Постанова

від 08.10.2015 по справі 815/5029/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5029/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Самойлюк Г. П.

суддів: Вовченко О.А., Гусева О.Г.

за участю секретаря: Піньковської О.С.

сторін:

позивач ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

відповідач ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Альфа Навігейшн» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, третя особа комунальне підприємство «Одесреклама» Одеської міської ради про скасування рішення № 0006 від 07.08.2015р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Альфа Навігейшн» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, третя особа комунальне підприємство «Одесреклама» Одеської міської ради, в якому позивач просить скасувати рішення № 0006 від 07.08.2015р., стягнути з відповідачів витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 0006 від 07.08.2015 р. на приватне підприємство «Альфа Навігейшн» накладено штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 9514,00 грн. Позивач вважає, що вказане рішення є необґрунтованим та прийнятим з порушенням чинного законодавства, оскільки, на думку останнього, приватне підприємство «Альфа Навігейшн» є замовником, а не розповсюджувачем реклами, відтак не може нести відповідальність за порушення ст.16 Закону України «Про рекламу». Крім того, позивачем зазначено, що приватне підприємство «Альфа Навігейшн» неодноразово зверталось до комунального підприємства «Одесреклама» Одеської міської ради з метою отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у вигляді сіті-лайт, однак дозволу не отримано. При цьому, позивач акцентує увагу на тому, що ним укладено з комунальним підприємством «Одесреклама» Одеської міської ради договір на виконання робіт (послуг) з технічного обстеження № 158-то від 01.02.2015р., відповідно до якого позивач щомісяця сплачує кошти. Отже, на думку позивача, до приватного підприємства «Альфа Навігейшн» не повинно застосовуватися фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення законодавства про рекламу. За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом та просить задовольнити його в повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа - КП "Одесреклама" явку представника до судового засідання не забезпечила, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином та завчасно.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Альфа Навігейшн» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 38296630, місцезнаходження: 65049, Одеська область, м.Одеса, Малиновський район, вул. Мачтова, 17, приміщення 2, секція «К»), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.47-49).

20.05.2015р. (вих. № 994) Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області винесено вимогу у порядку, передбаченому ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», та зобов'язано приватне підприємство «Альфа Навігейшн» надати у триденний строк з дня її отримання наступні документи: дозвільну документацію на зазначений рекламний носій, договір з замовником на проведення рекламної компанії із зазначеним сюжетом (акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідку ЄДРПОУ, свідоцтво платника податку, макет замовлення, письмові пояснення. Крім того, у вказаній вимозі позивачу додатково повідомлено про наслідки неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдження реклами згідно ч.ч.6-8 ст.27 Закону України «Про рекламу» (а.с. 14-15).

02.06.2015р. (вих. № 062) позивачем надано відповідь на вказану вимогу, в якій зазначено, що приватне підприємство «Альфа Навігейшн» неодноразово зверталось до комунального підприємства «Одесреклама» Одеської міської ради з метою отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у вигляді сіті-лайта за адресою: м.Одеса, вул. Адміральський проспект, 4, однак отримало відмову (а.с. 17).

02.06.2015р. посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 16, в якому зазначається, що в порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» приватним підприємством «Альфа Навігейшн» здійснюється розповсюдження та розміщення реклами без дозволу, що видається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (а.с. 87).

03.06.2015 р. на підставі протоколу та доданих до нього матеріалів про порушення законодавства про рекламу № 16 від 02.06.2015 р. за наявними ознаками порушення щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», відповідно до якої розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 16 (а.с. 88).

Водночас, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області на адресу позивача направлено лист (№ 1138/8 від 11.06.2015р.), в якому повідомлялось про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про рекламу приватним підприємством «Альфа Навігейшн». Крім того, у вказаному листі позивачу додатково повідомлено про наслідки неприбуття та його права під час розгляду зазначеної справи (а.с. 18).

19.06.2015р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (протокол засідання № 16/1) встановлено факт порушення чинного законодавства щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», та зроблено висновок про необхідність застосувати стосовно приватного підприємства «Альфа Навігейшн» штрафні санкції згідно розрахунку (у розмірі 9514,00 грн.) (а.с. 20-22).

З урахуванням наведеного, 07.08.2015р. Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів прийнято рішення № 0006 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на приватне підприємство «Альфа Навігейшн» на підставі ст.27 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у розмірі 9514,00 грн. за порушення законодавства про рекламу щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами за адресою: м.Одеса, Адміральський проспект, 4, а саме: за відсутності дозволу на розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, який надається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, що є порушенням ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог про скасування рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 0006 від 07.08.2015р., перш за все, слід дослідити питання наявності підстав, що послугували для його прийняття.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламодавець - це особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 46, 47 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 р., у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Згідно Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №434 від 22.04.2008 р., розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.

Згідно п.2.2 вказаних Правил одним із типів рекламних засобів є сіті-лайт - об'єкт зовнішньої реклами, який представляє собою стенд (короб) з розміром однієї рекламної площі 1.2х18м. Сіті-лайт розміщується як окремо розташована конструкція так і на опорах. Вказані рекламоносії можуть розміщуватися в будь-якій частині міста.

Зідно п.п. 11.1, 11.2, 11.5, 11.11 вказаних Правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних із розташуванням рекламного засобу. При розміщенні об'єктів зовнішньої реклами стандарту «City» та більшого формату розповсюджувач зовнішньої реклами надає до робочого органу у складі ескізу рекламного засобу конструктивне рішення у вигляді технічної документації, яка оформлена спеціалізованими ліцензованими суб'єктами господарювання з урахуванням вимог ДБН А2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» і містить розрахунки та висновки стосовно надійності та безпеки об'єкта зовнішньої реклами, виконані відповідно до ДБН В.1.2.-2:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування», інших норм та стандартів стосовно пожежної та електричної безпеки. Рекламні засоби повинні бути виконані професійно з урахуванням засобів художнього проектування та графічного дизайну.

Після встановлення об'єкта зовнішньої реклами між робочим органом та розповсюджувачем зовнішньої реклами протягом трьох робочих днів складається акт установки рекламного засобу, яким підтверджується ідентичність місця розташування рекламоносія його площа, вид і розмір характеристикам вказаним у дозволі.

Рекламний засіб повинен маркуватися та містити найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, телефон, номер дозволу та терміну його дії. Маркування повинно бути єдиної форми та кріпитись в установленому місці. Форма та розміри маркувань затверджуються робочим органом.

Однак, ПП «Альфа Навігейшн» в порушення ст.16 Закону України «Про рекламу» та п.6.1 вищевказаних Правил, дозволу на розміщення рекламного носія (сіті-лайт), що знаходиться за адресою м.Одеса, Адміральський проспект, 4, до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Альфа Навігейшн» дозвіл на розміщення рекламного носія (сіті-лайт), за адресою: м.Одеса, Адміральський проспект, 4, не видавався.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 р. (далі - Положення № 465), Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до пп.2 п. 4 Положення № 465 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.

Відповідно до п.7 Положення № 465 Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 р. (далі - Порядок № 693) передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Пунктами 10-13 Порядку № 693 передбачено, що протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці. Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Відповідно до п.18 Порядку №693 від 26.05.2004 р., за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Відповідно до ч. 2. ст. 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу», у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 3 ч.2 ст.27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Абзацом 4 ч. 4 ст.27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у ст.26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом третім частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Тобто, виходячи зі змісту положень ст.ст. 26, 27 Закону України "Про рекламу", Порядку № 693 та Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 р., відповідач - Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів уповноважений контролювати дотримання суб'єктами господарювання законодавства про рекламу та накладати штрафні санкції за його порушення, у встановлених законом випадках.

Суд критично оцінює та відхиляє доводи позивача стосовно того, що останній не є розповсюджувачем реклами, а виступає її замовником, тоді як розповсюджувачем є комунальне підприємство «Одесреклама», оскільки між приватним підприємством «Альфа Навігейшн» та зазначеним підприємством укладено договір на виконання робіт (послуг) з технічного обстеження № 158-то від 01.02.2015р., з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним підприємством «Альфа Навігейшн» та комунальним підприємством «Одесреклама» укладено договір № 158-то від 01.02.2015р. на виконання робіт (надання послуг) з технічного обстеження об'єктів зовнішньої реклами, у разі необхідності - обслуговування (а.с. 8-13). При цьому, поняття «технічне обстеження» в розумінні цього договору є сукупністю заходів, що проводяться не менше одного разу на місяць відповідно до узгодженого сторонами графіку планового профілактичного обстеження в цілях забезпечення безперебійного та належного функціонування рекламного засобу, конструкції, інших засобів з розміщення зовнішньої реклами, з метою підвищення терміну їх служби, планування і проведення ремонтів та/або демонтажу. Відповідно до п.3.1 вказаного договору виконавець не більше, ніж 10 днів з дня укладення цього договору, проводить необхідне обстеження та складає акт про перелік несправностей об'єкта (об'єктів) замовника або про їх відсутність і надає замовнику свої пропозиції щодо їх усунення. Таким чином, з аналізу умов вищевказаного договору вбачається, що в цьому випадку приватне підприємство «Альфа Навігейшн» виступає замовником робіт (послуг) з технічного обстеження об'єктів зовнішньої реклами, у разі необхідності - обслуговування.

Відповідно до вимог п. 44 Типових правил розміщення реклами затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.03 р., рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, при виконанні повноважень за розповсюдженням та розміщенням реклами у м. Одесі та Одеській області посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області здійснено огляд зовнішнього рекламного носія з таким сюжетом: «ALPFA NАVIGАТIОN. Work and Travel with Appha Navigation!...», розташованого за адресою: м. Одеса, Адміральський пр-т, 4, та встановлено відсутність відповідних маркувальнихпозначок на рекламній конструкціїз номером дозволу на розміщення зовнішньої реклами. При цьому, позивача було зобов'язано у встановлений термін надати дозвільну документацію на зазначений рекламний носій, договір з замовником на проведення рекламної компанії із зазначеним сюжетом (акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідку ЄДРПОУ, свідоцтво платника податку, макет замовлення, письмові пояснення до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, однак останній не надав запитуваних документів, а лише вказав на відсутність у нього дозволу на розміщення зовнішньої реклами та додав при цьому копії платіжних доручень на підтвердження здійснення платежів згідно договору № 158-то від 01.02.2015р. на виконання робіт (надання послуг) з технічного обстеження об'єктів зовнішньої реклами.

В матеріалах справи наявний технічний висновок № КС-01-12/11 про можливість установки рекламної конструкції (сіті-лайт) за адресою: м. Одеса, Адміральський пр-т, 4., виконаний у 2011р. товариством з обмеженою відповідальністю «Експреспроектбуд» на замовлення приватного підприємства «Альфа Навігейшн», в якому зазначено, що основні несучі елементи конструкції рекламної конструкції (сіті-лайт) приватного підприємства «Альфа Навігейшн» знаходяться в задовільному стані.

З наведеного вбачається та протилежного не доводилось позивачем, на встановленій рекламній конструкції (сіті-лайт) за адресою: м. Одеса, Адміральський пр-т, 4 розміщувалась реклама стосовно приватного підприємства «Альфа Навігейшн». При цьому, позивачем неодноразово зазначалось, що приватним підприємством «Альфа Навігейшн» здійснювались спроби отримати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, однак останній не було отримано.

Відповідно до п.1 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 р., дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Згідно п.1.4 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №434 від 22.04.2008 р., дозвіл на розміщення зовнішньої реклами - документ встановленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами - двостороння угода, між розповсюджувачем зовнішньої реклами та робочим органом. Підставою для його укладення є прийняття рішення робочим органом про встановлення пріоритету; виконавчим комітетом Одеської міської ради про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Судом встановлено, що дозвіл у приватного підприємства «Альфа Навігейшн», який би давав право йому на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, відсутній, а управлінням реклами Одеської міської ради позивач був повідомлений про відмову у встановленні пріоритету (а.с.23).

Таким чином, позивачем в порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» здійснено розповсюдження та розміщення реклами без дозволу, що видається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок штрафних санкцій щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Навігейшн» за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами відповідачем здійснено виходячи з наданих позивачем платіжних доручень: № 985 від 27.01.2015р.; № 1019 від 20.02.2015р.; № 1057 від 23.03.2015р.; № 1157 від 22.05.2015р.; № 1158 від 22.05.2015р. (а.с. 21, 36-40).

З огляду на положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з урахування встановлених обставин, що свідчать про порушення позивачем вищевказаних вимог Закону України «Про рекламу», суд доходить висновку, що Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів правомірно винесено оскаржуване рішення № 0006 від 07.08.2015р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі та в межах наданих чинним законодавством повноважень, а отже, позовні вимоги приватного підприємства «Альфа Навігейшн» є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивача суд відмовляє, вимоги в частині стягнення з відповідача судового збору також не підлягають задоволенню.

Статтею 87 КАС України визначено, що судовий збір разом з витратами, пов'язаними з розглядом справи, належить до судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Під час подання позову приватним підприємством «Альфа Навігейшн» сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, а саме фактично позивач сплатив 190,28 грн. Беручи до уваги, що мінімальний розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру на час подання позову приватним підприємством «Альфа Навігейшн» складав 1827,00 грн , з останнього належить стягнути решту суми судового збору у розмірі 1636 грн. 72 коп. (одна тисяча шістсот тридцять шість грн. 72 коп.)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Альфа Навігейшн» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, третя особа комунальне підприємство «Одесреклама» Одеської міської ради про скасування рішення № 0006 від 07.08.2015р.,- залишити без задоволення.

Стягнути з приватного підприємства «Альфа Навігейшн» (код ЄДРПОУ 38296630, місцезнаходження: 65049, м.Одеса, вул. Мачтова, 17, приміщення 2, секція «К») на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1636 грн. 72 коп. (одна тисяча шістсот тридцять шість грн. 72 коп.) на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.10.2015 року.

Головуючий Самойлюк Г.П.

Суддя Вовченко О.А.

Суддя Гусев О.Г.

відмова у задоволенні позовних вимог

08 жовтня 2015 року.