Рішення

від 26.11.2015 по справі 918/1140/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

"26" листопада 2015 р. Справа № 918/1140/15

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод" вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, 46010

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Чайка", вул.Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000

про стягнення заборгованості в сумі 19198,02 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 03.11.2015.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Тернопільський молокозавод" подало позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Чайка", в якій просить стягнути заборгованість договором поставки молочної продукції №956 від 28.08.2014 в сумі 16911,46 грн., пеню в сумі 2129,46 грн., 3% річних в сумі 108,42 грн., інші витрати 48,68 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує самовільним призупиненням відповідачем замовлення товару у позивача не повідомивши про таке рішення за 30 календарних днів, відповідно до вимог договору поставки молочної продукції №956 від 28.08.2014 (п.8.3) та неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору щодо оплати отриманої продукції.

Несвоєчасна оплата поставленого відповідачу товару, нарахування на суму прострочення грошового зобов'язання пені та відсотків річних стало причиною виникнення спору.

23.11.2015 через канцелярію суду від позивача факсом надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог вих. 760 від 16.11.2015.

В описовій частині вказаної заяви позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог на 48,68 грн. та стягнути з відповідача 16911, 46 грн. заборгованості, 2129,46 грн. пені, 108,42 грн. 3% річних. В прохальній частині вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 19 149,34 грн.

Крім того, у вказаній заяві позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача, яке задоволено судом.

Суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 48,46 грн. інших витрат.

Суд, дослідивши зміст вказаної заяви та матеріали справи, приходить до висновку, що позивач даною заявою не змінює предмет позову, а фактично просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 16911,46 грн., пені в сумі 2129,46 грн., 3% річних в сумі 108,42 грн., що повністю відповідає розміру позовних вимог позовної заяви.

Заяву подано у відповідності до ст.22 ГПК України, нею не порушуються права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому вона прийнята судом до розгляду. Спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

В судове засідання 25.11.2015 з'явився представник відповідача.

У відзиві на позов надав суду пояснення, що 01.10.2015 було прийнято рішення про припинення ТОВ „Рівне-ЧайкаВ» , шляхом ліквідації за ініціативою учасника підприємства, головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_2, на підтвердження чого надано копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ „Рівне-ЧайкаВ» від 01.10.2015. Вказане рішення проведене державним реєстратором 07.10.2015, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру.

Крім того, у відзиві відповідач вказує, що вимоги кредиторів приймаються до 10.12.2015, господарським судом справа про банкрутство ТОВ „Рівне-ЧайкаВ» ще не порушувалась.

Також, відповідач повідомляє суд, про те, що відповідачем прийнято рішення про визнання кредиторських вимог ПрАТ „Тернопільський молокозаводВ» до ТОВ „Рівне-ЧайкаВ» в сумі 19149,34 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

Відсутність представника позивача у судовому засіданні та ненадання ним витребуваних судом доказів не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача суд встановив таке.

28.08.2014 між сторонами було укладено договір поставки молочної продукції №956 (далі - договір) за умовами якого постачальник зобов'язується постачати (передавати у власність, доставляти), а покупець приймати і оплачувати товар. Товаром сторони визначають молочну продукцію, найменування, вид, асортимент, кількість та інші характеристики якої відповідно до умов цього договору заявляються покупцем та зазначаються в документах, що супроводжують поставку такого товару.

Відповідно до п. 2.2 та п. 2.4 вказаного договору поставка товару здійснюється на підставі погоджених з постачальником заявок покупця. Заявка надається покупцем постачальнику не пізніше, ніж за одну добу до дати поставки. Поставка товару здійснюється постачальником на склад (торгову точку) покупця, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 16, супермаркет, не пізніше 16.00 год. дня поставки.

У п.5.1, 5.2 договору сторони встановили, що ціну договору складає загальна вартість товару, поставленого відповідно до цього договору протягом його дії. Ціна кожної партії товару визначається постачальником та зазначається у накладних , що оформляють поставку цього товару.

Відповідно до п. 5.4 оплата кожної партії товару здійснюється в грошовій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника або внесення коштів в касу постачальника в наступному порядку:

- до дати поставки товару;

- в момент поставки товару;

- за наявності письмової згоди постачальника не пізніше, ніж за 10 календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до п. 5.5 договору моментом і датою виконання грошового зобов'язання сторони визначають момент і дату надходження грошових коштів на банківський рахунок (в касу) постачальника.

У п. 8.3 договору сторони погодили, що кожна сторона має право достроково розірвати договір, письмово повідомивши про це за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання. Протягом цього періоду сторони провадять звірку взаємних розрахунків.

За твердженням позивача, станом на 01.06.2015 відповідач самовільно призупинив здійснювати замовлення товару не повідомивши про це позивача.

Позивачем було повністю виконано зобов'язання за вказаним договором, що підтверджується видатковою накладними №00000163871 від 25.05.2015 на суму 3366,78 грн., №00000162893 від 23.05.2015 на суму 4271,58 грн., № 00000168058 від 26.05.2015 на суму 2190,84 грн., №00000169290 від 27.05.2015 на суму 3829,89 грн.,№00000171664 від 29.05.2015 на суму 3391,50 грн. Загальна сума за вказаним накладними складає 17050,58 грн. На вказаних накладних містяться відбитки штампу про отримання товару представником ТОВ „Рівне-ЧайкаВ» . Копії вказаних накладної містяться в матеріалах справи №918/1140/15 (а.с.21-23).

Позивачем на адресу відповідача двічі направлялись претензії №38 від 08.06.2015 на суму 22999,56 грн. та №47 від 23.06.2015 на суму 27911,46 грн., які були отримані адресатом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Проте відповідач розрахувався з позивачем лише частково, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 16911,46 грн. що підтверджується копією картки рахунку 361 за 01.06.2015-10.09.2015 (а.с.20) та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів про оплату боргу в сумі 16911,46 грн. не надано.

Таким чином, на день подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 16911,46 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 16911,46 грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як погоджено сторонами у п.6.2 договору у випадку порушення покупцем строків оплати поставленого товару він зобов'язаний на вимогу постачальника сплатити суму основного боргу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від основної суми боргу, за кожен день протермінування оплати.

Позивачем розраховано пеню в сумі 2129,46 грн., в тому числі: за період прострочення з 25.06.2015 по 30.06.2015 на суму 166,79 грн., з 01.07.2015 по 31.07.2015 на суму 861,79 грн., з 01.08.2015 по 27.08.2015 на суму 750,60грн., з 28.08.2015 по 31.08.2015 на суму 100,08грн., з 01.09.2015 по 10.09.2015 на суму 250,20 грн.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача про стягнення пені приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягненні пені на користь позивача в сумі 2129,46 грн. за період 25.06.2015 по 10.09.2015.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 108,42 грн. 3% річних, в тому числі за період з 25.06.2015 по 30.06.2015 на суму 8,34 грн., з 01.07.2015 по 31.07.2015 на суму 43,09,62грн., з 01.08.2015 по 27.08.2015 на суму 43,09 грн., з 01.09.2015 по 10.09.2015 на суму 13,90 грн.

Дослідивши подані розрахунки 3% річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 108,42 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю з покладенням судових витрат на відповідача з вини якого виник спір.

Посилання відповідача на прийняте рішення про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі не підтверджено доказами і до уваги судом не приймається.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рівне-ЧайкаВ» , вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000, код 39319810, на користь Приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод" вул. Лозовецька, 28, м.Тернопіль, 46010, код 30356917, 16 911,46 грн. боргу, 2 129,46 грн. пені, 108,42 грн. процентів річних та 1 218,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27.11.2015.

Суддя Ю.В.Федоренко