Постанова

від 18.11.2015 по справі 826/11808/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11808/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й. Суддів:Ключковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф» пред'явило позов до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 р. № 0000852205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Мега-Поліграф» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Друкарське мистецтво» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Мега-Поліграф»: вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 2.4, п. 2.5, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, в результаті чого ТОВ «Мега-Поліграф» завищено суму податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., всього на суму 404 662,39 грн., у тому числі по періодах: січень 2014 р. - 404 662,39 грн.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України встановлено неможливість віднесення ТОВ «Мега-Поліграф» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік: витрати за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Друкарське мистецтво» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. у сумі 404 662,39 грн.

За результатами перевірки складено акт від 29.12.2014 р. № 1449/26-54-22-05/32114278 та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 р. № 0000852205, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 505 828,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 404 662,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 101 166,00 грн.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Друкарське Мистецтво» (виконавець) та ТОВ «Мега-Поліграф» (замовник) укладено договір № 30/04/14 від 30.04.2014 р. про надання послуг. На умовах вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи щодо: порізки паперу, пакування продукції, вкладання листівок, підрізку друкованих видань, розбірку обкладинок, прошивку друкованих видань. Найменування, одиниці виміру, загальний обсяг робіт, що підлягає виконанню за цим договором, визначаються у відповідних актах надання послуг (виконаних робіт) або специфікацією, які є додатками до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт, які надаються за цим договором, розраховуються окремо для кожного замовлення замовника в залежності від обсягу робіт і зазначаються в актах надання послуг (виконаних робіт) або у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Друкарське Мистецтво» виписано рахунок на оплату: № 155 від 31.07.2014 р., акт надання послуг № 220 від 31.07.2014 р., податкову накладну від 31.07.2014 р. № 48.

Також, між ТОВ «Друкарське Мистецтво» (виконавець) та ТОВ «Мега-Поліграф» (замовник) укладено договір № 05/05/14 від 05.05.2014 р. про виконання робіт, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню, налагодженню та ремонту обладнання (далі послуги), а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх на умовах, в строки та в розмірах, які обумовлені цим договором. Послуги надаються на об'єкті: приміщення поліграфії ТОВ «Мега-Поліграф» за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг на місяць визначається кошторисом згідно акту виконаних робіт.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Друкарське мистецтво» виписано рахунок на оплату № 154 від 31.07.2014 р., акт надання послуг № 219 від 31.07.2014 р., звіти про проведення сервісних робіт: № 1 (заявка 1 від 02.07.2014), № 2 (заявка 7 від 09.07.2014), № 3 (заявки від 14.07-16.07.2014), № 4 (заявки від 21-29.07.2014), податкову накладну від 31.07.2014 р.

Між ТОВ «Друкарське мистецтво» (постачальник) та ТОВ «Мега-Поліграф» (покупець) укладено договір поставки № 19/05/14 від 19.05.2014 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві тарні матеріали, визначені в п. 1.2 договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковими накладними або специфікацією, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до умов п. 2.1 договору постачальник вважається таким, що виконав обов'язок по передачі товару у момент його відвантаження зі свого складу (дата накладної), а в разі доставки товару із залученням третіх осіб - у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки одержувачеві. Витрати постачальника по доставці включаються у вартість товару або оплачуються покупцем.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Друкарське мистецтво» виписало рахунок на оплату № 152 від 31.07.2014 р., видаткову накладну № 217 від 31.07.2014 р., податкову накладну від 31.07.2014 р. № 45.

Між ТОВ «Друкарське мистецтво» (постачальник) та ТОВ «Мега-Поліграф» (покупець) укладено договір поставки № 20/05/14 від 20.05.2014 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця поліграфічні матеріали для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і своєчасно здійснити оплату на умовах та в строки, передбачені цим договором. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортамент, сортамент, номенклатура) та ціна визначається сторонами в товарно-супровідних документах на партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4 договору одночасно з поставкою постачальник надає покупцю оригінали товарно-супровідних документів: видаткової накладної, податкової накладної, рахунка-фактури на оплату, гігієнічний висновок.

Відповідно до п. 3.3 договору кількість кожної партії товару погоджується сторонами і вказується у товарно-супровідних документах на партію товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Друкарське Мистецтво» виписало рахунки на оплату: № 153 від 31.07.2014 р., № 153 від 31.07.2014 р.; видаткові накладні: № 218 від 31.07.2014 р., № 227 від 31.07.2014 р.; податкові накладні: від 31.07.2014 р. № 46, від 31.07.2014 р. № 51.

Між ТОВ «Друкарське Мистецтво» (постачальник) та ТОВ «Мега-Поліграф» (покупець) укладено договір № 26/05/14 від 26.05.2014 р. поставки ремонту обладнання, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товари (запасні частини), визначені в п. 1.2 договору, та провести ремонт обладнання (друкарських машин), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (запасні частини) та послуги з ремонту обладнання. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару (запасних частин), що полягає у поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначається специфікацією.

Обсяги та терміни ремонтних робіт з ремонту обладнання покупця сторони визначають на підставі заказів про проведення ремонтних робіт, які сторони узгоджують до початку проведення таких робіт.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Друкарське Мистецтво» виписано рахунок на оплату № 156 від 31.07.2014 р., видаткову накладну № 221 від 31.07.2014 р., податкову накладну від 31.07.2014 р. № 49.

Між ТОВ «Мега-Поліграф» (покупець) та ТОВ «Друкарське Мистецтво» (продавець) укладено договір поставки № 31/07/14 від 31.07.2014 р. Предметом вказаного договору є купівля-продаж обладнання - ножова різальна машина «Сейпа 132», відповідно до специфікації - Додаток № 1 до цього договору.

На виконання умов вказаного договору позивачем надано суду специфікацію від 31.07.2014 р., рахунок на оплату № 157 від 31.07.2014 р., видаткову накладну № 222 від 31.07.2014 р., податкову накладну від 31.07.2014 р. № 50.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов'язання за липень 2014 р. декларувалися позивачем.

На підтвердження оплати за укладеними договорами № 30/04/14 від 30.04.2014 р., № 05/05/14 від 05.05.2014 р., № 20/05/14 від 20.05.2014 р., № 26/05/14 від 26.05.2014 р. позивачем надано суду банківські виписки та платіжні доручення.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Що стосується посилань відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, колегія суддів зазначає, що останній не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства Позивача.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВАСУ від 27 лютого 2014 року у справі № К/800/41631/13

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Щодо висновків суду першої інстанції на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання висновки є необґрунтованими. Крім того, в акті про результати позапланової перевірки міститься інформація про діяльність позивача включаючи посилання на договори оренди приміщень та оприбуткування товарів та наявність у позивача необхідних матеріальних ресурсів податковим органом під сумнів не ставиться.

Що стосується тверджень суду першої інстанції про відсутність довіреності на отримання матеріальних цінностей за договором№19/05/14 від 19.05. 2014 року укладеного між TOB «Мега-Поліграф» та TOB «Друкарське Мистецтво» згідно з яким Позивач придбав у TOB «Друкарське Мистецтво» ножово різальну машину «Сейпа 132», колегія суддів зазначає, що на момент укладання договору та проведення перевірки, порядок використання довіреностей регулювався Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99. Відповідно до п.13 Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Таким чином, довіреність яка була видана TOB «Мега-Поліграф» на отримання ножово різальної машини «Сейпа 132» зберігається у TOB «Друкарське Мистецтво» яке не є стороною у справі.

В якості підстави нереальності операції з поставки ножово різальної машини «Сейпа 132» яка була поставлена за договором №19/05/14 від 19.05.2014 року, суд першої інстанції вказує на відсутність товаро-супровідних документів у позивача.

Однак, колегія суддів зазначає, що відсутність товарно - транспортних накладних не є підставою для беззаперечного висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, оскільки зазначені документи є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договором поставки, які були укладені позивачем з його контрагентом.

Аналогічна позиція міститься, зокрема в Постанові Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 року у справі № К/9991/56051/11.

Як вбачається із матеріалів справи, Київським експертно-дослідним центром складено Висновок № 14255 від 03.07.2015 року з питань визначення розміру суми податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 рік, тобто за період який проводилась перевірка у даній справі.

Для проведення експертного економічного дослідження позивачем надано первинні та інші документи, зокрема Акт ДПІ в Оболонському районі ГУДФС у м. Києві від 29.12.2014 року № 1449/26-54-22-05/32114278, Статут Товариства, договори, накази, декларації з ПДВ за липень 2014 року, акти, податкові накладні та ін.

В результаті дослідження наданих документів, експертом - Наберухіним В.А. встановлено, що:

1) первинні документи по господарських операціях між TOB «Мега - Поліграф» та TOB «Друкарське Мистецтво» складено у відповідності до норм законодавства, що діяло станом на липень 2014р.;

2) податкову накладну № 49 від 31.07.2014р. підприємством TOB «Друкарське Мистецтво» складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до норм Податкового Кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010р., із змінами та доповненнями.;

3) сума 404662,39 грн. декларації з податку на додану вартість за липень 2014р. підприємством TOB «Мега - Поліграф» віднесено до складу податкового кредиту у відповідності до норм Податкового Кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010р., із змінами та доповненнями;

4) висновки акта ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега - Поліграф» (код ЄДРПОУ 32114278) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з TOB «Друкарське Мистецтво» (код ЄДРПОУ 38262360) за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. від 29.12.2014р. № 1449/26-54-22-05/32114278 щодо порушення TOB «Мега - Поліграф» вимог п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188 п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 та п.200.2 ст.200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010р.,ст.. 1, п.2.4, п.2.5, п.2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, із змінами та доповненнями, за наслідками якого TOB «МЕГА - ПОЛІГРАФ» завищено суму податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. на суму 404662,39 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 79 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23 січня 2015 року № 0000852205.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Собків Я.М.

Ключкович В.Ю.