Рішення

від 23.11.2015 по справі 912/3917/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 рокуСправа № 912/3917/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/3917/15

за позовом: Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області;

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про знесення об'єкту самочинного будівництва.

Представники:

позивача - у засіданні 18.11.15, 23.11.15 - сільський голова Воропаєв В.В.;

відповідача - у засіданні 18.11.15 ОСОБА_3, нотаріально посвідчена довіреність 01.07.15, зареєстрована у реєстрі за № 1384; у засіданні 23.11.15 - не з'явився.

Подорожненська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області (далі по тексту - Сільрада) звернулась до господарського суду з позовною заявою, в якій просила:

"1. Зобов'язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Нагірне, Світловодського району, Кіровоградської області загальною площею 70 кв. м., на якій незаконно збудував фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) міні-маркет "Едем", повернувши її Подорожненській сільській раді, Світловодського району, Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04364377, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Подорожнє, вул. Миру, 6) за актом приймання-передачі з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан, шляхом демонтажу тимчасової споруди міні-маркет "Едем" за рахунок боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1).

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь Подорожненської сільської ради Світловодського району, Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04364377, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Подорожнє, вул. Миру, 6) судовий збір 1218,00 грн.".

Позовна заява обґрунтована відсутністю у відповідача права на зайняття земельної ділянки, віднесеної до комунальної власності територіальної громади в особі Сільради, та безпідставного розташування на земельній ділянці міні-маркету "Едем".

За такою позовною заявою ухвалою від 12.10.15 порушено провадження у справі № 912/3915/15, розгляд якої призначено у засіданні на 04.11.15 о 14:00.

Відповідач 04.11.15 звернувся із клопотанням про зупинення провадження у справі № 912/3917/15 до вирішення справи № 401/3749/15-а, що розглядається міськрайонним судом Кіровоградської області за його позовом до Подорожненської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення № 475 від 31.07.15.

У письмових запереченнях № 363 від 13.11.15, які надійшли до господарського суду 17.11.15, позивач висловився проти зупинення провадження у справі.

Згідно з частиною першою ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

У даній справі господарським судом розглядається спір відносно самочинного будівництва на земельній ділянці, яка не була відведена для такої мети.

Провадження в адміністративній справі № 401/3749/15-п; 2-а/401/140/15, відкрито Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області ухвалою від 03.11.15 після порушення господарським судом Кіровоградської області 12.10.15 провадження у справі № 912/3917/15.

За доводами відповідача в адміністративному провадженні ним оскаржується рішення Сільради № 475 від 31.07.15, яким відмовлено Підприємцю у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов'язано у місячний строк звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності від незаконного будівництва міні-маркету "Едем", визнано таким, що втратили чинність рішення Сільради № 167 від 22.01.08, № 201 від 07.11.08.

Господарський суд у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовив, з урахуванням заперечень Сільради та з огляду на те, що розгляд адміністративної справи не перешкоджає вирішенню спору у господарській справі.

15.09.15 до господарського суду надійшла заява "про внесення змін до предмету позову", в якій Сільрада просить:

"Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.п.н НОМЕР_1) знести об'єкт самочинного будівництва міні-маркет "Едем" на земельній ділянці, розташованій за адресою: Кіровоградська область, Світловоджський район, с. Нагірне, вул. Широка, яка належить територіальній громаді Подорожненської сільської ради (на підставі ст. 12 Земельного кодексу України) та привести земельну ділянку, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, с. Нагірне, вул. Широка у придатний до використання стан, видавши наказ".

До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, що передбачено частиною четвертою ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи таке право, господарський суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмета позову, до якої додані докази надіслання її копії відповідачу 08.11.15.

У позовній заяві та у заяві про зміну предмета позову третьою особою зазначений відділ регіонального розвитку містобудування архітектури та ЖКГ Світловодської райдержадміністрації Кіровоградської області, однак такий відділ не звертався до господарського суду ні як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору в порядку ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, ні як третя особа без самостійних вимог на предмет спору в порядку ст. 27 зазначеного Кодексу. Із відповідним обґрунтованим клопотанням згідно з ст. 27 Господарського процесуального кодексу України про залучення відділу регіонального розвитку містобудування архітектури та ЖКГ Світловодської райдержадміністрації Кіровоградської області до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору позивач не звертався. Безпосередньо господарський суд не вбачає того, як рішення зі спору у даній справі вплине на права або обов'язки відділу регіонального розвитку містобудування архітектури та ЖКГ Світловодської райдержадміністрації Кіровоградської області щодо однієї з сторін.

У відзиві на позов, поданому 17.11.15, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту - Підприємець) просить у задоволенні вимог заявника відмовити повністю, посилаючись на те, що

рішенням Сільради № 167 від 22.01.08 йому наданий дозвіл на вибір та розробку технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку для будівництва, кафе, магазину продовольчих та промислових товарів в с. Нагірне орієнтовною площею 0,07 га з земель Сільради не сільськогосподарського призначення, не наданих у власність та постійне користування;

відділом регіонального розвитку, містобудування, архітектури та ЖКГ Світловодської райдержадміністрації наданий дозвіл № 3 від 18.09.08 на розміщення малої архітектурної форми;

в с. Нагірному Світловодського району розміщений металевий кіоск малої архітектурної форми згідно архітектурного планувального завдання та паспорта на розміщення малої архітектурної форми;

рішенням виконкому сільради № 55 від 11.09.14 Підприємцю відмовлено у наданні дозволу на розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності і це, на його думку, створює перешкоди у виготовленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку та об'єкт комерційної (підприємницької) діяльності в с. Нагірному, унеможливлює оформлення у подальшому договору оренди земельної ділянки;

рішенням виконкому Сільради № 475 від 31.07.15 Підприємцю відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з земель не сільськогосподарського призначення Сільради для будівництва торгівельного закладу в с. Нагірному з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам ст. 20 Земельного кодексу України, і таке рішення оскаржено до Світловодського міськрайонного суду як незаконне;

протягом 7 років Підприємець не може в установленому законом порядку оформити договір оренди земельної ділянки, на якій розташована тимчасова споруда торговельного призначення - міні-маркет "Едем", тоді як враховуючи виконання рішення Сільради № 167 від 22.01.08, № 201 від 07.11.08 у повному обсязі він має переважне право на користування спірною земельною ділянкою та бажає в установленому законом порядку оформити договір оренди цієї земельної ділянки.

У засіданні 18.11.15, яке проходило за участю представників сторін, господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 14:00 23.11.15. День і час судового засідання після перерви узгоджувався із представниками сторін, які не повідомили господарському суду про наявність будь-яких перешкод, що унеможливлюють їх участь у засіданні.

23.11.15 до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з причин зайнятості представника відповідача у справі № 401/1091/15-ц, яка розглядається 23.11.15 об 11:00 Світловодським міськрайонним судом за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_5, представником якої є ОСОБА_3

Представник Сільради у засіданні 23.11.15 проти відкладення розгляду справи заперечив.

Господарський суд, зважаючи на думку представника позивача, а також на те, що сторони заздалегідь належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання у справі № 912/3917/15, та на те, що причини, за яких Підприємець, зважаючи на зайнятість його ОСОБА_3 в іншій справі, не прибув до господарського суду або не уповноважив іншу особу на здійснення представництва, чи за яких його представник на власний розсуд, знаючи про засідання господарського суду, обрав представництво іншої особи, в іншому суді, не доведені, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовив.

Неявка представника відповідача, який брав участь у засіданні 18.11.15, у засідання 23.11.15 не перешкоджає розгляду справи.

Інші заяви та клопотання відсутні.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Рішенням сімнадцятої сесії п'ятого скликання Сільради № 167 від 22.01.08 Підприємцю надані дозволи на вибір земельної ділянки та на розробку технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку орієнтовною площею 0,07 га з земель не сільськогосподарського призначення Сільради, не наданих у власність та постійне користування з подальшим наданням в оренду терміном на 49 років, для будівництва торгівельного закладу в с. Нагірне.

Рішенням двадцять першої сесії п'ятого скликання Сільради № 201 від 07.11.08 з посиланням на ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визначено набуття права оренди вказану вище на земельну ділянку шляхом аукціону.

Докази проведення аукціону та набуття Підприємцем права на земельну ділянку, про яку йдеться у рішенні № 167 від 22.01.08, відсутні.

Відділом регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Світловодської районної державної адміністрації з посиланням на рішення Сільради № 167 від 22.01.08 наданий дозвіл на розміщення малої архітектурної форми (торгівельного кіоску) в с. Нагірному № 3 від 18.09.08 за відсутності документа, що посвідчує право Підприємця на земельну ділянку (договору оренди, укладеному із Сільрадою згідно з ст. 126 Земельного кодексу України).

За результатами перевірки, проведеної Світловодською міжрайпрокуратурою із залученням фахівців державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Кіровоградській області, внесено протест. За протестом головою Світловодської районної державної адміністрації прийняте розпорядження № 546-р від 10.07.09 "Про скасування дозволу на установку малої архітектурної форми гр. ОСОБА_1.".

Рішенням тридцять другої сесії п'ятого скликання № 399 від 18.12.09 Сільрада відмовила Підприємцю у наданні дозволу на розміщення малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 982 від 26.08.09 "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності".

Рішенням виконавчого комітету Сільради № 55 від 11.09.14 Підприємцю відмовлено у наданні дозволу на розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності з тих підстав, що на земельній ділянці, на якій він виявив бажання розмістити тимчасову споруду - металевий кіоск з продажу продовольчих та промислових товарів, знаходиться інший торгівельний об'єкт - міні-маркет "Едем".

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.15 у справі № 401/4180/14-а(2-а/401/136/14) відмовлено Підприємцю у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення № 55 від 11.09.14 та зобов'язання виконкому Сільради надати дозвіл на розміщення тимчасової споруди в с. Нагірне. У такому судовому рішенні встановлено, що на спірній земельній ділянці з 2008 року Підприємцем без належного оформлення прав на земельну ділянку та відповідного проекту замість тимчасової споруди розміщено на замурованих бетонних блоках приміщення загальною площею 40 кв. м, яке не є металевим кіоском інвентарного типу та не відповідає визначенню "тимчасова споруда" у Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 244 від 21.10.11; звертаючись із заявою, позивач не врахував, що погодження надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми може бути тільки на вільній земельній ділянці і, разом з тим, оформити належним чином земельну ділянку під збудованим об'єктом нерухомого майна позивач може лише через відведення земельної ділянки відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України та ст. 376 Цивільного кодексу України, яким врегульовано питання відведення земельних ділянок під самочинним будівництвом.

Частиною третьою ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням суду адміністративної юрисдикції, зазначеному вище, встановлено обставини самочинного будівництва підприємцем з 2008 р. споруди загальною площею 40 кв. м. на замурованих бетонних блоках - міні-маркету "Едем", яка не є металевим кіоском інвентарного типу - тимчасовою спорудою.

У відзиві на позов, який надійшов до господарського суду 17.11.15, відповідач не спростував знаходження належного йому об'єкту на земельній ділянці, зазначеній Сільрадою.

Рішенням сорок третьої сесії шостого скликання Сільради № 475 від 31.07.15 Підприємцю відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з земель несільськогосподарського призначення Сільради, не наданих у власність або постійне користування з подальшим наданням в оренду терміном на 49 років для будівництва торгівельного закладу в с. Нагірному, зобов'язано від Підприємця звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, на якій він самовільно збудував міні-маркет "Едем", повернути земельну ділянку до комунальної власності територіальної громади та визнане таким, що втратили чинність рішення Сільради № 167 від 22.01.08, № 201 від 07.11.08. Докази виконання відповідачем рішення органу місцевого самоврядування відсутні.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

В силу п. "б" частини першої ст. 80 Земельного кодексу України, Сільрада є суб'єктом права власності на землі комунальної власності територіальної громади.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 122, Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Сільрада не приймала рішення про передачу підприємцю у користування (оренду) земельної ділянки, розташовану у с. Нагірне Світловодського району Кіровоградської області.

Договір оренди земельної ділянки, укладений для розміщення відповідачем міні-маркету "Едем", відсутній.

Підприємцем не доведено право приступати до використання земельної ділянки по вул. Широкій у с. Нагірне та не спростовано факту розміщення на ній об'єкта самочинного будівництва.

Виходячи з вимог наведених вище норм земельного законодавства, рішення Сільради № 167 від 22.01.08 про надання Підприємцю дозволу на вибір земельної ділянки та надання дозволу на розробку технічної документації, не можуть бути доказами надання земельної ділянки у користування та права будівництва (розміщення) на земельній ділянці тимчасової споруди (торгівельного кіоску) чи будь-якого об'єкта нерухомості.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

За ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено ч. ч. 2, 3 ст. 212 Земельного кодексу України, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вищезазначені обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до висновку про те, що Сільрада, що діє від імені територіальної громади, з належних підстав звернулася за судовим захистом порушених прав.

Позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у сумі 1 218 грн. судового збору покладаються на відповідача.

У засіданні 23.11.15 Господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; і. н. НОМЕР_1) знести об'єкт самочинного будівництва - міні-маркет "Едем", розташований на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді Подорожненської сільської ради (адреса: 27522, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Подорожнє, вул. Миру, 6; і. к. 04364377) із приведенням земельної ділянки у придатний до використання стан за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, с. Нагірне, вул. Широка.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; і. н. НОМЕР_1) на користь Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (адреса: 27522, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Подорожнє, вул. Миру, 6; і.к. 04364377) 1 218 грн. судового збору.

4. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Засвідчений належним чином примірник рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу (за адресою: 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Фрунзе, буд. 102).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.11.15.

Суддя Н. В. Болгар