Постанова

від 26.11.2015 по справі 910/21685/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2015 р. Справа№ 910/21685/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Яковлєва М.Л.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року 910/21685/14 (суддя Зеленіна Н.І.)

за заявою Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної

медико-санітарної допомоги №3" Шевченківського району м. Києва.

про зміну способу та порядку виконання рішення

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної

медико-санітарної допомоги №3" Шевченківського району м. Києва.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент"

про зобов'язання звільнити приміщення

за участю представників сторін:

позивача- Косенко Н.Ю. за довіреністю.

відповідача- не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2015 у справі № 910/21685/14 задоволена заява Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" Шевченківського району м. Києва про зміну порядку і способу виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.

Представник позивача проти вимог, апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, ухвалу суду без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причина суду не відома.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що за ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З'ясувавши думку представника позивача, враховуючи наявність поштового повідомлення у матеріалах справи про отримання ухвали апеляційного суду про призначення справи до розгляду, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, з урахуванням приписів ст. 102 ГПК України .

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду м. Києва № 910/21685/14 від 10.12.2014 відмовлено Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" Шевченківського району м. Києва у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" про зобов'язання звільнити приміщення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2015 скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову, зокрема зобов'язано ТОВ «Медургент» звільнити займане ним орендоване нежиле приміщення загальною площею 65,0кв.м по вул. Ризька, 1 корп.1 поверх 3 та передачі його за актом приймання-передачі КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" Шевченківського району м. Києва.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2015р.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 910/21685/14 від 10.02.2015 виданий наказ.

З постанови Відділу виконавчої служби Шевченківського РУЮ ВП № 46973921 від 08.09.2015 про закінчення виконавчого провадження вбачається, що вжитими діями примусового характеру, рішення суду виконати не вдалось можливим, оскільки боржником не виконано постанову ВДВС про відкриття виконавчого провадження та вимог державного виконавця щодо виконання рішення господарського суду, в зв'язку з чим державним виконавцем двічі накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу та провадження закінчено.

Позивач звернувся до господарського суду з заявою про зміну порядку та способу виконання рішення суду шляхом виселення Товариства з приміщення.

Задовольняючи заяву про зміну порядку та способу виконання рішення, господарський суд виходив з того, що вимоги стягувача про зміну способу і порядку виконання постанови суду є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Заперечуючи проти ухвали суду, скаржник вказує на те, що підставою для зміни порядку та способу виконання рішення можуть бути конкретні (виняткові) обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений законодавством строк або встановленим господарським судом способом, проте невиконання Товариством рішення не є конкретною або винятковою обставиною яка ускладняє виконання рішення. На думку скаржника, виселення Товариства з займаного приміщення не є зміною способу виконання рішення суду.

Крім того, вказує що Товариство не отримувало від Комунального підприємства копії заяви про зміну порядку та способу виконання рішення, а розгляд цієї заяви відбулося без участі представника Товариства.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

В силу ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Тобто, зміна порядку виконання ухвали суду, у розумінні статті 121 ГПК України, є можливим тільки за наявності виключних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим її виконання, про що доводить в суді сам заявник.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В п. 3 Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 25.04. 2012 року N 11-рп/2012 зазначається, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариство у добровільному порядку не звільнило займане приміщення, що належить до комунальної власності та передавалось йому на умовах строковості в оренду.

Зобов'язання звільнити приміщення надають Товариству у розумні строки звільнити приміщення та вивезти належне йому майно, проте, Товариство рішення суду не виконує, перебуває у приміщенні безпідставно, чим позбавляє орендодавця користуватись приміщенням на власний розсуд, отримувати прибутки, тощо.

Разом з тим, визначення такого способу як примусове виселення Товариства з приміщення, збалансує матеріальні інтереси, зокрема Комунального підприємства.

Щодо порушень процесуального права, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, має встановлюватися з урахуванням того, що передбачений частиною першою статті 121 ГПК України десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2015 про призначення заяви про зміну порядку та способу виконання рішення, призначена до розгляду на 15.10.2015, тобто в межах десятиденного строку.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що за ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В матеріалах справи є довідка відділення поштового зв'язку про те, що ухвала господарського суду від 05.10.2015 повернута за закінченням строку зберігання поштового відправлення.

Відсутність будь-яких заяв чи клопотань з боку Товариства, дає право господарському суду розглядати справу у відсутність уповноваженого представника.

Також, матеріали справи свідчать про те, що заява про зміну порядку та способу виконання рішення, Комунальним підприємством надсилалась як на юридичну так і фактичну адресу перебування Товариства, тому доводи апелянта не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а ухвала господарського суду є обґрунтованою і такою, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105,106, 121 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року у справі №910/21685/14 без змін.

Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Т.В. Ільєнок

М.Л. Яковлєв