Постанова

від 17.11.2015 по справі 910/9612/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа№ 910/9612/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Кузовлев Р.В. - за довіреністю № Д-310 від 01.07.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року

у справі № 910/9612/15 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОЦЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ"

про стягнення 420000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОЦЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ" про стягнення 420000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/9612/15 у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що вважає його незаконним та необгрунтованим з огляду на наступне.

Зокрема апеллянт обгрунтовує свою скаргу тим, що згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного процесуального кодексу відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Тобто, обов'язок доведення належного виконання своїх зобов'язань за Договором покладається саме на Відповідача. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підставі яких суд міг зробити такий висновок, в матеріалах справи не міститься жодного документу від Відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю., апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.09.2015 року.

У зв'язку з перебування суддів Сітайло Л.Г., Пономаренка Є.Ю. у відпустці, розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" відкладено на 22.10.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" відкладено на 17.11.2015 року.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 20.01.2013 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача є можливим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

17.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк Кіпру", правонаступником всіх прав та обов'язків якого (відповідно до п. 1.2. Статуту, зареєстрованого 30.12.2014 року за № 10731050066006582) є Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИСОЦЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ" (виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг № 17/06/11 відповідно до якого Відповідач зобов'язався надати Позивачу юридичні послуги, а Позивач погодився прийняти та оплатити послуги в порядку, строки та на умовах, визначених Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, з урахуванням п. 1 Додаткової угоди № 2 до Договору від 29.03.2014 року, сторони домовились про надання Виконавцем Замовнику послуг щодо представництва інтересів Замовника в суді касаційної інстанції по рішенню Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом "Банк Кіпру" (АБ "АвтоЗАЗбанк") до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та підготовка відповідних процесуальних документів.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 24.03.2014 року, Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 420000,00 грн., в т.ч. ПДВ протягом п'яти робочих днів з моменту підписання даної Додаткової угоди.

Позивач на виконання зобов'язання за Договором 25.03.2014 року сплатив на рахунок Відповідача суму коштів в розмірі 420000,00 грн. відповідно до виставленого рахунку-фактури № ВП-0000001 від 25.03.2014 року, що підтверджується меморіальним ордером № 3004 від 25.03.2014 року.

Як зазначалось, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" полягають у стягнені 420000,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо представництва інтересів Замовника в суді касаційної інстанції по рішенню Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом "Банк Кіпру" (АБ "АвтоЗАЗбанк") до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та підготовки відповідних процесуальних документів, у зв'язку з чим звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору та вимогою про повернення коштів. Разом з тим, отримані відповідачем кошти не повернуті позивачу, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 420000, 00 грн. в якості збитків відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що що оплачена однією стороною вартість невиконаних іншою стороною договору послуг не може вважатись судом збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, оскільки жодним чином не свідчить про те, що позивач внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку, з метою відновлення свого порушеного права змушений був зробити якісь витрати у заявленому розмірі. Позивач фактично добросовісно виконував покладене на нього умовами укладеного Договору зобов'язання відповідно до приписів ст.ст. 173 та 193 Господарського кодексу України.

Більше того, наведена позиція суду підтверджується також змістом норми ст. 226 Господарського кодексу України, відповідно до якої відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 193 цього Кодексу.

Таким чином, позивач не довів, що ним було понесено будь-які додаткові витрати, пов'язані з неналежним (несвоєчасним) виконанням відповідачем зобов'язання з надання юридичних послуг, як-от витрати, пов'язані з наданням правової допомоги іншою юридичною особою, адвокатом тощо, з метою відновлення свого становища.

Відтак, оплата позивачем вартості послуг за спірним договором до його розірвання та збереження виконаного (420000, 00 грн.) за таким договором не може вважатись збитками з огляду на вимоги вищезазначених норм матеріального права, в яких наведено визначення збитків, до складу яких не віднесено виконане стороною за договором до його розірвання.

У разі розірвання договору набуття чи збереження виконаного за договором у зв'язку з його розірванням втрачає підставу, а тому виконане за розірваним договором не може бути стягнуто як збитки.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру» (правонаступником якого відповідно до п.1.2 статуту є Публічне акціонерне товариство «Неос Банк») (замовник) було укладено договір № 17/06/11 про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1 якого Відповідач зобов'язався надати Позивачу юридичні послуги, а Позивач погодився прийняти та оплатити послуги в порядку, строки та на умовах, визначених Договором (п. 1.1 Договору).

Як вказувалось судом, у додаткові угоді №2 від 24.03.2014 року до договору №17/06/11 від 17.06.2011 року контрагентами було погоджено надання юридичних послуг щодо представництва інтересів Замовника в суді касаційної інстанції по рішенню Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом ПАТ «Банк Кіпру» (АБ «АвтоЗАЗбанк») до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнанні права власності (справа № 2607/5743/12) та підготовки відповідних процесуальних документів.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 17/06/11 про надання юридичних послуг від 17.06.2011 року Сторони домовились про надання Виконавцем Замовнику послуг щодо представництва інтересів замовника в суді касаційної інстанції по рішенню Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом ПАТ «Банк Кіпру» (АБ «АвтоЗАЗбанк») до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнанні права власності (справа № 2607/5743/12) та підготовки відповідних процесуальних документів.

За надання послуг, вказаних в п. 1 даної Додаткової угоди Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 420000,00 (чотириста двадцять тисяч гривень 00 коп.), в т.ч, ПДВ. протягом п'яти робочих днів з моменту підписання даної Додаткової угоди.

Згідно з п. 3 додаткової угоди №2 встановлено, якщо Вищим спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ буде скасовано рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2014 року по справі 2607/5743/12 за позовом ПАТ «Банк Кіпру» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ДП «Шелл Біч Інвестментс Лімітед- Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, Виконавець зобов'язанні повернути Замовнику сплачену останнім відповідно до п. 2 даної Додаткової угоди винагороду протягом 3 (трьох; робочих днів з дня постановлення судом касаційної інстанції Негативного рішення.

Позивач на виконання зобов'язання за Договором 25.03.2014 року сплатив на рахунок Відповідача суму коштів в розмірі 420000,00 грн. відповідно до виставленого рахунку-фактури № ВП-0000001 від 25.03.2014 року, що підтверджується меморіальним ордером № 3004 від 25.03.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо представництва інтересів Замовника в суді касаційної інстанції по рішенню Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом "Банк Кіпру" (АБ "АвтоЗАЗбанк") до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та підготовки відповідних процесуальних документів, у зв'язку з чим звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору та вимогою про повернення коштів.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 17/06/11 від 17.06.2011 року як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання юридичних послуг.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що замовником було належним чином виконано свої грошові зобов'язання в частині внесення на рахунок виконавця попередньої оплати за надання юридичних послуг щодо представництва інтересів замовника в суді касаційної інстанції по рішенню Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом ПАТ «Банк Кіпру» (АБ «АвтоЗАЗбанк») до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнанні права власності (справа № 2607/5743/12) та підготовки відповідних процесуальних документів.

За приписами зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» послуги, узгоджені у додатковій угоді №2 від 24.03.2014 року до договору №17/06/11 від 17.06.2011 року, а саме надання послуг щодо представництва інтересів замовника в суді касаційної інстанції по рішенню Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом ПАТ «Банк Кіпру» (АБ «АвтоЗАЗбанк») до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнанні права власності (справа № 2607/5743/12) та підготовки відповідних процесуальних документів.

При цьому, відповідно п. 2.3 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, у суду відсутні підстави вважати, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» було належним чином виконано свої обов'язки за договором №17/06/11 від 17.06.2011 року та додатковою угодою №2 від 24.03.2014 року в частині надання послуг щодо представництва інтересів замовника в суді касаційної інстанції по рішенню Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом ПАТ «Банк Кіпру» (АБ «АвтоЗАЗбанк») до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнанні права власності (справа № 2607/5743/12) та підготовки відповідних процесуальних документів.

Судом зазначалось, що за приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

У додатковій угоді №2 від 24.03.2014 року до договору №17/06/11 від 17.06.2011 року контрагентами було погоджено, що у випадку, якщо Вищим спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ буде скасовано рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2014 р. по справі 2607/5743/12 за позовом ПАТ «Банк Кіпру» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ДІЇ «Шелл Біч Інвестментс Лімітед- Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, Виконавець зобов'язанні повернути Замовнику сплачену останнім відповідно до п. 2 даної Додаткової угоди винагороду протягом 3 (трьох) робочих днів з дня постановлення судом касаційної інстанції Негативного рішення.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, з огляду на недосягнення результату, для якого контрагентами було укладено додаткову угоду №2 від 24.03.2014 року до договору №17/06/11 року від 17.06.2011 року та недосягненням позивачем бажаного результату, замовник 08.07.2014 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 420000,00 грн., що були сплачені в якості попередньої оплати за договором. Факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком №3066 від 10.07.2014 року та описом вкладення до цінного листа, що скріплений печаткою відділення поштового зв'язку. Протягом розгляду спору відповідачем факту отримання наведеної вище вимоги спростовано не було.

Наразі, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором №17/06/11 від 17.06.2011 року, суд дійшов висновку, що у позивача на підставі умов додаткової угоди №2 від 24.03.2014 року до спірного правочину виникло право вимагати повернення попередньо сплачених коштів, а у Товариства з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» виник обов'язок їх повернути, строк виконання якого настав.

Однак, за твердженнями Публічного акціонерного товариства «Неос Банк», які з боку відповідача належним та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» грошові кошти в сумі 420000,00 грн. повернуто замовнику не було.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що відповідачем так і не було доведеного належного виконання своїх обов'язків за договором за №17/06/11 від 17.06.2011 року, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів повернення виконавцем попередньо сплачених замовником грошових коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» про стягнення 420000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/9612/15-г підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" підлягає задоволенню в позовному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/9612/15-г - задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року у справі № 910/9612/15-г - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» (04119, м.Київ, Шевченківський район, вул.Якіра, буд.10, офіс 1, ЄДРПОУ 36857208) на користь Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» (03035, м.Київ, Солом'янський район, вул.Митрополита Василя Ліпківського, буд.45, ЄДРПОУ 19358784) грошові кошти в сумі 420000,00 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8400,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Висоцький та партнери» (04119, м.Київ, Шевченківський район, вул.Якіра, буд.10, офіс 1, ЄДРПОУ 36857208) на користь Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» (03035, м.Київ, Солом'янський район, вул.Митрополита Василя Ліпківського, буд.45, ЄДРПОУ 19358784) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4200,00 грн.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала