Рішення

від 17.11.2015 по справі 922/5492/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р.Справа № 922/5492/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (м. Харків) до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (м. Харків) про стягнення заборгованості у розмірі 95 175,36 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. від 23.07.2015 року);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Стальпром", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції №15/13/213-125 від 25.09.2013. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 95175,36 грн., з яких 54000,00 грн. - сума боргу за договором; 13431,94 грн. - сума неустойки; 1544,55 грн. - 3% річних; 26198,87 грн. - інфляційні нарахування. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

В судовому засіданні 12 жовтня 2015 р. було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 17 листопада 2015 р. о 10:15.

27.10.2015 через канцелярію суду від представника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський Металургійний Комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" разом з супровідним листом надійшли додаткові документи на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2015 р., які судом долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2015 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2015 не з'явився, витребувані судом документи надав не в повному обсязі, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (позивач), як підрядчик та Державним підприємством "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (відповідач), як замовник було укладено договір №15/13/213-125 про створення (передачу) науково-технічної продукції (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, замовник доручає і зобов'язується оплатити, а підрядник приймає на себе виконання і передачу науково-технічної продукції (далі - робоча документація).

Згідно з п.1.2. договору зміст, терміни і вартість виконання роботи визначається календарним планом робіт (додаток № 2 до цього договору).

Вартість робіт, виконуваних за цим договором, відповідно до протоколу угоди про договірну ціну (додаток №1) становить: 45000,00 грн., крім того, ПДВ 20% - 9000,00 грн. Всього з ПДВ - 54000,00 грн. (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2. договору, замовник оплачує 50% від суми договору, зазначеної в п.2.1, в порядку передоплати (авансу), що становить 27000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4500,00 грн.

Згідно з п.2.3. договору, оплата виконаних робіт здійснюється Замовником відповідно до календарного плану робіт (Додаток №2) протягом 5-ти банківських днів з дня отримання оплати від ПАТ "Дніпровський меткомбінат" за відповідним актом виконаних робіт Замовника, який містить виконаний Підрядником обсяг робіт на підставі оформленого сторонами акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору, передача оформленої в установленому порядку науково-технічної продукції згідно календарного плану до договору здійснюється супровідними документами позивача (накладна, лист). При цьому, пунктом 3.2. договору передбачено, що документом про виконання науково-технічної продукції є акт здачі-приймання, направлений одночасно з виконаною науково-технічною продукцією.

Згідно з п.3.3. договору, замовник підписує акт здачі-приймання за договором протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідного акту Генеральним Замовником ПАТ "Дніпровський меткомбінат". При наявності зауважень до виконаної науково-технічної документації відповідач в 30-ти денний строк направляє позивачу перелік зауважень з вказуванням строків їх усунення. Акт здачі-приймання в даному випадку оформлюється і направляється позивачу після усунення зауважень протягом 5-ти днів після підписання відповідного акту ПАТ "Дніпровський меткомбінат".

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі за укладеним договором, однак відповідач ухиляється від підписання відповідного акту здачі-приймання науково-технічної продукції на підтвердження прийняття виконаної науково-технічної продукції на загальну суму 54 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 9000,00 грн.

На виконання умов договору, 08.09.2014 позивач направив, а відповідач 09.09.2014 отримав акт здачі-приймання науково-технічної продукції №15/13 на загальну суму 54 000,00 грн. з вимогою про його підписання та оплати з огляду на наявність інформації про підписання відповідного акту Генеральним Замовником ПАТ "Дніпровський меткомбінат".

18.09.2014 листом №1-22-8358 відповідач повідомив, що у зв'язку з наявністю поточної заборгованості ПАТ "Дніпровський меткомбінат" перед відповідачем, останній не має можливості оформити акт та здійснити розрахунок з позивачем.

Таким чином, відповідач відмовив у підписанні та оплаті вищевказаного акту, не заявляючи будь-яких претензій чи зауважень до отриманої науково-технічної продукції, що свідчить про фактичне прийняття відповідачем продукції з виконанням усіх умов договору.

05.11.2014 р. позивачем повторно на адресу відповідача направлений акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 15/13 на суму 54000,00 грн. з вимогою про його підписання в 5-ти денний строк з моменту отримання та оплати, який отримано відповідачем 13.11.2014 року.

28.11.2014 р. листом за вих. № 1-22-10182 відповідач фактично відмовив у підписанні та оплаті вищевказаного акту здачі-приймання науково-технічної продукції в запропонований строк, не заявивши претензій чи зауважень до виконаної продукції.

Відповідно до п. 3.4. Договору при неотриманні Підрядником оформлених документів (Акт здачі-приймання, двосторонній Акт з переліком доопрацювань) в заявлений термін, продукція вважається прийнятою Замовником з виконанням всіх умов договору.

На підставі викладеного, позивач зазначає, що він повністю виконав зобов'язання за укладеним договором, однак відповідач ухиляється від підписання відповідного акту здачі-приймання науково-технічної продукції на підтвердження прийняття виконаної науково-технічної продукції на загальну суму 54000,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст.843 ЦК України).

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

В частині 1 статті 854 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 09.09.2014 р. отримав акт здачі-приймання науково-технічної продукції №15/13 на загальну суму 54000,00 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що замовник підписує акт здачі-приймання за цим договором на протязі 5-ти календарних днів після підписання відповідного акта Генеральним Замовником ПАТ "Дніпровський меткомбінат". При наявності зауважень до виконаної науково-технічної продукції Замовник в 30-ти денний термін направляє Підряднику перелік зауважень із зазначенням термінів їх усунення. Акт здачі-приймання верб даному випадку оформляється і направляється Підряднику після усунення зауважень протягом 5-ти днів після підписання відповідного акта ПАТ "Дніпровський меткомбінат".

Роботи за договором №213-125Г/13-1499-02 від 29.05.2013 р. (а.с. 75-78), укладеним між Генеральним замовником ПАТ "Дніпровський Меткомбінат" та відповідачем, були прийняті ПАТ "Дніпровський Меткомбінат", що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (а.с. 84-85).

Отже, оскільки жодних зауважень та/або претензій щодо виконаної позивачем науково-технічної документації відповідач в 30-ти денний строк не надав, суд вважає відповідача таким, що прийняв роботи позивача 09.10.2014 р.

Посилання відповідача про те, що позивачем не надано доказів (супровідного листа або накладної), які б слугували підтвердженням належного виконання позивачем обов'язків щодо передачі науково-технічної продукції за спірним договором, судом не приймаються, оскільки пунктом 3.2. договору передбачено, що документом про виконання науково-технічної продукції є акт здачі-приймання, направлений одночасно з виконаною науково-технічною продукцією. Отже, саме акт здачі-приймання є документом, який підтверджує виконання позивачем своїх обов'язків за спірним договором. Крім того, відповідач в своїх листах зазначав, що оплата заборгованості за спірним договором не може бути здійснена, оскільки ПАТ "Дніпровський Меткомбінат" не розрахувався з відповідачем за договором №213-125Г/13-1499-02 від 29.05.2013 р. Таким чином, відповідач фактично підтвердив прийняття робіт за спірним договором без жодних зауважень.

Згідно з п.2.3. Договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником відповідно до календарного плану робіт (Додаток №2) протягом 5-ти банківських днів з дня отримання оплати від ПАТ "Дніпровський меткомбінат" за відповідним актом виконаних робіт Замовника, який містить виконаний Підрядником обсяг робіт на підставі оформленого сторонами акту здачі-приймання робіт.

З наданих ПАТ "Дніпровський Меткомбінат" документів вбачається, що останній розрахувався з відповідачем за роботи в сумі 377986,8 грн., які були виконанні за договором №213-125Г/13-1499-02 від 29.05.2013 р., в повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 85-86). Останній платіж було здійснено 19.06.2014 р. (а.с. 86).

Отже, відповідно до п. 2.3. договору, строк оплати за актом здачі - приймання №15/13 на загальну суму 54000,00 грн. настав 09.10.2014р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 54000,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Таким чином, враховуючи умови п. 2.3 договору, відповідач визнається судом таким, що з 10.10.2014 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором №15/13/213-125 від 25.09.2013 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 54000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 13431,94 грн. - неустойки, яка розрахована за період з 10.10.2014 р. до 10.04.2015 р., в тому числі 3780,00 грн. штрафу, та пені в розмірі 9651,94 грн., 26198,87 грн. - інфляційних витрат та 1544,55 - 3% річних, суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.5.3. Договору за порушення Сторонами строків виконання зобов'язань за цим договором з винної сторони стягується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від простроченої суми зобов'язання. Оплата неустойки не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, заявленого до стягнення в розмірі 3780,00 грн. приходить до висновку, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства, розрахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Суд, перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, дійшов висновку, що відповідні позовні вимоги є цілком законними та обґрунтованими, розрахунок пені в сумі 9651,94 грн. є арифметично вірним, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховую порушення відповідачем свого грошового зобов’язання за договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1544,55 грн., а також інфляційних втрат в сумі 26198,87 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1427,64 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (61166, м. Харків, пр. Леніна, буд. 9, код ЄДРПОУ 31632138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 4, код ЄДРПОУ 24270537) основний борг в сумі 54000,00 грн., суму 7% штрафу в розмірі 3780,00 грн., пеню в розмірі 9651,94 грн., інфляційні втрати в сумі 26198,87 грн., 3% річних в сумі 1544,55 грн. та судовий збір в сумі 1427,64 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_2