Постанова

від 06.11.2015 по справі 804/9812/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 р. Справа № 804/9812/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чаплигіної А.А.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Триос Груп»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Триос Груп» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 18.04.2013р. №0000502202 та №0000532202.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього сум податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно сформував податковий кредит та відніс суму здійснених витрат до витрат відповідних звітних періодів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на підставі належним чином оформлених первинних документів по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Ферріт-Д». Угоди з цим контрагентом недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Нереальність цих правочинів - є припущенням відповідача, яке базується лише на отриманому ним від ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська акту від 21.12.2012 р. №7210/224/36441206 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» код ЄДРПОУ 36274510 за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ТОВ «ПАСІФІК» код ЄДРПОУ 316884481 за вересень 2011, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку», згідно якого встановлено, що у ТОВ «Ферріт-Д» відсутнє необхідне виробниче обладнання, необхідна кількість трудових ресурсів, складські та торгівельні приміщення, транспорт тощо, що свідчить про відсутність умов для здійснення реальних господарських операцій та про наявність ознак фіктивності і спрямування діяльності підприємства на отримання податкової вигоди третіми особами. Однак, для проведення операцій купівлі-продажу товарів наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов'язковим, ці активи можуть орендуватися, крім того, навіть наявність орендованих активів для посередника не є обов'язковою, адже товар може поставлятися транспортом первинного постачальника на склад кінцевого покупця, а функція посередника полягатиме у пошуку товару, покупця, укладенні угод та організації проведення операцій купівлі-продажу, у такому випадку відсутня необхідність винаймати і технічний персонал. Крім того, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів і наявність таких порушень не є причиною для позбавлення позивача права на податковий кредит та віднесення відповідних сум витрат до складу валових витрат. До того ж, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. у справі №804/1263/13-а дії ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 21.12.2012 р. № 7210/224/36441206 були визнані протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт-Д», оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Підтвердженням цього є висновки акту ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 21.12.2012 р. №7210/224/36441206 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» код ЄДРПОУ 36274510 за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ТОВ «ПАСІФІК» код ЄДРПОУ 316884481 за вересень 2011, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку», згідно якого встановлено, що у ТОВ «Ферріт-Д» відсутнє необхідне виробниче обладнання, необхідна кількість трудових ресурсів, складські та торгівельні приміщення, транспорт тощо, що свідчить про відсутність умов для здійснення реальних господарських операцій та про наявність ознак фіктивності і спрямування діяльності підприємства на отримання податкової вигоди третіми особами. Також відповідач зазначав, що позивачем не було надано до перевірки документів, які б підтверджували факт транспортування товару (товарно-транспортних накладних).

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Триос Груп» (далі - ТОВ «Триос Груп») (код ЄДРПОУ 32366246), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.02.2003р. за №1224120000013299 та перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області), яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків та, зокрема, є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

На підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №230 від 22.03.2013р. та направлення від 22.03.2013р. №224, відповідно до постанови про призначення позапланової документальної перевірки старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_3 від 31.01.2013 p., згідно з п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю цього контролюючого органу ОСОБА_4 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Триос Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт - Д» (код за ЄДРПОУ 36441206) за лютий - листопад 2012 року та ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2011 року.

За результатами означеної перевірки складено акт від 05.04.2013р. №741/225/32366246, згідно якого встановлено порушення позивачем наступних законодавчих приписів:

- порушення п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 156621,88грн., в т.ч. за квітень 2012 р. на суму 7200,0 грн., за травень 2012 р. на суму ПДВ 16704,86 грн., за червень 2012 р. на суму ПДВ 20746,36 грн., за липень 2012 р. на суму ПДВ 23440,69 грн., за серпень 2012 р. на суму ПДВ 28559,93 грн., за вересень 2012 р. на суму ПДВ 26135,04 грн., за жовтень 2012 р. на суму ПДВ 155,8 грн., за листопад 2012 р. на суму ПДВ 33679,20 грн.;

- порушення п.135.4 ст.135, п.137.10 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п. п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижений податок на прибуток на загальну суму 322268,24грн., в т.ч. у 2 кварталі 2012 р. на суму 95584,31 грн., у 3 кварталі 2012 р. на суму 173420,75 грн. та у 4 кварталі 2012 р. на суму 53263,17 грн.

Висновки зазначеного акту обґрунтовані тим, що позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено угоди з контрагентом ТОВ «Ферріт-Д», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки акту ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 21.12.2012 р. №7210/224/36441206 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» код ЄДРПОУ 36274510 за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ТОВ «ПАСІФІК» код ЄДРПОУ 316884481 за вересень 2011, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку», згідно якого встановлено, що у ТОВ «Ферріт-Д» відсутнє необхідне виробниче обладнання, необхідна кількість трудових ресурсів, складські та торгівельні приміщення, транспорт тощо, що свідчить про відсутність умов для здійснення реальних господарських операцій та про наявність ознак фіктивності і спрямування діяльності підприємства на отримання податкової вигоди третіми особами. Крім того, позивачем не було надано до перевірки документів, які б підтверджували факт транспортування товару від ТОВ «Ферріт-Д» (товарно-транспортних накладних)(т.1 а.с.16-47).

На підставі означеного акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 18 квітня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000502202, яким ТОВ «Триос Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 195777,50грн., з яких за основним платежем - 156622,00грн. та за штрафними санкціями - 39155,50грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000532202, яким ТОВ «Триос Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 402835,00грн., з яких за основним платежем - 322268,00грн. та за штрафними санкціями - 80567,00грн. (т.1 а.с.48,49).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Триос Груп» та ТОВ «Ферріт-Д» були укладені наступні договори.

01.02.2012р. між позивачем та його означеним контрагентом укладено договір поставки №0201-05, згідно умов якого ТОВ «Ферріт-Д», як постачальник, зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність ТОВ «Триос Груп», як покупця, товар, найменування (асортимент), вартість та кількість якого вказані у рахунках, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити вказаний товар; згідно п.6.1 цього Договору поставка здійснюється на умовах франко-склад постачальника (т.1 а.с.100).

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано видаткові та податкові накладні, а також платіжні доручення щодо сплати ТОВ «Ферріт-Д» вартості поставленого товару (а.с.101-161).

При цьому документів, які підтверджують факт транспортування вказаного товару, позивачем ні до перевірки, ні до суду не надано.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, ТОВ «Ферріт-Д» постачало ТОВ «Триос Груп» комплектуючі деталі для виготовлення програмно-апаратних комплексів АСКОЕ, які виготовляє позивач, зокрема, монтажні проводи, кабелі, розгалужувачі інтерфейсу, з'єднувачі, модеми, конвертори тощо. Ці комплектуючі були частково реалізовані контрагентам ТОВ «Триос», ТОВ «Луганська електротехнічна компанія», КП «Дніпропетровський метрополітен» Служба електропостачання, ДП Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу (УкрДІАП), ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ПАТ «Дніпропетровськ-Авто», ТОВ «ВКП «Агротехекспорт». Товарно-транспортні накладні на поставку не складалися, оскільки це малогабаритний товар і його вивіз здійснювався особистим транспортом директора ТОВ «Триос Груп». Товар зберігався в орендованому позивачем приміщенні, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 41а (т.4 а.с.69-77).

Судом було витребувано у позивача документи складського обліку товару, що посвідчують рух товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Ферріт-Д», та їх використання (списання) у господарській діяльності.

Однак, витребувані документи суду надані не були з посиланням на те, що такі документи позивачем не складаються.

Таким чином, доводи позивача відносно того, що факт отримання ним від ТОВ «Ферріт-Д» поставленого товару посвідчується наявністю такого товару та його використанням у господарській діяльності шляхом реалізації вищеозначеним контрагентам, є документально не підтвердженими та необґрунтованими, оскільки відсутні належні докази оприбуткування такого товару на складі позивача та документальне підтвердження руху цих товарно-матеріальних цінностей, їх списання на реалізацію або у виробництво тощо, тим більше, що представник позивача суду пояснив, що ТОВ «Ферріт-Д» було не єдиним постачальником ТОВ «Триос Груп» у перевіряємому періоді, який постачав аналогічні комплектуючі деталі, які самі по собі не є індивідуально визначеними товаром, отже, стверджувати, що ТОВ «Триос», ТОВ «Луганська електротехнічна компанія», КП «Дніпропетровський метрополітен» Служба електропостачання, ДП Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу (УкрДІАП), ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» та ТОВ «ВКП «Агротехекспорт» були реалізовані товари, поставлені саме ТОВ «Ферріт-Д» неможливо.

Позивачем надано суду конструкторську документацію щодо складових програмно-апаратних комплексів АСКОЕ, однак, ці документи взагалі не вказують на постачальника його комплектуючих, а є лише загальним описом цього комплексу (т.4 а.с.78-210).

Також, як зазначалося вище, документально не підтверджено факт транспортування вищеозначеного товару на адресу позивача саме ТОВ «Ферріт-Д».

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Триос Груп» та ТОВ «Ферріт-Д» 07.02.2012р. було укладено договір №7-2012/ПИ, згідно умов якого ТОВ «Триос Груп», як замовник, доручає, а ТОВ «Ферріт-Д», як підрядник, приймає на себе зобов'язання щодо проведення періодичних випробувань комунікаційного обладнання; кількість обладнання, що підлягає випробуванням, визначається в рахунках-фактурах до даного договору; згідно п.п.3.1.2 п.3.1 цього договору підрядник зобов'язується передати результати робіт у вигляді текстових файлів протоколів випробувань; відповідно до п.4.1 договору його умови вважаються виконаними, зокрема, якщо результати робіт передані замовнику (т.1 а.с.162-163).

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано договірну ціну та локальний кошторис, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, а також платіжні доручення щодо сплати ТОВ «Ферріт-Д» вартості наданих послуг (т.1 а.с.164-251).

Разом з тим, ні зі змісту договірної ціни та локального кошторису, ні зі змісту актів приймання виконаних робіт не можливо встановити зміст та обсяг послуг, які надавалися ТОВ «Ферріт-Д» позивачу, оскільки вказані документи містять лише загальні фрази.

Крім того, позивачем взагалі не надано протоколів випробувань, складання яких на підтвердження результату роботи передбачено п.п.3.1.2 п.3.1 договору №7-2012/ПИ від 07.02.2012р., та наявність яких за змістом п.4.1 цього договору є свідчення виконання його умов.

Також позивачем не надано графіків проведення випробувань, які є періодичним, а, отже, передбачають складання відповідних графіків. Наведене також унеможливлює встановити зміст та обсяг означеної господарської операції.

До того ж слід зазначити, що в наданих позивачем актах приймання виконаних робіт до договору №7-2012/ПИ від 07.02.2012р. значиться, що ТОВ «Ферріт-Д» проводило роботи по періодичним випробуванням комунікаційного обладнання по іншим підприємствам, зокрема, ТОВ «Луганська електротехнічна компанія», однак, з наданих первинних документів по договору №29-В від 18.05.2012р., укладеному позивачем з ТОВ «Луганська електротехнічна компанія», а саме: специфікації до цього договору, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) вбачається, що послуги з періодичного випробування комунікаційного обладнання надавалися саме ТОВ «Триос Груп», і жодних відомостей щодо залучення до надання цих послуг субпідрядника та врахування витрат на його залучення у вартості цих послуг немає (т.2 а.с.75-83).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Ферріт-Д».

Отже, податковий кредит та витрати позивача за договорами з ТОВ «Ферріт-Д» не є документально підтвердженими, оскільки надані документи не містять необхідних даних про зміст та обсяг цих господарських операцій, згідно яких можливо зробити висновок щодо реального постачання товарів, виконання робіт, їх складових та фактичної вартості.

Так, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено обов'язкові реквізити первинних документів, якими, в даному випадку і є акти здачі-прийняття виконаних робіт та податкові накладні і які, згідно наведеної норми Закону, зокрема, повинні містити відомості щодо змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції тощо.

Відсутність відомостей про повний зміст і обсяг господарських операцій за договорами з ТОВ «Ферріт Д» в первинних документах, складених згідно цих договорів, а також не надання позивачем інших документів, які б розкривали це питання, в своїй сукупності не дають можливості стверджувати, що ці господарські операції є реальними.

При цьому будь-які документи, в тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні тощо, мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Наявність податкових накладних, за відсутності інших первинних документів, які відображають реальний економічний зміст господарських операцій, підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, прийняття та передачу, а також рух активів, їх використання у господарській діяльності, а також зміст та обсяг наданих послуг, не дає платнику податків права формувати на підставі таких податкових накладних свій податковий кредит.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в рамках таких господарських операцій, незважаючи на наявність у останнього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було збільшено позивачеві суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а також правомірно збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а, отже, вони є правомірними і скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Триос Груп» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_5