Постанова

від 23.11.2015 по справі 910/14949/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Справа№ 910/14949/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Кисельов В.М., довіреність № 2 від 05.01.2015;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 910/14949/15 (суддя Головатюк Л.Д.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тот Буд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" про стягнення 233 421,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" основної заборгованості в сумі 163 240, 65 грн., трьох відсотків річних в сумі 2 434,78 грн. та інфляційних в сумі 67 745,94 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі №910/14949/15 позов задоволено повністю: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 163 240, 65 грн., три відсотки річних в сумі 2 434,78 грн. та інфляційні в сумі 67 745,94 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з доведеності позивачем факту порушення договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару та обґрунтованості пред'явлення позову до відповідача, як до поручителя.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 910/14949/15 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що порука є припиненою у зв'язку з непред'явленням позивачем ТОВ "ТД "Практікер Україна" вимоги протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2015 надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідач та третя особа правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Так, підтвердженням належного повідомлення відповідача є повідомлення про вручення поштового відправлення.

Стосовно повідомлення третьої особи, слід зазначити наступне.

Офіційним місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова" є Донецька область.

Особливості повідомлення осіб, які знаходяться на зазначеній території, визначено Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Згідно п. 6 зазначеного Листа учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

- якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін;

- у разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю);

- якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо);

- за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

З огляду на викладене, інформація про час і місце судового засідання розміщувалась на сторінці Київського апеляційного господарського суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Підтвердженням зазначеного є роздрукована сторінка з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначено дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також його підпис.

Отже, судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від відповідача та третьої особи до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення відповідача та третьої особи, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (після зміни найменування товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Відбудова") та товариством з обмеженою відповідальністю "Тот Буд" (постачальник) 08.04.2011 укладено договір №077911, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити ТОВ "Практікер Україна" товар, а ТОВ "Практікер Україна" зобов'язалось його прийняти та оплатити.

Згідно п. 5.1 договору строк оплати визначається 40 днів з дня передачі товарів або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару, залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше.

На виконання умов договору постачальник за період з 01.01.2013 по 11.11.2014 поставив ТОВ "Практікер Україна" товар на загальну суму 854 388,40 грн., що підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними (т.1, а.с. 35-151).

ТОВ "Практікер Україна" зобов'язання з оплати вартості отриманого товару виконувало неналежним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 25.12.2014 складала 222 246,30 грн.

Останній розрахунок з позивачем за отриманий товар ТОВ "Практікер Україна" здійснило 10.03.2015, сплативши 20 000,00 грн.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна", товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (новий покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тот Буд" (постачальник) 24.03.2015 укладено Додаткову угоду №1 до договору №077911 від 08.04.2011, згідно умов якої всі права та обов'язки за договором №077911 від 08.04.2011 переходять від Практикер до Нового Покупця по вказаному договору починаючи з 24.03.2015.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 до договору з метою врегулювання відносин, що склались, сторони домовились про заміну однієї зі сторін в зобов'язанні по договору, в результаті чого всі права та обов'язки, якщо інше не передбачено додатковою угодою, переходять від ТОВ "Практікер Україна" до Нового покупця по договору, яким є ТОВ "ТД "Практікер Україна".

Згідно п.5 Додаткової угоди №1, сплата зобов'язань ТОВ "Практікер Україна", які виникли за договором, в якому відбувається заміна сторони, з моменту укладання цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється ТОВ "Практікер Україна" до їх повного виконання. При цьому, Новий покупець - ТОВ "ТД "Практікер Україна" поручається за виконання ТОВ "Практікер Україна" визначених зобов'язань. В разі невиконання ТОВ "Практікер Україна" визначених зобов'язань, ТОВ "Практікер Україна" та Новий покупець несуть солідарну відповідальність за їх виконання.

Враховуючи укладення вказаної Додаткової угоди та невиконання ТОВ "Практікер Україна" своїх зобов'язань в частині оплати товару, позивач звернувся до поручителя - ТОВ "ТД "Практікер Україна" з вимогою про оплату заборгованості за отриманий товар в сумі 170 640,23 грн. (яка виникла за період до укладення угоди про заміну сторони).

ТОВ "ТД "Практікер Україна" відповіді на вимогу не надало, проте починаючи з 06.05.2015 почало сплачувати заборгованість незначними платежами, перелік яких наявний в матеріалах справи, сплативши позивачу за період з 06.05.2015 по 22.06.2015 грошові кошти на загальну суму 6 822,25 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Решта заборгованості в сумі 163 240, 65 грн. залишилася несплаченою.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5.1 договору строк оплати визначається 40 днів з дня передачі товарів або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару, залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше.

ТОВ "Практікер Україна" зобов'язання з оплати отриманого товару виконувались неналежним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Практікер Україна" за договором поставки відбулось шляхом укладення між ТОВ "Практікер Україна", ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" (новий покупець) та ТОВ "Тот Буд" (постачальник) 24.03.2015 Додаткової угоди №1 до договору №077911 від 08.04.2011, за умовами якої ТОВ "ТД "Практікер Україна" поручилося за виконання ТОВ "Практікер Україна" визначених зобов'язань - які виникли до укладення даної угоди.

Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вказаною додатковою угодою іншого не встановлено.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Практікер Україна" зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару своєчасно та в повному обсязі виконано не було.

Враховуючи невиконання ТОВ "Практікер Україна" взятих на себе зобов'язань, а також їх забезпечення шляхом укладення додаткової угоди з елементом договору поруки, позивач набув право вимоги боргу за спірний період до поручителя - ТОВ "ТД "Практікер Україна".

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що він є неналежним відповідачем відхиляються за необґрунтованістю.

ТОВ "ТД "Практікер Україна" доводів позивача не спростовано, належних доказів, які б підтверджували виконання зобов'язання з оплати вартості товару на суму 163 240,65 грн. до суду не надано.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 163 240,65 грн. заборгованості за поставлений товар.

Доводи апелянта про те, що порука є припиненою у зв'язку з непред'явленням позивачем ТОВ "ТД "Практікер Україна" вимоги протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

На момент укладення Додаткової угоди №1 до договору №077911 від 08.04.2011, умовами якої встановлена порука ТОВ "ТД "Практікер Україна", вже було наявне прострочення з боку ТОВ "Практікер Україна" за виконання зобов'язань з оплати вартості поставленого товару.

Нормами чинного законодавства не передбачено, що укладення договору поруки має обов'язково передувати порушенню основного зобов'язання боржником.

Так, відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, і поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Отже, за приписами вказаної норми для укладення договору поруки необхідна саме наявність у боржника обов'язку, який він має виконати перед кредитором, тобто дійсність зобов'язання щодо виконання якого надається порука, і при цьому приписи вказаної норми, параграфу 3 глави 49 ЦК України, який регулює відносини поруки, та інші норми закону не обмежують можливість надання поруки за фактом вже наявності або ще відсутності порушення зобов'язання, щодо якого надається порука.

Таким чином, надавати поруку по вже порушеному зобов'язанню законом не заборонено.

У даному випадку прострочення виконання зобов'язання передувало укладенню договору поруки, тобто на момент поручительства ТОВ "ТД "Практікер Україна" зобов'язання ТОВ "Практікер Україна" з оплати вартості товару виконувались неналежним чином.

Враховуючи наведене, встановлений ст. 559 Цивільного кодексу України шестимісячний строк, перебіг якого починається від дня настання строку виконання основного зобов'язання та протягом якого кредитор повинен звернутися з вимогою до поручителя не може настати раніше шести місяців від дати укладення договору поруки.

У іншому випадку, кредитор необґрунтовано позбавляється права на звернення з вимогою до поручителя протягом встановленого законом шестимісячного строку через скорочення строку пред'явлення вимоги, яке настає у зв'язку з тим, що станом на час укладення договору поруки зобов'язання боржника вже є простроченим (Наприклад, якщо на день укладення поруки прострочення сягало понад 6 місяців, то є неправильним вважати, що така порука припинилась ще до дня її укладення. Або, якщо прострочення на день укладення поруки сягало 5 місяців та 29 днів, то також є неправильним вважати, що у кредитора залишився лише 1 день на пред'явлення вимоги. Це суперечить меті норми закону, яка надає право кредитору пред'явити вимогу до поручителя протягом 6 місяців та призведе до необґрунтованого звуження чи взагалі позбавлення прав кредитора).

За наведених обставин, доводи апелянта щодо припинення правовідносин поруки є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення з відповідача 163 240,65 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованим.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) три відсотки річних в сумі 2 434,78 грн. та інфляційні в сумі 67 745,94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

З урахуванням того, що боржник прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 2 434,78 грн. та інфляційних в сумі 67 745,94 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини справи та висновки і відповідно не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 910/14949/15 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 910/14949/15 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко