Рішення

від 24.11.2015 по справі 906/1431/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" листопада 2015 р. Справа № 906/1431/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Шундрик Т.В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Закалюк О. З. - представник за дов. б/н від 21.10.2015

- від відповідача 1): Гутник В. П. - представник за дов. б/н від 05.10.2015

- від відповідача 2) не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" в особі ліквідатора І.В. Бандури (м. Київ)

до 1) Публічного акціонерного товариство "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" (м. Житомир)

до 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофресурс" (м. Київ)

про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна від 07.08.2015 недійсним

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" в особі ліквідатора І.В. Бандури звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" та ТОВ "Укрпрофресурс" про визнання до говору купівлі - продажу нерухомого майна від 07.08.2015 недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, таким:

- відповідно до постанови господарського суду м. Києва від 17.03.2015 у справі №910/22487/14 позивач визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бандуру І.В., яким проведено інвентаризацію майна та за результатами якої встановлено, що 30.11.2013 між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір купівлі - продажу №30-11/13 незавершеного будівництва, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 16 та складається з таких об'єктів: товарної майстерні літ. Г, загальною площею 359,5 кв.м; виробничої будівлі лі. Д, загальною площею 4187,3 кв. м; насосної станції літ. Ж, загальною площею 116,2 кв. м; складу пиломатеріалів літ. П, загальною площею 448 кв. м, ступені будівельної готовності, відповідно, 70%; 70%,37% та 90%;

- зазначене майно було передано від відповідача 1) до позивача по акту прийому - передачі від 30.11.2013;

- оплата вартості за вказані об'єкти незавершеного будівництва між відповідачем 1) та позивачем відбулась шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з відповідною угодою від 30.12.2013;

- вказаний договір купівлі - продажу від 30.11.2013 №30-11/13 не був нотаріально посвідчений, тому право власності на об'єкт купівлі - продажу залишалось зареєстрованим за відповідачем 1);

- в подальшому, між відповідачами 07.08.2015 був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., який, на думку позивача є недійсним, так як відповідач 1) не мав права розпоряджатися майном, вже реалізованим за попереднім договором купівлі - продажу від 30.11.2013 №30-11/13, хоча нотаріально і не посвідченим .

Крім того, позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 11.09.2015, а саме, накласти арешт на об'єкти незавершеного будівництва , що належать відповідачу -2 та знаходяться у м. Житомирі по вул. Гранітній, 16 (а. с. 26-29).

Ухвалою від 14.09.2015 господарський суд порушив провадження у справі, призначив засідання суду для розгляду справи та заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою від 06.10.2015 господарський суд відкладав розгляд справи і заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову; зобов'язав сторони надати необхідні документи.

28.10.2015 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Житомирської області справи №906/1524/15 (а. с. 104 - 106).

Ухвалою від 28.10.2015 господарський суд відклав розгляд справи, призначив до розгляду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та клопотання позивача про зупинення провадження.

Ухвалою від 11.11.2015 господарський суд продовжив строк вирішення спору у справі по 26.11.2015; відклав розгляд справи, заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та про зупинення провадження у справі; відмовив в задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових документів.

До початку розгляду справи на адресу господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення з додатками від 23.11.2015 р. вих №23/11-15, де зазначається, що спірний об'єкт на момент передачі і повторного продажу (07.08.2015) був відсутній у продавця на балансі, оскільки 30.11.2013 ПАТ "ВО Житомирнерудпром" передано той самий об'єкт позивачу; незважаючи на відсутність нотаріального посвідчення Договору від 30.11.2013, має місце факт схвалення сторонами цього Договору, що передбачено ч. 1 ст. 241 ЦК; ціна продажу об'єкту нерухомості у спірному договорі занижена у 18 разів від рівня звичайних ринкових цін; спірне нерухоме майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (а. с. 211 - 214).

Представник позивача, в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях від 23.11.2015 вих №23/11-15, підтримав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Житомирської області справи №906/1524/15.

Представник відповідача 1) в засіданні суду заперечив проти задоволення позову, з підстав викладених у письмових поясненнях від 11.11.2015 (а. с. 135 -139) та просив відмовити в клопотанні позивача про зупинення провадження у справі з підстав викладених у відзиві від 11.11.2015 (а. с. 133,134).

Представник відповідача 2) в засідання суду не прибув, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В клопотанні від 11.11.2015 зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить суд здійснювати розгляд справи без уповноваженого представника (а. с.130).

Заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача 1), дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

У договорі купівлі - продажу №4/13 ГП від 25.11.2013 зазначено, що він укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" (позивач/продавець) та Приватним акціонерним товариством "ВО "Житомирнерудпром" (відповідач 1)/покупець) щодо придбання відповідачем 1) товару, вказаного у трьох специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, на загальну суму 5410855,38 грн (копія на а. с. 52 - 55).

Однак, з печатки, якою скріплено підпис директора зі сторони покупця, вбачається така назва відповідача 1) - Публічне акціонерне товариство "ВО "Житомирнерудпром".

Так само, у договорі купівлі - продажу недострою №30-11/13 від 30.11.2013 зазначено, що він укладений між Приватним акціонерним товариством "ВО "Житомирнерудпром" (відповідач 1)/продавець) та позивачем (а. с. 11), згідно з яким відповідач 1) продав, а позивач придбав такі об'єкти незавершеного будівництва по вул. Гранітній у м. Житомирі:

- товарну майстерню літ. Г, загальною площею 359,5 кв.м, ступінь будівельної готовності 70%;

- виробничу будівлю лі. Д, загальною площею 4187,3 кв. м, ступінь будівельної готовності 70%;

- насосну станцію літ. Ж, загальною площею 116,2 кв. м, ступінь будівельної готовності 37%;

- складу пиломатеріалів літ. П, загальною площею 448 кв. м, ступені будівельної готовності 90%.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна сума договору складає 5410000,00 грн.

Згідно з п. 3.3 цього договору, покупець зобов'язаний оплатити вартість зазначених об'єктів протягом трьох календарних місяців з моменту підписання акту прийому - передачі об'єктів.

У п. 1 акту прийому - передачі від 30.11.2013, зазначено, зокрема, що продавець передає покупцю об'єкти незавершеного будівництва, а покупець приймає їх на умовах договору купівлі - продажу недострою №30-11/13 (а. с. 12).

Однак, з печатки, якою скріплено підпис директора зі сторони продавця, також вбачається така назва відповідача 1) - Публічне акціонерне товариство "ВО "Житомирнерудпром".

30.12.2013 між позивачем (сторона 1) та відповідачем 1) (сторона 2) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (а. с. 13), у якій зазначено таке:

- сторона 1 має перед стороною 2 непогашене грошове зобов'язання в сумі 5410000,00 грн (у т. ч. ПДВ - 901666,67 грн), яке виникло за договором купівлі - продажу №30-11/13 від 30.11.2013;

- сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов'язання в сумі 5410855,38 грн ( у т. ч. ПДВ 901809,38 грн), яке виникло за договором купівлі - продажу №4/13 від 25.11.2013;

- сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за вказаними зобов'язаннями у сумі 5410000,00 грн.

Разом з тим слід зазначити, що у юридичної особи, яка іменована у вказаній угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог як сторона 2, зазначена така повна її назва: "Відкрите акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" та підпис директора також скріплено печаткою Відкритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" .

Відповідно до п. 8.1. Статуту Публічного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Житомирнерудпром" (в новій редакції), затвердженого протоколом зборів засновників (учасників) №2 від 04.11.2013, загальні збори акціонерів є вищим органом товариства (а. с. 160 -169).

Відповідно до ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу і рішення загальних зборів учасників товариства мають вищу силу і є обов'язковими для виконання його учасниками та органами товариства.

05.06.2015 відбулись загальні збори акціонерів ПАТ "ВО "Житомирнерудпром", рішення яких оформлені протоколом № 2/15 загальних зборів акціонерів (а. с.176-180).

