Постанова

від 24.11.2015 по справі 910/17011/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/17011/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Некряч А.В., довіреність №23 від 09.01.2015р.

від відповідача - 1: не з'явився

від відповідача - 2: не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-Агріко»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2015 року

у справі №910/17011/15 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до 1)Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська охоронно-страхова компанія»

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-Агріко»

про відшкодування шкоди в сумі 90 747,82 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ «Страхова компанія «Українська охоронно-страхова компанія» та ТОВ «Десна-Агріко» про відшкодування шкоди в сумі 90 747,82 грн. (а.с. 9-11).

17 вересня 2015 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/17011/15 позов задоволено повністю (а.с.94-100).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Десна-Агріко» звернулось з апеляційною скаргою, в якій воно просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2015 року у справі №910/17011/15 повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2015 року для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Десна-Агріко» на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/17011/15 від 17 вересня 2015 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Жук Г.А., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2015 року апеляційну скаргу у справі №910/17011/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Жук Г.А., Рудченко С.Г., справу призначено до розгляду на 10 листопада 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2015 року розгляд апеляційної скарги у справі №910/17011/15 відкладено на 24 листопада 2015 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Уніка» в судовому засіданні 24 листопада 2015 року надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2015 року у справі №910/17011/15 без змін.

У судове засідання 24 листопада 2015 року представники ПАТ «Страхова компанія «Українська охоронно-страхова компанія» та ТОВ «Десна-Агріко» не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (№0411614039477, №0411614039485). Згідно якоких представники відповідачів своєчасно отримали ухвалу про відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

14 листопада 2014 року між ПАТ «Уніка» та ТОВ «Ексімтрейд» був укладений Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №370012/4002/0000017, предметом якого є страхування транспортного засобу «Хюндай» д.р.н. АІ6881ЕМ (а.с.22).

13 березня 2015 року відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду №59529702 по вул. М.Раскової у м. Києві була скоєна ДТП, відбулося зіткнення автомобіля «Богдан», д.р.н. АА0821ІС, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Хюндай» д.р.н. АІ6881ЕМ, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.20-21).

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва (справа №755/6124/15-п (№3/755/1903/15) від 03 квітня 2015 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.(а.с.51).

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Хюндай» д.р.н. АІ6881ЕМ, який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування №370012/4002/0000017.

Згідно рахунку-фактури №КР-0000105 від 15.04.2015р. складає 92 617,19грн. (а.с.27-28). Вартість ремонту без урахування вартості системи паркування складає (92 617,19грн. - 950,00грн.= 91 667,19 грн.).

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №70С/03/15 від 30 березня 2015 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля «Хюндай» д.р.н. АІ6881ЕМ у результаті його пошкодження при ДТП складає 90 747,82 грн., при коефіцієнті фізичного зносу 0,00 грн. (а.с.29-32).

08 травня 2015 року ПАТ «Страхова компанія «Уніка» склало та підписало страховий акт №00164704 відповідно до якого розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати страхувальнику, становить 91 667,19 грн. (а.с.15).

Відповідно до платіжного доручення №015977 від 12 травня 2015р. позивач на виконання умов Договору страхування виплатив страхове відшкодування в розмірі 91 667,19 грн. (а.с.49).

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено : «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки».

Відповідно ч.1 ст. 528 ЦК України : «Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою».

Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с.61), на час скоєння вищевказаної ДТП автомобіль «Богдан», д.р.н. АА0821ІС застрахований у ПАТ «СК «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі Полісу №АІ/4769955 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн., строк дії полісу з 22.11.2014р. до 21.05.2015р.(а.с.84).

Пункт 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає: «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».

В Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року по справі №3-50гс15 вказано, що «Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу».

Верховним Судом України у листі «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011 р. зазначено: «Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля».

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до п. 22.1 с. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Умовами полісу №АІ/4769955 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн. Отже, відповідач-1 повинен був відшкодувати позивачу 49 000,00 грн. (50 000 грн. -1000 грн.).

Колегія суддів прийшла до висновку стягнути з ПАТ «СК «Українська охоронно-страхова компанія» страхове відшкодування у сумі 49 000,00 грн.

Відповідно до ч.1,2 ст.1187 ЦК України передбачено: «Що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку».

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Колегія суддів встановила, що володільцем автобусу «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП було ТОВ «Десна-Агріко».

Крім того, частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що: «Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків».

На момент ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Десна-Агріко», що було встановлено судом у постанові Дніпровського районного суду м. Києва, а згідно розширеної довідки ДАІ №59529702 транспортний засіб «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 належить ТОВ «Десна-Агріко»(а.с.20).

Відповідно до ст.1194 ЦК України: «Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

За таких обставин, позовна вимога до ТОВ «Десна-Агріко» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 41 747,82 грн. (90 747,82 грн. - 49 000,00 грн. ліміт відповідальності за полісом №АІ/4769955).

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору, ПАТ «Страхова компанія «Уніка» набуло права зворотної вимоги до ПАТ «СК «Українська охоронно-страхова компанія» та ТОВ «Десна-Агріко» у сумі страхового відшкодування у межах фактичних затрат.

Колегія суддів прийшла до висновку задовольнити позов та стягнути страхове відшкодування з ПАТ «СК «Українська охоронно-страхова компанія» у сумі 49 000,00 грн. та з ТОВ «Десна-Агріко» в сумі 41 747,82 грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2015 року у справі № 910/17011/15 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-Агріко» на рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2015 року у справі № 910/17011/15 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-Агріко» на рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2015 року у справі № 910/17011/15 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2015 року у справі № 910/17011/15 залишити без змін.

3.Справу №910/17011/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

Г.А. Жук