ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.11.2015р. Справа №905/823/15
до відповідача: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м.Макіївка, код ЄДРПОУ 20316900
про стягнення 7942,48 грн
Головуючий суддя: Паляниця Ю.О.
Суддя: Огороднік Д.М.
Суддя: Сажнева М.В.
Секретар судового засідання: Бикова Я.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 - гол. юрисконс.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», про стягнення пені - 7105,63 грн, 3% річних - 836,85 грн, всього 7942,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №13-293-В від 20.12.2012р. купівлі-продажу природного газу в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару, що стало підставою для нарахування 3% річних та пені.
Відповідач у судові засідання 29.07.2015р., 20.08.2015р., 08.09.2015р., 22.09.2015р., 17.11.2015р. не з'явився, у відзиві №146 від 02.11.2015р. проти задоволення позову заперечив з посиланням на те, що оплата товару за договором №13-293-В від 20.12.2012р. була здійснена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в строки, що, на думку Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», передбачені вказаним договором.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як свідчать матеріали справи, 20.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» (покупець) було підписано договір купівлі-продажу природного газу №13-293-Н.
За приписами п.1.1 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Згідно із додатковою угодою №3 від 31.12.2013р. п.1.1 договору №13-293-Н від 20.12.2012р. викладено у такій редакції: «За договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2014 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору».
З 23.12.2014р. п.1.1 укладеного сторонами правочину був змінений наступним чином: «За договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору» (додаткова угода №10 від 22.12.2014р.)
За умовами п.2.1 договору №13-293-В від 20.12.2012р. продавець передає покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 124,000 тис. куб. м.
Відповідно до додаткової угоди №3 від 31.12.2013р. у п.2.1 внесено зміни та встановлено, що продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. газ в обсязі до 200,643 тис. куб. м.
Одночасно, з 22.12.2014р. сторонами було узгоджено, що продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. газ в обсязі до 294,682 тис. куб. м.
За змістом п.5.2 укладеного сторонами правочину ціна за 1000 куб. м газу становить 4397,38 грн.
Додатковими угодами №1 від 10.07.2013р., №2 від 08.08.2013р., №3 від 31.12.2013р., №4 від 28.04.2014р., №5 від 15.05.2014р., №6 від 10.06.2014р., №7 від 05.09.2014р., №8 від 10.11.2014р., №9 від 08.12.2014р., №11 від 05.02.2015р. сторонами вносились зміни до п.5.2 договору №13-293-В від 20.12.2012р., внаслідок чого ціна на газ неодноразово змінювалась.
Відповідно до п.11.1 договору №13-293-В від 20.12.2012р. (в редакції додаткової угоди №10 від 22.12.2014р.) договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013р., і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Як свідчать матеріали справи, на підставі договору №13-293-В від 20.12.2012р. позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, наступні акти приймання-передачі природного газу:
- у лютому 2013 року на суму 62033,79 грн,
- у березні 2013 року на суму 64135,73 грн,
- у жовтні 2013 року на суму 47067,33 грн,
- у листопаді 2013 року на суму 48974,52 грн,
- у грудні 2013 року на суму 68478,03 грн,
- у січні 2014 року на суму 71796,71 грн,
- у лютому 2014 року на суму 59679,76 грн,
- у березні 2014 року на суму 43290,84 грн,
- у квітні 2014 року на суму 28704,36 грн,
- у травні 2014 року на суму 5061 грн,
- у червні 2014 року на суму 2951,94 грн,
- у липні 2014 року на суму 3046,21 грн,
- у жовтні 2014 року на суму 36672,90 грн,
- у листопаді 2014 року на суму 90374,45 грн,
- у грудні 2014 року на суму 118536,01 грн,
- у січні 2015 року на суму 123726,73 грн,
- у лютому 2015 року на суму 100964,51 грн.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом п.6.1 договору №13-293-В від 20.12.2012р. остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання передачі.
За приписами п.1.9 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 Цивільного кодексу України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).
Відтак, зобов'язання з оплати газу, мали бути виконані наступним чином:
- за поставкою лютого 2013 року на суму 62033,79 грн - 19.03.2013р. включно,
- за поставкою березня 2013 року на суму 64135,73 грн - 19.04.2013р. включно,
- за поставкою жовтня 2013 року на суму 47067,33 грн - 19.11.2013р. включно,
- за поставкою листопада 2013 року на суму 48974,52 грн - 19.12.2013р. включно,
- за поставкою грудня 2013 року на суму 68478,03 грн - 20.01.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку (19.01.2014р.) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),
- за поставкою січня 2014 року на суму 71796,71 грн - 19.02.2014р. включно,
- за поставкою лютого 2014 року на суму 59679,76 грн - 19.03.2014р. включно,
- за поставкою березня 2014 року на суму 43290,84 грн - 22.04.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку припадав на вихідний день (19.04.2014р.), наступний за ним день був святковим (20.04.2014р.), наступний за ним день (21.04.2014р.) був вихідним днем (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),
- за поставкою квітня 2014 року на суму 28704,36 грн - 19.05.2014р. включно,
- за поставкою травня 2014 року на суму 5061 грн - 19.06.2014р. включно,
- за поставкою червня 2014 року на суму 2951,94 грн - 21.07.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (19.07.2014р., 20.07.2014р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),
- за поставкою липня 2014 року на суму 3046,21 грн - 19.08.2014р. включно,
- за поставкою жовтня 2014 року на суму 36672,90 грн - 19.11.2014р. включно,
- за поставкою листопада 2014 року на суму 90374,45 грн - 19.12.2014р. включно,
- за поставкою грудня 2014 року на суму 118536,01 грн - 19.01.2015р. включно,
- за поставкою січня 2015 року на суму 123726,73 грн - 19.02.2015р. включно,
- за поставкою лютого 2015 року на суму 100964,51 грн - 19.03.2015р. включно.
При цьому, як свідчать матеріали справи, вартість газу, який було поставлено за договором №13-293-В від 20.12.2012р. у спірний період була повністю погашена відповідачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі наступних заяв Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз»:
- №893/06 від 14.03.2013р. на суму 62033,79 грн (номер і дата отримання №1948/15-13 від 18.03.2013р.) - за поставкою лютого 2013 року на суму 62033,79 грн,
- №1334/06 від 12.04.2013р. на суму 64135,73 грн (номер і дата отримання №2657/15-13 від 15.04.2013р.) - за поставкою березня 2013 року на суму 64135,73 грн,
- №4544/06 від 18.11.2013р. на суму 47067,33 грн (номер і дата отримання №7481/15-13 від 19.11.2013р.) - за поставкою жовтня 2013 року на суму 47067,33 грн,
- №5235/06 від 18.12.2013р. на суму 48974,52 грн (номер і дата отримання №8162/15-13 від 19.12.2013р.) - за поставкою листопада 2013 року на суму 48974,52 грн,
- №181/06 від 16.01.2014р. на суму 68478,03 грн (номер і дата отримання №327/15-14 від 17.01.2014р.) - за поставкою грудня 2013 року на суму 68478,03 грн,
- №690/06 від 19.02.2014р. на суму 71796,71 грн (номер і дата отримання №1254/15-14 від 24.02.2014р.) - за поставкою січня 2014 року на суму 71796,71 грн,
- №1161/06 від 18.03.2014р. на суму 59679,76 грн (відсутні номер і дата отримання) - за поставкою лютого 2014 року на суму 59679,76 грн,
- №1775/06 від 16.04.2014р. на суму 43290,84 грн (номер і дата отримання 2664/15-14 від 17.04.2014р.) - за поставкою березня 2014 року на суму 43290,84 грн,
- №2267/06 від 19.05.2014р. на суму 28704,36 грн (номер і дата отримання №3352/15-14 від 20.05.2014р.) - за поставкою квітня 2014 року на суму 28704,36 грн,
- №2825/06 від 18.06.2014р. на суму 5061 грн (номер і дата отримання №3930/15-14 від 19.06.2014р.) - за поставкою травня 2014 року на суму 5061 грн - 19.06.2014р. включно,
- №3181/06 від 16.07.2014р. на суму 2951,94 грн (номер і дата отримання №4539/15-14 від 21.07.2014р.) - за поставкою червня 2014 року на суму 2951,94 грн,
- №3628/06 від 13.08.2014р. на суму 3046,21 грн (номер і дата отримання №5057/15-14 від 18.08.2014р.) - за поставкою липня 2014 року на суму 3046,21 грн,
- №4261/06 від 18.11.2014р. на суму 36672,90 грн (номер і дата отримання №6634/15-14 від 20.11.2014р. - за поставкою жовтня 2014 року на суму 36672,90 грн,
- №4501/06 від 18.12.2014р. на суму 90374,45 грн (номер і дата отримання №7243/15-14 від 22.12.2014р.) - за поставкою листопада 2014 року на суму 90374,45 грн,
- №117/06 від 19.01.2015р. на суму 118536,01 грн (номер і дата отримання №311/15-15 від 20.01.2015р.) - за поставкою грудня 2014 року на суму 118536,01 грн,
- №402/06 від 19.02.2015р. на суму 123726,73 грн (номер і дата отримання №1002/15-15 від 20.02.2015р.) - за поставкою січня 2015 року на суму 123726,73 грн,
- №598/06/01 від 16.03.2015р. на суму 100964,51 грн (номер і дата отримання №1571/15-15 від 20.03.2015р.) - за поставкою лютого 2015 року на суму 100964,51 грн.
Відповідно до ч.3 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні за змістом приписи містить ст.601 Цивільного кодексу України.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення зобов'язань. За своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду.
З огляду на вищенаведене, за відсутності підстав вважати наведені вище заяви такими, що не відповідають вимогам ст.602 Цивільного кодексу України, а також враховуючи їх визнання безпосередньо позивачем, грошове зобов'язання покупця перед продавцем з опрати природного газу поставленого на підставі договору купівлю-продажу природного газу №13-293-В від 20.12.2012р. на загальну суму 975494,82 грн виконано у повному обсязі.
Відтак, прострочення виконання зобов'язання з оплати газу за договором №13-293-В від 20.12.2012р. фактично мало місце за поставками січня, лютого, листопада 2014 року.
При цьому, судом враховано пояснення б/н від 17.11.2015р. позивача відносно того, що заяву №1161/06 від 18.03.2014р. відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог було відображено у бухгалтерському обліку продавця 25.03.2014р., а встановити дату отримання вказаної заяви Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є неможливим.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України факту вручення заяви №1161/06 від 18.03.2014р. позивачу у будь-яку іншу дату не доведено, суд, при прийнятті цього рішення виходить з того, що зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 59679,76 грн за цією заявою відбулось саме 25.03.2014р.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п.7.2 договору №13-293-В від 20.12.2012р. у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 7105,63 грн пені, а саме:
- 305,92 грн за період з 20.03.2013р. по 31.03.2013р. (поставка лютого 2013 року на суму 62033,79 грн),
- 289,93 грн за період з 20.04.2013р. по 30.04.2013р. (поставка березня 2013 року на суму 64135,73 грн),
- 167,64 грн за період з 20.11.2013р. по 29.11.2013р. (поставка жовтня 2013 року на суму 47067,33 грн),
- 122,10 грн за період з 20.12.2013р. по 26.12.2013р. (поставка листопада 2013 року на суму 48974,52 грн),
- 219,50 грн за період з 20.01.2014р. по 28.01.2014р. (поставка грудня 2013 року на суму 68478,03 грн),
- 230,14 грн за період з 20.02.2014р. по 28.02.2014р. (поставка січня 2014 року на суму 71796,71 грн),
- 127,53 грн за період з 20.03.2014р. по 25.03.2014р. (поставка лютого 2014 року на суму 59679,76 грн),
- 247,88 грн за період з 20.04.2014р. по 30.04.2014р. (поставка березня 2014 року на суму 43290,84 грн),
- 179,30 грн за період з 20.05.2014р. по 31.05.2014р. (поставка квітня 2014 року на суму 28704,36 грн),
- 28,98 грн за період з 20.06.2014р. по 30.06.2014р. (поставка травня 2014 року на суму 5061 грн),
- 22,24 грн за період з 20.07.2014р. по 30.07.2014р. (поставка червня 2014 року на суму 2951,94 грн),
- 16,69 грн за період з 20.08.2014р. по 27.08.2014р. (поставка липня 2014 року на суму 3046,21 грн),
- 225,06 грн за період з 20.11.2014р. по 27.11.2014р. (поставка жовтня 2014 року на суму 36672,90 грн),
- 831,94 грн за період з 20.12.2014р. по 31.12.2014р. (поставка листопада 2014 року на суму 90374,45 грн),
- 909,32 грн за період з 20.01.2015р. по 29.01.2015р. (поставка грудня 2014 року на суму 118536,01 грн),
- 1189,81 грн за період з 20.02.2015р. по 28.02.2015р. (поставка січня 2015 року на суму 123726,73 грн),
- 1991,63 грн за період з 20.03.2015р. по 31.03.2015р. (поставка лютого 2015 року на суму 100964,51 грн).
Здійснивши перевірку розрахунку пені з урахуванням приписів п.1.9 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо не нарахування пені у день фактичної оплати, а також враховуючи, що прострочення оплати вартості газу фактично мало місце за поставками січня, лютого, листопада 2014 року, суд дійшов висновку, що сума пені становить 374,23 грн.
Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 836,85 грн, а саме:
- 61,18 грн за період з 20.03.2013р. по 31.03.2013р. (поставка лютого 2013 року на суму 62033,79 грн),
- 57,99 грн за період з 20.04.2013р. по 30.04.2013р. (поставка березня 2013 року на суму 64135,73 грн),
- 38,69 грн за період з 20.11.2013р. по 29.11.2013р. (поставка жовтня 2013 року на суму 47067,33 грн),
- 28,18 грн за період з 20.12.2013р. по 26.12.2013р. (поставка листопада 2013 року на суму 48974,52 грн),
- 50,65 грн за період з 20.01.2014р. по 28.01.2014р. (поставка грудня 2013 року на суму 68478,03 грн),
- 53,11 грн за період з 20.02.2014р. по 28.02.2014р. (поставка січня 2014 року на суму 71796,71 грн),
- 29,43 грн за період з 20.03.2014р. по 25.03.2014р. (поставка лютого 2014 року на суму 59679,76 грн),
- 39,14 грн за період з 20.04.2014р. по 30.04.2014р. (поставка березня 2014 року на суму 43290,84 грн),
- 28,31 грн за період з 20.05.2014р. по 31.05.2014р. (поставка квітня 2014 року на суму 28704,36 грн),
- 4,58 грн за період з 20.06.2014р. по 30.06.2014р. (поставка травня 2014 року на суму 5061 грн),
- 2,67 грн за період з 20.07.2014р. по 30.07.2014р. (поставка червня 2014 року на суму 2951,94 грн),
- 2 грн за період з 20.08.2014р. по 27.08.2014р. (поставка липня 2014 року на суму 3046,21 грн),
- 24,11 грн за період з 20.11.2014р. по 27.11.2014р. (поставка жовтня 2014 року на суму 36672,90 грн),
- 89,14 грн за період з 20.12.2014р. по 31.12.2014р. (поставка листопада 2014 року на суму 90374,45 грн),
- 97,43 грн за період з 20.01.2015р. по 29.01.2015р. (поставка грудня 2014 року на суму 118536,01 грн),
- 91,52 грн за період з 20.02.2015р. по 28.02.2015р. (поставка січня 2015 року на суму 123726,73 грн),
- 99,58 грн за період з 20.03.2015р. по 31.03.2015р. (поставка лютого 2015 року на суму 100964,51 грн).
За розрахунком суду, сума 3% річних, з огляду на те, що у день фактичної оплати відсотки річних не нараховуються, а також враховуючи, що прострочення оплати відповідачем вартості газу фактично мало місце за поставками січня, лютого, листопада 2014 року, дорівнює 62,99 грн.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, зваживши заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені та процентів річних підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 374,23 грн та 62,99 грн.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1827 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м.Макіївка про стягнення пені - 7105,63 грн, 3% річних - 836,85 грн, загалом 7942,48 грн, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» (86125, Донецька обл., м.Макіївка, Центрально-міський район, вул.Артема, буд.1, код ЄДРПОУ 20316900) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню - 374,23 грн, 3% річних - 62,99 грн, а також судовий збір в сумі 100,57 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
У судовому засіданні 17.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 23.11.2015р.
Головуючий суддя Ю.О.Паляниця
Суддя Д.М. Огороднік
Суддя М.В. Сажнева
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2015 |
Оприлюднено | 01.12.2015 |
Номер документу | 53820811 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Ю.О.Паляниця
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні