Постанова

від 18.11.2015 по справі 911/732/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа№ 911/732/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Петрік С.А. за довіреністю від 23.02.2015;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015

у справі №911/732/15 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Фрутко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1"

про стягнення 893011,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2015 у справі №911/732/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Фрутко" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Фрутко" 738020,76 грн. основного боргу, 124230,12 грн. пені, 194188,02 грн. інфляційних втрат, 6551,20 грн. 3% річних, 21259,80 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-1", звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у справі №911/732/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог, щодо стягнення 124230,12 грн. пені та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу №911/732/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Сухового В.Г. судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.07.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли пояснення в порядку обчислення пені.

На підставі розпорядження виконуючого обов'язків керівника апарату від 28.07.2015. №09-52/1032/15 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №911/732/15, за наслідками якого апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 р.передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г. судді Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Жук Л.Г., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.08.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 в зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 розгляд справи №911/732/15 відкладено до 23.09.2015.

23.09.2015 враховуючи перебування головуючого судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, призначене 23.09.2015 судове засідання у справі №911/732/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 у справі №911/732/15 не відбулось.

Згідно з пунктом 2.3.50. "Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30, із останніми змінами і доповненнями, внесеними рішенням Ради суддів України від 2 квітня 2015 року №25: "винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи. Якщо суд розглядає справу колегіально, то повторний автоматизований розподіл відбувається для визначення судді (суддів) з метою заміни судді (суддів), що вибули.

У випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо головуючого судді на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться.

Після усунення обставин, передбачених абзацом 2 цього підпункту, справа призначається до розгляду в судовому засіданні головуючим суддею.

30.09.2015 головуючий суддя Смірнова Л.Г. вийшла з лікарняного.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015, у зв'язку з перебуванням суддів ЧорноїЛ.В. та Кропивної Л.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Руденко М.А., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"призначено на 18.11.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015, у зв'язку з виходом суддів ЧорноїЛ.В. та Кропивної Л.В. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Чорної Л.В., Кропивної Л.В.

У судове засідання 18.11.2015 з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

12.05.2014 між ТОВ "Фрутко" (постачальник) та ТОВ "Край-2" (покупець) було укладено Договір поставки №2199 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язався постачати та передавати у власність покупцеві товар із товаросупровідною документацією згідно із замовленнями покупця, а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його. Крім того, за зазначеним договором сторони домовились про надання покупцем постачальникові консультаційних та маркетингових послуг. Згідно умов Договору:

- постачальник поставляє покупцю товари із залишковим терміном придатності щонайменше 3/4 від загального терміну придатності, у тарі, передбаченій для цього виду товару, вивантаженими на рампу Магазина. При розвантаженні постачальник приймає на себе зобов'язання забезпечити поставку товару до часу, що вказаний у замовленні покупця (пункти 2.2, 2.5 Договору);

- право власності і ризик випадкової загибелі товарів переходить до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві на приймальну платформу магазину і сторони підписали накладну (пункт 2.7 Договору);

- товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному магазині на підставі товаросупровідних документів. Відсутність, неповнота або неналежне оформлення вантажних та товаросупровідних документів є достатньою підставою для відмови в отриманні товарів (пункт 2.13 Договору);

- покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 21 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні, та за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн. Платіжне зобов'язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку (розділ 3 Договору, пункт 1.1 Додатку №3 "Спеціальні умови");

- за несвоєчасну оплату покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (пункт 3.8 Договору).

- покупець надає постачальнику консультаційні та маркетингові послуги, направлені на збільшення обсягів продажу (проведення семінарів, маркетингові послуги у вигляді розміщення товарів з дотриманням правил добросусідства та у додаткових місяцях - привілейований доступ тощо), які сплачуються постачальником щоквартально згідно рахунків покупця або шляхом зарахування заборгованості з вартості послуг проти сум, які належать до сплати за поставлені товари (пункт 1.1 Додатку №3 "Спеціальні умови")

Додатковою угодою №3 від 19.08.2014 сторони дійшли згоди про заміну сторони покупця з ТОВ "Край-2" та ТОВ "Край-1". З дати підписання додаткової угоди всі права і обов'язки сторони покупця переходять до нового покупця. Обов'язок оплатити згідно з умовами договору товар, що був поставлений постачальнику до дати підписання даної угоди, переходить до нового покупця. Сторони дійшли згоди, що зобов'язання по оплаті поставленого товару по Договору переходять до нового покупця у сумі згідно з даними бухгалтерського обліку Первісного покупця та Постачальника на дату підписання додаткової угоди.

Згідно до ст. 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи первинних документів, протягом дії договору постачальник ТОВ "Фрутко" здійснював поставки товару відповідачу, а відповідач здійснював часткову оплату отриманого товару.