При розгляді питання №5 порядку денного (про попереднє схвалення значних правочинів, які будуть вчинятися товариством), загальними зборами акціонерів одноголосно прийнято рішення щодо відчуження на користь третіх осіб належне ПАТ "ВО Житомирнерудпром" на праві власності нерухоме майно-об"єкти незавершеного будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 16, а також надання повноваження директору товариства на визначення умов договору купівлі-продажу, підписання договору та вчинення всіх дій щодо переходу права власності на нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджується факт опублікування ПАТ "ВО "Житомирнерудпром" повідомлення про проведення вказаних загальних зборів акціонерів 05.06.2015 в офіційному друкованому органі, доказом чого є копія сторінки газети "Бюлетень Цінні папери України" № 80 (4124) від 06.05.2015 (а. с. 174,175).

В подальшому, 07.08.2015 між відповідачами укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, згідно з яким відповідач 1) продав відповідачу 2) нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, а саме, товарну майстерню літ. Г, загальною площею 359,5 кв.м; виробничу будівлю літ. Д, загальною площею 4187,3 кв. м; насосну станцію літ. Ж, загальною площею 116,2 кв. м; склад пиломатеріалів літ. П, загальною площею 448 кв. м, ступені будівельної готовності, відповідно, 70%; 70%,37% та 90%.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №1241.

Загальна договірна ціна продажу об'єкту за договором складає 300000 грн, які, відповідно до п. 7 договору продавець отримав до його підписання (а. с. 108).

Однак, 26.10.2015 між відповідачами укладено договір про внесення змін до договору купівлі - продажу нерухомого майна (а. с. 132), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07.08.2015 за реєстровим №1241, яким п. 7 вказаного договору викладено в такій редакції:

"7. Продаж нерухомого майна за домовленістю сторін становить 300000,00 грн. Покупець здійснює оплату до 07.02.2016 шляхом унесення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Факт повного розрахунку підтверджується заявою продавця, справжність підпису на якій засвідчується в нотаріальному порядку".

Вищезазначений договір про внесення змін посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за реєстровим №1461.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується позивачем, вказаний договір купівлі - продажу недострою №30-11/13 від 30.11.2013 (а. с. 11) не був нотаріально посвідчений та право власності за позивачем, щодо об'єктів нерухомості не було зареєстроване у встановленому порядку.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із ст. 640 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

За ст. 657 ЦК України, договір купівлі - продажу, зокрема, нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі - продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Тому, до моменту державної реєстрації договір купівлі - продажу нерухомого майна не є укладеним.

За змістом ч. 2 ст. 220 ЦК суд може визнати дійсним нікчемний договір, а не договір, який не є укладеним. Саме на це звернув увагу Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

За таких обставин, господарський суд прийшов до висновку, що позивач не набув право власності на нерухоме майно за договором купівлі - продажу недострою №30-11/13 від 30.11.2013.

У зв'язку з викладеним слід зазначити, що норми чинного законодавства України наділяють кожну фізичну та юридичну особу правом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в порядку, встановленому законом (ст. 55 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій», ст. 15 Цивільного Кодексу України, ст. 1 ГПК України).

Відповідно, вирішуючи по суті будь - який переданий на розгляд спір, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права, свободи чи інтересу, на захист якого подано позов та їх порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України..

За змістом ст.ст. 215, 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно зі ст. 204 ЦК правочин вважається правомірним не лише у разі, якщо він не визнаний судом недійсним, але й у тому випадку, коли його недійсність прямо не встановлена законом. Правочин, недійсність якого прямо встановлена законом, є нікчемним. Визнання нікчемного правочину судом недійсним законом не вимагається, тобто для сторін правочину він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (постанова ВСУ від 19.12.2012 у справі № 6-87цс12).

Таким чином, суд може захистити лише порушене право позивача; однак, враховуючи те, що позивач не набув право власності на нерухоме майно за договором купівлі - продажу недострою №30-11/13 від 30.11.2013, зазначені у позовній заяві обставини не можуть бути підставою визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна від 07.08.2015, укладеного між відповідачами.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У зв'язку з вищевикладеним, господарський суд вважає вимоги позивача недоведеними, такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи документами, та зробленими в процесі розгляду справи висновками суду.

Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати господарський суд покладає на позивача.

Розглядаючи клопотання позивача від 27.10.2015 вих. №28/10-15 про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з даною справою іншої справи № 906/1524/15, де предметом розгляду є визнання дійсним договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва, укладеного між ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" та ПАТ "ВО "Житомирнерудпром" №30-11/13 від 30.11.2013, господарський суд відмовляє у його задоволенні у зв'язку з винесенням рішення у даній справі.

При цьому, господарським судом береться до уваги п.10 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", в якому зазначено, що результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК України), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК України).

У зв'язку з цим, слід зазначити, що ухвалою господарського суду від 24.11.2015 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" (м. Київ) у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 906/1431/15 з підстав у ній викладених (а. с. 221, 222).

Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне вказати на таке.

У додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровка в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2013, поданої ПАТ "ВО "Житомирнерудпром" в електронному вигляді до Житомирської ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області 20.12.2013, у розділі "Податкові зобов'язання" під №2 зазначено платника податку - покупця - позивача із сумою ПДВ в розмірі 901666,67 грн, а у розділі "Податковий кредит" під №8 зазначено постачальника - позивача із сумою ПДВ в розмірі 901809,38 грн (а. с. 73).

У додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровка в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2013, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" в електронному вигляді до податкового органу 17.12.2013, у розділі "Податкові зобов'язання" під №2 зазначено платника податку - покупця - відповідача 1 із сумою ПДВ в розмірі 901809,23 грн, а у розділі "Податковий кредит" під №2 зазначено постачальника - відповідача 1 із сумою ПДВ в розмірі 901666,67 грн (а. с. 95).

Тобто, і позивачем і відповідачем 1) самостійно здійснено розрахунки, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Крім того, і у відзиві на позовну заяву від 17.09.2015 (а. с. 37 - 40) і у письмових поясненнях від 11.11.2015 (а. с. 135 - 139) відповідачем 1) вказується на недійсність договору купівлі - продажу недострою №30-11/13 від 30.11.2013 з відповідних підстав.

В той же час, пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України унормовано, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII, який набув чинності з 29.07.2015, змінено правила системи електронного адміністрування ПДВ. Зокрема, змінились вимоги щодо декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо активів, придбаних після 01.07.2015.

Проте, як зазначено у листі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 26.10.2015, вих. №10662/9/06-25-10, відповідачем 1) не подавалась декларація з ПДВ за серпень 2015, тобто не задекларовано ні податкові зобов'язання, які виникають за договором від 07.08.2015 купівлі - продажу нерухомого майна, укладеним між відповідачами, ні уточнюючий розрахунок щодо декларації з ПДВ за листопад 2013 року, що свідчить про порушення вимог податкового законодавства відповідачем 1).

Статтею 90 ГПК України передбачено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про надіслання окремої ухвали ПАТ ВО "Житомирнерудпром" з метою усунення причин порушення вимог чинного законодавства та недопущення подібних порушень у подальшому.

Одночасно, за викладених обставин, враховуючи не вжиття заходів ПАТ "ВО "Житомирнерудпром" щодо внесення коригувань до податкової декларації, суд вбачає порушення законності в діях відповідача 1), яке містить ознаки ухилення від сплати податків та переслідується в кримінальному порядку згідно із положеннями статті 212 Кримінального кодексу України.

Статтею 90 ГПК України також унормовано, що якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

За таких обставин, господарський суд визнав за необхідне направити повідомлення до прокуратури Житомирської області для перевірки обставин, викладених у вказаному повідомленні.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 90 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.11.2015.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на адресу представника Закалюка О.З., 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7

3 - ПАТ "ВО "Житомирнерудпром", 10014, м. Житомир, вул. Перемоги, 29

4 - відповідачу 2) на адресу ОСОБА_5 , АДРЕСА_1