Ухвала

від 12.11.2015 по справі 826/2127/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2015 р. м. Київ К/800/16507/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Мороза В.Ф.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Донця О.Є.

секретар судового засідання - Слободян О.М.

прокурор - Чубенко В.В., представник товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» - Порайко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі

за позовом заступника прокурора міста Києва

до Реєстраційної служби Головного управління юстиції міста Києва, Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Національної спілки письменників України, товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» (надалі - товариство)

про скасування рішення рішень,

в с т а н о в и л а:

Прокурор звернувся з позовом про скасування та визнання нечинним рішення Державної реєстраційної служби України від 26.07.2013 року про державну реєстрацію права та їх обтяжень на нежитлову будівлю по вул.. Рейтарській, 15 у м. Києві за товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр»; скасування та визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою міста Головного управління юстиції у місті Києві про реєстрацію права власності за товариством на нежитлову будівлю за вказаною адресою, а також про скасування реєстраційного напису Київського міського бюро технічної інвентаризації.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що рішенням господарського суду було визнано право власності на нежитлову будівлю за товариством, яке було скасовано касаційною інстанцією, а справу направлено на новий розгляд. В подальшому при новому розгляді справи позов було залишено без розгляду. Разом з тим, в порушення вимог закону реєстраційною службою було проведено державну реєстрацію права власності на підставі скасованого судового рішення, яке не набрало законної сили.

Суди, погодившись з доводами прокурора, постановою Окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року позов задовольнили. Визнали протиправними та скасовували рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а також реєстраційний напис, внесений у реєстрову книгу, щодо реєстрації нежитлової будівлі за зазначеною адресою за товариством.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. Зокрема посилається на неповне встановлення судами обставин справи та невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи. Зазначає, що підставою для реєстрації права власності було не рішення господарського суду про визнання права власності , а свідоцтво про право власності, яке є окремою підставою для реєстрації та правовстановлювальним документом. Свідоцтво було видано та проведена державна реєстрація у зв'язку з внесенням майна до статутного капіталу товариства одним із його учасників - Національною спілкою письменників. При цьому для видачі свідоцтва був наданий відповідний перелік документів, у якому судове рішення було відсутнє.

Судова колегія вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2013 року державним реєстратором товариству було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю (літ. А) по вул.. Рейтерська, 15, у м. Києві, загальною площею 1553,5 кв.м.

Відповідно до рішення державного реєстратора №4413463 від 26.07.2013 року за товариством зареєстровано право власності на зазначену нежитлову будівлю, видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.07.2013 року.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють їх на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» окремими підставами для реєстрації прав є свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону, а також рішення судів, що набрали законної сили.

Пунктом 3 частини першої статті 18 цього Закону передбачено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно видається юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Перелік документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна визначено пунктом 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703, чинного на час вчинення реєстраційної дії.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який включає прийняття і перевірку документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють їх на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Судами попередніх інстанцій не здійснено перевірку відповідності дій державного реєстратора вимогам закону та їх вчинення у відповідності до вимог частини 3 статті 2 КАС України. Судами не були досліджені підстави вчинення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій, документи, які були подані для реєстрації прав, їх належність, допустимість та достатність, як не перевірялась і наявність підстав для відмови в державній реєстрації, а також обставини, які відповідно до закону можуть бути підставою для скасування вчиненої реєстраційної дії та виданого право встановлювального документу.

При цьому судами не спростовано доводи товариства про те, що підставою для проведення реєстрації права власності було видане державним реєстратором свідоцтво про право власності, а не скасоване судове рішення. Посилання на відповідь реєстраційної служби про те, що реєстрація права власності була здійснена на підставі рішення господарського суду, як підставу для задоволення позову, не можна визнати обґрунтованим, оскільки поза увагою судів залишились доводи товариства про те, що відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для виникнення права власності є свідоцтво про право власності, оформлене за передбачених законом для цього підстав. Такі доводи правої оцінки не отримали, належними доказами не перевірені та не спростовані.

За викладеного посилання на протиправність вчиненої реєстраційної дії та виданого свідоцтва про право власності є необґрунтованими, а судові рішення прийняті за неповно встановлених обставин, зроблені ними висновки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, досліджених в судовому засіданні та не підтверджуються матеріалами справи.

Оскільки за змістом статті 220 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судові рішення підлягають скасуванню відповідно до статті 227 КАС України, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

ухвалила:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О.Логвиненко

О.Є Донець