В наступному між ТОВ "Фрутко" (первісний кредитор), ТОВ "ТД Фрутко" (новий кредитор) та ТОВ "Край-1" (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги від 16.02.2015, згідно якого первісний кредитор та боржник підтверджують, що за укладеним між ними договором поставки №2199 від 12.05.2014р., станом на дату підписання цього договору боржник має перед первісним кредитором грошові зобов'язання, які виникли внаслідок поставки товару первісним кредитором боржнику згідно вищевказаного договору поставки та станом на момент укладення цього договору становлять 738 020,76 грн., що, крім іншого, підтверджується також підписаним 06.02.2015р. між первісним кредитором та боржником актом звіряння взаємних розрахунків. Відповідно до умов договору від 16.02.2015:

- в порядку та на визначених цим договором умовах первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги боргу, належне первісному кредитору (пункт 2 договору від 16.02.2015);

- новий кредитор та боржник погодили, що зобов'язання зі сплати боргу має бути виконане боржником на умовах оплати, передбачених договором поставки (пункт 3 Договору від 16.02.2015);

- до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржником (пункт 6 договору від 16.02.2015);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (пункт 10 Договору від 16.02.2015р.).

Також, шляхом підписання даного договору новий кредитор підтвердив, що первісним кредитором передані йому всі документи, які підтверджують суму боргу та права вимоги, а також інформацію, яка є важливою для їх здійснення (пункт 5 договору від 16.02.2015).

Згідно пункту 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до пункту 8.6 основного договору поставки № 2199 від 12.05.2014 права та обов'язки, що виникають за цим договором, не можна передавати третім сторонам без попередньої згоди іншої сторони. Разом із тим, боржник - ТОВ "Край-1" надав згоду на уступку права вимоги, оскільки договір про відступлення права вимоги від 16.02.2015 підписано в тристоронньому порядку в тому числі і боржником ТОВ "Край-1". До матеріалів справи додана копія довіреності на особу, яка підписала даний договір від імені ТОВ "Край-1" - ОСОБА_5, згідно якої останньому надано повноваження визначати умови договорів поставок, купівлі-продажу, надання послуг, відступлення права вимоги, в тому числі підписувати їх. Оригінал довіреності був наданий відповідачем для огляду в судовому засіданні.

Крім того, до матеріалів справи залучено копію акту звіряння взаємних розрахунків від 06.02.2015, яким підтверджено існування заборгованості відповідача перед первісним кредитором станом на 05.02.2015 в сумі 738020,76грн.

За таких обставин, судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутко" на нового кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Фрутко", яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням всіх необхідних умов тристороннього договору від 16.02.2015 про відступлення права вимоги, на яку боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Край-1" надав свою згоду в порядку пункту 8.6 основного договору поставки, шляхом підписання вищезазначеного договору, як його сторона (боржник). При цьому в договорі від 16.02.2015 про відступлення права вимоги зафіксовано розмір грошового зобов'язання відповідача ТОВ "Край-1" перед постачальником за договором поставки №2199 від 12.05.2014 а саме в сумі 738020,76 грн.

Суду не подано жодних доказів сплати відповідачем грошових коштів новому кредитору ТОВ "ТД Фрутко" за період після укладення договору від 16.02.2015 про відступлення права вимоги по день розгляду справи. Суд ухвалою від 26.02.2015 зобов'язував відповідача подати документи, що підтверджують сплату коштів згідно договору поставки від 12.05.2014р. № 2199. В судовому засіданні 17.03.2015 суд зобов'язав сторін виконати вимоги ухвали від 26.02.2015, про що представник відповідача особисто розписався в письмовому повідомленні про перерву в судовому засіданні. Разом із тим, відповідач доказів оплати коштів за отриманий від позивача товар в більшому розмірі, ніж доводить суду позивач, не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

На вимогу суду позивачем подано копії первинних документів за договором поставки № 2199 від 12.05.2014 (видаткові накладні), а також копії банківських виписок про оплату грошових коштів відповідачем. Даними документами підтверджується сума основного боргу відповідача перед позивачем в сумі 738020,76 грн., за таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 738020,76грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 16.02.2015 по 03.06.2015 передбачену пунктом 3.8 Договору пеню в загальній сумі 124230,12 грн. та згідно із частиною 2 ст. 625 ЦК України 194188,02 грн. інфляційних втрат та 6551,20 грн. 3% річних.

Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012 у справі №37/64).

Оскільки проценти річних та інфляційні втрати за правовим змістом не є штрафними санкціями, обмеження строку їх нарахування шістьма місяцями у відповідності до частини 6 ст. 232 ГК України не застосовується.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. вказаної Постанови, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 16.02.2015 сторони дійшли згоди про те, що зобов'язання зі сплати боргу має бути виконане боржником на умовах оплати, передбачених договором поставки (пункт 3 Договору від 16.02.2015) і до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржником (пункт 6 договору від 16.02.2015).

За таких обставин, новий кредитор отримав право нараховувати та стягувати з відповідача пеню, проценти річних та інфляційні втрати в тій самій мірі, що й первісний кредитор. Суд звертає увагу на те, що порядок оплати товару, передбачений договором, передбачає оплату раз на тиждень реалізованого товару з відстрочкою платежу 21 банківський день. Оскільки позивач не подав суду достовірних документальних відомостей про фактичні строки реалізації товару, отриманого від позивача потижднево, а у позивача зазначена інформація відсутня, суд враховує, що підписанням акту звіряння розрахунків від 06.02.2015 та договору від 16.02.2015 позивач підтвердив, що поставлений товар вартістю 738020,76 грн. станом на 16.02.2015 належить до оплати позивачу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 у справі №911/732/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 у справі №911/732/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 у справі №911/732/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/732/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна