Ухвала

від 25.11.2015 по справі 808/2152/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2015 рокусправа № 808/2152/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі № 808/2152/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У квітні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся з позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001391702 від 24.03.2015 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 41 321,25 грн., в тому числі за основним платежем 27 547,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13 773,75 грн.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що факт реальності вчинення господарських операцій між Позивачем та ПП «Предтеча» підтверджується належно оформленими первинними документами, які, в тому числі, надавались і до перевірки. Зазначає, що в акті перевірки відсутнє чітке викладення змісту виявлених порушень, не надано їх документального підтвердження та не відібрано жодних пояснень від Позивача за фактом встановлених порушень. (а.с.4-8)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.

Судове рішення обґрунтовано тим, що надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом у повній мірі відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та підтверджують реальність вчинюваних Позивачем з його контрагентом правочинів, при цьому відповідно до змісту акту перевірки у податкового органу до них зауважень не виникало. (а.с.164-167)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Пологівська ОДПІ подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що за наслідками перевірки встановлено, що надані до перевірки ТТН не містять відомостей щодо пункту навантаження продукції та мають розбіжності з податковими та видатковими накладними № 301 від 26.12.2014 р. в частині кількості одиниць товару. Крім того, надані до перевірки ТТН не можуть підтверджувати факт використання автозапчастин у власній діяльності. Витрачені кошти на транспортування запчастин становлять 28 087,80 грн., що ставить під сумнів реальність здійснення фактичного перевезення через його фінансову недоцільність. Звертають увагу на те, що придбання товарів здійснювалося у м. Києві, а встановлення придбаних автозапчастин відбувалося у м. Пологи в один і той же день. Вважають, недоцільним придбання автозапчастин саме у м. Києві, оскільки вони не є унікальним товаром. (а.с.172-174)

ФОП ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначав, що задекларований ним податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків (а.с.185-189).

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про перенесення її розгляду до суду не надавали, тому, у відповідності до положення ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15.10.2007 р. (а.с.45)

Уповноваженими працівниками Пологівської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання взаємовідносин з ПП "Предтеча" та подальшої реалізації товарів для відстеження ланцюга постачання за жовтень - грудень 2014 року, за результатами якої складено акт №156/08-15-17-02/НОМЕР_2 від 02.03.2015 р. (а.с.9-21).

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого в жовтні-грудні 2014 року занижено суму податку на додану вартість у сумі 27547,50 грн., у тому числі за жовтень 2014 року у сумі 5050,00 грн., за листопад 2014 року у сумі 7214,17 грн. та за грудень 2014 року у сумі 15283,33 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001391702 від 24.03.2015 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 41 321,25 грн., в т.ч. за основним платежем 27547,50 грн. та 13773,50 грн. за штрафними санкціями. (а.с.22)

Визнання протиправними та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом у повній мірі відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та підтверджують реальність вчинюваних Позивачем з його контрагентом правочинів, при цьому відповідно до змісту акту перевірки у податкового органу до них зауважень не виникало.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ПП «Предтеча».

Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ПП "Предтеча" (Постачальник) укладено договір від 30 жовтня 2014 року №31/10 на поставку продукції, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені договором строки Покупцю автозапчастини, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та строки, обумовлені даним договором (автозапчастини к автомобілю Камаз): скати БЕЛаз 280 у кількості 10 шт. за ціною 3030,00 грн. з ПДВ за штуку. (а.с.25)

На підтвердження здійснення господарської операції Позивачем до матеріалів справи надано податкову накладну №251 від 31.10.2014, товарно-транспортну накладну №251 від 31.10.2014, видаткову накладну №251 від 31.10.2014. (а.с.23,24,26)

Також між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ПП "Предтеча" (Постачальник) укладено договір №30/11-14 від 30 листопада 2014 року на поставку продукції, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені договором строки Покупцю автозапчастини, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та строки, обумовлені даним договором (автозапчастини к автомобілю Камаз): гільзо-комплект дв.740 (ГП+кп+ку+пп+кс) в кількості 8 шт. за ціною 1380,00 грн. з ПДВ за штуку, головка блоку циліндру в зборі в кількості 8 шт. за ціною 2190,00 грн. з ПДВ за штуку, диск колісний в зборі ЕВРО-2 в кількості 3 шт. за ціною 1620,00 грн. з ПДВ за штуку, картер двигуна в кількості 1 шт. за ціною 9865,00 грн. з ПДВ за штуку. (а.с.30)

Факт виконання вказаної господарської операції підтверджується долученими до матеріалів справи податковою накладною №230 від 30.11.2014 р., товарно-транспортною накладною №230 від 30.11.2014 р., видатковою накладною №230 від 30.11.2014 р. (а.с.26,27,28)

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що 26 грудня 2014 року між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ПП "Предтеча"(Постачальник) укладено договір №26/12-14 на поставку продукції, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені договором строки Покупцю автозапчастини, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та строки, обумовлені даним договором (автозапчастини к автомобілю Камаз): вал колінний в зборі в кількості 1 шт. за ціною 37605,60 грн. з ПДВ за штуку, розподільник в зборі в кількості 1 шт. за ціною 25230,72 грн. з ПДВ за штуку, турбокомпресор Евро-2 в кількості 2 шт. за ціною 3516,04 грн. з ПДВ за штуку, ТНВД в зборі в кількості 1 шт. за ціною 21831,60 грн. з ПДВ за штуку. (а.с.32)

На підтвердження здійснення господарської операції Позивачем до матеріалів справи надано податкову накладну №301 від 26.12.2014, товарно-транспортну накладну №301 від 26.12.2014, видаткову накладну №301 від 26.12.2014. (а.с.31,33,34)

Оплата за поставлений ПП "Предтеча" товар за вказаними договорами підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями. (а.с.126,127,128)

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені контрагентом Позивача - ПП "Предтеча" - товар.

Посилання заявника апеляційної скарга на невідповідність наданих до перевірки ТТН вимогам чинного законодавства, зокрема, на відсутність у них відомостей щодо пункту навантаження продукції та наявність розбіжності з податковими та видатковими накладними № 301 від 26.12.2014 р. в частині кількості одиниць товару, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, адже з матеріалів справи вбачається, що і податкова накладна № 301 від 26.12.2014 р., і видаткова накладна № 301 від 26.12.2014 р., і товарно-транспортна накладна № 301 від 26.12.2014 р. містять однакову кількість товару, а саме вал колінний в зборі (1шт.), дільник в зборі (1 шт.), турбокомпресор (2 шт.), ТНВД в зборі (1 шт.), всього у кількості 5 одиниць товару. (а.с.31,33,34)

При цьому кожна із долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних містить пункт навантаження, а саме м. Київ, так само як і повне прізвище, ім'я та по батькові Позивача, що спростовує доводи заявника апеляційної скарги. (а.с.24,28,34)

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Наявність окремих недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних не може бути підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту.

Відносно посилань податкового органу на недоцільність придбання автозапчастин саме у м. Києві, зокрема з огляду і на фінансову недоцільність їх перевезення, колегія суддів зазначає, що суб'єкт господарювання під час здійснення господарської діяльності має право на вільний вибір контрагентів, при цьому при виборі постачальника продукції на підприємця не покладено обов'язку щодо пошуку найнижчих цін на товар для укладення договору, а обирає контрагента за власним переконанням, що не суперечить приписам чинних Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно фізичної неможливості придбання автозапчастин у м. Києві та встановлення їх на автомобілі у м. Пологи в той же день, колегія суддів зазначає, що податковим органом не наведено жодних обґрунтувань щодо неможливості доставки та встановлення придбаного товару в той же день, при цьому ними фактично визнається факт використання визначеного договорами товару у власній господарській діяльності Позивача.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування або зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі № 808/2152/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко