку 307145, на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_10, код банку 307145, а починаючи з 14.11.2011 року з рахунку НОМЕР_1, код банку 351931, на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_3, код банку 351931.

Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (пункт 7.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

За користування кредитом Банк, не рідше одного разу на місяць, нараховує проценти на рахунок НОМЕР_4, код банку 307145, а починаючи з 14.11.2011 року - на рахунок НОМЕР_5, код банку 351931, а Позичальник у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числі (включно), а також на день закінчення строку дії договору, сплачує проценти Банку за період з 21 числа попереднього місяця включно (у місці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дня погашення кредиту) на рахунок НОМЕР_4, код банку 307145, а починаючи з 14.11.2011 року - на рахунок НОМЕР_5, код банку 351931. У місяці повного повернення кредиту строком сплати процентів є день повного повернення кредиту.

У випадку несплати нарахованих процентів у встановлений строк наступного робочого дня вони вважаються простроченими і відображаються Банком на рахунку прострочених процентів НОМЕР_6, код банку 307145, а починаючи з 14.11.2011 року - на рахунку НОМЕР_7, код банку 351931 (пункт 3.2 договору (в редакції договору №3 від 25.10.2011 року).

Відповідно до пункту 5.2.1 договору Позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених договором.

Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та неустойку, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема, у випадку невиконання своїх зобов'язань з повернення кредиту або сплатити процентів (пункт 5.2 договору).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009 року в частині своєчасного та повного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за договором №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009 року станом на 12.06.2015 року: по сплаті кредиту у сумі 410 000,00 грн., по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 101 475,40 грн.

З урахуванням приписів пунктів 1.1, 3.2 договору, строк повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами за заявлений період є таким, що настав.

Доказів погашення заборгованості зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом в установленому законом порядку до суду не надано.

За викладеного є правомірним висновок місцевого господарського суду про стягнення заборгованості за кредитом сумі 410 000,00 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 101 475,40 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 6.1.1 договору (в редакції договору №3 від 25.10.2011 року) у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого пунктом 1.1 договору, та/або строків сплати процентів, комісій, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки на рахунок НОМЕР_8, код банк 307145, а починаючи з 14.11.2011 року - на рахунок НОМЕР_9, код банку 351931.

Сторони домовились, що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки (пункт 7.9 договору).

За порушення строків повернення кредиту позивачем заявлена до стягнення пеня у сумі 67 329,61 грн. за період з 30.09.2014 року по 04.03.2015 року. За прострочення сплати відсотків за користування кредитом позивачем заявлена до стягнення пеня за загальний період з 29.09.2014 року по 27.03.2015 року у сумі 8 690,75 грн.

Пеня нарахована відповідно до умов договору та чинного законодавства, тому апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення пені у сумі 76 020,36 грн. (за кредитом у сумі 67 329,61 грн., за відсотками у сумі 8 690,75 грн.).

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач, відповідно до пункту 4.1 договору №004/09 повинен провести зарахування грошових коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому згідно договору строкового банківського вкладу (депозиту) "Стандартний 1" №63/09 від 10.03.2009 року, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до пункту 4.1 договору №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009 року (в редакції договору №1 від 29.09.2010 року) виконання Позичальником зобов'язань перед Банком за договором забезпечується заставою майнових прав на грошовий депозит громадянина ОСОБА_4, розміщений у філії АКБ "Золоті Ворота" у м. Дніпропетровську згідно з договором строкового банківського вкладу (депозиту) "Стандартний 1" №63/09 від 10.03.2009 року у сумі 456 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпостач-запчастина" листом за вих. №1114/ЗЧ-14 від 14.11.2014 року просило на підставі пункту 4.1 договору №004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009 року прийняти погашення заборгованості депозитом ОСОБА_4 згідно договору застави майнових прав №006/09 від 12.03.2009 року (а.с. 35).

Листом за вих. №6178 від 01.12.2014 року тимчасова адміністрація Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" повідомила, що на підставі постанови Правління Національного банку України №456 від 31.07.2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" віднесено до категорії неплатоспроможних, 01.08.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію по 04.12.2014 року та повідомлено, що на даний час в силу приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснити погашення по кредитному договору №004/09 за рахунок майнових прав на депозит фізичної особи не можливо.

Також, тимчасова адміністрація Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" повідомила, що станом на 01.12.2014 року прострочена заборгованість за договором складає 468 569,90 грн., в тому числі, 410 000,00 грн. по кредиту, 39 038,74 грн. по сплаті відсотків, 19 531,16 грн. по сплаті пені.

Згідно відомостей, що містяться на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( http://www.fg.gov.ua) на підставі постанови Правління Національного банку України від 31.07.2014 року №456 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.08.2014 року прийнято рішення №67 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк Золоті Ворота", згідно з яким з 04.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота". Тимчасову адміністрацію в АТ "Банк Золоті Ворота" запроваджено строком на 3 місяці з 04.08.2014 року по 04.11.2014 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 року №781 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 05.12.2014 року №142 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Золоті Ворота" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 строком на 1 рік з 05.12.2014 року по 04.12.2015 року включно.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно пункту 4 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час запровадження у банку тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема вимог клієнта банку про зобов'язання банку виконати доручення щодо переказу коштів з рахунку клієнта, відкритого у банку, на інший рахунок, відкритий у цьому банку (або відкритий у іншому банку). З огляду на положення Цивільного кодексу України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і Закону України "Про банки і банківську діяльність" спірні правовідносини є зобов'язальними правовідносинами, які склалися на підставі договору банківського рахунку та мають майново-грошовий характер, а отже, у цьому випадку клієнт банку є кредитором за майновою вимогою про розпорядження належними йому коштами і задоволення зазначених вимог здійснюється лише у межах процедури ліквідації банку.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постановах від 25.03.2015 року у справі №910/9232/14, від 01.04.2015 року у справі №910/5560/14, від 01.04.2015 року у справі № 910/9231/14 та від 22.04.2015 року у справі №910/9234/14, від 01.04.2015 року у справі №909/320/14, від 27.05.2015 року у справі №910/12766/14, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що із заявою про здійснення зарахування погашення заборгованості за кредитним договором №004/09 від 12.03.2009 року згідно договору застави за рахунок коштів банківського вкладу (депозиту) "Стандартний 1" №63/09 від 10.03.2009 року відповідач звертався у період тимчасової адміністрації, відмова позивача у здійсненні такого зарахування є правомірною.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про неотримання листа про дострокове повернення кредитних коштів з тих підстав, що строк повернення кредиту настав 29.09.2014 року, позивачем позов заявлений про стягнення суми простроченого кредиту, а не з підстав дострокового погашення кредиту. Щодо неотримання інформації про стан заборгованості та, як наслідок, неможливості здійснити належне виконання зобов'язання, апеляційний господарський суд зазначає, що листом за вих. №6178 від 01.12.2014 року (факт отримання якого відповідач не заперечує) тимчасова адміністрація Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" повідомила, що станом на 01.12.2014 року прострочена заборгованість за договором складає 468 569,90 грн., в тому числі, 410 000,00 грн. по кредиту, 39 038,74 грн. по сплаті відсотків, 19 531,16 грн. по сплаті пені.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина".

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 року у справі №904/6634/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 року у справі №904/6634/15 залишити без змін.

Повна постанова складена - 26.11.2015 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко