Постанова

від 25.11.2015 по справі 908/1623/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 908/1623/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі), суддівКатеринчук Л.Й., Коваленка В.М., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2015 року Господарського суду Запорізької області від 15.09.2014 року у справі Господарського суду№ 908/1623/14 Запорізької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі Д" пробанкрутство,

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15 вересня 2014 року у справі № 908/1623/14 (суддя Кричмаржевський В.А.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі Д"; ліквідовано юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі Д"; провадження у справі припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 липня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15 вересня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними актами, скаржник Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15 вересня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 липня 2015 року у справі № 908/1623/14 та прийняти нове рішення, яким направити справу на розгляд до місцевого суду.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст. 78 Податкового кодексу України, ст. 111 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, ліквідатор боржника проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, вважає ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15 вересня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 липня 2015 року законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 15 вересня 2014 року про затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, ліквідацію юридичної особи та припинення провадження у справі.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Як встановлено судами, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі Д" порушено на підставі статті 95 Закону.

Частиною 1 статті 95 Закону встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило передбачено частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Відповідно до частини 2 статті 95 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10 червня 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі Д" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Доманського М.Б., якого зобов'язано вчинити певні дії.

Частиною 2 статті 41 Закону встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Місцевий господарський суд, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута.

Судами на підставі поданого звіту ліквідатора та доданих до нього доказів досліджено, що ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів.

Згідно довідок Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області від 17.07.14р., Державної авіаційної служби України від 07.07.14р., Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та даних Державного реєстру випусків цінних паперів, Державного земельного кадастру на території Запорізької області, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 07.07.14р., Державної інспекції сільського господарства в Запорізької області від 18.06.14р., Територіального управління держгірпромнагляду у Дніпропетровської області від 07.07.14р., Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області від 15.06.14р., Державної служби інтелектуальної власності України від 04.07.14р., Центру № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Запоріжжя УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті за боржником автотранспортних засобів і механізмів, сільськогосподарської техніки, зареєстрованих прав на об'єкти промислової власності, авторські права і договори, ліцензійних договорів на передачу права на об'єкти промислової власності, патентів, свідоцтв та інших охоронних документів, цінних паперів, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано.

Разом з тим, Дніпропетровська митниця Міндоходів 02.07.14р. повідомила, що боржник ТОВ "Альпарі Д" не здійснювало митне оформлення товарів в зоні діяльності митниці, на митних складах та складах тимчасового зберігання, відсутні товари, що надходили на адресу боржника.

Довідка Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 07 червня 2014 року свідчить про те, що виконавчі провадження відносно боржника відсутні.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.06.14р. ТОВ "Альпарі Д" в якості засновника інших юридичних осіб не значиться.

Разом з тим, судами встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.08.14р, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 01.07.14р. відомості щодо боржника відсутні.

Крім того, на виконання вимог статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором ТОВ "Альпарі Д" було проведено інвентаризацію майна банкрута, в результаті якої встановлена відсутність основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, дебіторська заборгованість, виробничі запаси, незавершене будівництво, товари та продукція, поточні фінансові інвестиції, інші оборотні активи, статутний та додатковий капітали. Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи, доданими до звіту ліквідатора.

Також, судами встановлено, що внаслідок проведеної ліквідатором інвентаризації були виявлені грошові кошти в касі підприємства в розмірі 8 013 грн., які були витрачені на оплату судового збору та на витрати, пов'язані із провадженням у справі про банкрутство, що підтверджено відповідними доказами, наданими до звіту ліквідатора.

На виконання вимог частини 3 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором складений ліквідаційний баланс, який містить відомості про відсутність майна юридичної особи, підтверджує відсутність активів та дебіторської заборгованості та відображує наявну кредиторську заборгованість в розмірі 14 479,20грн. у відповідності до встановлених законом вимог.

Включені до реєстру вимоги кредиторів залишились незадоволеними у зв'язку з відсутністю майнових активів банкрута.

Частиною 5 статті 45 Закону передбачено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Таким чином, взявши до уваги, що достатніх для задоволення вимог кредиторів активів боржника виявлено не було, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Закону провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому цим Законом.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржника було належно повідомлено про порушення справи про банкрутство боржника шляхом надіслання йому копії ухвали суду від 29.05.2014 року, що дозволяло податковій інспекції вчасно провести перевірку боржника, провести донарахування податкових зобов'язань та заявити грошові вимоги у справу про банкрутство при належному виконанні контролюючим органом обов'язків, передбачених податковим законодавством України.

Суб'єктивні фактори, пов'язані з невиконанням (неналежним виконанням) контролюючими органами своїх повноважень, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана постанова та ухвала судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15 вересня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 липня 2015 року у справі № 908/1623/14 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді Л.Й. Катеринчук

В.М. Коваленко