Постанова

від 20.11.2015 по справі 815/4251/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4251/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року

09год.00хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Шахта ГорячівкаВ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Шахта ГорячівкаВ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 21932, 73 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю В«Шахта ГорячівкаВ» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте підприємством зазначені витрати не відшкодовуються, що є порушенням вимог Закону України В«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняВ» , тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 у розмірі 21932, 73 грн. за період з січня по 01.01.2015 року по 30.06.2015 рік в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 17.11.2015р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Управління.

Відповідач в заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем порушено законодавство щодо визначення умов та характеру роботи пенсіонерів, безпідставно включено до розрахунків суми витрат на осіб, які безпосередньо були зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку корисних копалин, які повинні бути відшкодовані за рахунок коштів Державного бюджету України.

17.11.2015 року судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження, про що постановлено ухвалу, занесену до журналу судового засідання, на підставі ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю В«Шахта ГорячівкаВ» зареєстровано Красноокнянською районною державною адміністрацією Одеської області 30.06.1994 року (а.с.6) та підприємство перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закон №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону..

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991, № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтверджуються довідками №132 від 06.10.2009р., №106, №2 від 23.10.2007 року, №73 від 15.06.2009 року, №41 від 16.09.2014 року, №61 від 25.12.2014 року про те, що зазначені особи певні періоди працювали за професією, посадою, що передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Управлінням Пенсійного фонду на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу, заяв про призначення пенсії, протоколів про призначення пенсій, призначено пенсії на пільгових умовах та своєчасно і в повному обсязі виплачено за Списком №1 у період 01.01.2015 року по 30.06.2015 означеним пенсіонерам, що підтверджується відповідними довідками УПФУ.

Відповідно до п.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» N 1058-IV від 09 липня 2003 року, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених вище роботах.

Відповідно до п.6.2 - 6.4. В«Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду УкраїниВ» № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Згідно п. 6.7. В«Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду УкраїниВ» , затвердженої Постановою правління фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.10. зазначеної Інструкції встановлено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З наданих до суду матеріалів, а саме розрахунку заявленої до стягнення суми боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №1 в період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року, розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вбачається, що призначена пенсія на пільгових умовах і позивачем здійснювалась її виплата, а тому витрати на виплату та доставку пенсій підлягають відшкодуванню відповідачем.

Розрахунки фактичних витрат направлені на адресу відповідача та отримані останнім, про що свідчить зворотне повідомлення про отримання поштового відправлення.

Пільгові пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, призначені органами Пенсійного Фонду відповідно до п. «а» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок у повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року у загальному розмірі 21932,73 грн.

При цьому твердження відповідача про те, що оскільки колишні працівники відповідача, яким призначені пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, були зайняті на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, фактичні витрати на виплату та доставку їм пенсій на пільгових умовах, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача та згідно з абз. 6 п. 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» покриваються за рахунок коштів Державного бюджету України, є безпідставними.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку, розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків, з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" частини першої статті 13 Законом України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Згідно з пп. В«аВ» ч.1 ст.13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Так, зі змісту статті 14 Законом України "Про пенсійне забезпечення" слідує, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» у контексті статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає підстави для висновку, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Законом України "Про пенсійне забезпечення" .

Таким чином, позиція відповідача щодо відсутності у підприємства обов'язку відшкодувати Управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, призначених працівникам відповідача відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Законом України "Про пенсійне забезпечення", ґрунтується на неправильному розумінні норм матеріального права.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2014 року №К/9991/81845/11 (номер рішення в ЄДРСРУ 40622915).

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст. 69 та ч.1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч.6 ст.128, ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Шахта ГорячівкаВ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Шахта Горячівка» (ідентифікаційний код - 19049658, адреса: 67900, Одеська область, Красноокнянський район, смт. Красні Окни, пров. Базарний, 9) на користь Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі (р/р 2560730114001 в філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код 22508851) заборгованість в сумі 21932(двадцять одна тисяча дев'ятсот тридцять дві)грн. 73коп. - по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян